Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мала Кам'янка — хутір, адміністративний центр Кам'янського району Ростовської області.
| Мала Кам'янка
|
Населення — 1866 осіб (2010 рік).
Географія
Хутір Мала Кам'янка розташований на правому березі річки Сіверський Донець.
Південна сторона хутора лежить на схилі гори, а північна — на луговій рівнині в старому руслі колись повноводної річки. На південь від хутора є поклади будівельного каменю й сірої глини. З північної сторони хутора листяний ліс, за яким тече річка Сіверський Донець. Між лісом й хутором ланцюгом тягнуться озера — так звані єрики. Земля чорнозем та глинозем. Є великі сінокосні луки.
Через хутір протікає річка . В останні роки вона стала настільки вузька й тиха, що жарким літом пересихає.
Історія
З давнини тут селилися кочові племена, останніми з яких були ногаї. Територія перебувала під владою Османської імперії.
На схід від колишньої Гундоровської станиці й до Каменської станиці (тепер місто Кам'янськ-Шахтинський), ланцюгом розташовані озера, що майже з'єднані одне з одним. Вони є старим руслом Дінця, що з часом прорив собі нове русло й посунувся на північ на 2-3 километра. Він залишив після себе дуже багато глибоких озер, де був великий надлишок риби та дикої птиці.
1671 року заснована Кам'янське козацьке містечко було створено на лівому березі Сіверського Дінця напроти впливу до нього річки Мала Кам'янка, де тепер східна частина Верхньокрасного хутору.
У 1737 до 1817 року населення з колишньої лівобережної Кам'янської станиці переселялося на правий берег на місце сучасної Малої Кам'янки.
Переселенці займалися рибальством і полюванням. Вони будували собі курені й землянки близько озера Жовтий Яр. Спочатку їх було близько 20 сімей. Перші поселенці жили весною, влітку й восени, коли можна було ловити рибу та полювати. На зиму вони залишали свої житла й відходили на лівий берег Дінця в свою станицю Кам'янська, мешканці якої займалися хліборобством й скотарством. Коли їм загрожувала небезпека з боку ногайців й азовських турок, вони покидали свої місця й влітку.
З 1817 року, коли небезпека зникла, на території хутора стали селитися осілі землероби. Перше селище Низ утворилося на лузі біля озера Жовтий Яр. де було близько 30 дворів й 128 осіб. Береги затоплювало повенями Сіверського Дінця, від яких люди тікали на південь на гору й тимчасово будували собі курені. Після розливу знову поверталися в свої хатини, зруйновані водою, знову відновлюючи своє житло. Так тривало кілька десятків років. За кріпацтва на поселенні переховувалися втікачів.
У 1817 році мешканці піднялися від постійних повеней, озер й лісів на гору й селилися в один ряд уздовж проїзної дороги, що йшла з Кам'янської на Гундоровську станицю. Невеликі будиночки клали з природного каменю й крили соломою. Стелі плели з пруття толи й обмазували їх глиною. Підлога теж змащували глиною, або, у багатих садибах, викладали великими каменями. Нове поселення найменовано «Рукав». Селяни розорювали цілинні землі, вирубували чагарники, осушували болота під городи і сади. У 1850—1860 роках виселкою від Рукава відновилося давнє селище Низ.
До кінця 19 сторіччя утворилося ще два нових поселення: перше — на схід від селища Низ з назвою Зарічка; друге — на південний схід від Рукава під навою Бородиновка, тому що більшість його мешканців були Бородіни.
Проте на мапі Шуберта 2-ї половини 19 сторіччя ці поселення означені Малокам'янським хутором.
1902 року на хуторі побудували першу школу. Навчалися переважно діти заможних селян. Вміли писати і читати не більш 10-20 % всього населення.
За російської громадянської війни 3 місяці йшли бої біля Малокам'янського хутору. Армія Денікіна була у хуторі Попівка, а Червона армія розташувалася в хуторі Мала Кам'янка.
У 1927—1929 роках створено товариство по спільній обробці землі. У це товариство входили близько 30 дворов, але незабаром через невдоволення і незгоду багатьох був розпущений. В 1930 році було створено два колгоспи. Один у Зарічці на схід від Малої Кам'янки. До нього входило 35 дворів. Другий колгосп був створено на захід від річки й називався «імені Крупської». В цей колгосп входило 45 дворів. У 1931 році ці два колгоспи об'єдналися в один колгосп імені «Андрієва», що налічував 90 дворів. У 1936 році збудували нову школу відкрили 7 класів.
Електрифікація прийшла в хутір лише у 1949 році.
У 1958—1964 роках будували нову цегляну школу. З розвитком промисловості міста Кам'янськ багато мешканців почали працювати на його фабриках, заводах та підприємствах, та отримувати там квартири.
Після розпаду СРСР працюючих підприємств залишилися лише адміністрація сільського поселення з клубом й неповна загальна школа.
Персоналії
- Борисов Олександр Тимофійович (1927—2017) — радянський та російський художник кіно і педагог.
Примітки
- ЗКТМУ
- Російський перепис 2010 року.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mala Kam yanka hutir administrativnij centr Kam yanskogo rajonu Rostovskoyi oblasti Mala Kam yanka Koordinati 48 19 38 pn sh 40 09 58 sh d 48 32737777780577204 pn sh 40 16615000002777691 sh d 48 32737777780577204 40 16615000002777691 Koordinati 48 19 38 pn sh 40 09 58 sh d 48 32737777780577204 pn sh 40 16615000002777691 sh d 48 32737777780577204 40 16615000002777691 Krayina Rosiya RosiyaAdminodinicya Malokam yanske silske poselennya 1 Telefonnij kod 86365Poshtovij indeks 347833 Mala Kam yankaMala Kam yanka Rosiya Stelu na v yizdi v hutir z boku Kam yansk Shahtinskogo Naselennya 1866 osib 2010 rik GeografiyaHutir Mala Kam yanka roztashovanij na pravomu berezi richki Siverskij Donec Pivdenna storona hutora lezhit na shili gori a pivnichna na lugovij rivnini v staromu rusli kolis povnovodnoyi richki Na pivden vid hutora ye pokladi budivelnogo kamenyu j siroyi glini Z pivnichnoyi storoni hutora listyanij lis za yakim teche richka Siverskij Donec Mizh lisom j hutorom lancyugom tyagnutsya ozera tak zvani yeriki Zemlya chornozem ta glinozem Ye veliki sinokosni luki Cherez hutir protikaye richka V ostanni roki vona stala nastilki vuzka j tiha sho zharkim litom peresihaye IstoriyaZ davnini tut selilisya kochovi plemena ostannimi z yakih buli nogayi Teritoriya perebuvala pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi Na shid vid kolishnoyi Gundorovskoyi stanici j do Kamenskoyi stanici teper misto Kam yansk Shahtinskij lancyugom roztashovani ozera sho majzhe z yednani odne z odnim Voni ye starim ruslom Dincya sho z chasom proriv sobi nove ruslo j posunuvsya na pivnich na 2 3 kilometra Vin zalishiv pislya sebe duzhe bagato glibokih ozer de buv velikij nadlishok ribi ta dikoyi ptici 1671 roku zasnovana Kam yanske kozacke mistechko bulo stvoreno na livomu berezi Siverskogo Dincya naproti vplivu do nogo richki Mala Kam yanka de teper shidna chastina Verhnokrasnogo hutoru U 1737 do 1817 roku naselennya z kolishnoyi livoberezhnoyi Kam yanskoyi stanici pereselyalosya na pravij bereg na misce suchasnoyi Maloyi Kam yanki Pereselenci zajmalisya ribalstvom i polyuvannyam Voni buduvali sobi kureni j zemlyanki blizko ozera Zhovtij Yar Spochatku yih bulo blizko 20 simej Pershi poselenci zhili vesnoyu vlitku j voseni koli mozhna bulo loviti ribu ta polyuvati Na zimu voni zalishali svoyi zhitla j vidhodili na livij bereg Dincya v svoyu stanicyu Kam yanska meshkanci yakoyi zajmalisya hliborobstvom j skotarstvom Koli yim zagrozhuvala nebezpeka z boku nogajciv j azovskih turok voni pokidali svoyi miscya j vlitku Z 1817 roku koli nebezpeka znikla na teritoriyi hutora stali selitisya osili zemlerobi Pershe selishe Niz utvorilosya na luzi bilya ozera Zhovtij Yar de bulo blizko 30 dvoriv j 128 osib Beregi zatoplyuvalo povenyami Siverskogo Dincya vid yakih lyudi tikali na pivden na goru j timchasovo buduvali sobi kureni Pislya rozlivu znovu povertalisya v svoyi hatini zrujnovani vodoyu znovu vidnovlyuyuchi svoye zhitlo Tak trivalo kilka desyatkiv rokiv Za kripactva na poselenni perehovuvalisya vtikachiv U 1817 roci meshkanci pidnyalisya vid postijnih povenej ozer j lisiv na goru j selilisya v odin ryad uzdovzh proyiznoyi dorogi sho jshla z Kam yanskoyi na Gundorovsku stanicyu Neveliki budinochki klali z prirodnogo kamenyu j krili solomoyu Steli pleli z pruttya toli j obmazuvali yih glinoyu Pidloga tezh zmashuvali glinoyu abo u bagatih sadibah vikladali velikimi kamenyami Nove poselennya najmenovano Rukav Selyani rozoryuvali cilinni zemli virubuvali chagarniki osushuvali bolota pid gorodi i sadi U 1850 1860 rokah viselkoyu vid Rukava vidnovilosya davnye selishe Niz Do kincya 19 storichchya utvorilosya she dva novih poselennya pershe na shid vid selisha Niz z nazvoyu Zarichka druge na pivdennij shid vid Rukava pid navoyu Borodinovka tomu sho bilshist jogo meshkanciv buli Borodini Prote na mapi Shuberta 2 yi polovini 19 storichchya ci poselennya oznacheni Malokam yanskim hutorom 1902 roku na hutori pobuduvali pershu shkolu Navchalisya perevazhno diti zamozhnih selyan Vmili pisati i chitati ne bilsh 10 20 vsogo naselennya Za rosijskoyi gromadyanskoyi vijni 3 misyaci jshli boyi bilya Malokam yanskogo hutoru Armiya Denikina bula u hutori Popivka a Chervona armiya roztashuvalasya v hutori Mala Kam yanka U 1927 1929 rokah stvoreno tovaristvo po spilnij obrobci zemli U ce tovaristvo vhodili blizko 30 dvorov ale nezabarom cherez nevdovolennya i nezgodu bagatoh buv rozpushenij V 1930 roci bulo stvoreno dva kolgospi Odin u Zarichci na shid vid Maloyi Kam yanki Do nogo vhodilo 35 dvoriv Drugij kolgosp buv stvoreno na zahid vid richki j nazivavsya imeni Krupskoyi V cej kolgosp vhodilo 45 dvoriv U 1931 roci ci dva kolgospi ob yednalisya v odin kolgosp imeni Andriyeva sho nalichuvav 90 dvoriv U 1936 roci zbuduvali novu shkolu vidkrili 7 klasiv Elektrifikaciya prijshla v hutir lishe u 1949 roci U 1958 1964 rokah buduvali novu ceglyanu shkolu Z rozvitkom promislovosti mista Kam yansk bagato meshkanciv pochali pracyuvati na jogo fabrikah zavodah ta pidpriyemstvah ta otrimuvati tam kvartiri Pislya rozpadu SRSR pracyuyuchih pidpriyemstv zalishilisya lishe administraciya silskogo poselennya z klubom j nepovna zagalna shkola PersonaliyiBorisov Oleksandr Timofijovich 1927 2017 radyanskij ta rosijskij hudozhnik kino i pedagog PrimitkiZKTMU d Track Q4330203 Rosijskij perepis 2010 roku Posilannya