Максімо Тахес (ісп. Máximo Tajes; 23 листопада 1852, Канелонес — 21 листопада 1912, Монтевідео) — уругвайський політик, президент Республіки в період з листопада 1886 по березень 1890.
Максімо Тахес Máximo Tajes | |
18 листопада 1886 — 1 березня 1890 | |
---|---|
Попередник: | Максімо Сантос |
Наступник: | |
Народження: | 23 листопада 1852 Канелонес, Уругвай |
Смерть: | 21 листопада 1912 (59 років) Монтевідео, Уругвай |
Країна: | Уругвай[1] |
Партія: | Партія Колорадо |
Батько: | Пруденсіо Тахес |
Мати: | Сатурніна Кацерес |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Він приєднався до армії в 1868 році, а через кілька років він був капітаном (1875) з нагоди призначення другим начальником 5-го батальйону Мисливців, організованого Максімо Сантосом, до якого приєдналася сім'я і особиста дружба. Полковником став у 1880 році, коли йому ще не виповнилося тридцяти років, був призначений на північний кордон з місією нагляду за діяльністю Лоренцо Латорре, Він був політичним і поліцейським начальником в Дурасно, коли Сантос займав посаду президента, а в серпні 1882 був призначений міністром війни і флоту. У цій ролі йому довелося перейти до репресій повстання, організованого опозицією, що призвело до битви при Кебрахо (31 березня 1886), що призвело до повного розгрому революціонерів.
18 листопада 1886 року, після відставки Махсімо Сантоса та після утворення Міністерства Примирення парламент призначив Тахеса, який на той час все ще займав Міністерство війни і флоту, як Президента Республіки для завершення Другого конституційного періода Франциска Антоніно Відал Сільви, започаткований 1 березня 1886 року і закінчившийся 1 березня 1890 року.
Його уряд був ознаменований поступовим знищенням найбільш очевидних ознак мілітаризму, який пішов на спад з його адміністрацією (процес, в якому фігура його міністра уряду, Хуліо Еррера й Обес) має ключове значення. 27 грудня 1886 року 5-й батальйон «Казадорес» був розпущений, символ режиму Сантоса і його справжньої політичної поліції. Незабаром після цього сам Сантос, який виїхав з країни, намагався повернутися, не допустивши закону про вигнання, проголосованого парламентом 28 січня 1887 року.
Під час свого уряду Уругвай пережив короткий період економічного підйому і фінансових спекуляцій, момент, відомий як «Епоха Реуса», натякаючи на Еміліо Реуса, іспанського капіталіста, який був партнером уругвайської держави і з яким він заснував суспільство «Національний банк» (1887). Це проквітання пояснювалося головним чином інвестиціями в Уругвай надлишкових аргентинських капіталів, результатом таких рухів, як церезація Месопотамії або будівництво порту Буенос-Айреса .
Проте ряд невдач, з якими зіткнувся ще слабкий уругвайський капіталізм, в поєднанні з політичною нестабільністю в Аргентині, яка сприяла виведенню капіталу з цієї країни у 1890 році, звалили економіку Уругваю, яка потрапила в глибоку кризу. У ті часи (березень 1890) закінчився період Максімо Тахес.
Махімо Таєс був одним із засновників військового атенеуму, інституту парамасоніки, який мав тенденцію до професіоналізації уругвайської армії та її політичного утримання, і це мало важливий вплив між на той час.
У 1894 році його ім'я було прийнято кандидатом до президентства республіки. Але не отримав свою довгоочікувану остаточну перемогу над Саравією (яка, по суті, не була розбита), а тим більше президентство республіки.
Він пішов у відставку в 1900 році і помер через кілька років, не маючи жодного втручання в подальше політичне чи військове життя в 1912 році.
Кабінет міністрів
Міністерство | Ім'я | Період |
---|---|---|
Уряд | Хосе Педро Рамірес | 1886 |
Хуліо Еррера і Обес | 1886–1889 | |
Хуан Альберто Капурро | 1889–1890 | |
Міжнародні відносини | Хуан Карлос Бланко Фернандес | 1886 |
Домінго Менділахарсу | 1886–1887 | |
Ільдефонсо Гарсія Лагос | 1887–1890 | |
Казначейство | Антоніо Марія Маркес | 1886–1889 |
Якобо Адріан Варела | 1889–1890 | |
Війна і флот | Педро Северо де Леон | 1886–1890 |
Правосуддя, культ та громадкість | Ауреліано Родрігес Ларрета | 1886 |
Марселіно Бертелло | 1886–1887 | |
Дувімізіо Терра | 1887–1888 | |
Мартін Берагунде | 1888–1890 |
Попередник: Максімо Сантос | Президент Уругваю 1886-1890 | Наступник: |
Примітки
- Authority file of the National Library of Uruguay
- Історична хронологія професора Вальтера Рела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maksimo Tahes isp Maximo Tajes 23 listopada 1852 Kanelones 21 listopada 1912 Montevideo urugvajskij politik prezident Respubliki v period z listopada 1886 po berezen 1890 Maksimo Tahes Maximo TajesMaksimo Tahes 18 listopada 1886 1 bereznya 1890 Poperednik Maksimo Santos Nastupnik Narodzhennya 23 listopada 1852 1852 11 23 Kanelones UrugvajSmert 21 listopada 1912 1912 11 21 59 rokiv Montevideo UrugvajKrayina Urugvaj 1 Partiya Partiya KoloradoBatko Prudensio TahesMati Saturnina Kaceres Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaVin priyednavsya do armiyi v 1868 roci a cherez kilka rokiv vin buv kapitanom 1875 z nagodi priznachennya drugim nachalnikom 5 go bataljonu Mislivciv organizovanogo Maksimo Santosom do yakogo priyednalasya sim ya i osobista druzhba Polkovnikom stav u 1880 roci koli jomu she ne vipovnilosya tridcyati rokiv buv priznachenij na pivnichnij kordon z misiyeyu naglyadu za diyalnistyu Lorenco Latorre Vin buv politichnim i policejskim nachalnikom v Durasno koli Santos zajmav posadu prezidenta a v serpni 1882 buv priznachenij ministrom vijni i flotu U cij roli jomu dovelosya perejti do represij povstannya organizovanogo opoziciyeyu sho prizvelo do bitvi pri Kebraho 31 bereznya 1886 sho prizvelo do povnogo rozgromu revolyucioneriv 18 listopada 1886 roku pislya vidstavki Mahsimo Santosa ta pislya utvorennya Ministerstva Primirennya parlament priznachiv Tahesa yakij na toj chas vse she zajmav Ministerstvo vijni i flotu yak Prezidenta Respubliki dlya zavershennya Drugogo konstitucijnogo perioda Franciska Antonino Vidal Silvi zapochatkovanij 1 bereznya 1886 roku i zakinchivshijsya 1 bereznya 1890 roku Jogo uryad buv oznamenovanij postupovim znishennyam najbilsh ochevidnih oznak militarizmu yakij pishov na spad z jogo administraciyeyu proces v yakomu figura jogo ministra uryadu Hulio Errera j Obes maye klyuchove znachennya 27 grudnya 1886 roku 5 j bataljon Kazadores buv rozpushenij simvol rezhimu Santosa i jogo spravzhnoyi politichnoyi policiyi Nezabarom pislya cogo sam Santos yakij viyihav z krayini namagavsya povernutisya ne dopustivshi zakonu pro vignannya progolosovanogo parlamentom 28 sichnya 1887 roku Pid chas svogo uryadu Urugvaj perezhiv korotkij period ekonomichnogo pidjomu i finansovih spekulyacij moment vidomij yak Epoha Reusa natyakayuchi na Emilio Reusa ispanskogo kapitalista yakij buv partnerom urugvajskoyi derzhavi i z yakim vin zasnuvav suspilstvo Nacionalnij bank 1887 Ce prokvitannya poyasnyuvalosya golovnim chinom investiciyami v Urugvaj nadlishkovih argentinskih kapitaliv rezultatom takih ruhiv yak cerezaciya Mesopotamiyi abo budivnictvo portu Buenos Ajresa Prote ryad nevdach z yakimi zitknuvsya she slabkij urugvajskij kapitalizm v poyednanni z politichnoyu nestabilnistyu v Argentini yaka spriyala vivedennyu kapitalu z ciyeyi krayini u 1890 roci zvalili ekonomiku Urugvayu yaka potrapila v gliboku krizu U ti chasi berezen 1890 zakinchivsya period Maksimo Tahes Mahimo Tayes buv odnim iz zasnovnikiv vijskovogo ateneumu institutu paramasoniki yakij mav tendenciyu do profesionalizaciyi urugvajskoyi armiyi ta yiyi politichnogo utrimannya i ce malo vazhlivij vpliv mizh na toj chas U 1894 roci jogo im ya bulo prijnyato kandidatom do prezidentstva respubliki Ale ne otrimav svoyu dovgoochikuvanu ostatochnu peremogu nad Saraviyeyu yaka po suti ne bula rozbita a tim bilshe prezidentstvo respubliki Vin pishov u vidstavku v 1900 roci i pomer cherez kilka rokiv ne mayuchi zhodnogo vtruchannya v podalshe politichne chi vijskove zhittya v 1912 roci Kabinet ministriv Ministerstvo Im ya Period Uryad Hose Pedro Ramires 1886 Hulio Errera i Obes 1886 1889 Huan Alberto Kapurro 1889 1890 Mizhnarodni vidnosini Huan Karlos Blanko Fernandes 1886 Domingo Mendilaharsu 1886 1887 Ildefonso Garsiya Lagos 1887 1890 Kaznachejstvo Antonio Mariya Markes 1886 1889 Yakobo Adrian Varela 1889 1890 Vijna i flot Pedro Severo de Leon 1886 1890 Pravosuddya kult ta gromadkist Aureliano Rodriges Larreta 1886 Marselino Bertello 1886 1887 Duvimizio Terra 1887 1888 Martin Beragunde 1888 1890 Poperednik Maksimo Santos Prezident Urugvayu 1886 1890 Nastupnik PrimitkiAuthority file of the National Library of Uruguay d Track Q126919021 Istorichna hronologiya profesora Valtera Rela