Максиміліан Алоїз Фюґер фон Рехтборн (нім. Maximilian Aloys Füger von Rechtborn; 11 жовтня 1774, Грац — 13 лютого 1831, Львів) — австрійський правник, доктор права, професор права і ректор Оломоуцького (1800 і 1806) та Львівського університетів (1813—1814 і 1822—1823).
Максиміліан Алоїз Фюґер | |
---|---|
Maximilian Aloys Füger von Rechtborn | |
Народився | 11 жовтня 1774 м. Грац |
Помер | 13 лютого 1831 (56 років) м. Львів |
Країна | Австрійська імперія |
Діяльність | педагог |
Alma mater | Віденський університет |
Галузь | право |
Заклад | Оломоуцький університет, Львівський університет |
Посада | Ректор Оломоуцького університету 1800 і 1806, Ректор Львівського університету 1813—1814 і 1822—1823 |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор права |
Життєпис
Народився 1774 року в австрійському місті Грац. Навчався на юридичному факультеті Віденського університету, де здобув ступінь доктора права. Свою кар'єру розпочав 1797 року в Оломоуцькому університеті (у 1782—1826 роках Оломоуцький університет офіційно мав статус ліцею), де в 1800 і 1806 роках займав посаду ректора .
У 1806 році Фюґера перевели до Львівського університету (Львівський університет мав статус ліцею від 1805 до 1817) на вакантну посаду завідувача кафедри природного права, права народів та інституцій. Викладав природне право, природне політичне право, право європейських народів, енциклопедію права, австрійське кримінальне право. Академічний сенат Львівського університету двічі обирав його на посаду ректора (1813—1814 і 1822—1823).
Під час наполеонівських воєн Фюґер проявив себе щирим австрійським патріотом: писав вірші та промови проти Наполеона, за що в 1818 році отримав шляхетство, а до свого прізвища почав дописувати додаток von Rechtborn. Мав дружину і восьмеро дітей.
Помер у Львові 13 лютого 1831 року. Після Максиміліана Фюґера кафедру природного права, права народів і кримінального права очолив Микола Нападієвич.
Праці
- «Чи має особа, обвинувачена у скоєнні кримінального злочину на корінних землях Австрійської імперії, право на власного захисника?» («Soll man den, eines Criminalverbrechens Beschuldigten in den oesterreichischen Erblanden eigene Vertheidiger gewaeren?») (Відень 1797),
- «Rede über die Pflicht der Vaterlandsverteidigung: Vorgetragen im akademischen Hörsaale zu Olmütz» (Оломоуць, 1800),
- «Короткий огляд і тлумачення основних положень декрету про державне банкрутство Австрії від 20 лютого 1811 року» («Kurze Darstellung und Erlaeuterung der Hauptpunkte des Finanz-Patentes vom 20. Hornung 1811») (Львів 1810).
Примітки
- Finkel L. Historya Uniwersytetu Lwowskiego: Cz. 1 : Historya Uniwersytetu Lwowskiego do r. 1869. — Lwów 1894. — S. 250.
Джерела
- Кахнич В. Кафедра природного права, права народів та інституцій на юридичному факультеті Львівського університету з 1784 р. [ 4 березня 2022 у Wayback Machine.] // Часопис Київського університету права. — 2015. — № 1. — С. 30—34.
- Finkel L., Starzyński S. Historya Uniwersytetu Lwowskiego. — Lwów 1894. (пол.)
- Lewicki K. Füger v. Rechtborn Maksymilian Aloizy (1774—1831) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków 1948. — t. VII/2, zeszyt 32. — S. 188. (пол.)
Це незавершена стаття про юриста. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fyuger Maksimilian Aloyiz Fyuger fon Rehtborn nim Maximilian Aloys Fuger von Rechtborn 11 zhovtnya 1774 Grac 13 lyutogo 1831 Lviv avstrijskij pravnik doktor prava profesor prava i rektor Olomouckogo 1800 i 1806 ta Lvivskogo universitetiv 1813 1814 i 1822 1823 Maksimilian Aloyiz FyugerMaximilian Aloys Fuger von RechtbornNarodivsya11 zhovtnya 1774 1774 10 11 m GracPomer13 lyutogo 1831 1831 02 13 56 rokiv m LvivKrayina Avstrijska imperiyaDiyalnistpedagogAlma materVidenskij universitetGaluzpravoZakladOlomouckij universitet Lvivskij universitetPosadaRektor Olomouckogo universitetu 1800 i 1806 Rektor Lvivskogo universitetu 1813 1814 i 1822 1823Vchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor pravaZhittyepisNarodivsya 1774 roku v avstrijskomu misti Grac Navchavsya na yuridichnomu fakulteti Videnskogo universitetu de zdobuv stupin doktora prava Svoyu kar yeru rozpochav 1797 roku v Olomouckomu universiteti u 1782 1826 rokah Olomouckij universitet oficijno mav status liceyu de v 1800 i 1806 rokah zajmav posadu rektora U 1806 roci Fyugera pereveli do Lvivskogo universitetu Lvivskij universitet mav status liceyu vid 1805 do 1817 na vakantnu posadu zaviduvacha kafedri prirodnogo prava prava narodiv ta institucij Vikladav prirodne pravo prirodne politichne pravo pravo yevropejskih narodiv enciklopediyu prava avstrijske kriminalne pravo Akademichnij senat Lvivskogo universitetu dvichi obirav jogo na posadu rektora 1813 1814 i 1822 1823 Pid chas napoleonivskih voyen Fyuger proyaviv sebe shirim avstrijskim patriotom pisav virshi ta promovi proti Napoleona za sho v 1818 roci otrimav shlyahetstvo a do svogo prizvisha pochav dopisuvati dodatok von Rechtborn Mav druzhinu i vosmero ditej Pomer u Lvovi 13 lyutogo 1831 roku Pislya Maksimiliana Fyugera kafedru prirodnogo prava prava narodiv i kriminalnogo prava ocholiv Mikola Napadiyevich Praci Chi maye osoba obvinuvachena u skoyenni kriminalnogo zlochinu na korinnih zemlyah Avstrijskoyi imperiyi pravo na vlasnogo zahisnika Soll man den eines Criminalverbrechens Beschuldigten in den oesterreichischen Erblanden eigene Vertheidiger gewaeren Viden 1797 Rede uber die Pflicht der Vaterlandsverteidigung Vorgetragen im akademischen Horsaale zu Olmutz Olomouc 1800 Korotkij oglyad i tlumachennya osnovnih polozhen dekretu pro derzhavne bankrutstvo Avstriyi vid 20 lyutogo 1811 roku Kurze Darstellung und Erlaeuterung der Hauptpunkte des Finanz Patentes vom 20 Hornung 1811 Lviv 1810 PrimitkiFinkel L Historya Uniwersytetu Lwowskiego Cz 1 Historya Uniwersytetu Lwowskiego do r 1869 Lwow 1894 S 250 DzherelaKahnich V Kafedra prirodnogo prava prava narodiv ta institucij na yuridichnomu fakulteti Lvivskogo universitetu z 1784 r 4 bereznya 2022 u Wayback Machine Chasopis Kiyivskogo universitetu prava 2015 1 S 30 34 Finkel L Starzynski S Historya Uniwersytetu Lwowskiego Lwow 1894 pol Lewicki K Fuger v Rechtborn Maksymilian Aloizy 1774 1831 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1948 t VII 2 zeszyt 32 S 188 pol Ce nezavershena stattya pro yurista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi