У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Максимюк Максим Володимирович Максимюк нар 24 липня 1977 Київ українсь

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Максимюк.

Максим Володимирович Максимюк (нар. 24 липня 1977, Київ) — український актор театру та кіно, телеведучий. Заслужений артист України (2020).

Максим Максимюк

Народився	24 липня 1977(1977-07-24) (46 років) Київ, УРСР
Національність	українець
Громадянство	Україна
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	1996—донині

Нагороди та премії
Заслужений артист України

Життєпис

Народився 24 липня 1977 року у місті Київ.

1994 року закінчив Київську гімназію №167 з поглибленим вивченням німецької мови. Вже у старших класах школи пізнав магію сцени, таким зачарованим і лишився.

1999 року був одним із останніх випускників Київського театрального інституту минулого сторіччя. Закінчив акторський факультет Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (майстерню Ірини Молостової). Отримав диплом актора театру та кіно.

З 1996 по 2006 рік брав участь у постановках та проектах київських театрів (драматичного театру «Браво», академічного Молодого театру та академічного театру Драми та комедії на Лівому березі).

З 2008 року працює у театрі на Подолі.

Робота на телебаченні

Ведучий програми «Було ваше – стало наше» (Інтер)
Ведучий програми «На гачку» (Новий канал)

Фільмографія

2004 — «Ігри дорослих дівчаток» — продавець у переході
2005 — «Дідусь моєї мрії»
2005 — 2006 —
2007 — «Луна-Одеса» — водій лімузина
2007 — «Кольє для снігової баби» — Макс
2007 — «Давай пограємо!» — Помазок, сержант
2008 — «Здивуй мене» — водолаз
2008 — «Роман вихідного дня» — Сашко, адвокат Клавдії
2008 — «Почати спочатку. Марта» — епізод
2008 — «Мільйон від Діда Мороза» — старший дільничний
2008 — «Повернення Мухтара — 4» (71 серія «Перевірка») — худрук
2008 — «Абонент тимчасово недоступний» — Діма
2009 — «За загадкових обставин» (Фільм №1 «Потяг, який зник») — Водолазів
2009 — «Легенди чаклунської любові» — Генка
2009 — «Повернення Мухтара — 5» (17 серія «Кредитор») — Кузьменко
2009 — «1941» — Бондаренко, червоноармієць
2010 — «Чужа» — працівник похоронного бюро
2010 — «Віра Надія Любов» — епізод
2010 — «Брат за брата» — співробітник ППС
2011 — «Медове кохання» — продавець меду
2011 — «Ластівчине гніздо» — дільничний міліціонер
2011 — 2016 — «Таксі» — лікар швидкої допомоги
2012 — «Господиня тайги-2» — Лавр
2012 — «Ржевський проти Наполеона» — смс-кур'єр
2012 — «Дорога до порожнечі» — Аркадій Єрошкін, працівник кабельного телебачення
2012 — «Закохані у Київ» (кіноальмани) — чоловік
2012 — «Біла гвардія» — Смушкевич, секретар міського голови
2012 — 2016 — «Віталька» — Святий Валентин
2013 — «Шулер» — Вознюк
2013 — «Холостяк» — Нечіпорук, лейтенант одеської міліції
2014 — «Швидка допомога» (9 серія) — Сергій Матвійович Федотов, директор собачого притулку
2014 — «Пляж» (Фільми: №1 «Підкидьок», №12 «Заручники хвилі») — Посвалюк
2014 — «Київський торт» — продавець
2014 — «Давай поцілуємось» — Діма
2014 — «Все повернеться» — прокурор
2015 — «Остання електричка» — діловод
2016 — «Слуга народу 2» — Цісик, губернатор Харківської області
2016 — «Слідчий Тихонов» (Фільм 1 «Візит до Мінотавру») — Моня Садомський
2016 — «Майор і магія» — Ігор Ілліч, директор банку
2016 — «Недотуркані» — Іван Демидович Хабарчук
2017 — «Рятівники Алупки»
2017 — «Слуга народу 2. Від любові до імпічменту» — Цісик, губернатор Харківської області
2017 — «Невиправні» — Михайло Щука
2018 — «Пес-4» (16 серія «Ліки від здоров'я») — Семен Слуцький, лаборант Ковальчука
2018 — «Голос із минулого» — Матвій, однокласник Олексія, господар ресторану
2019 — 2021 — «Папік» — Петро Євгенович Шундріка, олігарх
2021 — «Папік-2» — Петро Євгенович Шундріка, олігарх

Робота в театрі

Київський драматичного театру «Браво»
Київський академічний Молодий театр
Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

Київський академічний драматичний театр на Подолі

2009 — «Мертві душі» — Михайло Семенович Собакевич, поміщик
2011 — «Минулого літа в Чулимську» — Мечеткін
2015 — «Вічно живі» — Миколай Миколайович Чернов, адміністратор філармонії
2015 — «Він і вона» — Гауптвахтов, Піскарьов, Капітонов, Оповідач
2018 — «Дівчина з ведмедиком, або Неповнолітня» Павла Ар'є за романом «Дівчина з ведмедиком» Віктора Домонтовича; реж. Стас Жирков — Тихменєв та інші
2018 — «Шоу про шоу» — Голос
2019 — «DreamWorks» / «Мрії оживають» Івана Вирипаєва; реж. Давид Петросян — Максимільян
2019 — «За двома зайцями» Оксани Прибіш за «однойменною п'єсою Івана Нечуй-Левицького та Михайла Старицького; реж. — Прокіп Свиридович Сірко
2019 — «1984» Майкла Джина Саллівана за однойменним романом-антиутопією Джорджа Орвелла; реж. Сергій Павлюк — 3-й член партії
2019 — «Зойчина квартира» за ^[ru]Михайла Булгакова; реж. Максим Голенко — Онисим Зотикович Алілуя, голова будкому
2019 — «Останнє приземлення, або один день із життя внутрішнього органа» — Купріненко
2020 — «Спроба любити» — Акрба
2021 — «Ножиці» Пола Портнера; реж. — майор

Нагороди і визнання

2020 — Заслужений артист України

Примітки

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 121/2020 Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва. Процитовано 8 березня 2020. {{}}: |archive-date= вимагає |archive-url= ()
У Києві пройде марафон вистав режисера Віталія Малахова… [ 8 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Олег ВЕРГЕЛІС (26 січня 2018). #преведмедвед (укр.). «Дзеркало тижня». Процитовано 24 липня 2018.
Сергій ВИННИЧЕНКО (3 липня 2018). (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
. Архів оригіналу за 18 березня 2019. Процитовано 6 березня 2019.
Дмитро ЛЕВИЦЬКИЙ (11 січня 2019). (укр.). «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 14 січня 2019.
Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (13 червня 2019). (укр.). «День» №103. Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 16 червня 2019.

Посилання

Максим Максимюк на сайті Театру на Подолі [ 9 березня 2022 у Wayback Machine.]
Максим Максимюк на порталі Кино-Театр.РУ [ 27 березня 2022 у Wayback Machine.]
https://theatre.love Максимюк Максим на порталі «Theatre.love» [ 3 березня 2022 у Wayback Machine.]
Максим Максимюк на сайті телеканала «ТЕТ» [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.]
Максим Максимюк на порталі «Телепортал» [ 10 червня 2022 у Wayback Machine.]

[121/2020-1] УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 121/2020 Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва. Процитовано 8 березня 2020. {{}}: |archive-date= вимагає |archive-url= ()

[2] У Києві пройде марафон вистав режисера Віталія Малахова… [ 8 грудня 2018 у Wayback Machine.]

[ДТ_2018-3] Олег ВЕРГЕЛІС (26 січня 2018). #преведмедвед (укр.). «Дзеркало тижня». Процитовано 24 липня 2018.

[Риболовля_2018-4] Сергій ВИННИЧЕНКО (3 липня 2018). (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.

[5] . Архів оригіналу за 18 березня 2019. Процитовано 6 березня 2019.

[Січень-6] Дмитро ЛЕВИЦЬКИЙ (11 січня 2019). (укр.). «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 14 січня 2019.

[День_20190613-7] Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (13 червня 2019). (укр.). «День» №103. Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 16 червня 2019.