Максим Карлот Корман

Максим Карлот Корман (англ. Maxime Carlot Korman, нар. 1942) — прем'єр-міністр, в.о. президента, спікер парламенту Вануату.

Максим Карлот Корман англ. Maxime Carlot Korman
Прапор 15-й (Президент Вануату)
16 серпня — 2 вересня 2009 року
Попередник:	(Калкот Матаскелекеле)
Наступник:	(Іолу Абіл)
Прапор 3-й Прем'єр-міністр Вануату
16 грудня 1991 — 21 грудня 1995 року
Попередник:	Дональд Калпокас
Наступник:	Серж Вохор
Прапор 5-й Прем'єр-міністр Вануату
23 лютого — 30 вересня 1996 року
Попередник:	Серж Вохор
Наступник:	Серж Вохор
Народження:	1942(1942) Порт-Віла, Нові Гебриди^[d]
Країна:	Вануату
Партія:	Республіканська партія (з 1998) Союз поміркованих партій (до 1998)

Політична кар'єра

З 16 грудня 1991 до 21 грудня 1995 року та з 23 лютого до 30 вересня 1996 року займав пост прем'єр-міністра Вануату, представник партії Союз поміркованих партій. У 1993–1995 роках також обіймав посаду міністра закордонних справ країни. 1998 року очолив Республіканську партію. Корман, який прийшов до влади після падіння уряду англофона Волтера Ліні, став першим франкомовним прем'єр-міністром країни.

Зовнішня політика Кормана значною мірою відрізнялась від політики його попередників. Він відмовився від відкритої підтримки незалежності канаків Нової Каледонії та без'ядерної зони в Тихому океані, виступив проти ворожого курсу відносно Франції, співробітництва з радикальними режимами.

Після виборів 1998 року Кормана було усунуто від посади прем'єр-міністра, його замінив Серж Вохор, політик-дисидент з його партії. За два місяці Корману вдалось досягти в парламенті достатньої підтримки, завдяки чому уряду Вохора було винесено вотум недовіри. В результаті Корман знову став прем'єр-міністром Вануату, протримавшись, однак, на посту тільки сім місяців, після чого був усунутий тим же Вохором. Після цього Корману також не вдалось відновити своє лідерство в Союзі поміркованих партій, тому він заснував власну Республіканську партію Вануату. Після виборів 2004 року Корман став заступником прем'єр-міністра, яким залишався Вохор, а також міністром транспорту. Однак за кілька місяців, коли була сформована національна коаліція, він був змушений піти з дому.

Упродовж короткого часу Корман також був міністром сільського господарства, а також міністром інфраструктури й комунальних послуг, поки не був усунутий від цієї посади в липні 2005 року Едуардом Натапеї. Тим не менше його Республіканська партія залишалась в урядовій коаліції, в якій Корман займав пост міністра земель. В липні 2007 року його та його сина було звинувачено в корупції в зв'язку з участю у, принаймні, чотирьох земельних оборудках в містах Порт-Віла й Санто. Відповідно до документів, опублікованих у місцевій газеті The Daily Post, Корман передав в оренду компанії, що перебувала під його контролем і контролем сина, землі за заниженими цінами, після чого перепродав їх, але вже за реальними цінами. Окрім того, міжнародна неурядова організація (Transparency International) звинувачувала Кормана в тому, що він роздавав державні землі та незареєстровану земельну власність своїм друзям. Тим не менше, міністр відкинув всі звинувачення. В серпні 2008 року всі звинувачення з міністра було знято постановою суду.

Після загальних виборів 2008 року Корман був кандидатом на пост прем'єр-міністра Вануату, однак під час парламентського голосування, що відбулось 22 вересня, він програв два голоси Натапеї. Тим не менше в червні 2009 року його було обрано на пост спікера парламенту. 18 серпня 2009 року Корман виконував обов'язки президента, залишаючись на посту до обрання нового президента 2 вересня 2009 року.

Примітки

1. William F.S. Miles. Bridging Mental Boundaries in a Postcolonial Microcosm: Identity and Development in Vanuatu. — University of Hawaii Press, 1998. — С. 25—27. — .
2. Six party coalition sworn into Government in Vanuatu (англійською) . Radio New Zealand International. 29 July, 2004. Архів оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 16 грудня 2012.
3. Vanuatu Republicans aim to double seats in next week’s polls (англійською) . Radio New Zealand International. 28 June, 2004. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 16 грудня 2012.
4. Vanuatu prime minister dumps two ministers over possible motion of no confidence (англійською) . Radio New Zealand International. 18 July, 2005. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 16 грудня 2012.
5. Vanuatu lands minister rejects corruption allegations (англійською) . Radio New Zealand International. 5 July, 2007. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 16 грудня 2012.
6. Vanuatu lands minister rejects allegations of corruption (англійською) . Radio New Zealand International. 5 July, 2007. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 16 грудня 2012.
7. Vanuatu minister Korman cleared of bribery charges (англійською) . Radio New Zealand International. 14 August, 2008. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 16 грудня 2012.
8. Vanuatu elects Vanua’aku Pati’s Edward Natapei new Prime Minister (англійською) . Radio New Zealand International. 22 September, 2008. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 16 грудня 2012.
9. Vanuatu opposition lodges no confidence motion in new prime minister (англійською) . Radio New Zealand International. 24 September, 2008. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 16 грудня 2012.
10. Vanuatu parliament elects Korman as new speaker (англійською) . Radio New Zealand International. 19 June, 2009. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 16 грудня 2012.
11. September 1st confirmed as date for Vanuatu Presidential Election (англійською) . Radio New Zealand International. 20 August, 2009. Архів оригіналу за 22 квітня 2012. Процитовано 16 грудня 2012.