Макроструктура ринку

Макрострукту́ра ри́нку — співвідношення попиту і пропонування за товарними групами, тобто видами товарів (послуг), об’єднаним спільністю функціонального призначення і під впливом суспільного поділу праці, що виокремилися в самостійні виробництва і спеціалізовані підприємства (взуття, одяг, меблі, житло, продукти харчування та ін.). Термін застосовується також до фінансового, кредитного і грошового ринків.

Оптимальна макроструктура передбачає на ринку певну рівновагу. Кожного товару випускається стільки, скільки потрібно.

Структурні зміни

Якісна сторона макроструктури пізнається в залежності від її відповідності сучасним вимогам. З цієї точки зору розрізняють прогресивну, перехідну і відсталу макроструктури. Прогресивною вважається така, що втілює систему високоефективних галузей і виробництв, що діють на основі застосування передової техніки і технології. Перехідна модель макроструктури містить в собі риси нового і старого, коли, наприклад, сусідять допотопні підприємства з новими комплексами. В цілому модель націлена на прогресивні перетворення.

В умовах ринку економіка діє на основі особливих структуротворчих принципів.

• По-перше, ринок усуває адміністративне засилля в регулюванні пропорцій;
• по-друге, виробництво орієнтується на запити споживачів, що націлює макроструктуру на зближення з суспільними потребами;
• по-третє, ринкова конкуренція змушує інтенсивно використовувати нововведення у виробництві. Це прискорює утворення нових і перебудову старих галузей. Відкриваються більш широкі перспективи для структурних змін.

Структурна динаміка пов'язана головним чином з інноваціями, які забезпечують структурне оновлення виробництва та випуск нових видів продукції.

Див. також

• Теорія галузевих ринків

Джерела

• ДСТУ 3294-95 “Маркетинг. Терміни та визначення основних понять” (наказ Держстандарту України №444 від 28.12.95).