Макеєв Віктор Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Макеєв.

Віктор Петрович Макеєв (25 жовтня 1924(19241025), село Протопопово, тепер селище імені Кірова міста Коломни Московської області, Російська Федерація — 25 жовтня 1985, місто Москва) — радянський вчений, творець науково-конструкторської школи морського стратегічного ракетобудування, головний конструктор Конструкторського бюро машинобудування Міністерства загального машинобудування СРСР в місті Міасі Челябінської області. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1976 роках. Член ЦК КПРС у 1976—1985 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань. Доктор технічних наук (1965), професор (1965). Член-кореспондент Академії наук СРСР (з 1968). Академік Академії наук СРСР (з 1976). Двічі Герой Соціалістичної Праці (17.06.1961, 24.10.1974).

Макеєв Віктор Петрович
рос. Виктор Макеев
Народився	25 жовтня 1924(1924-10-25)^[1] село Протопопово, тепер селище імені Кірова міста Коломни Московської області, Російська Федерація
Помер	25 жовтня 1985(1985-10-25) (61 рік) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	науковець, винахідник, викладач університету, політик
Галузь	ракетобудування^[d]
Alma mater	Московський авіаційний інститут (1948), ^d і Московський державний технічний університет імені Баумана (1950)
Науковий ступінь	доктор технічних наук (1965)
Вчене звання	Список академіків АН СРСР
Науковий керівник	Корольов Сергій Павлович
Знання мов	російська
Заклад	^d, ^d і МФТІ
Членство	Академія наук СРСР, ЦК КПРС і Академія наук СРСР
Посада	депутат Верховної ради СРСР^[d]
Партія	КПРС
Нагороди	Золота медаль імені С. Корольова (1973)
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився в родині робітника Коломенського машинобудівного заводу. Працював з 1939 року на авіаційному заводі № 22 в Москві (з 1941 року — в евакуації в місті Казані) креслярем і конструктором.

Навчався на вечірньому відділенні Казанського авіаційного інституту (1942). У 1944 році був переведений на денне відділення Московського авіаційного інституту імені Серго Орджонікідзе, який закінчив у 1948 році. У 1950 закінчив Вищі інженерні курси при Московському вищому технічному училищі імені Баумана.

З 1947 року (паралельно з навчанням) працював в особливому конструкторському бюро (ОКБ-1) науково-дослідного інституту (НДІ-88_ провідним конструктором. Учасник створення оперативно-тактичної ракети Р-11 і першої морської балістичної ракети Р-11ФМ.

У 1950—1952 роках — інструктор відділу робітничої молоді ЦК ВЛКСМ.

Член ВКП(б) з 1951 року.

З 1952 року — провідний конструктор в ОКБ-1. У 1955 році за пропозицією С. П. Корольова призначений головним конструктором СКБ-385 (згодом — КБ машинобудування). З 1963 року — начальник підприємства і головний конструктор, з 1977 року — начальник конструкторського бюро (КБ) машинобудування і генеральний конструктор в місті Міасі Челябінської області.

Одночасно з 1960 по 1981 рік — професор, завідувач кафедри літальних апаратів в Челябінському політехнічному інституті, з 1981 по 1985 рік — завідувач кафедри проблем енергомашинобудування Московського фізико-технічного інституту.

Під його керівництвом КБ машинобудування стало провідною науково-конструкторською організацією СРСР, сформувалася розгалужена кооперація НДІ, КБ, заводів-виготовлювачів, випробувальних полігонів, яка вирішувала завдання розробки, виготовлення та випробування ракетних комплексів для Військово-морського Флоту.

Указом Президії Верховної Ради СРСР («закритим») від 17 червня 1961 року за видатні заслуги у створенні зразків ракетної техніки і забезпеченні успішного польоту людини в космічний простір Макеєву Віктору Петровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 жовтня 1974 року за створення комплексу з ракетою РСМ-40 Макеєв Віктор Петрович нагороджений орденом Леніна і другою золотою медаллю «Серп і Молот».

Автор 32 основоположних винаходів, понад 200 друкованих праць, в тому числі монографій.

Помер 25 жовтня 1985 року. Похований на Новодівичому цвинтарі в Москві.

Нагороди і звання

• двічі Герой Соціалістичної Праці (17.06.1961, 24.10.1974)
• п'ять орденів Леніна (20.04.1956, 17.06.1961, 28.04.1963, 24.10.1974, 24.10.1984)
• орден Жовтневої Революції (26.04.1971)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (6.06.1945)
• золота медаль АН СРСР імені С. П. Корольова (1974)
• медалі
• Ленінська премія (1959)
• тричі Державна премія СРСР (1968, 1978, 1983)
• Почесний громадянин міста Міаса (1997, посмертно)

Примітки

1. Макеев Виктор Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Джерела

• Макеєв Віктор Петрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).