Макбул Фіда Хусейн

Макбул Фіда Хусейн (*17 вересня 1915 — 9 червня 2011) — індійський художник, письменник, кінорежисер. Мав прізвисько «Пікассо Індії».

Макбул Фіда Хусейн
англ. Maqbool Fida Husain
Народився	17 вересня 1915(19150917) Пандхарпур
Помер	9 червня 2011 Лондон ·серцевий напад
Поховання	^d
Країна	Індія^[1]  Катар
Діяльність	художник
Alma mater	^d
Знання мов	англійська^[3]
Жанр	портрет
Magnum opus	^d
Посада	^d
Конфесія	іслам
Батько	Фіда Хусейн
Мати	Зунайб
Діти	^d
Нагороди	^d (2011)
IMDb	ID 0403967
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився у 1915 році у м. Пандхарпур (штат Махараштра). Рано втратив матір Зунайб. Разом із батьком Фіда перебрався до Індору, де здобув початкову освіту. У 1935 році перебрався до Бомбея, де захопився живописом. Був самоуком, намагався вступити до художньої школи Джей-Джей, проте без успіху. Спочатку займався кіноафішами. Згодом став малювати пейзажі, які споглядав під час подорожей до Гуджарату. Поступово набув досвіду в малюванні.

У 1947 році стає членом Прогресивної групи художників у Бомбеї. Відтоді зростає його популярність, чому сприяла, зокрема, серія виставок по всій Індії з 1948 по 1950 роки. У 1951 році побував у Китаї.

У 1952 році у Цюриху відбулася перша персональна виставка. У 1964 році в Будинку Індії в Нью-Йорку М. Ф. Хусейн організував першу свою виставку в США. У 1966 році за свою діяльність отримує престижну премію Падма Шрі.

Водночас він захопився кінорежисурою. У 1967 році зняв короткометражний фільм «Очима художника», який здобув премію «Золотий ведмідь» на Берлінському кінофестивалі. У 1971 році був присутній на бієнале у Сан-Паулу (Бразилія) як спеціальний гість. У 1973 році отримує премію Падма Бхушан. У 1986 році здобув номінацію від Ради штатів, а у 1991 році — премію . З успіхом продає картини на аукціонах (найвищий результат — 20 млн доларів), стає найдорожчим художником Індії.

У 1990-х роках стикнувся з протистоянням індуських радикалів, які зненавиділи художника за зображення індуських богів і богинь. У 1998 році екстремісти атакували будинок М. Ф. Хусейна. Тим не менш він продовжував свою творчість. У 2000 році зняв фільм «Гаджа Гаміні», де йдеться про образи з творів Калідаси, Джоконди. Цим в свою чергу наразився на невдоволення мусульман. Всеіндійська рада улемів заявила про образу віри з боку режисера. У 2006 році Хусейна знову звинуватили в зображенні оголених індуських богинь. Зрештою у 2007 році було видано орден на його арешт.

Тому М. Ф. Хусейн вимушений був тікати до Дохи (Катар). Останні роки мешкав тут або в Лондоні, де й далі організовував власні виставки. У 2007 році отримав нагороду Раджа Раві Варма від уряду штату Керала. У 2010 році набув громадянства Катару. Тут виконував роботу на замовленні дружини глави держави Моза бінт Насер Аль Міснеді з арабської історії. Помер 9 червня 2011 року від серцевого нападу.

Творчість

Найбільш часто змальовував жінок, коней, релігійних діячів. Особливо багато уваги приділяв зображенню богинь з індуської міфології. В них помітний вплив кубізму, імпресіонізму та модернізму. Однією з відоміших картин є «Мати Індія». Значущою є серія «Суфії».

Джерела

• http://www.mfhussain.com/paintings/category/4-unique-paintings-of-mf-hussain [ 15 травня 2014 у Wayback Machine.]
• http://theory.tifr.res.in/bombay/leisure/art/mf-hussain.html [ 10 грудня 2004 у Wayback Machine.]

Посилання

1. NMVW-collection website
   d:Track:Q80851728
2. — The National, 2010.
   d:Track:Q2544289
3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563