Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Іванович Макаричев (2 червня 1919 — 16 червня 1991) — радянський військовик-артилерист, Герой Радянського Союзу (1944).
| Михайло Іванович Макаричев | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Михаил Иванович Макарычев | ||||||||||||
 М.Макаричев у званні генерал-майора | ||||||||||||
| Народження | 2 червня 1919 с. | |||||||||||
| Смерть | 16 червня 1991 (72 роки) Москва | |||||||||||
| Поховання | Троєкуровське кладовище | |||||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||||
| Приналежність |  Радянська армія | |||||||||||
| Рід військ |  артилерія | |||||||||||
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе | |||||||||||
| Роки служби | 1936–1976 | |||||||||||
| Звання |  Генерал-лейтенант | |||||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
Біографія
Народився 2 червня 1919 року в селі Гуляєвка (зараз Сурський район Ульяновської області Росії) в сім'ї службовця. Росіянин. Закінчив 7 класів. Працював у колгоспі.
У Червоній Армії з 1936 року. У 1938 році закінчив Сумське артилерійське училище.
На фронтах німецько-радянської війни з серпня 1941 року.
Будучи командиром 496-го винищувально-протитанкового артилерійського полку (6-а гвардійська армія, 1-й Прибалтійський фронт) майор Макаричев 24 червня підійшов до річки Західна Двіна. Під прикриттям 2-х батарей почав переправляти підрозділи на лівий берег річки в районі села (Бешенковицький район Вітебської області). Форсувавши річку, підтримував вогнем бій частин за розширення плацдарму.
22 липня 1944 року майору Макаричеву Михайлу Івановичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3837).
Після війни М.І.Макаричев продовжував службу в армії.
У 1954 році закінчив Військову академію імені М.В. Фрунзе.
З 1976 року генерал-лейтенант Макаричев в запасі. Жив у Москві. Помер 16 червня 1991 року. Похований у Москві на Троєкуровському кладовищі.
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том II: — Москва: Воениздат, 1987. – стор. 17
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Makarichev Mihajlo Ivanovich Makarichev 2 chervnya 1919 19190602 16 chervnya 1991 radyanskij vijskovik artilerist Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Mihajlo Ivanovich Makarichevros Mihail Ivanovich MakarychevM Makarichev u zvanni general majoraNarodzhennya2 chervnya 1919 1919 06 02 s Smert16 chervnya 1991 1991 06 16 72 roki MoskvaPohovannyaTroyekurovske kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk artileriyaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzeRoki sluzhbi1936 1976Zvannya General lejtenantVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi 3837 BiografiyaNarodivsya 2 chervnya 1919 roku v seli Gulyayevka zaraz Surskij rajon Ulyanovskoyi oblasti Rosiyi v sim yi sluzhbovcya Rosiyanin Zakinchiv 7 klasiv Pracyuvav u kolgospi U Chervonij Armiyi z 1936 roku U 1938 roci zakinchiv Sumske artilerijske uchilishe Na frontah nimecko radyanskoyi vijni z serpnya 1941 roku Buduchi komandirom 496 go vinishuvalno protitankovogo artilerijskogo polku 6 a gvardijska armiya 1 j Pribaltijskij front major Makarichev 24 chervnya pidijshov do richki Zahidna Dvina Pid prikrittyam 2 h batarej pochav perepravlyati pidrozdili na livij bereg richki v rajoni sela Beshenkovickij rajon Vitebskoyi oblasti Forsuvavshi richku pidtrimuvav vognem bij chastin za rozshirennya placdarmu 22 lipnya 1944 roku majoru Makarichevu Mihajlu Ivanovichu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 3837 Pislya vijni M I Makarichev prodovzhuvav sluzhbu v armiyi U 1954 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze Z 1976 roku general lejtenant Makarichev v zapasi Zhiv u Moskvi Pomer 16 chervnya 1991 roku Pohovanij u Moskvi na Troyekurovskomu kladovishi LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar v 2 tomah Tom II Moskva Voenizdat 1987 stor 17 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij