Майо́рщина — село в Україні, у Лубенському районі Полтавської області. Населення становить 886 осіб. Входить до Гребінківської міської громади.
село Майорщина | |
---|---|
Центральна вулиця села | |
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Гребінківський район |
Тер. громада | Гребінківська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA53040010150030093 |
Основні дані | |
Населення | 886 |
Площа | 4,107 км² |
Густота населення | 215,73 осіб/км² |
Поштовий індекс | 37420 |
Телефонний код | +380 5359 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°11′57″ пн. ш. 32°24′1″ сх. д. / 50.19917° пн. ш. 32.40028° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 118 м |
Водойми | р. Сліпорід |
Місцева влада | |
Адреса ради | 37420, Полтавська обл., Гребінківський р-н, с. Майорщина |
Карта | |
Майорщина | |
Майорщина | |
Мапа | |
Майорщина у Вікісховищі |
Географія
Село Майорщина знаходиться на правому березі річки Сліпорід, недалеко від її витоків, нижче за течією примикає село Тарасівка, на протилежному березі - село Сліпорід-Іванівка. Річка місцями пересихає, на ній кілька загат.
Історія
Сліди поселення Майорщини тягнуться ще з початку XVIII ст. В матеріалах ревізії 1740 р. знаходимо запис: «В хуторе козака Андрея Проценка наемные - 2 чел. (пасечник й скотарь)».
У сповідальній відомості Петропавлівської церкви с. Короваїв (Преображенською церква стала з 1853 р.) за 1758 р. записано: «В хуторе Андрея Проценка посполитих 25 мужского пола й 22 женского пола».
В «Описах Київського намісництва 1781 - 1787 р.р.» записано, що в х. Проценківському осаула полкового Льва Гербаневського мешкало 17 душ. Гербаневські до 1787 р. ще не всю Проценківську маєтність закупили, про що свідчить «купчая крепость», 1799 р.: «Дворянка, жена умершого вахмистра Ивана Чепелевского Мария Максимовна продала майору Льву Трофимовичу Гербаневскому пахотную й сенокосную землю, доставшуюся от дяди мужа моего Андрея Проценка на правобережье Слепорода за 300 рублей».
Гербаневські прийшли із Польщі. Сини Івана Орди Гербаневського (до свого прізвища польські Гербаневські добавляли «Орда») Петро і Іван поступили на російську службу: Петро — в Пирятинську сотню, а Іван - осаулом охочекоморшого полку (охочекомонні полки комплектувались із добровольців). Онук Івана Івановича Гербаневського Лев Трохимович, осаул полковий, а згодом майор, заволодів хутором, який продовжувавсь називатись Проценківським.
А в «Описах Лівобережної України 1799-1801 р.р.», мабуть, вперше хутір був названий Майорщиною (в той час тут мешкало 53 душі чоловічої статі). Оскільки хутором (а потім з 1850 р. і «деревнею») незмінно володіли Гербаневські, то його називали Гербаневщиною.
За переписом населення 1859 р. (10-го народного перепису) в д. Майорщині мешкало 269 дуці. (127 душ,чоловічої, статі і 142 душі жіночої статі). Договір на викуп землі селяни укладали з поміщиками Гербаневськими: Любов'ю Іванівною, вдовою титугарного радника Льва Михайловича (онука Льва Трохимовича) та її сином Михайлом Львовичем.
Із 127 «ревізьких душ» мали право на надії 125 душ. Всього селянських дворів тут було 32 із яких тяглими (які мали коней або волів) були 12 господарств. До реформи селяни користувались 196,18 десятинами поміщицької землі (за яку щороку відробляли панщину), що становило в середньому 1,57 десятин на одну «ревізьку душу». Законом про викуп землі були встановлені розміри наділів землі (для викупу) на одну «ревізьку душу»: мінімальний - 0,916 десятин і максимальний - 2,75 десятин.
Не дивлячись на те, що існуючий до реформи наділ на одну «ревізьку душу» (1,57 десятин) був вище мінімального, поміщики згодились іще добавить селянам землі 102,9 десятин. Тепер селяни одержували під викуп 299,08 десятин землі (із них присадибної - 9,18 десятин), що становило 2,29 десятин на одну «ревізьку душу».
В 1915 р. в Майорщині налічувалося 5 вітряків (млинів). В 1911 р. Пирятинське земство відкрило тут прокатну станцію, де можна було взяти на прокат: культиватор, лущильники, сівалку, трієр, оприскувач для садів і інші знаряддя сільськогосподарського виробництва.
В 1884 р. тут мешкало селян 422 душі обох статей і дворян - 7 душ.
За переписом населення 1900 р. в д. Гербаневщині (Майорщині) значилось 600 душ обох статей; в 1910 р. - 776 душ (4 дворянських господарств, одне козацьке і 124 селянських господарств); в 1926 р. - 1150 душ; в 1939 р. - 1174 душі.
Син Леонтія Михайловича і Любові Іванівни статський радник Михайло Львович і його дружина Марія Дем'янівна (до шлюбу Родзянко) залишили своїм дітям значні земельні володіння.
Про Михайла Львовича Гербаневського згадував М. В. Стороженко в своїй праці «З мого життя»і якого він добре знав як гласного (депутата) Пирятинських земських зборів, а потім - як земського начальника (голови виконавчого органу Пирятинського повіту) і як хорошого господаря. «Закінчивши курс інституту шляхів, він (Михайло Львович) осів у своїй батьківщині, Майорщині.
Він щиро закохався у сільське господарство. Мавши до 2500 десятин, він його розвів у великому масштабі. Він один з перших у нашому повіті завів плодозміни, сіяв трави, мав гарний кінський завод, багато товару, скоту та свиней, великий зразковий город із садовиною та оранжереєю. Треба помітити, що, мавши у молодих літах добре здоров'я та фізичну міць, він був робітником на взірець по усім галузям господарства, то й показував іншим, як треба працювати, особливо, коли почали заводити сільськогосподарські машини.
Було чого в нього повчитися! Одначе був він і людина громадська - любив і сам приймати гостей, і до інших довідуватися, тільки не під жнива, бо тоді йому було не до гостей - працював, що й сорочка не висихала. (До речі, частина Майорщини у свій час була названа Михайлівкою не на його честь, а на честь його діда, теж Михайла Львовича).
Сімейство його складалося із трьох синів - Лева, Анатолія, Валерія та двох дочок - Ольги та Катерини. Лев, закінчивши курс Київського корпусу та послуживши якийсь час у стрільцях, осів у Майорщині та щиро взявся за батьківське господарство аж до часу більшовицького режиму, коли він кинув Майорщину та й безвісти пропав. Анатолій збудував нову оселю у Лутайці під Городищем, оженився на дочці земського лікаря Ананія Павловича Лєбова, мав дітей та вмер молодим.
Валерій був військовий старшина, то його й було вбито на війні, проте тіло його знайшов брат Лев та й поховав на цвинтарі Городищенської церкви. Катерина вмерла дівкою, а Ольга вийшла заміж року 1920-го в Одесі за лікаря. І Лев і Анатолій були якийсь час гласними (депутатами).
В 1913 р. вони мали: Лев Михайлович - 737 десятин, Анатолій Михайлович - 735 десятин, Валерій Михайлович - 716 десятин, Ольга Михайлівна - 274 десятини (ця земля знаходилась не тільки в д. Майорщині: 504 десятини материнської землі знаходилось в д. Лутайці, і 494 десятини батькової матері - в м. Городищі).
Селяни ж д. Майорщини, яких в 1910 р. налічувалося 735 душ, мали всього 299 десятин землі. Ясно, що вони були невдоволені своїм становищем. Сестра жінки Євгена Аполлоновича Гребінки - Катерина Бондаренко, яка влітку 1905 р. разом з дітьми відпочивала в Убіжищі, 9 серпня писала своєму чоловікові: «У нас тут чуєш, що то там запалили хліб, то в другому місці, наприклад, кажуть люди, що у Гербаневських учора підпалили в один раз 15 скирт хліба і сіна, і усе враз. Дурні люди, бо хліб застрахований».
В 1900 р. в д. Майорщині відкрилась Покровська церква (дерев'яна), яка була приписана до Різдва Богородицької церкви м. Пирятина. В 1903 р. тут побудували шкільне приміщення і відкрили церковно-парафіяльну школу.
В 1905-1906 рр. вона була кращою церковно-парафіяльною школою в окрузі. Серед кращих учителів таких шкіл відзначались законовчитель цієї школи священник Іван Гиренко і учитель Іван Олійник.
В 1915 р. ця школа стала земською.
Радянську окупацыя розпочалась в січні 1918. У маєтку Горбаневського створено радгосп, 1925 – ТСОЗ, 1930 – колгоспи «Нове життя» та «Червоний прапор».
За переписом 1923 року у селі Майорщина Пирятинського району Прилуцького округу проживало 1008 жителів. З 19.ІХ.1941 - 19.ІХ.1943 село було окуповано німецько-фашистськими військами. У селі – середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок, Будинок культури (на 200 місць), бібліотека (13362 одиниці збірників).
У селі встановлено в 1957 році надгробок на братській могилі радянських воїнів, які загинули під час визволення Майорщини у 1943, та пам’ятник воїнам-односельцям, полеглим під час Німецько-радянської війни.
У Майорщині був розташований колгосп ім. XX Партз'їзду, який мав 2 408 га землі, зокрема 2293 га орної. Артіль вирощувала зернові й технічні культури, відгодовувала худобу.
В Майорщині були розташовані сортодільниця з виведення нових сортів зернових культур та зооветеринарна дільниця, яка обслуговувала сусідні села.
22 червня 2023 року рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.
Економіка
Зараз Майорщина - одне з найбагатших сіл Гребінківського району. У ньому (єдиному в районі!) збережено господарство, яке є колективною власністю, - СТОВ «Прогрес». Село, незважаючи на економічні труднощі, процвітає, зводяться нові будинки, проведено газифікацію, у ньому живуть і працюють люди творчої наснаги.
- Молочно-товарна ферма.
- ТОВ «Прогрес».
Об'єкти соціальної сфери
- Дитячий оздоровчий табір «Світанок».
- Школа.
Пам'ятки
У Майорщині зберегли і доглядають історичну спадщину, соснова алея, посаджена паном; залишки колишнього панського будинку, розташований на території сучасної Майорщинської допоміжної школи-інтернат, вшановується пам'ять нащадків сім'ї Кравченка М.І., саме вони, працюючи в пана, залишили прекрасні спогади, пов'язані з історією нашого села, якими ми скористалися у своєму дослідження.
Дуби́ чере́шчаті — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення.
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
- Братська могила радянських воїнів і пам'ятний знак полеглим воїнам-землякам
- Братська могила радянських воїнів і пам'ятний знак полеглим воїнам-землякам
- Братська могила радянських воїнів і пам'ятний знак полеглим воїнам-землякам
- Братська могила радянських воїнів і пам'ятний знак полеглим воїнам-землякам
- Братська могила радянських воїнів і пам'ятний знак полеглим воїнам-землякам
- Братська могила радянських воїнів і пам'ятний знак полеглим воїнам-землякам
-
-
-
-
-
Посилання
- Історія села Майорщина
- Погода в селі Майорщина [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст.620 и 645 (PDF). https://undiasd.archives.gov.ua/doc/metric-books/mbv4.pdf (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2021.
- Понад 1400 назв сіл, селищ та міст України Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Majorshina Majo rshina selo v Ukrayini u Lubenskomu rajoni Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 886 osib Vhodit do Grebinkivskoyi miskoyi gromadi selo Majorshina Centralna vulicya selaCentralna vulicya sela Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Grebinkivskij rajon Ter gromada Grebinkivska miska gromada Kod KATOTTG UA53040010150030093 Osnovni dani Naselennya 886 Plosha 4 107 km Gustota naselennya 215 73 osib km Poshtovij indeks 37420 Telefonnij kod 380 5359 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 11 57 pn sh 32 24 1 sh d 50 19917 pn sh 32 40028 sh d 50 19917 32 40028 Serednya visota nad rivnem morya 118 m Vodojmi r Sliporid Misceva vlada Adresa radi 37420 Poltavska obl Grebinkivskij r n s Majorshina Karta Majorshina Majorshina Mapa Majorshina u Vikishovishi Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Ekonomika 4 Ob yekti socialnoyi sferi 5 Pam yatki 6 PosilannyaGeografiyared Selo Majorshina znahoditsya na pravomu berezi richki Sliporid nedaleko vid yiyi vitokiv nizhche za techiyeyu primikaye selo Tarasivka na protilezhnomu berezi selo Sliporid Ivanivka Richka miscyami peresihaye na nij kilka zagat Istoriyared Slidi poselennya Majorshini tyagnutsya she z pochatku XVIII st V materialah reviziyi 1740 r znahodimo zapis V hutore kozaka Andreya Procenka naemnye 2 chel pasechnik j skotar U spovidalnij vidomosti Petropavlivskoyi cerkvi s Korovayiv Preobrazhenskoyu cerkva stala z 1853 r za 1758 r zapisano V hutore Andreya Procenka pospolitih 25 muzhskogo pola j 22 zhenskogo pola V Opisah Kiyivskogo namisnictva 1781 1787 r r zapisano sho v h Procenkivskomu osaula polkovogo Lva Gerbanevskogo meshkalo 17 dush Gerbanevski do 1787 r she ne vsyu Procenkivsku mayetnist zakupili pro sho svidchit kupchaya krepost 1799 r Dvoryanka zhena umershogo vahmistra Ivana Chepelevskogo Mariya Maksimovna prodala majoru Lvu Trofimovichu Gerbanevskomu pahotnuyu j senokosnuyu zemlyu dostavshuyusya ot dyadi muzha moego Andreya Procenka na pravoberezhe Sleporoda za 300 rublej Gerbanevski prijshli iz Polshi Sini Ivana Ordi Gerbanevskogo do svogo prizvisha polski Gerbanevski dobavlyali Orda Petro i Ivan postupili na rosijsku sluzhbu Petro v Piryatinsku sotnyu a Ivan osaulom ohochekomorshogo polku ohochekomonni polki komplektuvalis iz dobrovolciv Onuk Ivana Ivanovicha Gerbanevskogo Lev Trohimovich osaul polkovij a zgodom major zavolodiv hutorom yakij prodovzhuvavs nazivatis Procenkivskim A v Opisah Livoberezhnoyi Ukrayini 1799 1801 r r mabut vpershe hutir buv nazvanij Majorshinoyu v toj chas tut meshkalo 53 dushi cholovichoyi stati Oskilki hutorom a potim z 1850 r i derevneyu nezminno volodili Gerbanevski to jogo nazivali Gerbanevshinoyu Za perepisom naselennya 1859 r 10 go narodnogo perepisu v d Majorshini meshkalo 269 duci 127 dush cholovichoyi stati i 142 dushi zhinochoyi stati Dogovir na vikup zemli selyani ukladali z pomishikami Gerbanevskimi Lyubov yu Ivanivnoyu vdovoyu titugarnogo radnika Lva Mihajlovicha onuka Lva Trohimovicha ta yiyi sinom Mihajlom Lvovichem Iz 127 revizkih dush mali pravo na nadiyi 125 dush Vsogo selyanskih dvoriv tut bulo 32 iz yakih tyaglimi yaki mali konej abo voliv buli 12 gospodarstv Do reformi selyani koristuvalis 196 18 desyatinami pomishickoyi zemli za yaku shoroku vidroblyali panshinu sho stanovilo v serednomu 1 57 desyatin na odnu revizku dushu Zakonom pro vikup zemli buli vstanovleni rozmiri nadiliv zemli dlya vikupu na odnu revizku dushu minimalnij 0 916 desyatin i maksimalnij 2 75 desyatin Ne divlyachis na te sho isnuyuchij do reformi nadil na odnu revizku dushu 1 57 desyatin buv vishe minimalnogo pomishiki zgodilis ishe dobavit selyanam zemli 102 9 desyatin Teper selyani oderzhuvali pid vikup 299 08 desyatin zemli iz nih prisadibnoyi 9 18 desyatin sho stanovilo 2 29 desyatin na odnu revizku dushu V 1915 r v Majorshini nalichuvalosya 5 vitryakiv mliniv V 1911 r Piryatinske zemstvo vidkrilo tut prokatnu stanciyu de mozhna bulo vzyati na prokat kultivator lushilniki sivalku triyer opriskuvach dlya sadiv i inshi znaryaddya silskogospodarskogo virobnictva V 1884 r tut meshkalo selyan 422 dushi oboh statej i dvoryan 7 dush Za perepisom naselennya 1900 r v d Gerbanevshini Majorshini znachilos 600 dush oboh statej v 1910 r 776 dush 4 dvoryanskih gospodarstv odne kozacke i 124 selyanskih gospodarstv v 1926 r 1150 dush v 1939 r 1174 dushi Sin Leontiya Mihajlovicha i Lyubovi Ivanivni statskij radnik Mihajlo Lvovich i jogo druzhina Mariya Dem yanivna do shlyubu Rodzyanko zalishili svoyim dityam znachni zemelni volodinnya Pro Mihajla Lvovicha Gerbanevskogo zgaduvav M V Storozhenko v svoyij praci Z mogo zhittya i yakogo vin dobre znav yak glasnogo deputata Piryatinskih zemskih zboriv a potim yak zemskogo nachalnika golovi vikonavchogo organu Piryatinskogo povitu i yak horoshogo gospodarya Zakinchivshi kurs institutu shlyahiv vin Mihajlo Lvovich osiv u svoyij batkivshini Majorshini Vin shiro zakohavsya u silske gospodarstvo Mavshi do 2500 desyatin vin jogo rozviv u velikomu masshtabi Vin odin z pershih u nashomu poviti zaviv plodozmini siyav travi mav garnij kinskij zavod bagato tovaru skotu ta svinej velikij zrazkovij gorod iz sadovinoyu ta oranzhereyeyu Treba pomititi sho mavshi u molodih litah dobre zdorov ya ta fizichnu mic vin buv robitnikom na vzirec po usim galuzyam gospodarstva to j pokazuvav inshim yak treba pracyuvati osoblivo koli pochali zavoditi silskogospodarski mashini Bulo chogo v nogo povchitisya Odnache buv vin i lyudina gromadska lyubiv i sam prijmati gostej i do inshih doviduvatisya tilki ne pid zhniva bo todi jomu bulo ne do gostej pracyuvav sho j sorochka ne visihala Do rechi chastina Majorshini u svij chas bula nazvana Mihajlivkoyu ne na jogo chest a na chest jogo dida tezh Mihajla Lvovicha Simejstvo jogo skladalosya iz troh siniv Leva Anatoliya Valeriya ta dvoh dochok Olgi ta Katerini Lev zakinchivshi kurs Kiyivskogo korpusu ta posluzhivshi yakijs chas u strilcyah osiv u Majorshini ta shiro vzyavsya za batkivske gospodarstvo azh do chasu bilshovickogo rezhimu koli vin kinuv Majorshinu ta j bezvisti propav Anatolij zbuduvav novu oselyu u Lutajci pid Gorodishem ozhenivsya na dochci zemskogo likarya Ananiya Pavlovicha Lyebova mav ditej ta vmer molodim Valerij buv vijskovij starshina to jogo j bulo vbito na vijni prote tilo jogo znajshov brat Lev ta j pohovav na cvintari Gorodishenskoyi cerkvi Katerina vmerla divkoyu a Olga vijshla zamizh roku 1920 go v Odesi za likarya I Lev i Anatolij buli yakijs chas glasnimi deputatami V 1913 r voni mali Lev Mihajlovich 737 desyatin Anatolij Mihajlovich 735 desyatin Valerij Mihajlovich 716 desyatin Olga Mihajlivna 274 desyatini cya zemlya znahodilas ne tilki v d Majorshini 504 desyatini materinskoyi zemli znahodilos v d Lutajci i 494 desyatini batkovoyi materi v m Gorodishi Selyani zh d Majorshini yakih v 1910 r nalichuvalosya 735 dush mali vsogo 299 desyatin zemli Yasno sho voni buli nevdovoleni svoyim stanovishem Sestra zhinki Yevgena Apollonovicha Grebinki Katerina Bondarenko yaka vlitku 1905 r razom z ditmi vidpochivala v Ubizhishi 9 serpnya pisala svoyemu cholovikovi U nas tut chuyesh sho to tam zapalili hlib to v drugomu misci napriklad kazhut lyudi sho u Gerbanevskih uchora pidpalili v odin raz 15 skirt hliba i sina i use vraz Durni lyudi bo hlib zastrahovanij V 1900 r v d Majorshini vidkrilas Pokrovska cerkva derev yana yaka bula pripisana do Rizdva Bogorodickoyi cerkvi m Piryatina 1 V 1903 r tut pobuduvali shkilne primishennya i vidkrili cerkovno parafiyalnu shkolu V 1905 1906 rr vona bula krashoyu cerkovno parafiyalnoyu shkoloyu v okruzi Sered krashih uchiteliv takih shkil vidznachalis zakonovchitel ciyeyi shkoli svyashennik Ivan Girenko i uchitel Ivan Olijnik V 1915 r cya shkola stala zemskoyu Radyansku okupacyya rozpochalas v sichni 1918 U mayetku Gorbanevskogo stvoreno radgosp 1925 TSOZ 1930 kolgospi Nove zhittya ta Chervonij prapor Za perepisom 1923 roku u seli Majorshina Piryatinskogo rajonu Priluckogo okrugu prozhivalo 1008 zhiteliv Z 19 IH 1941 19 IH 1943 selo bulo okupovano nimecko fashistskimi vijskami U seli serednya shkola feldshersko akusherskij punkt ditsadok Budinok kulturi na 200 misc biblioteka 13362 odinici zbirnikiv U seli vstanovleno v 1957 roci nadgrobok na bratskij mogili radyanskih voyiniv yaki zaginuli pid chas vizvolennya Majorshini u 1943 ta pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim pid chas Nimecko radyanskoyi vijni U Majorshini buv roztashovanij kolgosp im XX Partz yizdu yakij mav 2 408 ga zemli zokrema 2293 ga ornoyi Artil viroshuvala zernovi j tehnichni kulturi vidgodovuvala hudobu V Majorshini buli roztashovani sortodilnicya z vivedennya novih sortiv zernovih kultur ta zooveterinarna dilnicya yaka obslugovuvala susidni sela 22 chervnya 2023 roku rishennyam Nacionalnoyi komisiyi zi standartiv derzhavnoyi movi vidneseno do spisku naselenih punktiv yaki mozhut ne vidpovidati leksichnim normam ukrayinskoyi movi zokrema stosuvatisya rosijskoyi imperskoyi chi kolonialnoyi politiki Gromadi rekomendovano obgruntuvati docilnist zberezhennya potochnoyi nazvi abo zaproponuvati novu nazvu v ustanovlenomu zakonodavstvom poryadku 2 Ekonomikared Zaraz Majorshina odne z najbagatshih sil Grebinkivskogo rajonu U nomu yedinomu v rajoni zberezheno gospodarstvo yake ye kolektivnoyu vlasnistyu STOV Progres Selo nezvazhayuchi na ekonomichni trudnoshi procvitaye zvodyatsya novi budinki provedeno gazifikaciyu u nomu zhivut i pracyuyut lyudi tvorchoyi nasnagi Molochno tovarna ferma TOV Progres Ob yekti socialnoyi sferired Dityachij ozdorovchij tabir Svitanok Shkola Pam yatkired U Majorshini zberegli i doglyadayut istorichnu spadshinu sosnova aleya posadzhena panom zalishki kolishnogo panskogo budinku roztashovanij na teritoriyi suchasnoyi Majorshinskoyi dopomizhnoyi shkoli internat vshanovuyetsya pam yat nashadkiv sim yi Kravchenka M I same voni pracyuyuchi v pana zalishili prekrasni spogadi pov yazani z istoriyeyu nashogo sela yakimi mi skoristalisya u svoyemu doslidzhennya Dubi chere shchati botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Bratska mogila radyanskih voyiniv i pam yatnij znak poleglim voyinam zemlyakam nbsp Bratska mogila radyanskih voyiniv i pam yatnij znak poleglim voyinam zemlyakam nbsp Bratska mogila radyanskih voyiniv i pam yatnij znak poleglim voyinam zemlyakam nbsp Bratska mogila radyanskih voyiniv i pam yatnij znak poleglim voyinam zemlyakam nbsp Bratska mogila radyanskih voyiniv i pam yatnij znak poleglim voyinam zemlyakam nbsp Bratska mogila radyanskih voyiniv i pam yatnij znak poleglim voyinam zemlyakam nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Posilannyared Istoriya sela Majorshina Pogoda v seli Majorshina Arhivovano 25 chervnya 2008 u Wayback Machine Zvedenij katalog metrichnih knig sho zberigayutsya v derzhavnih arhivah Ukrayini t 4 st 620 i 645 PDF https undiasd archives gov ua doc metric books mbv4 pdf ukrayinska Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 10 kvitnya 2021 Procitovano 10 kvitnya 2021 Ponad 1400 nazv sil selish ta mist Ukrayini Nacionalna komisiya zi standartiv derzhavnoyi movi rekomenduye zminiti Arhiv originalu za 27 chervnya 2023 Procitovano 27 chervnya 2023 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Majorshina Lubenskij rajon