Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Майоров Олександр В'ячеславович (20. 05. 1969, Запоріжжя) — російський історик. Доктор історичних наук, професор Санкт-Петербурзького державного університету (з 2007).
1993 — закінчив Запорізький державний університет.
З червня 1994 — працює на історичному факультеті Санкт-Петербурзького державного університету.
1994-2000 — асистент кафедри історії Росії з найдавніших часів до поч. XX ст. СПбДУ.
1997 — закінчив аспірантуру СПбДУ.
1998 — захистив кандидатську дисертацію на тему «Бояри та громада Південно-Західної Русі в XI — поч. XIII ст.ст.».
2000-2004 — старший викладач кафедри історії Росії з найдавніших часів до поч. XX ст. СПбДУ.
2004 — захистив докторську дисертацію на тему: «Галицько-Волинська Русь. Нариси соціально-політичної історії в домонгольський період. Князь, бояри та міська громада».
2004-2007 — доцент кафедри музеології СПбДУ.
З листопада 2007 — завідувач кафедри музеології СПбДУ.
З 2005 керує Центром музеології та туризму (при кафедрі музеології СПбДУ).
Автор понад 200 опублікованих наукових праць, зокрема 6 монографій і 3 навчальних посібників.
Відповідальний редактор наукових журналів та .
Член редколегії міжнародного наукового журналу (Львів; засновник — НАНУ).
Голова редакційної колегії серії «Письмові пам'ятки історії та культури Росії в зібраннях закордонних архівів і бібліотек» (видавництво СПбДУ).
Головна сфера наукових зацікавлень — історія та джерелознавство середньовічної Русі, історія й теорія музейної справи, музейне проектування, культурно-пізнавальний туризм.
Монографії
- Галицко-Волынская Русь. Очерки социально-политических отношений в домонгольский период. Князь, бояре и городская община / Под ред. И. Я. Фроянова. СПб.: Университетская книга, 2001. 640 с. —
- Социально-политический строй Древней Руси. Община и государство. Гомель: Изд-во Гомельского гос. ун-та им. Франциска Скорины, 2002. 44 с.
- Великая Хорватия: этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона. СПб.: Изд-во С.-Петербургского ун-та, 2006. 209 с. —
- Русь, Византия и Западная Европа. Из истории внешнеполитических и культурных связей XII–XIII вв. СПб.: Дмитрий Буланин, 2011. 800 с., , = Studiorum slavicorum orbis
- Галицько-волинський князь Роман Мстиславич: володар, воїн, дипломат. У 2-х тт. Біла Церква: Вид. О. В. Пшонківський, 2011. 780 стор.,
Т. I. До вивчення джерел з історії внутрішньої та зовнішньої політики. С. 1-318.
Т. II. Політична та культурна спадщина, родина, династія. С. 319–780.
- Velika Hrvatska. Etnogeneza i rana povijest Slavena prikarpatskoga područja / Pokrovitelj hrvatskog izdanja Ivan Hrvoić, Zmaj Martinski. Zagreb: Družba Braća Hrvatskoga Zmaja, 2012. 202 str. (Biblioteka posebna izdanja. Knjiga 10)
Посилання
- Славетні запорожці [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт історичного ф-ту Санкт-Петербурзького ун-ту [ 10 травня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Majorov Oleksandr V yacheslavovich 20 05 1969 Zaporizhzhya rosijskij istorik Doktor istorichnih nauk profesor Sankt Peterburzkogo derzhavnogo universitetu z 2007 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Majorov 1993 zakinchiv Zaporizkij derzhavnij universitet Z chervnya 1994 pracyuye na istorichnomu fakulteti Sankt Peterburzkogo derzhavnogo universitetu 1994 2000 asistent kafedri istoriyi Rosiyi z najdavnishih chasiv do poch XX st SPbDU 1997 zakinchiv aspiranturu SPbDU 1998 zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Boyari ta gromada Pivdenno Zahidnoyi Rusi v XI poch XIII st st 2000 2004 starshij vikladach kafedri istoriyi Rosiyi z najdavnishih chasiv do poch XX st SPbDU 2004 zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Galicko Volinska Rus Narisi socialno politichnoyi istoriyi v domongolskij period Knyaz boyari ta miska gromada 2004 2007 docent kafedri muzeologiyi SPbDU Z listopada 2007 zaviduvach kafedri muzeologiyi SPbDU Z 2005 keruye Centrom muzeologiyi ta turizmu pri kafedri muzeologiyi SPbDU Avtor ponad 200 opublikovanih naukovih prac zokrema 6 monografij i 3 navchalnih posibnikiv Vidpovidalnij redaktor naukovih zhurnaliv ta Chlen redkolegiyi mizhnarodnogo naukovogo zhurnalu Lviv zasnovnik NANU Golova redakcijnoyi kolegiyi seriyi Pismovi pam yatki istoriyi ta kulturi Rosiyi v zibrannyah zakordonnih arhiviv i bibliotek vidavnictvo SPbDU Golovna sfera naukovih zacikavlen istoriya ta dzhereloznavstvo serednovichnoyi Rusi istoriya j teoriya muzejnoyi spravi muzejne proektuvannya kulturno piznavalnij turizm MonografiyiGalicko Volynskaya Rus Ocherki socialno politicheskih otnoshenij v domongolskij period Knyaz boyare i gorodskaya obshina Pod red I Ya Froyanova SPb Universitetskaya kniga 2001 640 s Socialno politicheskij stroj Drevnej Rusi Obshina i gosudarstvo Gomel Izd vo Gomelskogo gos un ta im Franciska Skoriny 2002 44 s Velikaya Horvatiya etnogenez i rannyaya istoriya slavyan Prikarpatskogo regiona SPb Izd vo S Peterburgskogo un ta 2006 209 s Rus Vizantiya i Zapadnaya Evropa Iz istorii vneshnepoliticheskih i kulturnyh svyazej XII XIII vv SPb Dmitrij Bulanin 2011 800 s Studiorum slavicorum orbis Galicko volinskij knyaz Roman Mstislavich volodar voyin diplomat U 2 h tt Bila Cerkva Vid O V Pshonkivskij 2011 780 stor T I Do vivchennya dzherel z istoriyi vnutrishnoyi ta zovnishnoyi politiki S 1 318 T II Politichna ta kulturna spadshina rodina dinastiya S 319 780 Velika Hrvatska Etnogeneza i rana povijest Slavena prikarpatskoga podrucja Pokrovitelj hrvatskog izdanja Ivan Hrvoic Zmaj Martinski Zagreb Druzba Braca Hrvatskoga Zmaja 2012 202 str Biblioteka posebna izdanja Knjiga 10 PosilannyaSlavetni zaporozhci 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Sajt istorichnogo f tu Sankt Peterburzkogo un tu 10 travnya 2021 u Wayback Machine