Майнельвегиргин

Майнельвегиргин (у верхів'ї Мейнувеем) - річка в Росії, на півночі Далекого Сходу, протікає територією Анадирского району Чукотського автономного округу.

Майнельвегиргин
63°42′23″ пн. ш. 177°45′43″ сх. д. / 63.70639500002777567° пн. ш. 177.762169000028° сх. д. / 63.70639500002777567; 177.762169000028
Витік
• координати	62°42′00″ пн. ш. 178°01′48″ сх. д. / 62.7000000000277779577118054° пн. ш. 178.03000000002776915° сх. д. / 62.7000000000277779577118054; 178.03000000002776915
Гирло	Туманська
• координати	63°42′23″ пн. ш. 177°45′43″ сх. д. / 63.70639500002777567° пн. ш. 177.762169000028° сх. д. / 63.70639500002777567; 177.762169000028
Країни:	Росія^[1]
Регіон	Чукотський автономний округ
Довжина	130 км
Площа басейну:	2000 км²

Назва в перекладі з чукотського Майнилвегиргин - «великий вододіл».

Витоки річки знаходяться в західних відрогах Мейнгипільгинського хребта. Гирлом є річка Туманська при злитті з річкою Нигчеквеем. При виході з гористій місцевості протікає по плоскій широкій долині шириною від 4 до 6 км, де річка, крім основного русла, розділяється на кілька дрібних, але глибоких (до 2 м) з обривистими берегами проток з повільною течією. У пониззі водотік оточує безліч дрібних озер, місцевість навколо заболочена.

Уздовж узбережжя річки ростуть вільхово-кедровосланцеві ліси (окремі дерева досягають висоти 5 м), які перемежовуються лугами і болотами з вербовими заростями.

Примітки

1. GEOnet Names Server — 2018.
   d:Track:Q1194038
2. Леонтьев В. В., Новикова К. А. Топонимический словарь Северо-Востока СССР / науч. ред. Г. А. Меновщиков; ДВО АН СССР. Сев.-Вост. комплекс. НИИ. Лаб. археологии, истории и этнографии. — Магадан: Магад. кн. изд-во, 1989. — С. 252. — 456 с. — 15 000 экз. — .
3. Беликович А.В. Растительный покров северной части Корякского нагорья. Владивосток: Дальнаука, 2001. 420 с.