Майли-Суу IV — Східний Ізбаскент — нафтогазове родовище у Киргизстані, що належить до Ферганського басейну.
Родовище мало нафтові поклади в породах міоцену, олігоцену, еоцену та палеоцену, газонафтові у верхній крейді та газові у верхній та нижній крейді та юрі. Основін запаси нафти належали до міоцену та верхньої крейди (38 % та 28 % відповідно), тоді як газ приблизно рівномірно розподілявся між відкладами зазначених періодів.
Глибина залягання покладів від 1165 до 2280 метрів, колектори — пісковики.
Видобувні запаси оцінили у 14,2 млн тонн нафти та 6 млрд м3 газу (є відомості, що станом на другу половину 1980-х вилучили 69 млн барелів нафти та 4,9 млрд м3 газу).
Родовище виявили в 1948 році. У 1950-му почали розробку нафтових покладів, при цьому, починаючи з 1960-го, для підвищення нафтовилучення почали застосовувати закачування в пласти води.
У 1958-му стартувала розробка газових покладів, при цьому в якийсь момент для видачі продукції ввели в дію газопровід Майли-Суу – Джалалабад – Ош. Доволі швидко основні запаси газу родовища були випрацьовані (є відомості, що вже у 1973-му запроєктовану на використання блакитного палива перевели на мазут). Згодом на основі одного з виснажених покладів спробували створити підземне сховище газу.
Примітки
- КОНЦЕПЦИЯ разгосударствления и приватизации производств. cbd.minjust.gov.kg (англ.). Процитовано 9 червня 2024.
- 3ee7c034f9e01e1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Majli Suu IV Shidnij Izbaskent naftogazove rodovishe u Kirgizstani sho nalezhit do Ferganskogo basejnu Majli SuuRajon roztashuvannya rodovisha Rodovishe malo naftovi pokladi v porodah miocenu oligocenu eocenu ta paleocenu gazonaftovi u verhnij krejdi ta gazovi u verhnij ta nizhnij krejdi ta yuri Osnovin zapasi nafti nalezhali do miocenu ta verhnoyi krejdi 38 ta 28 vidpovidno todi yak gaz priblizno rivnomirno rozpodilyavsya mizh vidkladami zaznachenih periodiv Glibina zalyagannya pokladiv vid 1165 do 2280 metriv kolektori piskoviki Vidobuvni zapasi ocinili u 14 2 mln tonn nafti ta 6 mlrd m3 gazu ye vidomosti sho stanom na drugu polovinu 1980 h viluchili 69 mln bareliv nafti ta 4 9 mlrd m3 gazu Rodovishe viyavili v 1948 roci U 1950 mu pochali rozrobku naftovih pokladiv pri comu pochinayuchi z 1960 go dlya pidvishennya naftoviluchennya pochali zastosovuvati zakachuvannya v plasti vodi U 1958 mu startuvala rozrobka gazovih pokladiv pri comu v yakijs moment dlya vidachi produkciyi vveli v diyu gazoprovid Majli Suu Dzhalalabad Osh Dovoli shvidko osnovni zapasi gazu rodovisha buli vipracovani ye vidomosti sho vzhe u 1973 mu zaproyektovanu na vikoristannya blakitnogo paliva pereveli na mazut Zgodom na osnovi odnogo z visnazhenih pokladiv sprobuvali stvoriti pidzemne shovishe gazu PrimitkiKONCEPCIYa razgosudarstvleniya i privatizacii proizvodstv cbd minjust gov kg angl Procitovano 9 chervnya 2024 3ee7c034f9e01e1