Майко Віктор Анатолійович

Ві́ктор Анато́лійович Майко́ (6 липня 1960(19600706), м. Дніпропетровськ) — український дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол України в Туркменістані (з 2020).

Майко Віктор Анатолійович
Народився	6 липня 1960(1960-07-06) (63 роки) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	дипломат
Alma mater	Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1982)
Науковий ступінь	кандидат економічних наук
Знання мов	українська і англійська
З 1984 по 1989 — служба в Збройних Силах. З 1989 по 1991 — головний науковий редактор Інституту підвищення кваліфікації керівних працівників МВС України. З 1992 по 1994 — директор СП «Інтерпрофсервіс». З 1994 по 1999 — заступник керівника, керівник ТЕМ у складі Посольства України у Великій Британії. З 1999 по 2000 — начальник Управління з питань інвестиційного співробітництва та валютного регулювання, начальник Головного управління багатостороннього економічного співробітництва Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України. З 2000 по 2005 — перший заступник голови правління ЗАТ «Інтербудмонтаж». З 10 березня 2005 — 11 травня 2010 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Туркменістані. З 6 травня 2006 — 11 травня 2010 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Ісламській Республіці Афганістан, за сумісництвом. З 12 квітня 2010 — заступник Міністра закордонних справ України. 5 березня 2014 — звільнений з посади заступника Міністра закордонних справ України. 2014-2020     радник Міністра закордонних справ України. Указом Президента України №610/2020 від 30.12.2020 р. призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Туркменістані. Має дипломатичний ранг: Надзвичайного і Повноважного Посла України. Вільно володіє англійською мовою. Одружений, має доньку. Примітки Указ Президента України від 30 грудня 2020 року № 610/2020 «Про призначення В.Майка Надзвичайним і Повноважним Послом України у Туркменистані» Посилання Український дипломатичний корпус Міністерство закордонних справ України Указ Президента України № 456/2005 Указ Президента України № 347/2006 Указ Президента України № 860/2010 Указ Президента України № 596/2010