Майк Гелпрін

Майк Гелпрін (нар. 8 травня 1961 року, Ленінград) — американський письменник-фантаст російського походження.

Майк Гелпрін
Народився	8 травня 1961(1961-05-08) (63 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР
Діяльність	письменник наукової фантастики
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Мова творів	російська
Роки активності	2006 — тепер. час
Майк Гелпрін у Вікісховищі

Життєпис

Народився 8 травня 1961 року в Ленінграді. 1984 року закінчив Ленінградський політехнічний інститут. Два роки відпрацював у НДІ «Енергомережапроєкт».

1994 року змінив місце проживання на Нью-Йорк.

Писати почав 2006 року, перші кілька текстів написано для покерного журналу. 2007 року випадково виявив в інтернеті літературний конкурс, у якому вирішив взяти участь. Відтоді пише безперервно, переважно коротку форму.

За 11 років написав і опублікував три романи і більше двохсот оповідань і повістей.

Постійний автор журналу ^[ru]», пише по оповіданню в кожен номер. Також публікувався в журналах «Світ фантастики», «Полудень. XXI століття», «Реальність фантастики», «Наука й життя», «Техніка — молоді», ^[ru]», «Космопорт», «Російський космос» (оповідання «Коли злітає риба»), «Популярна механіка», «Чайка» та багатьох інших. Також публікувався у збірках та антологіях видавництв «ЕКСМО», «АСТ», «», «».

2013 року в «ЕКСМО» вийшов роман «Кочівники мимоволі». 2014 року в «Астрель, Спб» — роман «Хармонт. Наші дні», пряме продовження «Пікніка на узбіччі» братів Стругацьких. Того ж 2014 року в «Астрель» вийшла авторська збірка оповідань «Миротворець 45-го калібру». 2016 року в «ЕКСМО» — роман «Уцілілі» (у співавторстві).

2016 року спільно з Людмилою Дьоміною («ЕКСМО») висунув концепт серії «Дзеркало» — лінійки міжгендерних авторських збірок, у кожній з яких беруть участь два автори різної статі. Концепт прийняло видавництво «Рипол класик». 2018 року висунув концепт серії «Аква», видавництво «Рипол класик».

2017 року в «Рипол класик» вийшла авторська збірка Гелпріна в тандемі з Ольгою Рейн — «Дзеркало для героїв», вона ж перший том серії «Дзеркало». Авторська збірка «Відбиття й міражі» (Отражения и миражи) в тандемі з Іною Голдін — шостий том серії — вийшла в березні 2018 року.

Перші два томи серії «Аква» вийшли у видавництві «Рипол класик» у квітні 2019 року.

Переможець і призер десятків літературних конкурсів: «Колекція фантазій», «Міні-проза», «Розірвана грілка», «Азимут», «ХиЖ», «ФЛ», «Чортова дюжина»…

Вважає себе учнем Бориса Натановича Стругацького.

Низка інтернет-ресурсів використовують оповідання Гелпріна «Свіча горіла» і «Канатоходець» для підготовки школярів до ЄДЕ.

З березня 2018 року пробує себе в малих формах мережевої поезії «порошки».

Рецензії літературознавця ^[ru] на роман «Хармонт. Наші дні» та авторську збірку «Миротворець 45-го калібру» опубліковано в журналі «Світ фантастики».

Примітки

1. Майк Гелприн
2. [1] з джерела 15 лютого 2020
3. . ruspioner.ru. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 12 червня 2019.
4. . old.mirf.ru. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 12 червня 2019.
5. . old.mirf.ru. Архів оригіналу за 5 липня 2018. Процитовано 12 червня 2019.
6. Майк Гелприн (7 лютого 2016). (рос.). Мир фантастики. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 12 червня 2019.
7. Майк Гелприн (2015-08). . Наука и жизнь. Наука и жизнь. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 18 березня 2021.
8. . technicamolodezhi.ru. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 12 червня 2019.
9. . technicamolodezhi.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 12 червня 2019.
10. Химия и Жизнь - Устаревшая модель, одна штука. www.hij.ru. Процитовано 12 червня 2019.
11. . www.hij.ru. Архів оригіналу за 14 грудня 2016. Процитовано 12 червня 2019.
12. Майк Гелприн (2013-01). . Журнал космопорт. Космопорт, Минск. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 18 березня 2021.
13. . www.roscosmos.ru. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 12 червня 2019.
14. «Российский космос 2011'07».
15. (рос.). Популярна механіка. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 12 червня 2019.
16. (рос.). Журнал "Чайка". Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 12 червня 2019.
17. . Архів оригіналу за 19 березня 2016. Процитовано 18 березня 2021.
18. . Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 18 березня 2021.
19. . www.astrel-spb.ru. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 12 червня 2019.
20. Издательство «Астрель-СПб» - Новинка: «Миротворец 45-го калибра» Майка Гелприна. www.astrel-spb.ru. Процитовано 12 червня 2019.
21. (рос.). eksmo.ru. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 12 червня 2019.
22. Зеркало для героев^{[недоступне посилання]}
23. Отражения и миражи
24. . archivsf.narod.ru. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 12 червня 2019.
25. . ripol.ru. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 12 червня 2019.
26. . Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 18 березня 2021.
27. . Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 18 березня 2021.
28. . Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 18 березня 2021.
29. (рос.). 4ege.ru. Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 12 червня 2019.
30. . Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 18 березня 2021.
31. [2] з джерела 29 березня 2019
32. [3] з джерела 5 грудня 2020
33. [4] з джерела 3 грудня 2020

Посилання

• Майк Гелпрін (рос.) — бібліографія на сайті Лабораторія фантастики
• Майк Гелпрін. Свіча горіла [ 9 березня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)