Олексі́й Олексі́йович Мазу́рін (рос. Алексей Алексеевич Мазурин; 1772 — 29 червня (11 липня за новим стилем) 1834) — засновник однієї з найзначніших московських купецьких династій XIX століття. Потомствений почесний громадянин, купець першої гільдії, московський міський голова у 1828—1831 роках.
Мазурін Олексій Олексійович | |
---|---|
Народився | 1772 |
Помер | 11 липня 1834 |
Поховання | Ваганьковське кладовище |
Країна | Російська імперія |
Посада | d |
У шлюбі з | d |
Діти | d, d і d |
|
Біографія
Олексій Мазурін походив із серпуховських купців. 1795 року його записали в московське купецтво. 23-річний Олексій прибув із Серпухова до Москви разом із трьома братами — 27-річним Дмитром, 19-річним Семеном і 15-річним Іваном.
Олексій Мазурін був купцем першої гільдії, потомственим почесним громадянином, ратманом московського магістрату у 1807—1809 роках, засідателем совісного суду (1821), членом облікової контори (1816—1818).
Олексій Мазурін у 1810-х роках володів паперовоткацькою фабрикою в Москві, торгував «пряденим англійським папером».
1818 року балотувався на посаду директора Московської контори Державного комерційного банку .
Діяльність на посаді міського голови
7 грудня 1827 року Мазуріна обрали московським міським головою, а 12 грудня 1828 року затвердили на цій посаді. Під час його головування 1828 року введено нові штати Будинку московського міського товариства. Мазурін порушив питання про відновлення повноважень Загальної думи як безпосереднього керівника дій її виконавчого органу — Шестигласної думи. Про ньому 1830 року закінчено відновлення Гостинного двору.
1828 року міський голова Мазурін на зборах Товариства власників, що мали крамниці та комори в Гостинному дворі, висловився так :
Незаперечно, що в Москві зосереджено всю російську торгівлю, що Москва для нашої імперії є крамницею як вітчизняних, так і всіх чужоземних виробів; що від її гуртових торговців переважно залежить підвищення і пониження цін на всі взагалі товари в Росії і що її вплив на комерцію відчутний навіть і в багатьох чужоземних державах.
У червні 1829 року в записці економові Олексій Мазурін як міський голова зазначав, що «необхідно увійти в усі подробиці внутрішнього по будинку училища розпорядження, так само і економії, намагатися всіляко дбати про введення суворої економії, яку можливо було би досягти, щоб призначувана на утримання училища сума в 15 тисяч рублів була достатньою, бо це є бажання всього Купецького товариства». У листопаді того ж року Мазурін у записці почесному опікунові училища князеві висловив побажання купецтва про перегляд деяких пунктів плану 1804 року, оскільки «справжнє виховання і навчання юнацтва не відповідає меті товариства, за бажанням якого це училище засновано й утримується коштом товариства». Однак ці побажання не тільки не були враховані урядом, а навпаки, наступні розпорядження ще більше обмежили права Купецького товариства в керівництві комерційним училищем.
Сім'я
Мазурін володів будинками в М'ясницькій і Яузській частинах Москви. Був одружений з Ганною Федорівною (1783 або 1784 — 1843) — незаконнонародженою донькою графа Шереметьєва . Їхня донька Олександра була дружиною історика-архівіста Михайла Оболенького. Мали Мазуріни ще одну доньку та шість синів. Найвідоміші з них — , Федір і Василь.
Згідно з даними ревізії московського купецтва, проведеної 1834 року, станом на 3(15) квітня цього року склад сім'ї Мазуріних був таким :
- Голова сім'ї — спадковий почесний громадянин, купець першої гільдії Олексій Олексійович Мазурнін — 61 рік;
- Його дружина — Ганна Федорівна — 52 роки;
- Їхні діти:
- Син Микола — 34 роки;
- Його дружина — Марія Олександрівна — 24 роки;
- Їхні сини: Олександр — 3 роки, Олексій — 9 місяців;
- Їхні доньки: Ганна — 4 роки, Анастасія — 2 роки;
- Син Федір — 32 роки;
- Його дружина — Олександра Василівна — 21 рік;
- Їхні сини: Василь — 3 роки, Микола — 1 рік;
- Син Сергій — 29 років;
- Його дружина — Єлизавета Володимирівна — 20 років;
- Їхній син Володимир — 8 місяців;
- Син Василь — 27 років;
- Син Павло — 19 років;
- Син Петро — 12 років;
- Донька Олександра — 15 років;
- Донька Ганна — 9 років.
- Син Микола — 34 роки;
На портретах Тропініна
Портрети Олексія Мазуріна та його дружини Ганни намалював Василь Тропінін. Обидва портрети зберігаються в Томському обласному художньому музеї. У Томськ вони надійшли 1929 року з Третьяковської галереї .
Порівнюючи портрет Мазуріної з портретом графині Зубової, мистецтвознавець зазначила :
Купчиха Мазуріна доброзичливіша. Портрет її, суворіший у колористичному плані, також належить до пластично-лінеарному напрямку. Він побудований на основі вже знайомого принципу зіставлення затіненої масивної фігури і яскраво освітленого, скульптурно промодельованого обличчя. Тропінін знайшов тут додатковий ефект, виразно зіставивши монолітну фігуру Мазуріної, що поглинає світло, та дрібно вишите прозоре мереживо коміра, рюшів її багатого очіпка.
Щодо портретів Олексія Мазуріна та сучасних йому купців, то Олена Петінова зауважила, що в Тропініна «такі роботи вже втратили генеалогічний зв'язок із так званим купецьким портретом і досить різноманітні за типом зображення» .
Ваганьковське кладовище
Олексія Мазуріна, що помер 29 червня (11 липня за новим стилем) 1834 року на 63-му році життя, поховали в Москві на Ваганьковському кладовищі. Не минуло й року, як 22 квітня (2 травня) 1835 року на 37-му році життя помер його син Микола, якого поховали біля батька .
Після смерті чоловіка та сина Ганна Федорівна посприяла тому, що 1839 року на Ваганьковському кладовищі кладовищі було зведено низку нових будівель (архітектор — Олександр Елькінський). 10 липня 1839 року в кам'яному будинку, розташованому з лівого боку від воріт кладовища, було відкрито богадільню для 24 жінок старшого віку. На її утримання Ганна Мазуріна внесла капітал у 30 тисяч рублів .
Померла Ганна Федорівна 19(31) жовтня 1843 року на 60-му році життя. Її поховали на Ваганьковському кладовищі біля чоловіка .
Згодом біля Олексія Олексійовича та його дружини поховали обох доньох Мазуріних — найсвітлішу княгиню Ганну Олексіївну Грузинську, що померла 10(22) серпня 1866 року , та княгиню Олександру Олексіївну Оболенську, що померла 16(28) вересня 1885 року .
Примітки
- Нилова О. Е. Московское купечество конца XVIII — первой половины XIX века: социальные аспекты мировосприятия и самосознания. — Москва: Институт российской истории РАН, 2002. — С. 114.
- История Москвы. — Т. 3. — Москва: Издательство Академии наук СССР, 1954. — С. 291.
- . Архів оригіналу за 19 лютого 2008. Процитовано 8 лютого 2011.
- Материалы для истории московского купечества. — Т. 7. — Москва, 1888. — С. 254.
- Микуцкая Т., Тюрина И. Томский областной художественный музей. — Москва: Белый город, 2004. — С. 19—20.
- Петинова Е. Ф. Василий Андреевич Тропинин. — 2-ое издание. — Ленинград: Художник РСФСР, 1990. — С. 68.
- Петинова Е. Ф. Василий Андреевич Тропинин. — 2-ое издание. — Ленинград: Художник РСФСР, 1990. — С. 94.
- Великий князь Николай Михайлович. Московский некрополь. — Т. 2: К—П. — Санкт-Петербург, 1908. — С. 208.
- Иерей Сергий Матюшин. Священное Ваганьково. — Москва: Дом РДФ, 2007. — С. 54.
- Великий князь Николай Михайлович. Московский некрополь. — Т. 2: К—П. — Санкт-Петербург, 1908. — С. 207.
- Великий князь Николай Михайлович. Московский некрополь. — Т. 1: А—І. — Санкт-Петербург, 1907. — С. 335.
- Великий князь Николай Михайлович. Московский некрополь. — Т. 2: К—П. — Санкт-Петербург, 1908. — С. 353.
Джерела та література
- Материалы для истории московского купечества. — Т. 7. — Москва, 1888. — С. 254.
- Великий князь Николай Михайлович. Московский некрополь. — Т. 2: К—П. — Санкт-Петербург, 1908. — С. 207—208, 353.
- Писарькова Л. Ф. Московская городская дума, 1863—1917. — Москва: Мосгорархив, 1998. — С. 512.
- Амшинская А. М. Василий Андреевич Тропинин, 1776—1857. — Москва: Искусство, 1970. — С. 172, 222.
- Ульянова Г. Н. Благотворительность московских предпринимателей, 1860—1914. — Москва: Мосгорархив, 1999. — С. 290.
- Иерей Сергий Матюшин. Священное Ваганьково. — Москва: Дом РДФ, 2007. — С. 54, 310.
- Кошман Л. В. Московское коммерческое училище в первой половине XIX в. (К вопросу об общественной деятельности буржуазии) // Из истории буржуазии в России. — Томск: Издательство Томского университета, 1982. — С. 13.
- Сергеев Евгений. Мазурины и Реутово // Реут. — 2007. — № 37. — 21 сентября. [ 19 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- Сергеев Евгений. Мазурины и Реутово (окончание) // Реут. — 2007. — № 38. — 28 сентября. [ 12 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- Шаханов А. Лица, возглавлявшие органы местного самоуправления Москвы и Московской области (1775—1917) // Московский журнал. — 2006. — № 8. [ 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання
- Російська портретна галерея. Мазурін Олексій Олексійович [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Династія Мазуріних [ 22 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksi j Oleksi jovich Mazu rin ros Aleksej Alekseevich Mazurin 1772 29 chervnya 11 lipnya za novim stilem 1834 zasnovnik odniyeyi z najznachnishih moskovskih kupeckih dinastij XIX stolittya Potomstvenij pochesnij gromadyanin kupec pershoyi gildiyi moskovskij miskij golova u 1828 1831 rokah Mazurin Oleksij OleksijovichNarodivsya1772Pomer11 lipnya 1834 1834 07 11 PohovannyaVagankovske kladovisheKrayina Rosijska imperiyaPosadadU shlyubi zdDitid d i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaOleksij Mazurin pohodiv iz serpuhovskih kupciv 1795 roku jogo zapisali v moskovske kupectvo 23 richnij Oleksij pribuv iz Serpuhova do Moskvi razom iz troma bratami 27 richnim Dmitrom 19 richnim Semenom i 15 richnim Ivanom Oleksij Mazurin buv kupcem pershoyi gildiyi potomstvenim pochesnim gromadyaninom ratmanom moskovskogo magistratu u 1807 1809 rokah zasidatelem sovisnogo sudu 1821 chlenom oblikovoyi kontori 1816 1818 Oleksij Mazurin u 1810 h rokah volodiv paperovotkackoyu fabrikoyu v Moskvi torguvav pryadenim anglijskim paperom 1818 roku balotuvavsya na posadu direktora Moskovskoyi kontori Derzhavnogo komercijnogo banku Diyalnist na posadi miskogo golovi 7 grudnya 1827 roku Mazurina obrali moskovskim miskim golovoyu a 12 grudnya 1828 roku zatverdili na cij posadi Pid chas jogo golovuvannya 1828 roku vvedeno novi shtati Budinku moskovskogo miskogo tovaristva Mazurin porushiv pitannya pro vidnovlennya povnovazhen Zagalnoyi dumi yak bezposerednogo kerivnika dij yiyi vikonavchogo organu Shestiglasnoyi dumi Pro nomu 1830 roku zakincheno vidnovlennya Gostinnogo dvoru 1828 roku miskij golova Mazurin na zborah Tovaristva vlasnikiv sho mali kramnici ta komori v Gostinnomu dvori vislovivsya tak Nezaperechno sho v Moskvi zoseredzheno vsyu rosijsku torgivlyu sho Moskva dlya nashoyi imperiyi ye kramniceyu yak vitchiznyanih tak i vsih chuzhozemnih virobiv sho vid yiyi gurtovih torgovciv perevazhno zalezhit pidvishennya i ponizhennya cin na vsi vzagali tovari v Rosiyi i sho yiyi vpliv na komerciyu vidchutnij navit i v bagatoh chuzhozemnih derzhavah U chervni 1829 roku v zapisci ekonomovi Oleksij Mazurin yak miskij golova zaznachav sho neobhidno uvijti v usi podrobici vnutrishnogo po budinku uchilisha rozporyadzhennya tak samo i ekonomiyi namagatisya vsilyako dbati pro vvedennya suvoroyi ekonomiyi yaku mozhlivo bulo bi dosyagti shob priznachuvana na utrimannya uchilisha suma v 15 tisyach rubliv bula dostatnoyu bo ce ye bazhannya vsogo Kupeckogo tovaristva U listopadi togo zh roku Mazurin u zapisci pochesnomu opikunovi uchilisha knyazevi visloviv pobazhannya kupectva pro pereglyad deyakih punktiv planu 1804 roku oskilki spravzhnye vihovannya i navchannya yunactva ne vidpovidaye meti tovaristva za bazhannyam yakogo ce uchilishe zasnovano j utrimuyetsya koshtom tovaristva Odnak ci pobazhannya ne tilki ne buli vrahovani uryadom a navpaki nastupni rozporyadzhennya she bilshe obmezhili prava Kupeckogo tovaristva v kerivnictvi komercijnim uchilishem Sim ya Ganna Mazurina 1839 rik Mazurin volodiv budinkami v M yasnickij i Yauzskij chastinah Moskvi Buv odruzhenij z Gannoyu Fedorivnoyu 1783 abo 1784 1843 nezakonnonarodzhenoyu donkoyu grafa Sheremetyeva Yihnya donka Oleksandra bula druzhinoyu istorika arhivista Mihajla Obolenkogo Mali Mazurini she odnu donku ta shist siniv Najvidomishi z nih Fedir i Vasil Zgidno z danimi reviziyi moskovskogo kupectva provedenoyi 1834 roku stanom na 3 15 kvitnya cogo roku sklad sim yi Mazurinih buv takim Golova sim yi spadkovij pochesnij gromadyanin kupec pershoyi gildiyi Oleksij Oleksijovich Mazurnin 61 rik Jogo druzhina Ganna Fedorivna 52 roki Yihni diti Sin Mikola 34 roki Jogo druzhina Mariya Oleksandrivna 24 roki Yihni sini Oleksandr 3 roki Oleksij 9 misyaciv Yihni donki Ganna 4 roki Anastasiya 2 roki Sin Fedir 32 roki Jogo druzhina Oleksandra Vasilivna 21 rik Yihni sini Vasil 3 roki Mikola 1 rik Sin Sergij 29 rokiv Jogo druzhina Yelizaveta Volodimirivna 20 rokiv Yihnij sin Volodimir 8 misyaciv Sin Vasil 27 rokiv Sin Pavlo 19 rokiv Sin Petro 12 rokiv Donka Oleksandra 15 rokiv Donka Ganna 9 rokiv Na portretah Tropinina Portreti Oleksiya Mazurina ta jogo druzhini Ganni namalyuvav Vasil Tropinin Obidva portreti zberigayutsya v Tomskomu oblasnomu hudozhnomu muzeyi U Tomsk voni nadijshli 1929 roku z Tretyakovskoyi galereyi Porivnyuyuchi portret Mazurinoyi z portretom grafini Zubovoyi mistectvoznavec zaznachila Kupchiha Mazurina dobrozichlivisha Portret yiyi suvorishij u koloristichnomu plani takozh nalezhit do plastichno linearnomu napryamku Vin pobudovanij na osnovi vzhe znajomogo principu zistavlennya zatinenoyi masivnoyi figuri i yaskravo osvitlenogo skulpturno promodelovanogo oblichchya Tropinin znajshov tut dodatkovij efekt virazno zistavivshi monolitnu figuru Mazurinoyi sho poglinaye svitlo ta dribno vishite prozore merezhivo komira ryushiv yiyi bagatogo ochipka Shodo portretiv Oleksiya Mazurina ta suchasnih jomu kupciv to Olena Petinova zauvazhila sho v Tropinina taki roboti vzhe vtratili genealogichnij zv yazok iz tak zvanim kupeckim portretom i dosit riznomanitni za tipom zobrazhennya Vagankovske kladovishe Oleksiya Mazurina sho pomer 29 chervnya 11 lipnya za novim stilem 1834 roku na 63 mu roci zhittya pohovali v Moskvi na Vagankovskomu kladovishi Ne minulo j roku yak 22 kvitnya 2 travnya 1835 roku na 37 mu roci zhittya pomer jogo sin Mikola yakogo pohovali bilya batka Pislya smerti cholovika ta sina Ganna Fedorivna pospriyala tomu sho 1839 roku na Vagankovskomu kladovishi kladovishi bulo zvedeno nizku novih budivel arhitektor Oleksandr Elkinskij 10 lipnya 1839 roku v kam yanomu budinku roztashovanomu z livogo boku vid vorit kladovisha bulo vidkrito bogadilnyu dlya 24 zhinok starshogo viku Na yiyi utrimannya Ganna Mazurina vnesla kapital u 30 tisyach rubliv Pomerla Ganna Fedorivna 19 31 zhovtnya 1843 roku na 60 mu roci zhittya Yiyi pohovali na Vagankovskomu kladovishi bilya cholovika Zgodom bilya Oleksiya Oleksijovicha ta jogo druzhini pohovali oboh donoh Mazurinih najsvitlishu knyaginyu Gannu Oleksiyivnu Gruzinsku sho pomerla 10 22 serpnya 1866 roku ta knyaginyu Oleksandru Oleksiyivnu Obolensku sho pomerla 16 28 veresnya 1885 roku PrimitkiNilova O E Moskovskoe kupechestvo konca XVIII pervoj poloviny XIX veka socialnye aspekty mirovospriyatiya i samosoznaniya Moskva Institut rossijskoj istorii RAN 2002 S 114 Istoriya Moskvy T 3 Moskva Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1954 S 291 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2008 Procitovano 8 lyutogo 2011 Materialy dlya istorii moskovskogo kupechestva T 7 Moskva 1888 S 254 Mikuckaya T Tyurina I Tomskij oblastnoj hudozhestvennyj muzej Moskva Belyj gorod 2004 S 19 20 Petinova E F Vasilij Andreevich Tropinin 2 oe izdanie Leningrad Hudozhnik RSFSR 1990 S 68 Petinova E F Vasilij Andreevich Tropinin 2 oe izdanie Leningrad Hudozhnik RSFSR 1990 S 94 Velikij knyaz Nikolaj Mihajlovich Moskovskij nekropol T 2 K P Sankt Peterburg 1908 S 208 Ierej Sergij Matyushin Svyashennoe Vagankovo Moskva Dom RDF 2007 S 54 Velikij knyaz Nikolaj Mihajlovich Moskovskij nekropol T 2 K P Sankt Peterburg 1908 S 207 Velikij knyaz Nikolaj Mihajlovich Moskovskij nekropol T 1 A I Sankt Peterburg 1907 S 335 Velikij knyaz Nikolaj Mihajlovich Moskovskij nekropol T 2 K P Sankt Peterburg 1908 S 353 Dzherela ta literaturaMaterialy dlya istorii moskovskogo kupechestva T 7 Moskva 1888 S 254 Velikij knyaz Nikolaj Mihajlovich Moskovskij nekropol T 2 K P Sankt Peterburg 1908 S 207 208 353 Pisarkova L F Moskovskaya gorodskaya duma 1863 1917 Moskva Mosgorarhiv 1998 S 512 Amshinskaya A M Vasilij Andreevich Tropinin 1776 1857 Moskva Iskusstvo 1970 S 172 222 Ulyanova G N Blagotvoritelnost moskovskih predprinimatelej 1860 1914 Moskva Mosgorarhiv 1999 S 290 Ierej Sergij Matyushin Svyashennoe Vagankovo Moskva Dom RDF 2007 S 54 310 Koshman L V Moskovskoe kommercheskoe uchilishe v pervoj polovine XIX v K voprosu ob obshestvennoj deyatelnosti burzhuazii Iz istorii burzhuazii v Rossii Tomsk Izdatelstvo Tomskogo universiteta 1982 S 13 Sergeev Evgenij Mazuriny i Reutovo Reut 2007 37 21 sentyabrya 19 lyutogo 2008 u Wayback Machine Sergeev Evgenij Mazuriny i Reutovo okonchanie Reut 2007 38 28 sentyabrya 12 listopada 2007 u Wayback Machine Shahanov A Lica vozglavlyavshie organy mestnogo samoupravleniya Moskvy i Moskovskoj oblasti 1775 1917 Moskovskij zhurnal 2006 8 3 kvitnya 2016 u Wayback Machine PosilannyaRosijska portretna galereya Mazurin Oleksij Oleksijovich 20 grudnya 2011 u Wayback Machine ros Dinastiya Mazurinih 22 listopada 2011 u Wayback Machine ros