Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нія́з Абдулха́кович Мажи́тов (башк. Нияз Абдулхаҡ улы Мәжитов; нар. 20 серпня 1933, Тугай — пом. 11 жовтня 2015, Уфа) — радянський, російський і башкирський археолог, доктор історичних наук, професор, академік Академії наук Республіки Башкортостан, Заслужений діяч науки РБ. Кавалер Ордена Салавата Юлаєва.
| Ніяз Абдулхакович Мажитов | |
|---|---|
| Нияз Абдулхаҡ улы Мәжитов | |
| Народився | 20 серпня 1933 Тугай, Гафурійський район, Башкирська АРСР, РРФСР, СРСР |
| Помер | 11 жовтня 2015 (82 роки) Уфа, Башкортостан, Росія |
| Країна |  СРСР → Росія |
| Національність | башкир |
| Діяльність | науковець, археолог, історик, викладач університету |
| Alma mater | Пермський державний університет (1956) |
| Галузь | археологія, історія |
| Заклад | Башкирський державний університет |
| Вчене звання | професор (1990), Заслужений діяч науки РБ (1992), академік АН РБ (2006), |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук (1989) |
| Аспіранти, докторанти | d |
| Нагороди | Орден Салавата Юлаєва (2013) |
Біографія
Народився 20 серпня 1933 року в селі Тугай тодішнього Красноусольського району БАРСР (нині Гафурійського району Республіки Башкортостан). Батько — сільський учитель, мати — селянка. Навчався у Башкирській республіканській школі-інтернаті (нині Республіканська гімназія-інтернат №1 ім. Рамі Гаріпова).
1956 року закінчив Пермський державний університет. 1963 року захистив кандидатську, а в 1988 — докторську дисертацію зі спеціальності «Археологія».
Із 1956 року працював в Інституті історії, мови і літератури Башкирської філії АН СРСР спочатку молодшим, із 1964 — старшим науковим співробітником, а з 1968 — завідувачем сектору археології та етнографії. З 1978 працював у БДУ, де у 1991-2000 роках завідував кафедрою археології, стародавньої та середньовічної історії. З 1979 — доцент, з 1989 — доктор історичних наук, з 1990 — професор. З 2006 року — віце-президент Академії наук РБ та одночасно академік-секретар її Відділення соціальних і гуманітарних наук, з 2011 — заступник директора з наукової роботи Республіканського історико-культурного музею-заповідника «Стародавня Уфа».
Наукова діяльність присвячена вивченню археологічних культур і пам'яток залізної доби та середньовіччя Південного Уралу, опрацюванню питань етногенезу башкирів. Він досліджував розвиток етнічних процесів на території Башкортостану у той період і виявив спадкоємний зв'язок башкирів зі стародавнім і середньовічним населенням краю (бахмутинська, турбаслінська і кушнаренковська археологічні культури).
Як археолог відкрив і обстежував масові археологічні пам'ятки середньовіччя Південного Уралу. Вніс вклад у розробку класифікації та періодизації пам'яток залізного доби Урало-Поволжя, етнокультурної та соціально-економічної історії народів степової Євразії, включаючи і башкирів. Був учасником археологічних експедицій з 1957 по 2006 рік як науковий співробітник і начальник загону. Основні досліджені в експедиціях пам'ятки: Бірський могильник (Бірський район), Турбаслинські кургани (Уфа), городище Уфа-II (Уфа), причому у випадку з останньою був ініціатором і організатором її дослідження (як гадають, городище Уфа-II було середньовічним містом Башкорт, відомим за писемними джерелами IV-XVI століть).
Громадсько-політична діяльність
На 1-му (червень 1995) обраний Головою його виконкому. Був головою Світового курултаю башкирів до 2002 року, головою ради Асамблеї народів Башкортостану з 2000 до 2009, членом Громадської ради при Президентові Республіки Башкортостан (2003-2005).
Основні праці
Автор понад 400 наукових праць, близько 300 наукових публікацій, у тому числі 12 монографій. Основні праці такі:
- Бахмутинская культура. Этническая история населения Северной Башкирии середины І тысячелетия нашей эры. М., 1968;
- Тайны древнего Урала. Уфа, 1973;
- Южный Урал в VII—XIV вв. М., 1977;
- Курганы Южного Урала в VIII—XII вв. М., 1981.
- Южный Урал в VII—XIV вв. М.: Наука, 1977.
- Курганы Южного Урала в VIII—XII вв. М.: Наука, 1981.
- Археология СССР. Степи Евразии в эпоху средневековья. М.: Наука, 1981 (соавтор).
- История Башкортостана с древнейших времен до XVI в. Уфа, Китап, 1994. (в соавторстве с А. Н. Султановой)
- История Башкортостана. Древность. Средневековье. Уфа, 2010 (соавт.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 3 квітня 2016.
Джерела
- Народы Башкортостана / гл. ред. Ф. Г. Хисамитдинова. — Уфа : Башкирская энциклопедия, 2014. — 528 с. — .
- Башкортостан: Краткая энциклопедия. Уфа: Башкирская энциклопедия, 1996.
- Кулбахтин Н. М., Кульшарипов М. М., Янгузин Р. З. Неутомимый учёный и общественный деятель (к 70-летию профессора, член-корр. АН РБ Н. А. Мажитова) // Народы Южного Урала и их соседи в древности и средневековье. Уфа: БашГУ, 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Niya z Abdulha kovich Mazhi tov bashk Niyaz Abdulhaҡ uly Mәzhitov nar 20 serpnya 1933 Tugaj pom 11 zhovtnya 2015 Ufa radyanskij rosijskij i bashkirskij arheolog doktor istorichnih nauk profesor akademik Akademiyi nauk Respubliki Bashkortostan Zasluzhenij diyach nauki RB Kavaler Ordena Salavata Yulayeva Niyaz Abdulhakovich MazhitovNiyaz Abdulhaҡ uly MәzhitovNarodivsya20 serpnya 1933 1933 08 20 Tugaj Gafurijskij rajon Bashkirska ARSR RRFSR SRSRPomer11 zhovtnya 2015 2015 10 11 82 roki Ufa Bashkortostan RosiyaKrayina SRSR RosiyaNacionalnistbashkirDiyalnistnaukovec arheolog istorik vikladach universitetuAlma materPermskij derzhavnij universitet 1956 Galuzarheologiya istoriyaZakladBashkirskij derzhavnij universitetVchene zvannyaprofesor 1990 Zasluzhenij diyach nauki RB 1992 akademik AN RB 2006 Naukovij stupindoktor istorichnih nauk 1989 Aspiranti doktorantidNagorodiOrden Salavata Yulayeva 2013 BiografiyaNarodivsya 20 serpnya 1933 roku v seli Tugaj todishnogo Krasnousolskogo rajonu BARSR nini Gafurijskogo rajonu Respubliki Bashkortostan Batko silskij uchitel mati selyanka Navchavsya u Bashkirskij respublikanskij shkoli internati nini Respublikanska gimnaziya internat 1 im Rami Garipova 1956 roku zakinchiv Permskij derzhavnij universitet 1963 roku zahistiv kandidatsku a v 1988 doktorsku disertaciyu zi specialnosti Arheologiya Iz 1956 roku pracyuvav v Instituti istoriyi movi i literaturi Bashkirskoyi filiyi AN SRSR spochatku molodshim iz 1964 starshim naukovim spivrobitnikom a z 1968 zaviduvachem sektoru arheologiyi ta etnografiyi Z 1978 pracyuvav u BDU de u 1991 2000 rokah zaviduvav kafedroyu arheologiyi starodavnoyi ta serednovichnoyi istoriyi Z 1979 docent z 1989 doktor istorichnih nauk z 1990 profesor Z 2006 roku vice prezident Akademiyi nauk RB ta odnochasno akademik sekretar yiyi Viddilennya socialnih i gumanitarnih nauk z 2011 zastupnik direktora z naukovoyi roboti Respublikanskogo istoriko kulturnogo muzeyu zapovidnika Starodavnya Ufa Naukova diyalnist prisvyachena vivchennyu arheologichnih kultur i pam yatok zaliznoyi dobi ta serednovichchya Pivdennogo Uralu opracyuvannyu pitan etnogenezu bashkiriv Vin doslidzhuvav rozvitok etnichnih procesiv na teritoriyi Bashkortostanu u toj period i viyaviv spadkoyemnij zv yazok bashkiriv zi starodavnim i serednovichnim naselennyam krayu bahmutinska turbaslinska i kushnarenkovska arheologichni kulturi Yak arheolog vidkriv i obstezhuvav masovi arheologichni pam yatki serednovichchya Pivdennogo Uralu Vnis vklad u rozrobku klasifikaciyi ta periodizaciyi pam yatok zaliznogo dobi Uralo Povolzhya etnokulturnoyi ta socialno ekonomichnoyi istoriyi narodiv stepovoyi Yevraziyi vklyuchayuchi i bashkiriv Buv uchasnikom arheologichnih ekspedicij z 1957 po 2006 rik yak naukovij spivrobitnik i nachalnik zagonu Osnovni doslidzheni v ekspediciyah pam yatki Birskij mogilnik Birskij rajon Turbaslinski kurgani Ufa gorodishe Ufa II Ufa prichomu u vipadku z ostannoyu buv iniciatorom i organizatorom yiyi doslidzhennya yak gadayut gorodishe Ufa II bulo serednovichnim mistom Bashkort vidomim za pisemnimi dzherelami IV XVI stolit Gromadsko politichna diyalnistNa 1 mu cherven 1995 obranij Golovoyu jogo vikonkomu Buv golovoyu Svitovogo kurultayu bashkiriv do 2002 roku golovoyu radi Asambleyi narodiv Bashkortostanu z 2000 do 2009 chlenom Gromadskoyi radi pri Prezidentovi Respubliki Bashkortostan 2003 2005 Osnovni praciAvtor ponad 400 naukovih prac blizko 300 naukovih publikacij u tomu chisli 12 monografij Osnovni praci taki Bahmutinskaya kultura Etnicheskaya istoriya naseleniya Severnoj Bashkirii serediny I tysyacheletiya nashej ery M 1968 Tajny drevnego Urala Ufa 1973 Yuzhnyj Ural v VII XIV vv M 1977 Kurgany Yuzhnogo Urala v VIII XII vv M 1981 Yuzhnyj Ural v VII XIV vv M Nauka 1977 Kurgany Yuzhnogo Urala v VIII XII vv M Nauka 1981 Arheologiya SSSR Stepi Evrazii v epohu srednevekovya M Nauka 1981 soavtor Istoriya Bashkortostana s drevnejshih vremen do XVI v Ufa Kitap 1994 v soavtorstve s A N Sultanovoj Istoriya Bashkortostana Drevnost Srednevekove Ufa 2010 soavt Primitki Arhiv originalu za 30 veresnya 2021 Procitovano 3 kvitnya 2016 DzherelaNarody Bashkortostana gl red F G Hisamitdinova Ufa Bashkirskaya enciklopediya 2014 528 s ISBN 978 5 88185 085 2 Bashkortostan Kratkaya enciklopediya Ufa Bashkirskaya enciklopediya 1996 Kulbahtin N M Kulsharipov M M Yanguzin R Z Neutomimyj uchyonyj i obshestvennyj deyatel k 70 letiyu professora chlen korr AN RB N A Mazhitova Narody Yuzhnogo Urala i ih sosedi v drevnosti i srednevekove Ufa BashGU 2004