Магнетотаксис

Магнітотаксис — здатність деяких рухомих водних бактерій відчувати магнітне поле і координувати свій рух згідно з його напрямком. Явище було вперше описане в 1975 році Р. Блекмором.

Магнітотаксисні бактерії (наприклад Magnetospirillum magnetotacticum) містить внутрішні структури, відомі як магнітосоми. Вони виглядають як ланцюжки темних кристалів, оточених мембраною, частіше з магнетиту (${\displaystyle \mathrm {Fe} _{3}\mathrm {O} _{4}}$). Деякі екстремофільні бактерії із сірчаних середовищ містять кристали грейгиту (сульфід заліза ${\displaystyle \mathrm {Fe} _{3}\mathrm {S} _{4}}$).

Вважається, що орієнтуючись у напрямку до полюсів Землі, морські бактерії можуть полегшити пошук сприятливих для них умов у шарі опадів. До того ж, бактерії, які можуть метаболізувати метали, можливо, також використовують магнетосоми для пошуку відкладень цих металів.

Деякі інші організми також мають цю здатність, наприклад, деякі плоскі черви.

Посилання

• Детальніший опис магнетотаксиса [ 27 січня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
• Біо-магніти [ 10 січня 2007 у Wayback Machine.](англ.)