Мавзолей Хусейн-бека (башк. Хөсәйенбәк кәшәнәһе, рос. Мавзолей Хусейн-бека) — місце захоронення Хаджі Хусейн-бека — першого імама на території Башкортостану. Розташований на кладовищі Акзират у селищі Чишми (Башкортостан). Має статус мусульманської святині. Пам'ятка архітектури та об'єкт культурної спадщини федерального значення.
Мавзолей Хусейн-бека | |
---|---|
54°34′51″ пн. ш. 55°25′01″ сх. д. / 54.58083° пн. ш. 55.41694° сх. д. | |
Тип | мавзолей |
Статус спадщини | d |
Країна | Росія |
Розташування | кладовище Акзират у смт Чишми |
Конфесія | іслам |
Тип будівлі | мавзолей |
Засновано | 14 століття |
Мавзолей Хусейн-бека (Росія) | |
Мавзолей Хусейн-бека у Вікісховищі |
Життя Хусейн-бека
Хусейн-бек, син Омар-бека, народився на початку XIV століття у Туркестані. В молодому віці вступив у місцеве медресе, де вивчав науку фікг та вступив в суфійське братство Ясавія. Пізніше Хусейн-бек здійснив хадж до Мекки.
На початку XIV століття башкирський хан звернувся до Туркестану з проханням прислати людину для розповсюдження ісламу. Суди був направлений Хусейн-бек.
В Башкирії він став духовним суддею над башкирами та носив титул Каді. Після успіхів в розповсюдженні ісламу Хаджи Хусейн-бек стає першим Імамом Башкортостану.
Помер 1341 або 1342 року та був похований на пагорбі поблизу озера Акзират. Тепер це територія селища Чишми.
Спорудження мавзолею
У 1393—1394 роках хан Тамерлан ступив на башкирську землю, переслідуючи золотоординського хана Тохтамиша. Натрапивши на могилу Хаджи Хусейн-бека, Тамерлан вирішив збудувати на його честь велику гробницю. Надгробну плиту привіз хан Темір-Ленг із Туркестану на 12 волах. Зараз ця плита знаходиться в Уфимському краєзнавчому музеї.
На тому ж місці, де була споруджена гробниця, Тамерлан перечікував зиму разом зі своїм військом. Через невстановлені причини частина війська загинула. Тому поруч із мавзолеєм Хусейн-бека поховано шість князів-воєначальників. Їхні могили дали початок давньому мусульманському кладовищу Акзират.
До XVIII століття мавзолей зруйнували. І лише 1911 року уфимський муфтій ухвалив рішення про відновлення гробниці, оскільки вона є шанованою мусульманською святинею. У зв'язку з цим розпочали розкопки гробниці, в результаті яких виявили 9 поховань. У шести похованнях були діти, а в інших чоловік, жінка та сам Хусейн-бек.
Щороку в Чишминському районі проводять заходи в пам'ять про Хусейн-бека.
Галерея
- Мавзолей Хусейн-бека
- Кладовище та мавзолей
- Гробниці всередині мавзолею
- Написи на гробницях
- Інформаційна таблиця на будівлі мавзолею
- Старі гробниці та будівля мавзолею на кладовищі Акзират
- Написи арабською мовою на стародавніх гробницях кладовища Акзират
Література
- В. В. Вельяминов-Зернов. Памятник с арабско-татарской надписью в Башкирии. // Труды Восточного отделения Императорского археологического общества: журнал. — СПб.: В Тип. Имп. Академии наук, 1859. — Т. IV. — С. 257—284.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mavzolej Husejn beka bashk Hosәjenbәk kәshәnәһe ros Mavzolej Husejn beka misce zahoronennya Hadzhi Husejn beka pershogo imama na teritoriyi Bashkortostanu Roztashovanij na kladovishi Akzirat u selishi Chishmi Bashkortostan Maye status musulmanskoyi svyatini Pam yatka arhitekturi ta ob yekt kulturnoyi spadshini federalnogo znachennya Mavzolej Husejn beka54 34 51 pn sh 55 25 01 sh d 54 58083 pn sh 55 41694 sh d 54 58083 55 41694TipmavzolejStatus spadshinidKrayina Rosiya ISO3166 1 alpha 3 RUS ISO3166 1 cifrovij 643 Roztashuvannyakladovishe Akzirat u smt ChishmiKonfesiyaislamTip budivlimavzolejZasnovano14 stolittyaMavzolej Husejn beka Rosiya Mavzolej Husejn beka u VikishovishiZhittya Husejn bekaHusejn bek sin Omar beka narodivsya na pochatku XIV stolittya u Turkestani V molodomu vici vstupiv u misceve medrese de vivchav nauku fikg ta vstupiv v sufijske bratstvo Yasaviya Piznishe Husejn bek zdijsniv hadzh do Mekki Na pochatku XIV stolittya bashkirskij han zvernuvsya do Turkestanu z prohannyam prislati lyudinu dlya rozpovsyudzhennya islamu Sudi buv napravlenij Husejn bek V Bashkiriyi vin stav duhovnim suddeyu nad bashkirami ta nosiv titul Kadi Pislya uspihiv v rozpovsyudzhenni islamu Hadzhi Husejn bek staye pershim Imamom Bashkortostanu Pomer 1341 abo 1342 roku ta buv pohovanij na pagorbi poblizu ozera Akzirat Teper ce teritoriya selisha Chishmi Sporudzhennya mavzoleyuU 1393 1394 rokah han Tamerlan stupiv na bashkirsku zemlyu peresliduyuchi zolotoordinskogo hana Tohtamisha Natrapivshi na mogilu Hadzhi Husejn beka Tamerlan virishiv zbuduvati na jogo chest veliku grobnicyu Nadgrobnu plitu priviz han Temir Leng iz Turkestanu na 12 volah Zaraz cya plita znahoditsya v Ufimskomu krayeznavchomu muzeyi Na tomu zh misci de bula sporudzhena grobnicya Tamerlan perechikuvav zimu razom zi svoyim vijskom Cherez nevstanovleni prichini chastina vijska zaginula Tomu poruch iz mavzoleyem Husejn beka pohovano shist knyaziv voyenachalnikiv Yihni mogili dali pochatok davnomu musulmanskomu kladovishu Akzirat Do XVIII stolittya mavzolej zrujnuvali I lishe 1911 roku ufimskij muftij uhvaliv rishennya pro vidnovlennya grobnici oskilki vona ye shanovanoyu musulmanskoyu svyatineyu U zv yazku z cim rozpochali rozkopki grobnici v rezultati yakih viyavili 9 pohovan U shesti pohovannyah buli diti a v inshih cholovik zhinka ta sam Husejn bek Shoroku v Chishminskomu rajoni provodyat zahodi v pam yat pro Husejn beka GalereyaMavzolej Husejn beka Kladovishe ta mavzolej Grobnici vseredini mavzoleyu Napisi na grobnicyah Informacijna tablicya na budivli mavzoleyu Stari grobnici ta budivlya mavzoleyu na kladovishi Akzirat Napisi arabskoyu movoyu na starodavnih grobnicyah kladovisha AkziratLiteraturaV V Velyaminov Zernov Pamyatnik s arabsko tatarskoj nadpisyu v Bashkirii Trudy Vostochnogo otdeleniya Imperatorskogo arheologicheskogo obshestva zhurnal SPb V Tip Imp Akademii nauk 1859 T IV S 257 284 Div takozhMavzolej Tura hana