Мавзолей (кумбез) Жубан-ана — пам'ятка архітектури XI століття, розташована в Жанаркінському районі Улитауської області Казахстану за 12 км на північний захід від станції Монадир, на правому березі річки Сарису.
Мавзолей Жубан-ана | |
Країна | Казахстан |
---|
Історія
Перші письмові відомості про мавзолей Жубан-ана наведено у 1762 році П. І. Ричковим у «Друкарні Оренбурзької». В 1863 повідомлення про пам'ятник з малюнком і планом зробив Ч. ч. Валиханов , який писав, що могила Жубан-ана шанувалася казахами як гробниця ауліє (святого).
У різний час були повідомлення про мавзолей П. І. Ричкова (1772), С. Броневського (1830), А. І. Левшина (1830), М. Красовського (1868), І. Кастання (1910), за радянських часів академіка Академії наук Казахської РСР О. Х. Маргулана, який дійшов думки, що мавзолей Жубан-ана був середньовічної спорудою кипчаків.
У 1982 році мавзолей було включено до списку пам'яток історії та культури Казахської РСР республіканського значення та взято під охорону держави.
Архітектура
Мавзолей являє собою в плані купольно-центричну однокамерну споруду з внутрішніми напівсферичними та зовнішніми шатровими куполами. Нижній об'єм (куб будівлі) складений з кам'яних плит і фанерований паленою цеглою, а зсередини оштукатурений алебастровим розчином. Купол і барабан виконані з квадратної паленої цегли.
Для переходу від прямокутника до вісімикутника були використані арочні вітрила в кутах будівлі, а для переходу від восьмикутника до 16-гранника та далі до кола купола були встановлені цегляні консолі. Використання обпаленої цегли почалося з рівня п'ять арочних вітрил всередині будівлі. Напівсферичний купол був збудований за допомогою методу хибного склепіння. Основний обсяг був невеликою 8-гранною конструкцією зі збільшенням діаметра до нижньої частини, на якому було розміщено низький 8-гранний барабан, що був завершений 8-гранним шатровим куполом. Арка вхідного отвору мала стрілчасту форму.
Розміри будівлі за зовнішнім периметром становлять 6×6 м, по внутрішньому 4×4 м, висота 6 м. Фундамент складений з кам'яних плит висотою приблизно 50 см. При будівництві застосовувалися цеглини розміром 27×27×6 см.
Примітки
- Казахская ССР: краткая энциклопедия / Гл. ред. Р. Н. Нургалиев. — Алма-Ата: Гл. ред. Казахской советской энциклопедии, 1991. — Т. 4: Язык. Литература. Фольклор. Искусство. Архитектура. — С. 244. — 31 300 экз. — .
- Постановление Совета Министров Казахской ССР от 26 января 1982 года № 38 «О памятниках истории и культуры Казахской ССР Республиканского значения».
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mavzolej kumbez Zhuban ana pam yatka arhitekturi XI stolittya roztashovana v Zhanarkinskomu rajoni Ulitauskoyi oblasti Kazahstanu za 12 km na pivnichnij zahid vid stanciyi Monadir na pravomu berezi richki Sarisu Mavzolej Zhuban ana Krayina KazahstanIstoriyared Pershi pismovi vidomosti pro mavzolej Zhuban ana navedeno u 1762 roci P I Richkovim u Drukarni Orenburzkoyi V 1863 povidomlennya pro pam yatnik z malyunkom i planom zrobiv Ch ch Valihanov yakij pisav sho mogila Zhuban ana shanuvalasya kazahami yak grobnicya auliye svyatogo 1 U riznij chas buli povidomlennya pro mavzolej P I Richkova 1772 S Bronevskogo 1830 A I Levshina 1830 M Krasovskogo 1868 I Kastannya 1910 za radyanskih chasiv akademika Akademiyi nauk Kazahskoyi RSR O H Margulana yakij dijshov dumki sho mavzolej Zhuban ana buv serednovichnoyi sporudoyu kipchakiv U 1982 roci mavzolej bulo vklyucheno do spisku pam yatok istoriyi ta kulturi Kazahskoyi RSR respublikanskogo znachennya ta vzyato pid ohoronu derzhavi 2 Arhitekturared Mavzolej yavlyaye soboyu v plani kupolno centrichnu odnokamernu sporudu z vnutrishnimi napivsferichnimi ta zovnishnimi shatrovimi kupolami Nizhnij ob yem kub budivli skladenij z kam yanih plit i fanerovanij palenoyu cegloyu a zseredini oshtukaturenij alebastrovim rozchinom 1 Kupol i baraban vikonani z kvadratnoyi palenoyi cegli 1 Dlya perehodu vid pryamokutnika do visimikutnika buli vikoristani arochni vitrila v kutah budivli a dlya perehodu vid vosmikutnika do 16 grannika ta dali do kola kupola buli vstanovleni ceglyani konsoli Vikoristannya obpalenoyi cegli pochalosya z rivnya p yat arochnih vitril vseredini budivli Napivsferichnij kupol buv zbudovanij za dopomogoyu metodu hibnogo sklepinnya Osnovnij obsyag buv nevelikoyu 8 grannoyu konstrukciyeyu zi zbilshennyam diametra do nizhnoyi chastini na yakomu bulo rozmisheno nizkij 8 grannij baraban sho buv zavershenij 8 grannim shatrovim kupolom Arka vhidnogo otvoru mala strilchastu formu 1 Rozmiri budivli za zovnishnim perimetrom stanovlyat 6 6 m po vnutrishnomu 4 4 m visota 6 m Fundament skladenij z kam yanih plit visotoyu priblizno 50 sm Pri budivnictvi zastosovuvalisya ceglini rozmirom 27 27 6 sm Primitkired a b v g Kazahskaya SSR kratkaya enciklopediya Gl red R N Nurgaliev Alma Ata Gl red Kazahskoj sovetskoj enciklopedii 1991 T 4 Yazyk Literatura Folklor Iskusstvo Arhitektura S 244 31 300 ekz ISBN 5 89800 023 2 Postanovlenie Soveta Ministrov Kazahskoj SSR ot 26 yanvarya 1982 goda 38 O pamyatnikah istorii i kultury Kazahskoj SSR Respublikanskogo znacheniya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mavzolej Zhuban ana amp oldid 39090612