М-55 (літак)

М-55 «Геофізика» (за класифікацією НАТО — Mystic-B) — це висотний літак-розвідник, розроблений ^[en] в колишньому СРСР, подібний за завданням до Lockheed ER-2, але з фюзеляжем з подвійною стрілою та дизайном хвостової поверхні. Це двомоторна версія М-17 «Стратосфера» з підвищеною максимальною злітною масою.

М-55
М-55 "Геофізика" на авіашоу МАКС, 2001
Тип	Висотний літак-розвідник
Розробник	ОКБ М'ясищева
Виробник	^d
Перший політ	16 серпня 1988
Статус	експлуатується
Основні експлуатанти	Повітряні сили Російської Федерації
Виготовлено	5
Базова модель	М-17
М-55 у Вікісховищі

Історія створення

Після збиття літака Пауерса в СРСР була спроба скопіювати U-2. Проєктуванням машини, що одержала позначення С-13, займалося ОКБ Берієва. Роботи над нею було припинено у травні 1962 року.

Наприкінці 1960-х років виникла потреба створення літака для перехоплення висотних розвідувальних аеростатів, які регулярно запускалися американськими спецслужбами і іноді залітали на значні відстані вглиб території СРСР. Розробку висотного літака-перехоплювача розпочато ОКБ У. М. М'ясищева. Однак робота над проєктом не йшла швидко, і виробництво першої машини розпочалося тільки в 1974 році, а перший екземпляр з індексом М-17 з'явився ще через чотири роки, у 1978 році. Машина отримала цивільний номер «СРСР-17100» і маркування "Аерофлоту". Перший політ зразка відбувся 24 грудня 1978 року, але він завершився трагічно. Під час заходу на посадку в умовах поганої видимості машина зачепилася крилом за сніговий замет і розбилася, водночас загинув льотчик-випробувач Кір Чорнобровкін.

Друга дослідна машина М-17 «Стратосфера» з реєстраційним номером «СРСР-17103» піднялася у повітря 26 травня 1982 року.

До цього часу проблема розвідувальних аеростатів вже втратила свою актуальність, і було ухвалено рішення на базі М-17 створювати висотний розвідувально-ударний комплекс, що складається з власне літака-розвідника та наземного пункту наведення та управління, що забезпечує цілевказівку ракет «земля — земля». 16 серпня 1988 року свій перший політ здійснив модифікований літак М-17РМ, який отримав позначення М-55 «Геофізика». В модифікованій версії навчально-тренувального літака М-55У було застосовано двомісну кабіну пілотів.

Конструкція

Літак побудований за схемою суцільнометалевого напівмонококового високоплана з вільнонесучим крилом нормальної аеродинамічної схеми.

Літак має двобалочну конструкцію з високорозташованим крилом великого подовження, набраним із надкритичних високонесучих профілів. У носовій частині фюзеляжу розташована кабіна пілота та відсік із розвідувальною апаратурою, масою близько 1,5 тонн. Вся хвостова частина фюзеляжу є моторним відсіком, де розташовуються два двоконтурні високоекономічні двигуни Д-30В12 (на М-17 стояв один двигун РД-36-51В).

Місткість паливної системи становить 8300 літрів.

Технічні характеристики

Джерело:

Основні характеристики

• Екіпаж: 1 чоловік
• Довжина: 22,67 м
• Висота: 4,8 м
• Розмах крила: 37,46 м

• Площа крила: 131,6 м²
• Крило у плані: П-173-9
• Нормальна злітна маса: 23 400 кг
• Максимальна злітна маса: 23 800 кг
• Корисне навантаження: 1 500 кг
• Маса палива у внутрішніх баках: 7 900 (8 300) кг
• Силова установка: 2 × Турбореактивні ТРДД Д-30-10В

Льотні характеристики

• Максимальна швидкість:  
  • на висоті 20 000 м: 743 км/годч
  • на висоті 5 000 м: 332 км/год
• Крейсерська швидкість: 0,7 М
• Практична дальність: 1 315 км
  • максимальна дальність на стелі (20 250 м до 20 620 м) : 1 315 км
  • максимальна дальність на 17 000 м: 5 000 км
• Тривалість польоту на стелі: 2 год 14 хв
• Тривалість польоту на 17 000 м: 6,5 год
• Час патрулювання: 48 хв
• Довжина розгону: 340 м
• Довжина пробігу: 875 м

Примітки

1. Російські очі в стратосфері: що відомо про рідкісний літак М-55 "Геофізика" (фото). // Автор: Дмитро Лутович. 27.01.2024, 18:44
2. Gunston, Bill (1995). The Osprey Encyclopedia of Russian Aircraft 1875-1995. London: Osprey Aerospace. с. 261—263. ISBN .

Джерела

Myasischev M-55 Geophysica | militarytoday.com