М-1 — радянська електронно-обчислювальна машина. Розроблена в 1950-1951 роках під керівництвом Ісаака Семеновича Брука (член-кореспондента АН СРСР з 1939 року).
Історія розробки
Розробці цифрових машин передували роботи Брука над аналоговими пристроями — механічними інтеграторами-аналізаторами. 1947 було відомо про створення в США ЕОМ ENIAC. У травні 1948 до роботи Брука приєднався Башир Іскандерович Рамєєв, який потрапив до нього за рекомендацією академіка Берга. Через три місяці Брук і Рамеєв розробили проект автоматичної цифрової обчислювальної машини.
Патентним бюро Держкомітету Ради Міністрів СРСР з впровадження передової техніки в народне господарство зареєстровано винахід Рамєєвим та Бруком цифрової електронної обчислювальної машини (свідоцтво номер 10475 з пріоритетом від 4 грудня 1948 року). Роботу Рамєєва було перервано його призовом на службу до армії (початок 1949 року). Повернути його до Москви вдалося лише через кілька місяців. Після повернення Рамєєв зайняв посаду завідувача лабораторією СКБ-245 Міністерства машинобудування та приладобудування СРСР, створеної з метою розробки цифрових обчислювальних машин. Надалі, в СКБ-245 була спроектована і розроблена ЕОМ «Стріла».
22 квітня 1950 вийшла постанова Президії АН СРСР про початок розробки машини М-1, що дозволило сформувати команду розробників: Микола Якович Матюхін (виконував функції головного інженера), Михайло Олександрович Карцев, Тамара Минівна Александріді, Олександр Борисович Залкінд, Ігор Олександрович Коколевський, Журкін, Юрій Васильович Рогачов, Рене Павлович Шидловський, Владалекс Володимирович Белинський.
Збирання та налагодження машини проходило в лабораторії електросистем Енергетичного інституту (Енін) АН СРСР ім. Кржижановского.
Монтаж машини було розпочато в жовтні 1950 року. Першу половину 1951 автономно налагоджувалися пристрої. Влітку 1951 М-1 вже могла виконувати основні арифметичні операції. Комплексне налагодження машини було завершено до кінця року. У січні 1952 почалася дослідна експлуатація. Перші завдання, які вирішувалися на М-1, ставилися Соболєвим, заступником Курчатова з наукової роботи. На той час М-1 і МЕСМ були єдиними працюючими в Радянському Союзі ЕОМ. М-1 було виготовлено в єдиному екземплярі.
Технічні характеристики
- Система числення: двійкова, 25 розрядів у машинному слові
- Швидкодія: 15-20 операцій в секунду над 25-розрядними словами
- Пам'ять: 256 слів на магнітному барабані («повільна» пам'ять), 256 слів на електростатичних трубках («швидка» пам'ять)
- Система команд: двоадресна
- Елементна база: 730 електровакуумних ламп; німецькі купроксні випрямлячі, отримані з репарацій
- Споживана потужність: 8 КВт
- Площа: 4 м²
М-2
У квітні 1952 в тій же лабораторії були розпочато роботи з проектування машини M-2, під керівництвом М. А. Карцева. В кінці 1952 року нова машина була змонтована і проходила налагодження. У січні 1953 М-2 вже працювала. На той час в СРСР крім М-2 працювали лише МЕСМ, БЕСМ-1 і .
Метою проекту було створення універсальної ЕОМ для вирішення широкого кола науково-технічних завдань. Особливу увагу приділяли мінімізації кількості електронних ламп з результуючим підвищенням надійності, зменшенню габаритів і споживаної потужності.
Продуктивність машини — близько 2000 операцій в секунду, елементна база — напівпровідникові діоди і 1676 електровакуумних ламп. ОЗП складався з основного електростатичного, на 512 слів з часом доступу 25 мкс, та додаткового того ж обсягу на магнітному барабані. Також був зовнішній запам'ятовуючий пристрій на магнітній стрічці. ЕОМ займала 22 м² і споживала 29 кВт. Особливістю машини була можливість роботи як з плаваючою, так і з фіксованою комою. Машина працювала в двійковій системі числення і мала триадресну структуру команд. Єдиний екземпляр експлуатувався близько 15 років.
М-3
Майже одночасно з М-2 в тій же лабораторії під керівництвом Матюхіна було розпочато проектування машини М-3. 1956 державній комісії був представлений перший зразок М-3, передбачалося серійне виробництво машини.
Документацію на М-3 пропонували різним установам для виготовлення ЕОМ власними силами. Єреванським інститутом математичних машин, на основі документації на М-3, були побудовані ЕОМ «Арагац» та «Раздан». Крім того, комплекти документації отримали: академік Трапєзніков для Інституту проблем управління (ІПУ) АН СРСР, група кібернетичних досліджень Угорської АН у Будапешті, 1957 документація передана в Китай (ЕОМ була зібрана на пекінському телефонному заводі, за допомогою Лопато).
З вересня 1959 року М-3 випускалася серійно на Мінському заводі обчислювальних машин ім. Орджонікідзе. У машині використовувалося 774 електровакуумні лампи, споживана потужність — 10 кВт, площа — 3 м². Перша модифікація мала пам'ять на магнітному барабані і швидкодію в 30 операцій за секунду (випущено 16 машин). В 1960 використовувалася пам'ять на феритових сердечниках ємністю 1024 31-розрядних слів, швидкодія збільшилася до 1000 оп/сек (до кінця 1960 року випущено 10 машин). З серпня 1960 завод перейшов на випуск ЕОМ власної розробки — .
Найважливішою особливістю машини є те, що в ній (вперше у обчислювальній техніці в СРСР) був застосований асинхронний принцип роботи центрального пристрою управління.
Серйозний недолік машини — відсутність зовнішньої пам'яті — всі дані, необхідні для обчислень, можуть вводиться тільки в оперативний запам'ятовуючий пристрій.
Див. також
Джерела
- Отчет по работе «Автоматическая цифровая вычислительная машина М1». М., АН СССР. Энергетический институт им. Г. М. Кржижановского. Лаборатория электросистем, 1951. [1] [ 6 травня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Карцев М. А., Александриди Т. М., Князев В. Д. и др. Быстродействующая вычислительная машина М-2. Под ред. И. С. Брука. М., Гостехтеоретиздат, 1957.(рос.)
- Белынский В. В., Долкарт В. М., Каган Б. М., Лопато Г. П., Матюхин Н. Я. Малогабаритная электронная вычислительная машина М-3. Серия «Передовой научно-технический и производственный опыт». Тема 40, № П-57-89. М., филиал ВИНИТИ, 1957.(рос.)
- Малиновский Б. Н. История вычислительной техники в лицах, К.: фирма «КИТ», ПТОО «А. С.К.», 1995 год. 384 стр
- Александриди Тамара Миновна. Автоматическая цифровая вычислительная машина М1 [ 14 квітня 2009 у Wayback Machine.](рос.) — тезисы доклада на конференции SORUCOM-2006
- Наталья Дубова. Размер имеет значение : ( )[рос.] // Computerworld Россия. — 1999. — № 35 от 20/09/1999.
- Быстродействующая вычислительная машина М-2 (под ред. И. С. Брука). М.:Государственное издательство технико-теоретической литературы, 1957 год, 111 стр. http://www.computer-museum.ru/books/m-2.pdf [ 13 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Александр Нитусов. М-3: первый компьютер «сделай сам» : ( )[рос.] // PC Week/RE. — 2008.
Посилання
- . История отечественной вычислительной техники. Первые ЭВМ (російською) . Виртуальный компьютерный музей. Архів оригіналу за 6 травня 2013. Процитовано 11 серпня 2009.
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|description=
та|datepublished=
() - (рос.), (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
M 1 radyanska elektronno obchislyuvalna mashina Rozroblena v 1950 1951 rokah pid kerivnictvom Isaaka Semenovicha Bruka chlen korespondenta AN SRSR z 1939 roku Istoriya rozrobkiRozrobci cifrovih mashin pereduvali roboti Bruka nad analogovimi pristroyami mehanichnimi integratorami analizatorami 1947 bulo vidomo pro stvorennya v SShA EOM ENIAC U travni 1948 do roboti Bruka priyednavsya Bashir Iskanderovich Ramyeyev yakij potrapiv do nogo za rekomendaciyeyu akademika Berga Cherez tri misyaci Bruk i Rameyev rozrobili proekt avtomatichnoyi cifrovoyi obchislyuvalnoyi mashini Patentnim byuro Derzhkomitetu Radi Ministriv SRSR z vprovadzhennya peredovoyi tehniki v narodne gospodarstvo zareyestrovano vinahid Ramyeyevim ta Brukom cifrovoyi elektronnoyi obchislyuvalnoyi mashini svidoctvo nomer 10475 z prioritetom vid 4 grudnya 1948 roku Robotu Ramyeyeva bulo perervano jogo prizovom na sluzhbu do armiyi pochatok 1949 roku Povernuti jogo do Moskvi vdalosya lishe cherez kilka misyaciv Pislya povernennya Ramyeyev zajnyav posadu zaviduvacha laboratoriyeyu SKB 245 Ministerstva mashinobuduvannya ta priladobuduvannya SRSR stvorenoyi z metoyu rozrobki cifrovih obchislyuvalnih mashin Nadali v SKB 245 bula sproektovana i rozroblena EOM Strila 22 kvitnya 1950 vijshla postanova Prezidiyi AN SRSR pro pochatok rozrobki mashini M 1 sho dozvolilo sformuvati komandu rozrobnikiv Mikola Yakovich Matyuhin vikonuvav funkciyi golovnogo inzhenera Mihajlo Oleksandrovich Karcev Tamara Minivna Aleksandridi Oleksandr Borisovich Zalkind Igor Oleksandrovich Kokolevskij Zhurkin Yurij Vasilovich Rogachov Rene Pavlovich Shidlovskij Vladaleks Volodimirovich Belinskij Zbirannya ta nalagodzhennya mashini prohodilo v laboratoriyi elektrosistem Energetichnogo institutu Enin AN SRSR im Krzhizhanovskogo Montazh mashini bulo rozpochato v zhovtni 1950 roku Pershu polovinu 1951 avtonomno nalagodzhuvalisya pristroyi Vlitku 1951 M 1 vzhe mogla vikonuvati osnovni arifmetichni operaciyi Kompleksne nalagodzhennya mashini bulo zaversheno do kincya roku U sichni 1952 pochalasya doslidna ekspluataciya Pershi zavdannya yaki virishuvalisya na M 1 stavilisya Sobolyevim zastupnikom Kurchatova z naukovoyi roboti Na toj chas M 1 i MESM buli yedinimi pracyuyuchimi v Radyanskomu Soyuzi EOM M 1 bulo vigotovleno v yedinomu ekzemplyari Tehnichni harakteristiki Sistema chislennya dvijkova 25 rozryadiv u mashinnomu slovi Shvidkodiya 15 20 operacij v sekundu nad 25 rozryadnimi slovami Pam yat 256 sliv na magnitnomu barabani povilna pam yat 256 sliv na elektrostatichnih trubkah shvidka pam yat Sistema komand dvoadresna Elementna baza 730 elektrovakuumnih lamp nimecki kuproksni vipryamlyachi otrimani z reparacij Spozhivana potuzhnist 8 KVt Plosha 4 m M 2U kvitni 1952 v tij zhe laboratoriyi buli rozpochato roboti z proektuvannya mashini M 2 pid kerivnictvom M A Karceva V kinci 1952 roku nova mashina bula zmontovana i prohodila nalagodzhennya U sichni 1953 M 2 vzhe pracyuvala Na toj chas v SRSR krim M 2 pracyuvali lishe MESM BESM 1 i Metoyu proektu bulo stvorennya universalnoyi EOM dlya virishennya shirokogo kola naukovo tehnichnih zavdan Osoblivu uvagu pridilyali minimizaciyi kilkosti elektronnih lamp z rezultuyuchim pidvishennyam nadijnosti zmenshennyu gabaritiv i spozhivanoyi potuzhnosti Produktivnist mashini blizko 2000 operacij v sekundu elementna baza napivprovidnikovi diodi i 1676 elektrovakuumnih lamp OZP skladavsya z osnovnogo elektrostatichnogo na 512 sliv z chasom dostupu 25 mks ta dodatkovogo togo zh obsyagu na magnitnomu barabani Takozh buv zovnishnij zapam yatovuyuchij pristrij na magnitnij strichci EOM zajmala 22 m i spozhivala 29 kVt Osoblivistyu mashini bula mozhlivist roboti yak z plavayuchoyu tak i z fiksovanoyu komoyu Mashina pracyuvala v dvijkovij sistemi chislennya i mala triadresnu strukturu komand Yedinij ekzemplyar ekspluatuvavsya blizko 15 rokiv M 3Majzhe odnochasno z M 2 v tij zhe laboratoriyi pid kerivnictvom Matyuhina bulo rozpochato proektuvannya mashini M 3 1956 derzhavnij komisiyi buv predstavlenij pershij zrazok M 3 peredbachalosya serijne virobnictvo mashini Dokumentaciyu na M 3 proponuvali riznim ustanovam dlya vigotovlennya EOM vlasnimi silami Yerevanskim institutom matematichnih mashin na osnovi dokumentaciyi na M 3 buli pobudovani EOM Aragac ta Razdan Krim togo komplekti dokumentaciyi otrimali akademik Trapyeznikov dlya Institutu problem upravlinnya IPU AN SRSR grupa kibernetichnih doslidzhen Ugorskoyi AN u Budapeshti 1957 dokumentaciya peredana v Kitaj EOM bula zibrana na pekinskomu telefonnomu zavodi za dopomogoyu Lopato Z veresnya 1959 roku M 3 vipuskalasya serijno na Minskomu zavodi obchislyuvalnih mashin im Ordzhonikidze U mashini vikoristovuvalosya 774 elektrovakuumni lampi spozhivana potuzhnist 10 kVt plosha 3 m Persha modifikaciya mala pam yat na magnitnomu barabani i shvidkodiyu v 30 operacij za sekundu vipusheno 16 mashin V 1960 vikoristovuvalasya pam yat na feritovih serdechnikah yemnistyu 1024 31 rozryadnih sliv shvidkodiya zbilshilasya do 1000 op sek do kincya 1960 roku vipusheno 10 mashin Z serpnya 1960 zavod perejshov na vipusk EOM vlasnoyi rozrobki Najvazhlivishoyu osoblivistyu mashini ye te sho v nij vpershe u obchislyuvalnij tehnici v SRSR buv zastosovanij asinhronnij princip roboti centralnogo pristroyu upravlinnya Serjoznij nedolik mashini vidsutnist zovnishnoyi pam yati vsi dani neobhidni dlya obchislen mozhut vvoditsya tilki v operativnij zapam yatovuyuchij pristrij Div takozhM 20DzherelaOtchet po rabote Avtomaticheskaya cifrovaya vychislitelnaya mashina M1 M AN SSSR Energeticheskij institut im G M Krzhizhanovskogo Laboratoriya elektrosistem 1951 1 6 travnya 2013 u Wayback Machine ros Karcev M A Aleksandridi T M Knyazev V D i dr Bystrodejstvuyushaya vychislitelnaya mashina M 2 Pod red I S Bruka M Gostehteoretizdat 1957 ros Belynskij V V Dolkart V M Kagan B M Lopato G P Matyuhin N Ya Malogabaritnaya elektronnaya vychislitelnaya mashina M 3 Seriya Peredovoj nauchno tehnicheskij i proizvodstvennyj opyt Tema 40 P 57 89 M filial VINITI 1957 ros Malinovskij B N Istoriya vychislitelnoj tehniki v licah K firma KIT PTOO A S K 1995 god 384 str Aleksandridi Tamara Minovna Avtomaticheskaya cifrovaya vychislitelnaya mashina M1 14 kvitnya 2009 u Wayback Machine ros tezisy doklada na konferencii SORUCOM 2006 Natalya Dubova Razmer imeet znachenie ros Computerworld Rossiya 1999 35 ot 20 09 1999 Bystrodejstvuyushaya vychislitelnaya mashina M 2 pod red I S Bruka M Gosudarstvennoe izdatelstvo tehniko teoreticheskoj literatury 1957 god 111 str http www computer museum ru books m 2 pdf 13 lyutogo 2011 u Wayback Machine Aleksandr Nitusov M 3 pervyj kompyuter sdelaj sam ros PC Week RE 2008 Posilannya Istoriya otechestvennoj vychislitelnoj tehniki Pervye EVM rosijskoyu Virtualnyj kompyuternyj muzej Arhiv originalu za 6 travnya 2013 Procitovano 11 serpnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pusti nevidomi parametri description ta datepublished dovidka ros ros