Ліщина велика Corylus maxima вид рослин із родини березових Betulaceae батьківщиною є Балканський півострів Ліщина велик

Ліщина велика (Corylus maxima) — вид рослин із родини березових (Betulaceae), батьківщиною є Балканський півострів.

Ліщина велика

Охоронний статус
Даних недостатньо (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Розиди (Rosids)
Порядок:	Букоцвіті (Fagales)
Родина:	Березові (Betulaceae)
Рід:	Ліщина (рід) (Corylus)
Вид:	*Ліщина велика (C. maxima)*
Біноміальна назва
*Corylus maxima* Mill., 1768
Синоніми
Corylus tubulosa Willd.

Опис

Це кущ невелике дерево заввишки 6–10 метрів. Молоді пагони коричневі або бурі, вкриті сочевичками й оксамитовим залозистим запушенням. Листки округлі або широко-овальні, коротко загострені, двічі зубчасті, зверху голі, знизу сіро-запушені, м'яко-волосисті, 7–14 × 6–11 см. Чоловічі сережки мають довжину 5–10 см. Плід — горіх, 18–25 × 10–15 мм, кулястий еліпсоїдний чи довгастий, сірувато запушений на верхівці, поверхня неглибока борозниста або гладка, злегка блискуча, коричнева. 2n=22.

Поширення

Батьківщиною є Балканський півострів; вид натуралізований у Великій Британії, Німеччині, Австрії, Туреччині, Криму; інтродукований і культивується в деяких інших країнах. Населяє ліси й вирощується в садах.

В Україні зростає у садах і парках — у Криму, зрідка в інших регіонах.

Використання

Цей вид широко культивується для отримання смачних їстівних горіхів. Він також широко використовується в садівництві, включаючи декоративний сорт під назвою 'Purpurea', який має фіолетове листя. Листя використовувалося в традиційній турецькій медицині всередину як відвар при екземах, тоді як шматочки листя зовні для лікування набряків і висипань.

Галерея

Листок
Сережки
Corylus maxima 'Purpurea'
Плід
Урожай ліщини в Туреччині

Примітки

Corylus maxima // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 63.
Rivers, M.C.; Beech, E. (2018). . The IUCN. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24.08.2021. (англ.)
Ladislav Kovář (2018). . botany.cz. Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 24.08.2021. (чеськ.)
Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 27. (англ.)
. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24.08.2021. (англ.)
. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 24.08.2021. (англ.)

Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Corylus maxima // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .

[ОВРУ-2] Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 63.

[iucn-3] Rivers, M.C.; Beech, E. (2018). . The IUCN. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24.08.2021. (англ.)

[4] Ladislav Kovář (2018). . botany.cz. Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 24.08.2021. (чеськ.)

[5] Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 27. (англ.)

[6] . Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24.08.2021. (англ.)

[7] . Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 24.08.2021. (англ.)