Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Батько Посада Діти Дружина Мати Ліхтарьов Ілля АроновичНародився1 люто

Ліхтарьов Ілля Аронович

Ліхтарьов Ілля Аронович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Ліхтарьов Ілля Аронович
image
Народився1 лютого 1935(1935-02-01)
Прилуки, Чернігівська область, Українська СРР, СРСР
Помер14 січня 2017(2017-01-14) (81 рік)
Київ, Україна
Країнаimage СРСР → image Україна
Діяльністьбіофізик, дослідник
Alma materВсесоюзний політехнічний інститут у Москві.
Галузьбіофізика
ЗакладПАТ «НДІ радіаційного захисту Академії технологічних наук України»
Посадагенеральний директор
Вчене званнядоктор фізико-математичних наук
Науковий ступіньпрофесор
Відомий завдяки:ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС
Нагородиimage image image image

Ілля Аронович Ліхтарьов (1 лютого 1935(19350201), м. Прилуки Чернігівська область — 14 січня 2017, Київ) — український біофізик, засновник Української наукової школи дозиметрії і радіологічного захисту, фундатор і перший керівник Науково-дослідного інституту радіаційного захисту Академії технологічних наук України [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.], член Міжнародної комісії з радіологічного захисту [ 25 вересня 2006 у Wayback Machine.] (1992—2006 рр.), член Національної комісії з радіаційного захисту населення України, доктор фізико-математичних наук (1976), професор (1984), Заслужений діяч науки і техніки України (2011).

Життєпис

Народився 1 лютого 1935(19350201) року в місті Прилуки Чернігівської області. Дитинство провів у Києві, який став його рідним містом на все життя. У 1962 році закінчив із відзнакою Всесоюзний політехнічний інститут у Москві за спеціальністю інженер-фізик та повернувся до Києва. Почав трудову діяльність у 1962 році в радіологічній групі Київської обласної санітарно-епідеміологічної станції. Після закінчення аспірантури в Ленінградському інституті радіаційної гігієни МОЗ РРФСР (нині — Науково-дослідний інститут радіаційної гігієни м. Санкт-Петербурга) у 1968 році здобув ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю «радіаційна безпека» та очолив Лабораторію радіаційної біофізики цього наукового закладу. У 1976 році здобув ступінь доктора фізико-математичних наук за спеціальністю «радіаційна біофізика». У 1983 році йому присуджена Державна премія СРСР у галузі науки і техніки за участь у розробці системи радіаційного контролю на радянських атомних центрах міст Челябінська, Красноярська, Новосибірська.

Відразу після аварії на ЧАЕС повернувся до України та працював у Києві та Чорнобилі з травня 1986 року. За участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС нагороджений орденом Дружби народів (1986 рік). У жовтні 1986 організував та очолив Відділ дозиметрії та радіаційної гігієни новоствореного Всесоюзного наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук СРСР (нині — Національний науковий центр радіаційної медицини, гематології та онкології НАМН України).

Також, починаючи з 1995 року, очолив Науково-дослідний інститут радіаційного захисту Академії технологічних наук України.

Сфера наукових інтересів

Наукова діяльність

У 1968 році, закінчивши аспірантуру в Ленінградському інституті радіаційної гігієни, здобув ступінь кандидата технічних наук.

У 1976 році Іллі Ліхтарьову присуджено науковий ступінь доктор фізико-математичних наук, а в 1984 року — звання професора.

Ілля Ліхтарьов зробив вагомий внесок у ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС, створення національної системи радіологічного захисту, та у розвиток світової науки в галузі дозиметрії, біокінетики радіонуклідів у тілі людини і радіаційної епідеміології.

Ліхтарьову І. А. належить пріоритет у розробці та впровадженні національної системи загальнодозиметричної паспортизації населених пунктів України, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильських випадінь. Ця система включає методологію проведення поточних, а також ретроспективних та прогнозних дозових оцінок опромінення населення залежно від віку, статі, місця проживання, окремо для кожного року за минулий період і для кожного року у майбутньому (до 2055 року). За редакцією професора Ліхтарьова І. А. видано 15 збірок (дані 1991—2013 рр.) «Загальнодозиметрична паспортизація та результати ЛВЛ-моніторингу в населених пунктах України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської аварії».

Спеціальною науковою розробкою є обґрунтування та впровадження системи ретроспективного відновлення доз опромінення щитоподібної залози всього населення України, особливо тих осіб, що були дітьми або підлітками під час Чорнобильської аварії.

Найвагоміші результати досліджень знайшли відображення в міжнародних проєктах. Під його керівництвом розроблено і втілено в практику національні законодавчі документи: «Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)» (ДГН 6.6.1. — 6.5.001-98); «Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000)» (ДГН 6.6.1. — 6.5.061-2000); «Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України» (Державні санітарні правила 6.177-2005-09-02), тощо.

З 1978 по 1991 роки — член Національної Комісії Радіаційного Захисту СРСР, а з 1992 по 2006 рік — член Міжнародної комісії з радіологічного захисту.

1993—1994 рр. — керівник української групи експертів етапу проєктування «ALARM» — системи «ГАММА».

1994—1995 рр. — Генеральний Координатор CEC-CIS та співкерівник проєкту JSP5 «Pathway analyses and dose distributions».

1995—1996 рр. — Експерт робочих панелей «Дозиметрія зовнішнього опромінення» і «Дозиметрія внутрішнього опромінення» у міжнародному проєкті COSYMA.

1996 рік — Керівник 4-х проєктів «INCO COPERNICUS» Комісії Європейського Співтовариства по радіаційному захисту (DG XII).

1992—2017 рр. — голова Комісії з гігієнічного нормування та регламентування радіоактивних речовин і радіаційних факторів Комітету з питань гігієнічного регламентування Міністерства охорони здоров'я України, позаштатний головний спеціаліст Міністерства охорони здоров'я України з радіаційної гігієни (2000—2007 рр.), голова експертної комісії для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи в особливо складних випадках при Головному державному санітарному лікарі України (з 2002 року). З 2002 року член Комітету з радіаційних стандартів (RASSC) Міжнародного агентства з використання атомної енергії (МАГАТЕ). Голова консультативної ради з радіаційного захисту при Державній інспекції ядерного регулювання України (з 2009 року).

З 2009 р. — Голова Комітету 7 «Комплексного аналізу міжнародних та національних норм і стандартів радіаційної безпеки і дозиметрії та їх адаптації на території України» Національної комісії з радіаційного захисту населення України.

У науковій школі під його керівництвом було підготовлено 25 кандидатів і 10 докторів наук.

Перелік публікацій

Автор понад 600 наукових праць [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.], серед них публікації Міжнародної комісії з радіологічного захисту [ 25 вересня 2006 у Wayback Machine.], Наукового комітету ООН з дії атомної радіації [ 17 січня 2017 у Wayback Machine.], Всесвітньої організації охорони здоров'я, Міжнародного агентства з ядерної енергії, Національні доповіді до 10-х, 15-х, 20-х і 25-х роковин Чорнобильської катастрофи та ключові нормативно-правові документи України в галузі радіологічного захисту. Наукові праці опубліковано у вагомих міжнародних наукових виданнях (серед них Health Physics [ 12 січня 2017 у Wayback Machine.], Radiation Research [ 2 січня 2020 у Wayback Machine.], Radiation Protection Dosimetry [ 17 січня 2017 у Wayback Machine.]), а також у Німеччині, Японії, Росії, Білорусі, США, Австрії, Ізраїлі, Китаї, Аргентині, Бразилії.

Нагороди

Примітки

  1. . zakon4.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017.
  2. . zakon4.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017.
  3. . scholar.google.com.ua. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017.
  4. . Архів оригіналу за 14 січня 2017. Процитовано 14 січня 2017.
  5. Ліхтарьов Ілля Аронович // Український радіологічний журнал. — Том XVIII. — 2010. — № 1. — С. 125—126.
  6. Г. В. Федосенко Ліхтарьов Ілля Аронович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — .

Джерела

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2017)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Batko Posada Diti Druzhina Mati Lihtarov Illya AronovichNarodivsya1 lyutogo 1935 1935 02 01 Priluki Chernigivska oblast Ukrayinska SRR SRSRPomer14 sichnya 2017 2017 01 14 81 rik Kiyiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistbiofizik doslidnikAlma materVsesoyuznij politehnichnij institut u Moskvi GaluzbiofizikaZakladPAT NDI radiacijnogo zahistu Akademiyi tehnologichnih nauk Ukrayini Posadageneralnij direktorVchene zvannyadoktor fiziko matematichnih naukNaukovij stupinprofesorVidomij zavdyaki likvidaciyi avariyi na Chornobilskij AESNagorodi Illya Aronovich Lihtarov 1 lyutogo 1935 19350201 m Priluki Chernigivska oblast 14 sichnya 2017 Kiyiv ukrayinskij biofizik zasnovnik Ukrayinskoyi naukovoyi shkoli dozimetriyi i radiologichnogo zahistu fundator i pershij kerivnik Naukovo doslidnogo institutu radiacijnogo zahistu Akademiyi tehnologichnih nauk Ukrayini 9 serpnya 2020 u Wayback Machine chlen Mizhnarodnoyi komisiyi z radiologichnogo zahistu 25 veresnya 2006 u Wayback Machine 1992 2006 rr chlen Nacionalnoyi komisiyi z radiacijnogo zahistu naselennya Ukrayini doktor fiziko matematichnih nauk 1976 profesor 1984 Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 2011 ZhittyepisNarodivsya 1 lyutogo 1935 19350201 roku v misti Priluki Chernigivskoyi oblasti Ditinstvo proviv u Kiyevi yakij stav jogo ridnim mistom na vse zhittya U 1962 roci zakinchiv iz vidznakoyu Vsesoyuznij politehnichnij institut u Moskvi za specialnistyu inzhener fizik ta povernuvsya do Kiyeva Pochav trudovu diyalnist u 1962 roci v radiologichnij grupi Kiyivskoyi oblasnoyi sanitarno epidemiologichnoyi stanciyi Pislya zakinchennya aspiranturi v Leningradskomu instituti radiacijnoyi gigiyeni MOZ RRFSR nini Naukovo doslidnij institut radiacijnoyi gigiyeni m Sankt Peterburga u 1968 roci zdobuv stupin kandidata tehnichnih nauk za specialnistyu radiacijna bezpeka ta ocholiv Laboratoriyu radiacijnoyi biofiziki cogo naukovogo zakladu U 1976 roci zdobuv stupin doktora fiziko matematichnih nauk za specialnistyu radiacijna biofizika U 1983 roci jomu prisudzhena Derzhavna premiya SRSR u galuzi nauki i tehniki za uchast u rozrobci sistemi radiacijnogo kontrolyu na radyanskih atomnih centrah mist Chelyabinska Krasnoyarska Novosibirska Vidrazu pislya avariyi na ChAES povernuvsya do Ukrayini ta pracyuvav u Kiyevi ta Chornobili z travnya 1986 roku Za uchast u likvidaciyi naslidkiv avariyi na Chornobilskij AES nagorodzhenij ordenom Druzhbi narodiv 1986 rik U zhovtni 1986 organizuvav ta ocholiv Viddil dozimetriyi ta radiacijnoyi gigiyeni novostvorenogo Vsesoyuznogo naukovogo centru radiacijnoyi medicini Akademiyi medichnih nauk SRSR nini Nacionalnij naukovij centr radiacijnoyi medicini gematologiyi ta onkologiyi NAMN Ukrayini Takozh pochinayuchi z 1995 roku ocholiv Naukovo doslidnij institut radiacijnogo zahistu Akademiyi tehnologichnih nauk Ukrayini Sfera naukovih interesivmodelyuvannya procesu perenesennya radionuklidiv u dovkilli v organizmi lyudini dozimetriya vnutrishnogo i zovnishnogo oprominennya radiologichnij zahist ta bezpeka normuvannya oprominennya lyudini radiacijna bezpeka v umovah pislya avariyi na AES vpliv naslidkiv avariyi na Chornobilskij AES na prirodne seredovishe radiacijna epidemiologiya Naukova diyalnistU 1968 roci zakinchivshi aspiranturu v Leningradskomu instituti radiacijnoyi gigiyeni zdobuv stupin kandidata tehnichnih nauk U 1976 roci Illi Lihtarovu prisudzheno naukovij stupin doktor fiziko matematichnih nauk a v 1984 roku zvannya profesora Illya Lihtarov zrobiv vagomij vnesok u likvidaciyu naslidkiv avariyi na ChAES stvorennya nacionalnoyi sistemi radiologichnogo zahistu ta u rozvitok svitovoyi nauki v galuzi dozimetriyi biokinetiki radionuklidiv u tili lyudini i radiacijnoyi epidemiologiyi Lihtarovu I A nalezhit prioritet u rozrobci ta vprovadzhenni nacionalnoyi sistemi zagalnodozimetrichnoyi pasportizaciyi naselenih punktiv Ukrayini sho zaznali radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok chornobilskih vipadin Cya sistema vklyuchaye metodologiyu provedennya potochnih a takozh retrospektivnih ta prognoznih dozovih ocinok oprominennya naselennya zalezhno vid viku stati miscya prozhivannya okremo dlya kozhnogo roku za minulij period i dlya kozhnogo roku u majbutnomu do 2055 roku Za redakciyeyu profesora Lihtarova I A vidano 15 zbirok dani 1991 2013 rr Zagalnodozimetrichna pasportizaciya ta rezultati LVL monitoringu v naselenih punktah Ukrayini yaki zaznali radioaktivnogo zabrudnennya pislya Chornobilskoyi avariyi Specialnoyu naukovoyu rozrobkoyu ye obgruntuvannya ta vprovadzhennya sistemi retrospektivnogo vidnovlennya doz oprominennya shitopodibnoyi zalozi vsogo naselennya Ukrayini osoblivo tih osib sho buli ditmi abo pidlitkami pid chas Chornobilskoyi avariyi Najvagomishi rezultati doslidzhen znajshli vidobrazhennya v mizhnarodnih proyektah Pid jogo kerivnictvom rozrobleno i vtileno v praktiku nacionalni zakonodavchi dokumenti Normi radiacijnoyi bezpeki Ukrayini NRBU 97 DGN 6 6 1 6 5 001 98 Normi radiacijnoyi bezpeki Ukrayini dopovnennya Radiacijnij zahist vid dzherel potencijnogo oprominennya NRBU 97 D 2000 DGN 6 6 1 6 5 061 2000 Osnovni sanitarni pravila zabezpechennya radiacijnoyi bezpeki Ukrayini Derzhavni sanitarni pravila 6 177 2005 09 02 tosho Z 1978 po 1991 roki chlen Nacionalnoyi Komisiyi Radiacijnogo Zahistu SRSR a z 1992 po 2006 rik chlen Mizhnarodnoyi komisiyi z radiologichnogo zahistu 1993 1994 rr kerivnik ukrayinskoyi grupi ekspertiv etapu proyektuvannya ALARM sistemi GAMMA 1994 1995 rr Generalnij Koordinator CEC CIS ta spivkerivnik proyektu JSP5 Pathway analyses and dose distributions 1995 1996 rr Ekspert robochih panelej Dozimetriya zovnishnogo oprominennya i Dozimetriya vnutrishnogo oprominennya u mizhnarodnomu proyekti COSYMA 1996 rik Kerivnik 4 h proyektiv INCO COPERNICUS Komisiyi Yevropejskogo Spivtovaristva po radiacijnomu zahistu DG XII 1992 2017 rr golova Komisiyi z gigiyenichnogo normuvannya ta reglamentuvannya radioaktivnih rechovin i radiacijnih faktoriv Komitetu z pitan gigiyenichnogo reglamentuvannya Ministerstva ohoroni zdorov ya Ukrayini pozashtatnij golovnij specialist Ministerstva ohoroni zdorov ya Ukrayini z radiacijnoyi gigiyeni 2000 2007 rr golova ekspertnoyi komisiyi dlya provedennya derzhavnoyi sanitarno epidemiologichnoyi ekspertizi v osoblivo skladnih vipadkah pri Golovnomu derzhavnomu sanitarnomu likari Ukrayini z 2002 roku Z 2002 roku chlen Komitetu z radiacijnih standartiv RASSC Mizhnarodnogo agentstva z vikoristannya atomnoyi energiyi MAGATE Golova konsultativnoyi radi z radiacijnogo zahistu pri Derzhavnij inspekciyi yadernogo regulyuvannya Ukrayini z 2009 roku Z 2009 r Golova Komitetu 7 Kompleksnogo analizu mizhnarodnih ta nacionalnih norm i standartiv radiacijnoyi bezpeki i dozimetriyi ta yih adaptaciyi na teritoriyi Ukrayini Nacionalnoyi komisiyi z radiacijnogo zahistu naselennya Ukrayini U naukovij shkoli pid jogo kerivnictvom bulo pidgotovleno 25 kandidativ i 10 doktoriv nauk Perelik publikacijAvtor ponad 600 naukovih prac 16 sichnya 2017 u Wayback Machine sered nih publikaciyi Mizhnarodnoyi komisiyi z radiologichnogo zahistu 25 veresnya 2006 u Wayback Machine Naukovogo komitetu OON z diyi atomnoyi radiaciyi 17 sichnya 2017 u Wayback Machine Vsesvitnoyi organizaciyi ohoroni zdorov ya Mizhnarodnogo agentstva z yadernoyi energiyi Nacionalni dopovidi do 10 h 15 h 20 h i 25 h rokovin Chornobilskoyi katastrofi ta klyuchovi normativno pravovi dokumenti Ukrayini v galuzi radiologichnogo zahistu Naukovi praci opublikovano u vagomih mizhnarodnih naukovih vidannyah sered nih Health Physics 12 sichnya 2017 u Wayback Machine Radiation Research 2 sichnya 2020 u Wayback Machine Radiation Protection Dosimetry 17 sichnya 2017 u Wayback Machine a takozh u Nimechchini Yaponiyi Rosiyi Bilorusi SShA Avstriyi Izrayili Kitayi Argentini Braziliyi NagorodiOrden Druzhbi narodiv 1986 Derzhavna premiya nauki i tehniki SRSR 1983 za uchast u rozrobci sistemi radiacijnogo kontrolyu na atomnih centrah Chelyabinska Krasnoyarska Novosibirska Derzhavna premiya Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 2004 Pochesna gramota Verhovnoyi Radi Ukrayini 2006 Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 2011 Medal akademika Glushkova 2014 Diplom OON za vagomij osobistij vnesok u vikonannya mizhnarodnih Chornobilskih program ta utverdzhennya visokih standartiv v im ya dobrobutu Ukrayini 2016 Primitki zakon4 rada gov ua Arhiv originalu za 16 sichnya 2017 Procitovano 15 sichnya 2017 zakon4 rada gov ua Arhiv originalu za 16 sichnya 2017 Procitovano 15 sichnya 2017 scholar google com ua Arhiv originalu za 16 sichnya 2017 Procitovano 15 sichnya 2017 Arhiv originalu za 14 sichnya 2017 Procitovano 14 sichnya 2017 Lihtarov Illya Aronovich Ukrayinskij radiologichnij zhurnal Tom XVIII 2010 1 S 125 126 G V Fedosenko Lihtarov Illya Aronovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 17 Leg Losh 712 s ISBN 978 966 02 7999 5 DzherelaG V Fedosenko Lihtarov Illya Aronovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2016 T 17 Leg Losh 712 s ISBN 978 966 02 7999 5 Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2017

Дата публікації:
Топ