Васи ль Анато лійович Лісі цин 1991 2019 старший солдат Збройних сил України учасник російсько української війни Василь

Васи́ль Анато́лійович Лісі́цин (1991—2019) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Василь Лісіцин

Старший солдат

Загальна інформація

Народження

1 січня 1991
Скалівські Хутори

Смерть

17 грудня 2019 (28 років)
Мар'їнка

Військова служба

Роки служби

2018-2019

Приналежність

Ракетні війська та артилерія

Формування

40 ОАБр

Війни / битви

Російсько-українська війна

Бої за Мар'їнку

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лісіцин.

Життєпис

Народився 1991 року у селі Скалівські Хутори (Новоархангельський район, Кіровоградська область); виріс у прийомній родині.

24 квітня 2018-го призваний на військову службу, згодом підписав контракт. Старший солдат, водій-електрик, батарея безпілотних авіаційних комплексів дивізіону артилерійської розвідки 40-ї бригади. Відряджений до 28-ї бригади в зону боїв — на посаду механіка-водія механізованого відділення.

17 грудня 2019 року загинув в передвечірню пору поблизу міста Мар'їнка — від поранення у голову кулею снайпера. Того дня терористи здійснювали снайперський обстріл з напрямку Трудівських окупованого Донецька. Снайпер-терорист стріляв, прикриваючись маленькою дівчинкою, що гралася близько від його позиції — ворог знав, що українські військові не стрілятимуть туди, де може постраждати дитина.

20 грудня 2019-го похований на Алеї Почесних воїнських поховань Рівнянського кладовища; в Кропивницькому оголосили День жалоби..

Без Василя лишилася прийомна мама.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 50/2020 від 11 лютого 2020 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)..
Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 17 грудня.

Примітки

. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
Ціною життя. Фото та історії героїв, що загинули в боях за Україну в грудні^{[недоступне посилання]}
. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 18 травня 2020.
Указ Президента України від 11 лютого року № 50/2020 «Про відзначення державними нагородами України»
. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 17 грудня на YouTube

Джерела

Лісіцин Василь Анатолійович [ 26 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті
Герої, яких забрала війна у квітні 2019-го. Згадаймо всіх поіменно [ 13 червня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 18 травня 2020.

[2] Ціною життя. Фото та історії героїв, що загинули в боях за Україну в грудні^{[недоступне посилання]}

[3] . Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 18 травня 2020.

[4] Указ Президента України від 11 лютого року № 50/2020 «Про відзначення державними нагородами України»

[5] . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.

[6] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 17 грудня на YouTube