Лісові негри (Bush Negroes) — етнічна спільність в Південній Америці змішаного афро-євро-індіанського походження. Є нащадками чорних рабів, які втекли й сховалися в джунглях - маронів. Живуть у важкодоступних районах Суринаму та Французької Гвіани. Чисельність в Суринамі - 42 тис., Гвіані - 6,5 тис., Гаяні - 800 чол. (2009, оцінка).
Лісові негри | |
---|---|
Група жінок з дітьми, близько 1919 р. | |
Самоназва | Bush Negroes |
Кількість | 49,3 тис. осіб |
Ареал | Суринам — 42 тис. осіб |
Мова | Ндюка, сранан-тонго, нідерландська, французька |
Розмовляють на : ндюка (джука; з діалектами ауканським, алуку, парамаккан та квінті; в основному в басейнах річки Мароні на кордоні Суринаму і заході Гвіани, і річки Коттіка на північному сході Суринаму, а також у верхів'ях річки Мана в центрі Гвіани) і (по річках Суринам і Сарамакка в центрі Суринаму і на північному сході Гвіани). Поширені також сранан-тонго, нідерландська та французька мови.
Віруючі - католики, але дуже сильні залишки традиційних вірувань.
Виділяються шість груп (племен):
- Парамаккано - басейн р. Коттіка;
- Дьюка (аукано) - середня течія р. Мароні;
- Боні (алуку) - долина річки Лава;
- Коффімакка (квінті) - з 1805 в басейні р. Коппенаме;
- Сарамаккано - верхня та середня течія р. Суринам;
- Матуарі (Матаваї) - в 1762 відокремилися від сарамаккано, оселилися у верхній та середній течії р. Сарамакка.
З 1940-х років багато лісові негри почали переселятися на узбережжі та вливатися в Суринамське та Гвіанське суспільства.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisovi negri Bush Negroes etnichna spilnist v Pivdennij Americi zmishanogo afro yevro indianskogo pohodzhennya Ye nashadkami chornih rabiv yaki vtekli j shovalisya v dzhunglyah maroniv Zhivut u vazhkodostupnih rajonah Surinamu ta Francuzkoyi Gviani Chiselnist v Surinami 42 tis Gviani 6 5 tis Gayani 800 chol 2009 ocinka Lisovi negriGrupa zhinok z ditmi blizko 1919 r Samonazva Bush NegroesKilkist 49 3 tis osibAreal Surinam 42 tis osib Francuzka Gviana 6 5 tis osib Gayana 800 osibMova Ndyuka sranan tongo niderlandska francuzka Rozmovlyayut na ndyuka dzhuka z dialektami aukanskim aluku paramakkan ta kvinti v osnovnomu v basejnah richki Maroni na kordoni Surinamu i zahodi Gviani i richki Kottika na pivnichnomu shodi Surinamu a takozh u verhiv yah richki Mana v centri Gviani i po richkah Surinam i Saramakka v centri Surinamu i na pivnichnomu shodi Gviani Poshireni takozh sranan tongo niderlandska ta francuzka movi Viruyuchi katoliki ale duzhe silni zalishki tradicijnih viruvan Vidilyayutsya shist grup plemen Paramakkano basejn r Kottika Dyuka aukano serednya techiya r Maroni Boni aluku dolina richki Lava Koffimakka kvinti z 1805 v basejni r Koppename Saramakkano verhnya ta serednya techiya r Surinam Matuari Matavayi v 1762 vidokremilisya vid saramakkano oselilisya u verhnij ta serednij techiyi r Saramakka Z 1940 h rokiv bagato lisovi negri pochali pereselyatisya na uzberezhzhi ta vlivatisya v Surinamske ta Gvianske suspilstva