У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лісовська У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нижанківсь

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лісовська.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нижанківська.

Лісовська-Нижанківська Зоя Робертівна (нар. 14 квітня 1927, Львів) — українська мисткиня, культурна діячка, представниця відомої родини Лісовських.

Лісовська-Нижанківська Зоя Робертівна

Народилася

14 квітня 1927^[1] (97 років)
Львів, Польська Республіка^[1]

Громадянство

українка

Діяльність

художниця

Висловлювання у Вікіцитатах
Лісовська З. Життя дало мені в посаг малярство і музику // Зоя Лісовська: джерела пристрасті: малярство, графіка. — Львів: Апріорі, 2018. — С.5-17.
. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 16 березня 2022.
Вовк Віра. Мережа. [ 8 січня 2020 у Wayback Machine.] —Львів, 2011.— С. 86
. city-adm.lviv.ua (uk-ua) . 17 вересня 2018. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 4 жовтня 2019.
. esu.com.ua. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 4 жовтня 2019.
Даревич Д. Виставка Зої Лісовської в Торонто [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Свобода. — 1997.
Яців Р. Зоя Лісовська: Джерела пристрасті [ 10 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Народознавчі зошити. — Львів, 2017. — Зош. 2. — С. 481—487.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Лісовська-Нижанківська Зоя Робертівна

Презентація книги у Дзеркальній залі Львівського національного театру опери та балету за участі З. Лісовської Відеозапис на YouTube

Джерела

Яців Роман Миронович. Зоя Лісовська: джерела пристрасті: малярство, графіка. — Львів: Апріорі, 2018. — 214. Уривок [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
Кейван І. Українські митці поза Батьківщиною. [ 24 січня 2022 у Wayback Machine.] Едмонтон; Монреаль, 1996.— С. 191—192.
Роберт Лісовський (1893—1982): Дух лінії / Слово про Батька — Зоя Лісовська-Нижанківська. — Львів: Львівська національна академія мистецтв; Апріорі, 2015. — 323 с.
Вовк В. Про творчість Зої Лісовської / Віра Вовк // Сучасність. — 1962. — Ч. 5.

[1]