Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лісовий Андрій Львович (нар. 16.10.1902 с. Бокова, Олександрійський повіт Херсонська губернія, Російська імперія — пом. 1982, Москва, РРФСР, СРСР) — генерал-майор, доктор військових наук, професор кафедри і начальник факультету Військової академії ім. Фрунзе.
| Андрій Львович Лісовий | ||
|---|---|---|
| Народження | 16 жовтня 1902 Бокова | |
| Смерть | 1982 Москва,  СРСР | |
| Країна | СРСР | |
| Приналежність |  Радянська армія | |
| Вид збройних сил | сухопутні війська | |
| Рід військ |  артилерія | |
| Роки служби | 1940—1972 | |
| Партія | КПРС | |
| Звання |  Генерал-майор | |
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |
| Нагороди |    | |
Життєпис
Народився 16.10.1902 року в с. Боковій, Олександрійського повіту Херсонської губернії в родині селян Лева Віссаріоновича та Мотрони Петрівни Лісових.
Закінчив артилерійське відділення об'єднаної військової школи ім. ЦВК (Центрального Виконавчого комітету) у Кремлі м. Москва (1924 р.), Московську військову академію бронетанкових і моторизованих військ (1937), академію Генерального штабу (1941). Учасник війни з Японією (1939) — командир танкової бригади, ІІ-ї Світової війни. Воював на Південно-західному, Калінінському, Першому Прибалтійському фронтах. За роки війни пройшов шлях від начальника штабу 142-ї танкової бригади Південно-західного фронту (1941), командира 21-ї танкової бригади (1941-42) до заступника командира бронетанкових та моторизованих військ 1-го Прибалтійського фронту (1944), командира бронетанкових та моторизованих військ 11-ї гвардійської армії (1945).
Після закінчення війни працював у Військовій академії ім. Фрунзе викладачем, де був ординарним професором кафедри та начальником факультету. Військове звання — генерал-майор.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, чотирма орденами Червоного прапора, орденами Кутузова ІІ ступені, Олександра Невського, орденами Монгольської Народної рестубліки — Червоного Прапора і Полярної Зірки, іншими орденами та медалями.
Література
- В. Маруценко. Боковенька. Степовики. Біографічний довідник. Долинська, 2007, стор. 79-80.
- Б. Кузик, В. Білошапка. Кіровоградщина: історія та сучасність Центру України. Т.1. Дніпропетровськ, 2005.
Посилання
- https://pamyat-naroda.ru/commander/4013/ [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
- https:/allworldart.ru/wp-content/uploads/2014/02/Болдырев-И. С.-Легендарный-рейд-21-ой-отдельной-танковой-бригады.pdf
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisovij Andrij Lvovich nar 16 10 1902 s Bokova Oleksandrijskij povit Hersonska guberniya Rosijska imperiya pom 1982 Moskva RRFSR SRSR general major doktor vijskovih nauk profesor kafedri i nachalnik fakultetu Vijskovoyi akademiyi im Frunze Andrij Lvovich LisovijNarodzhennya16 zhovtnya 1902 1902 10 16 BokovaSmert1982 1982 Moskva SRSRKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijsk artileriyaRoki sluzhbi1940 1972PartiyaKPRSZvannya General majorVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lisovij ZhittyepisNarodivsya 16 10 1902 roku v s Bokovij Oleksandrijskogo povitu Hersonskoyi guberniyi v rodini selyan Leva Vissarionovicha ta Motroni Petrivni Lisovih Zakinchiv artilerijske viddilennya ob yednanoyi vijskovoyi shkoli im CVK Centralnogo Vikonavchogo komitetu u Kremli m Moskva 1924 r Moskovsku vijskovu akademiyu bronetankovih i motorizovanih vijsk 1937 akademiyu Generalnogo shtabu 1941 Uchasnik vijni z Yaponiyeyu 1939 komandir tankovoyi brigadi II yi Svitovoyi vijni Voyuvav na Pivdenno zahidnomu Kalininskomu Pershomu Pribaltijskomu frontah Za roki vijni projshov shlyah vid nachalnika shtabu 142 yi tankovoyi brigadi Pivdenno zahidnogo frontu 1941 komandira 21 yi tankovoyi brigadi 1941 42 do zastupnika komandira bronetankovih ta motorizovanih vijsk 1 go Pribaltijskogo frontu 1944 komandira bronetankovih ta motorizovanih vijsk 11 yi gvardijskoyi armiyi 1945 Pislya zakinchennya vijni pracyuvav u Vijskovij akademiyi im Frunze vikladachem de buv ordinarnim profesorom kafedri ta nachalnikom fakultetu Vijskove zvannya general major NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina chotirma ordenami Chervonogo prapora ordenami Kutuzova II stupeni Oleksandra Nevskogo ordenami Mongolskoyi Narodnoyi restubliki Chervonogo Prapora i Polyarnoyi Zirki inshimi ordenami ta medalyami LiteraturaV Marucenko Bokovenka Stepoviki Biografichnij dovidnik Dolinska 2007 stor 79 80 B Kuzik V Biloshapka Kirovogradshina istoriya ta suchasnist Centru Ukrayini T 1 Dnipropetrovsk 2005 Posilannyahttps pamyat naroda ru commander 4013 16 sichnya 2021 u Wayback Machine https allworldart ru wp content uploads 2014 02 Boldyrev I S Legendarnyj rejd 21 oj otdelnoj tankovoj brigady pdf Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi