Лікоть — одиниця вимірювання довжини, що не має певного значення і приблизно відповідає відстані від ліктьового суглоба до кінця витягнутого середнього пальця руки. Дорівнювала половині англійського ярда.
Лікоть у світі
Як міра лікоть відомий у багатьох народів світу. У єгиптян лікоть дорівнював 45 см, у греків — 46,3 см, у римлян — 44,4 см, давньосхідний — близько 45 см, перський (царський) — близько 53,3 см, пігон (= 20 пальців) — бл. 38,5 см, самоський лікоть — 28 пальців 518 мм. Єгипетський «малий лікоть» дорівнював 44,4 см, «царський лікоть» — 52,5. Використовували лікоть і в африканських і азійських країнах: лікоть у Марокко — 51,7 см і 53,3, у Тунісі — 47,3, у Калькутті — 44,7, у Шрі-Ланці — до 47 см. Відомий також «подвійний лікоть царя Лагаша Гудеа» (Шумер, XXII століття до н. е.) — 99-99,6 см.
Стародавні євреї в епоху Другого храму користувалися двома варіантами цієї міри — 40 і 48 см.
У Європі початку XIX століття в різних землях використовувалися лікті різної довжини. Згідно з Фізикою 1831 вид.
Міра ліктів у міліметрах | ||
---|---|---|
Лікоть | Міліметр | |
Віденський | 779,9224 | |
Празький | … | 593,9600 |
Моравський | … | 740,6683 |
Сілезький | … | 579,0104 |
Трієстський | Для вовни … | 676,7489 |
Трієстський | Для шовку … | 642,1444 |
Тирольський | … | 804,1356 |
Венеційський | … | 636,8207 |
Амстердамський | … | 690,2838 |
Аугсбурзький | Великий … | 609,5250 |
Аугсбурзький | Малий … | 592,3808 |
Берлінський | … | 666,8231 |
Брюссельський | Великий … | 694,3443 |
Брюссельський | Малий … | 684,4188 |
Кельнський | Великий … | 649,7955 |
Кельнський | Малий … | 574,1087 |
Дрезденський | … | 566,2132 |
Франкфуртський | … | 539,5945 |
Лейпцизький | … | 565,3110 |
Нюрнберзький | … | 669,6040 |
Шведський | … | 593,7344 |
Лікоть в Україні
На теренах Лівобережної України до кінця XVII ст., а у Правобережній Україні до кінця XVIII ст. як міру довжини використовували лікоть, уніфікований з європейською системою мір. З ХІІІ ст. застосовували лікоть хелмінський (57,62 см), запроваджений у Пруссії тевтонськими лицарями. Поряд із ним застосовували лікоть старопольський у 59,6 см. У містах на ринковій площі були еталонні міри довжини, ваги, об'єму, за користування якими купці сплачували мито. На теренах Галичини в 1787—1857 роках діяла міра довжини — лікоть львівський чи галицький у 59,6 см.
Лікоть ділився на 2 стопи або 24 цалі (нім. Zoll, Zol) чи дюйми.
Лікоть у Київській Русі
Лікоть — староруська одиниця вимірювання, у Русі згадується в літературних пам'ятниках з XI ст.
Лікоть мав кілька значень — неповний лікоть, двохдолонний лікоть, великий лікоть. Великий лікоть (майже вдвічі більший ліктя) дорівнював довжині руки від плеча, витіснив початковий звичайний лікоть. І в цьому випадку назва вимірювача (частини тіла) стала позначенням міри. Сучасне значення терміну «лікоть» — ліктьовий згин, суглоб — простежується в письмових джерелах тільки із середини XV століття.
Лікоть був мірою офіційною торговою і народно-побутовою. Добре відома офіційна новгородська міра — Іванський лікоть. Фрагмент натуральної міри був знайдений у Великому Новгороді під час археологічних робіт в 1955 році: це був стрижень із ялівця з круглим перетином і рівно обрізаними кінцями. Характерно, що його поверхня була відполірована до блиску в результаті довгого вживання. Довжина стрижня 54,7 см, дата — рубіж XI—XII ст. Фрагмент Іванського ліктя виявлено в 1948 при археологічних розкопках на в тому ж Новгороді. На ньому була навіть вирізаний напис: «сватогоіванос». Довжина фрагмента 15 см (лікоть був зламаний ще в давнину), дата за палеографічними ознаками — XIV століття.
Підтвердженням метрологічного значення знахідки 1955 року є вимірювальні лінійки (фрагменти) з розкопок в Старій Ладозі в шарах XIII—XIV ст., Що мали поділи, рівні 3,4 см. Розподіл 54,7 на 3,4 дає 16 (залишком 0,3 см в даному випадку цілком можна знехтувати), що абсолютно збігається з числом вершків у пізньому аршині.
Лікоть у 54 см дорівнював трьом п'ядям по 18 см.
З XVI століття у Московському царстві лікоть поступово витісняється аршином (тур. arşın), запозиченим зі Сходу, зокрема в Османській імперії. Наприклад, у підручнику Франца Мочника (Franz Mozhnik) 1848 р. вид. нім. Elle і пол. Łokieć поставлений у відповідність російський аршин.
Див. також
Примітки
- Штереншіс М. Євреї. Історія нації. — 2008. — С. 539. — .
Джерела та література
- Герасименко Н. О. Лікоть [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 215. — .
Література
- Фізика 1831 вид.
- Franz Mozhnik: Lehrbuch des gesammten Rechnens für die vierte Classe der Hauptschulen in den kk Staaten. Im Verlage der k.k. Schulbücher Verschleiß-Administration bey St. Anna in der Johannisgasse, Wien 1848.
- Карпушина Н. Рукотворні мірки // Математика в школі. — 2008. — № 7.
- Сєдова Л. М. Питання російської метрології на уроках і позакласних заняттях з математики. — Ярославль 1999; .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Likot Likot odinicya vimiryuvannya dovzhini sho ne maye pevnogo znachennya i priblizno vidpovidaye vidstani vid liktovogo sugloba do kincya vityagnutogo serednogo palcya ruki Dorivnyuvala polovini anglijskogo yarda Likot u svitiDovzhini liktiv po krayinah tabl 1848 Yak mira likot vidomij u bagatoh narodiv svitu U yegiptyan likot dorivnyuvav 45 sm u grekiv 46 3 sm u rimlyan 44 4 sm davnoshidnij blizko 45 sm perskij carskij blizko 53 3 sm pigon 20 palciv bl 38 5 sm samoskij likot 28 palciv 518 mm Yegipetskij malij likot dorivnyuvav 44 4 sm carskij likot 52 5 Vikoristovuvali likot i v afrikanskih i azijskih krayinah likot u Marokko 51 7 sm i 53 3 u Tunisi 47 3 u Kalkutti 44 7 u Shri Lanci do 47 sm Vidomij takozh podvijnij likot carya Lagasha Gudea Shumer XXII stolittya do n e 99 99 6 sm Starodavni yevreyi v epohu Drugogo hramu koristuvalisya dvoma variantami ciyeyi miri 40 i 48 sm U Yevropi pochatku XIX stolittya v riznih zemlyah vikoristovuvalisya likti riznoyi dovzhini Zgidno z Fizikoyu 1831 vid Mira liktiv u milimetrah Likot Milimetr Videnskij 779 9224 Prazkij 593 9600 Moravskij 740 6683 Silezkij 579 0104 Triyestskij Dlya vovni 676 7489 Triyestskij Dlya shovku 642 1444 Tirolskij 804 1356 Venecijskij 636 8207 Amsterdamskij 690 2838 Augsburzkij Velikij 609 5250 Augsburzkij Malij 592 3808 Berlinskij 666 8231 Bryusselskij Velikij 694 3443 Bryusselskij Malij 684 4188 Kelnskij Velikij 649 7955 Kelnskij Malij 574 1087 Drezdenskij 566 2132 Frankfurtskij 539 5945 Lejpcizkij 565 3110 Nyurnberzkij 669 6040 Shvedskij 593 7344Likot v UkrayiniAntropologichnij princip vimiru u liktyah Mira dovzhini pri miskij ratushi Na terenah Livoberezhnoyi Ukrayini do kincya XVII st a u Pravoberezhnij Ukrayini do kincya XVIII st yak miru dovzhini vikoristovuvali likot unifikovanij z yevropejskoyu sistemoyu mir Z HIII st zastosovuvali likot helminskij 57 62 sm zaprovadzhenij u Prussiyi tevtonskimi licaryami Poryad iz nim zastosovuvali likot staropolskij u 59 6 sm U mistah na rinkovij ploshi buli etalonni miri dovzhini vagi ob yemu za koristuvannya yakimi kupci splachuvali mito Na terenah Galichini v 1787 1857 rokah diyala mira dovzhini likot lvivskij chi galickij u 59 6 sm Likot dilivsya na 2 stopi abo 24 cali nim Zoll Zol chi dyujmi Likot u Kiyivskij RusiLikot staroruska odinicya vimiryuvannya u Rusi zgaduyetsya v literaturnih pam yatnikah z XI st Likot mav kilka znachen nepovnij likot dvohdolonnij likot velikij likot Velikij likot majzhe vdvichi bilshij liktya dorivnyuvav dovzhini ruki vid plecha vitisniv pochatkovij zvichajnij likot I v comu vipadku nazva vimiryuvacha chastini tila stala poznachennyam miri Suchasne znachennya terminu likot liktovij zgin suglob prostezhuyetsya v pismovih dzherelah tilki iz seredini XV stolittya Likot buv miroyu oficijnoyu torgovoyu i narodno pobutovoyu Dobre vidoma oficijna novgorodska mira Ivanskij likot Fragment naturalnoyi miri buv znajdenij u Velikomu Novgorodi pid chas arheologichnih robit v 1955 roci ce buv strizhen iz yalivcya z kruglim peretinom i rivno obrizanimi kincyami Harakterno sho jogo poverhnya bula vidpolirovana do blisku v rezultati dovgogo vzhivannya Dovzhina strizhnya 54 7 sm data rubizh XI XII st Fragment Ivanskogo liktya viyavleno v 1948 pri arheologichnih rozkopkah na v tomu zh Novgorodi Na nomu bula navit virizanij napis svatogoivanos Dovzhina fragmenta 15 sm likot buv zlamanij she v davninu data za paleografichnimi oznakami XIV stolittya Pidtverdzhennyam metrologichnogo znachennya znahidki 1955 roku ye vimiryuvalni linijki fragmenti z rozkopok v Starij Ladozi v sharah XIII XIV st Sho mali podili rivni 3 4 sm Rozpodil 54 7 na 3 4 daye 16 zalishkom 0 3 sm v danomu vipadku cilkom mozhna znehtuvati sho absolyutno zbigayetsya z chislom vershkiv u piznomu arshini Likot u 54 sm dorivnyuvav trom p yadyam po 18 sm Z XVI stolittya u Moskovskomu carstvi likot postupovo vitisnyayetsya arshinom tur arsin zapozichenim zi Shodu zokrema v Osmanskij imperiyi Napriklad u pidruchniku Franca Mochnika Franz Mozhnik 1848 r vid nim Elle i pol Lokiec postavlenij u vidpovidnist rosijskij arshin Div takozhZira odinicya dovzhini Ruska sistema mirPrimitkiShterenshis M Yevreyi Istoriya naciyi 2008 S 539 ISBN 978 5 94467 064 9 Dzherela ta literaturaGerasimenko N O Likot 27 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 215 ISBN 978 966 00 1028 1 Literatura Fizika 1831 vid Franz Mozhnik Lehrbuch des gesammten Rechnens fur die vierte Classe der Hauptschulen in den kk Staaten Im Verlage der k k Schulbucher Verschleiss Administration bey St Anna in der Johannisgasse Wien 1848 Karpushina N Rukotvorni mirki Matematika v shkoli 2008 7 Syedova L M Pitannya rosijskoyi metrologiyi na urokah i pozaklasnih zanyattyah z matematiki Yaroslavl 1999