У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Лікоть Лікоть одиниця вимірювання довжини що не має певного значенн

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лікоть.

Лікоть — одиниця вимірювання довжини, що не має певного значення і приблизно відповідає відстані від ліктьового суглоба до кінця витягнутого середнього пальця руки. Дорівнювала половині англійського ярда.

Лікоть у світі

Як міра лікоть відомий у багатьох народів світу. У єгиптян лікоть дорівнював 45 см, у греків — 46,3 см, у римлян — 44,4 см, давньосхідний — близько 45 см, перський (царський) — близько 53,3 см, пігон (= 20 пальців) — бл. 38,5 см, самоський лікоть — 28 пальців 518 мм. Єгипетський «малий лікоть» дорівнював 44,4 см, «царський лікоть» — 52,5. Використовували лікоть і в африканських і азійських країнах: лікоть у Марокко — 51,7 см і 53,3, у Тунісі — 47,3, у Калькутті — 44,7, у Шрі-Ланці — до 47 см. Відомий також «подвійний лікоть царя Лагаша Гудеа» (Шумер, XXII століття до н. е.) — 99-99,6 см.

Стародавні євреї в епоху Другого храму користувалися двома варіантами цієї міри — 40 і 48 см.

У Європі початку XIX століття в різних землях використовувалися лікті різної довжини. Згідно з Фізикою 1831 вид.

Міра ліктів у міліметрах
Лікоть		Міліметр
Віденський		779,9224
Празький	…	593,9600
Моравський	…	740,6683
Сілезький	…	579,0104
Трієстський	Для вовни …	676,7489
Трієстський	Для шовку …	642,1444
Тирольський	…	804,1356
Венеційський	…	636,8207
Амстердамський	…	690,2838
Аугсбурзький	Великий …	609,5250
Аугсбурзький	Малий …	592,3808
Берлінський	…	666,8231
Брюссельський	Великий …	694,3443
Брюссельський	Малий …	684,4188
Кельнський	Великий …	649,7955
Кельнський	Малий …	574,1087
Дрезденський	…	566,2132
Франкфуртський	…	539,5945
Лейпцизький	…	565,3110
Нюрнберзький	…	669,6040
Шведський	…	593,7344

Лікоть в Україні

На теренах Лівобережної України до кінця XVII ст., а у Правобережній Україні до кінця XVIII ст. як міру довжини використовували лікоть, уніфікований з європейською системою мір. З ХІІІ ст. застосовували лікоть хелмінський (57,62 см), запроваджений у Пруссії тевтонськими лицарями. Поряд із ним застосовували лікоть старопольський у 59,6 см. У містах на ринковій площі були еталонні міри довжини, ваги, об'єму, за користування якими купці сплачували мито. На теренах Галичини в 1787—1857 роках діяла міра довжини — лікоть львівський чи галицький у 59,6 см.

Лікоть ділився на 2 стопи або 24 цалі (нім. Zoll, Zol) чи дюйми.

Лікоть у Київській Русі

Лікоть — староруська одиниця вимірювання, у Русі згадується в літературних пам'ятниках з XI ст.

Лікоть мав кілька значень — неповний лікоть, двохдолонний лікоть, великий лікоть. Великий лікоть (майже вдвічі більший ліктя) дорівнював довжині руки від плеча, витіснив початковий звичайний лікоть. І в цьому випадку назва вимірювача (частини тіла) стала позначенням міри. Сучасне значення терміну «лікоть» — ліктьовий згин, суглоб — простежується в письмових джерелах тільки із середини XV століття.

Лікоть був мірою офіційною торговою і народно-побутовою. Добре відома офіційна новгородська міра — Іванський лікоть. Фрагмент натуральної міри був знайдений у Великому Новгороді під час археологічних робіт в 1955 році: це був стрижень із ялівця з круглим перетином і рівно обрізаними кінцями. Характерно, що його поверхня була відполірована до блиску в результаті довгого вживання. Довжина стрижня 54,7 см, дата — рубіж XI—XII ст. Фрагмент Іванського ліктя виявлено в 1948 при археологічних розкопках на в тому ж Новгороді. На ньому була навіть вирізаний напис: «сватогоіванос». Довжина фрагмента 15 см (лікоть був зламаний ще в давнину), дата за палеографічними ознаками — XIV століття.

Підтвердженням метрологічного значення знахідки 1955 року є вимірювальні лінійки (фрагменти) з розкопок в Старій Ладозі в шарах XIII—XIV ст., Що мали поділи, рівні 3,4 см. Розподіл 54,7 на 3,4 дає 16 (залишком 0,3 см в даному випадку цілком можна знехтувати), що абсолютно збігається з числом вершків у пізньому аршині.

Лікоть у 54 см дорівнював трьом п'ядям по 18 см.

З XVI століття у Московському царстві лікоть поступово витісняється аршином (тур. arşın), запозиченим зі Сходу, зокрема в Османській імперії. Наприклад, у підручнику Франца Мочника (Franz Mozhnik) 1848 р. вид. нім. Elle і пол. Łokieć поставлений у відповідність російський аршин.

Див. також

Примітки

Штереншіс М. Євреї. Історія нації. — 2008. — С. 539. — .

Джерела та література

Герасименко Н. О. Лікоть [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 215. — .

Література

Фізика 1831 вид.
Franz Mozhnik: Lehrbuch des gesammten Rechnens für die vierte Classe der Hauptschulen in den kk Staaten. Im Verlage der k.k. Schulbücher Verschleiß-Administration bey St. Anna in der Johannisgasse, Wien 1848.
Карпушина Н. Рукотворні мірки // Математика в школі. — 2008. — № 7.
Сєдова Л. М. Питання російської метрології на уроках і позакласних заняттях з математики. — Ярославль 1999; .

[1] Штереншіс М. Євреї. Історія нації. — 2008. — С. 539. — .