Лі Куй (*李悝, 455 до н. е. —395 до н. е.) — китайський державний діяч та правник часів держави Вей періоду Чуньцю, здійснив першу спробу кодифікувати китайське право. Його їдеї були запозичені і розвинені Шан Яном.
Лі Куй | |
---|---|
Народився | 455 до н. е. d, КНР |
Помер | 395 до н. е. |
Підданство | держава Вей |
Національність | китаєць |
Діяльність | політик, правник |
Конфесія | легалізм |
Діти | Лі |
|
Життєпис
Був наставником Вей Си, молодого володаря держави Вей в період Чуньцю. Сприяв отриманню останнім у 425 році до н. е. титул хоу (на кшталт маркіза). У 422 році до н. е. призначається канцлером держави. На цій посаді здійснив адміністративні, політичні та правові реформи. Завдяки Лі Кую було створено потужний бюрократичний апарат, що спирався на особисті якості чиновників, їх відданість володарю, а не знатність. Завдяки цьому на службу Вей було залучено Ву Ці, одного з найкращих військовиків свого часу.
Також Лі Куй багато зробив для підвищення продуктивності сільського господарства, подолання проблеми голоду (були створені державні засіки для зберігання зерна, яке продавали за фіксованими цінами у складні періоди), сприяв послаблення рабства та посилення закону над звичаєм.
Лі Куй розрахував що середня врожайність 1 му (1/15 га) становить 1,5 даня зерна і, виходячи з цього, встановив земельний податок у розмірі 15 даней зі 100 му землі, що складали середній селянський наділ. Частина від цього середньорозрахованого врожаю — 1/10 — становила податковий збір. Ці дії сприяли зміцненню селянських господарств, що призвело до збільшення сільськогосподарської продукції та економічного піднесення держави Вей. В подальшому ця метода була запозичена державою Цінь, згодом знайшла відображення під час династії Хань.
Реформи Лі Куя сприяли піднесенню Вей й отриманню Вень-хоу (Вей Си) титулу гегемона (ба). При цьому Лі Куєм були укладені союзи з державами Чжао і Хань. Ще раніше Лі Куй видав збірку законів — «Фадзін» (法经), яку також називають «Книга законів царства Вей».
Правництво
Куй зібрав і впорядкував закони (фа) всіх держав, що тоді існували на території Китаю. Він вважав, що для правління володаря немає нічого більш невідкладного, ніж вирішення проблеми злодіїв, тому його закони починаються з глав «Злодії» (дао) і «Бандити» (цзей). Вори і бандити повинні бути затримані і засуджені, тому Лі Куєм написані ще дві глави «Сітка» і «Арешт». У розділі «Різні закони» розглянуті такі злочини, як обман, втеча з в'язниці, азартні ігри, привласнення чужого імені для прикриття злочину, користолюбство, розпуста і порушення державного устрою. В главі «Завершення розгляду» викладені принципи збільшення або зменшення покарання. Лі Куй першим впровадив значення злочину проти майна (дао 盗) та злочину проти особи (цзей 賊).
Джерела
- Needham, Joseph (1986). Science and Civilization in China: Volume 4, Part 3. Taipei: Caves Books, Ltd.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Li Kuj 李悝 455 do n e 395 do n e kitajskij derzhavnij diyach ta pravnik chasiv derzhavi Vej periodu Chuncyu zdijsniv pershu sprobu kodifikuvati kitajske pravo Jogo yideyi buli zapozicheni i rozvineni Shan Yanom Li KujNarodivsya455 do n e 455 d KNRPomer395 do n e Piddanstvoderzhava VejNacionalnistkitayecDiyalnistpolitik pravnikKonfesiyalegalizmDitiLi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBuv nastavnikom Vej Si molodogo volodarya derzhavi Vej v period Chuncyu Spriyav otrimannyu ostannim u 425 roci do n e titul hou na kshtalt markiza U 422 roci do n e priznachayetsya kanclerom derzhavi Na cij posadi zdijsniv administrativni politichni ta pravovi reformi Zavdyaki Li Kuyu bulo stvoreno potuzhnij byurokratichnij aparat sho spiravsya na osobisti yakosti chinovnikiv yih viddanist volodaryu a ne znatnist Zavdyaki comu na sluzhbu Vej bulo zalucheno Vu Ci odnogo z najkrashih vijskovikiv svogo chasu Takozh Li Kuj bagato zrobiv dlya pidvishennya produktivnosti silskogo gospodarstva podolannya problemi golodu buli stvoreni derzhavni zasiki dlya zberigannya zerna yake prodavali za fiksovanimi cinami u skladni periodi spriyav poslablennya rabstva ta posilennya zakonu nad zvichayem Li Kuj rozrahuvav sho serednya vrozhajnist 1 mu 1 15 ga stanovit 1 5 danya zerna i vihodyachi z cogo vstanoviv zemelnij podatok u rozmiri 15 danej zi 100 mu zemli sho skladali serednij selyanskij nadil Chastina vid cogo serednorozrahovanogo vrozhayu 1 10 stanovila podatkovij zbir Ci diyi spriyali zmicnennyu selyanskih gospodarstv sho prizvelo do zbilshennya silskogospodarskoyi produkciyi ta ekonomichnogo pidnesennya derzhavi Vej V podalshomu cya metoda bula zapozichena derzhavoyu Cin zgodom znajshla vidobrazhennya pid chas dinastiyi Han Reformi Li Kuya spriyali pidnesennyu Vej j otrimannyu Ven hou Vej Si titulu gegemona ba Pri comu Li Kuyem buli ukladeni soyuzi z derzhavami Chzhao i Han She ranishe Li Kuj vidav zbirku zakoniv Fadzin 法经 yaku takozh nazivayut Kniga zakoniv carstva Vej PravnictvoKuj zibrav i vporyadkuvav zakoni fa vsih derzhav sho todi isnuvali na teritoriyi Kitayu Vin vvazhav sho dlya pravlinnya volodarya nemaye nichogo bilsh nevidkladnogo nizh virishennya problemi zlodiyiv tomu jogo zakoni pochinayutsya z glav Zlodiyi dao i Banditi czej Vori i banditi povinni buti zatrimani i zasudzheni tomu Li Kuyem napisani she dvi glavi Sitka i Aresht U rozdili Rizni zakoni rozglyanuti taki zlochini yak obman vtecha z v yaznici azartni igri privlasnennya chuzhogo imeni dlya prikrittya zlochinu koristolyubstvo rozpusta i porushennya derzhavnogo ustroyu V glavi Zavershennya rozglyadu vikladeni principi zbilshennya abo zmenshennya pokarannya Li Kuj pershim vprovadiv znachennya zlochinu proti majna dao 盗 ta zlochinu proti osobi czej 賊 DzherelaNeedham Joseph 1986 Science and Civilization in China Volume 4 Part 3 Taipei Caves Books Ltd