Лєдогоров Ігор Вадимович

Лєдогоров Ігор Вадимович  (*9 травня 1932, Москва, РРФСР — †10 лютого 2005, Нова Зеландія) — радянський і російський актор театру і кіно. Лауреат Державної премії Білоруської РСР (1974) і Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1978). Заслужений артист РРФСР (1979). Народний артист РРФСР (1989).

Лєдогоров Ігор Вадимович
Народився	9 травня 1932(1932-05-09)^[1]^[2]^[3] Москва, СРСР
Помер	10 лютого 2005(2005-02-10)^[1]^[2]^[3] (72 роки) Гамільтон, Нова Зеландія злоякісна пухлина
Поховання	Нова Зеландія
Громадянство	СРСР  Росія  Нова Зеландія
Діяльність	актор
Alma mater	^d
Роки діяльності	1964 — 2003
Діти	^d
IMDb	nm0496607
Нагороди та премії

Життєпис

Зовнішні зображення
	І.В. Лєдогоров у фільмі "Руїни стріляють ..." (1970)

Народився 1932 р. в Москві. З початком війни разом з сім'єю опинився в евакуації в Ташкенті. У 1958 році закінчив , де був учасником драматичного гуртка.

У 1964 році закінчив .

З 1967 року — актор Ленінградського театру імені Ленінського комсомолу. 

З 1969 року — актор . 

З 1971 р. — актор .

Зіграв у кіно і фільмах-спектаклях понад 60 ролей (переважно головних). Втілював на екрані образи військових, вчених, історичних особистостей, сильних і мужніх людей. Знімався в українському кінематографі.

У постперебудовний час, як і багато акторів його покоління, виявився непотрібним. Жив бідно і важко. У 1997 році, слідом за сином , емігрував до Нової Зеландії.

Помер 10 лютого 2005 р.

Фільмографія

• «Твої сліди» (1963)
• «Микола Бауман» (1967, Микола Бауман)
• «Перехідний вік» (1968)
• «Наші знайомі» (1968)
• «Засідка» (1969)
• «Потрійна перевірка» (1969, Микола Костянтинович Климов, контррозвідник)
• «Вальс» (1969, Микола Петрович Фролов)
• «Балада про Берінга і його друзів» (1970, )
• «Руїни стріляють…» (1970—1972, підпільник Жан ()
• «П'ятдесят на п'ятдесят» (1972)
• «Гарячий сніг» (1972, полковник Осін)
• «Товариш генерал» (1973, генерал Федір Михайлович Капітонов, командувач армією)
• «Георгій Сєдов» (1974, Г. Я. Сєдов)
• «Небо зі мною» (1974, Клинов)
• «Підлітки у Всесвіті» (1974, інопланетянин, батько Агапіта)
• «Від зорі до зорі» (1975, генерал Стуковський)
• «Іван і Коломбіна» (1975, Спиридонов)
• «День сімейного торжества» (1976, Петро Савичев)
• «Ніхто замість тебе» (1976, Григорій Чобану)
• «Легенда про Тіля» (1976, принц Оранський)
• «Життя і смерть Фердинанда Люса» (1976, Бауер)
• «По вовчому сліду» (1976, Макаров)
• «Фронт за лінією фронту» (1977, розвідник Афанасьєв-Райснер)
• «Портрет з дощем» (1977, Анатолій)
• «Луньов сьогодні і завтра» (1977, фільм-спектакль)
• «Пізня ягода» (1978, Попов)
• «Проводи» (1978, Ігор Горчаков)
• «Хода золотих звірів» (1978, археолог Зімін)
• «Твій син» (1978, Вадим Корольов)
• (1978, фільм-спектакль, Рогачов)
• «На ринг викликається...» (1979, Бранін)
• «Поема про крила» (1979, Шевельов, соратник Туполєва)
• «Дим Вітчизни» (1980, старець Андрій)
• «Крізь терни до зірок» (1980, інопланетянин Ракан)
• «Карл Маркс. Молоді роки» (1980, Вейтлінг)
• «Вони були акторами» (1981, Рябінін)
• «Мир вашому дому» (1981, Вацлав Калиновський)
• «Козача застава» (1982, Терентій)
• «Про дивацтва любові» (1983, професор Травкин)
• (1984, журналіст)
• «Відлуння» (1984, фільм-спектакль; генерал Раскатов)
• «Місто над головою» (1985, Ротов)
• «Новосілля» (1985, фільм-спектакль; прокурор)
• (1985, фільм-спектакль; оповідач)
• «Замах на ГОЕЛРО» (1986, Леонід Петрович Базов, начальник особливого відділу ОДПУ)
• «Менший серед братів» (1986, Ілля Костянтинович, професор)
• «Голова Горгони» (1986, Андрій Вікторович Луконін)
• «Нехай я помру, господи...» (1988, головний режисер Степан Дьомін)
• (1988, Габеркорн)
• (1989, фільм-спектакль)
• (1991, князь Острозький)
• (1991, фільм-спектакль; граф Любін)
• «Внутрішній ворог» (1993, фільм-спектакль)
• «Червона вишня»/Red cherry (1995, Білорусь—Китай—Росія; Ваткін)
• (1995, Росія—Швеція; Голова суду)
• (1997, генерал-полковник Іван Олексійович Вертлецький)
• (1998, начальник ГРУ)

Знявся в українських фільмах:

• «Хочу вірити» (1965, епіз.)
• «Ніжність до ревучого звіра» (1982, т/ф, 3 а, Донат Кузьмич Боровський)
• «Люди і дельфіни» (1983, т/ф, 4 с, Черников)
• «Далекий голос зозулі» (1985 т/ф 2 с, Зосим Федорович)
• «На крутозламі» (1985, Порфирій Іванович Шнайдрук)
• «Звіздар» (1986, т/ф, 3 с, Максим Соболєв)
• «Земляки» (1988, т/ф, Пастухов)
• «Увійди в кожен будинок» (1989, т/ф, 5 с, Прабатов)
• «Яри» (1990, т/ф, 4 с, Кабанов)

Озвучування:

• (1986, док. фільм)
• «Свято неслухняності» (1977, мультфільм)
• «Фаворит» (1986, Лодж, роль Іона Унгуряну)

Пам'ять

• 2006 — фільм «Ігор Ледогоров» в документальному телециклі (рос.)«Как уходили кумиры».

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1062313534 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. Filmportal.de — 2005.
   d:Track:Q15706812
3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
4. [. Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 13 жовтня 2012. Могила І.В. Лєдогорова (рос.)]

Література

• Актеры советского кино. Вьш. 15-й. Л., 1979;
• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.231;
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.765;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.427.

Посилання

• http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/2459/works/ [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]