Ляпіс (речовина)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ляпіс.

Ля́піс, пекельний камінь (лат. lapis infernalis) — тверда суміш нітрату срібла(I) AgNO₃ і нітрату калію KNO₃. Використовується в медицині (ляпісний олівець) для припікання ранок. Використовується також у гомеопатії.

З історії

Вперше ляпіс застосували лікарі Ян Баптиста ван Гельмонт (1579—1644) і Франциск де ла Бое Сільвій (1614—1672), які навчилися отримувати нітрат срібла взаємодією металу з азотною кислотою. При цьому протікає реакція:

Ag + 2HNO₃ → AgNO₃ + NO₂ + H₂O

Тоді-то і було виявлено, що дотик до кристалів отриманої срібної солі не проходить безслідно: на шкірі залишаються чорні плями, а при тривалому контакті — глибокі опіки. Пекельний камінь, щиро кажучи, не чистий нітрат срібла, а його сплав з нітратом калію, іноді відлитий у вигляді паличок — ляпісного олівця.

Ляпіс застосовується здавна. Лікувальна дія нітрату срібла полягає в придушенні життєдіяльності мікроорганізмів; у невеликих концентраціях він діє як протизапальний і терпкий засіб, а концентровані розчини, як і кристали AgNO₃, припікають живі тканини.

Див. також

• Колоїдне та іонне срібло в медицині

Література

• Фармацевтична хімія : [ 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — . (С.?)
• Фармакологія: підручник (ВНЗ І—ІІІ р. а.) / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 7-е вид., переробл. і допов. — «Медицина», 2016 — 552 с. (С.?)

Посилання

• Аптечные старожилы [ 31 січня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)