Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лютницький Антон Ульянович (1884, місто Томашів Люблінської губернії — 8 лютого 1942 року, місто Єлабуга Татарської АРСР) — український і російський метеоролог та етнограф, жертва політичних репресій.
| Лютницький Антон Ульянович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1884 Томашів, Томашівський повіт, Люблінське воєводство, Республіка Польща |
| Помер | 8 лютого 1942 Єлабуга, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР |
| Діяльність | метеоролог |
Народився в міщанській родині. В 1908 році був уперше заарештований та засуджений до чотирьох місяців тюрми за агітацію проти царизму. Друкувався в газеті «Рада», зокрема на шевченкознавчу тематику.
В 1909 році у Львові побачила світ його праця про українців Холмщини і Підляшшя. У даній роботі Лютницький яскраво змалював придушення паростків національного відродження на цих територіях царським режимом.
Навесні 1909 р. Лютницький разом із дружиною та дитиною мешкав неподалік від Олександрівська (сучасне Запоріжжя). На початку квітня він, перебуваючи у вельми скрутному матеріальному становищі, запропонував свої послуги редакторові молодої газети «Запорожскій Край» (вочевидь, мова про перше періодичне видання Запоріжжя, яке з кінця лютого видавалося під назвою «Справочный листок объявлений г. Александровска»; після виходу кількох чисел назву змінив новий редактор-видавець М. П. Муравйов; газета проіснувала до 15 серпня 1909 р.), уточнивши, що хотів би отримувати мінімальну платню — 2 копійки за рядок віршів, фейлетонів і дописів із села.
Протягом квітня-травня Лютницький постачав газету матеріалами зазначеного характеру. Редактор, який позиціонував себе «оборонцем трудящих класів населення», не виплатив авторові належні гонорари в повному обсязі, заявивши, що не видаватиме більш ніж 1,5 копійки за рядок. Терміни виплати переносилися не раз: Лютницький мусив тричі приходити до редакції за 13 км пішки і йти ні з чим. На початку травня він, сподіваючись на порядність редактора, надіслав до газети два великі фейлетони. Після того, як вимагати платні до редакції прийшли представники Лютницького, редактор заявив, що приймав дописи, які були йому «цілком непотрібні», лише «з милості». Цей інцидент змусив дружину Лютницького звернутися до редактора з листом, у якому вона висловила своє обурення знущаннями з майже голодуючого публіциста і його родини. Цього листа редактор переслав Лютницькому, який у відповідь запевнив, що з дружиною є цілком солідарним, і попросив повернути рукописи та вислати належні гроші на подану адресу. Вимога залишилася без відповіді.
Згодом Лютницький був змушений виїхати до Керчі, де долучився до місцевого українського життя. Про соціальні та культурні події міста він дописував до київського щоденника «Рада». Можна припустити його авторство керченських репортажів, які не були підписані. Наприкінці червня 1909 р. в «Раді» було надруковано «Лист з-над Азовського моря» за підписом «Антін Лютниченко», в якому автор виклав свої враження від керченської природи та місцевого побуту.
На початку липня Лютницький повторно звернувся до редактора «Запорожского Края» з законними вимогами, які залишилися без відгуку. Відтак публіцист був змушений розмістити в «Раді» відкритого листа, в якому виклав суть справи та закликав редактора запорізького видання «не доводити справу до ганебного кінця» і протягом двох тижнів від публікації пожертвувати через контору «Ради» заборговані йому 6 рублів 20 копійок на збудування пам'ятника Шевченкові в Києві з зазначенням, «від кого і які ці гроші», та повернути рукописи, «якщо зосталася хоч краплина честі». На жаль, невідомо, чим завершилася ця справа.
На початку серпня 1909 р. під час заходу зі вшанування пам'яті Шевченка, організованого в Керчі товариством українських артистів під керівництвом Миколи Альбіковського, Лютницький прочитав реферат «Тарас Шевченко, його життя і значення для української літератури».
Пізніше Лютницький переїхав до Новоросійська, де почав проводити метеорологічні спостереження, став працювати метеорологом на горі Маркотх. У 1912 році він описав так звану «новоросійську бору», про нього в 1930-их роках московська газета «Известия» навіть опублікувала нарис «Человек и ветер». Мав опубліковані праці по метеорології Новоросійського краю.
Судячи з епістолярної спадщини Лютницького, він був знайомий із багатьма українськими діячами того часу — від Миколи Міхновського до Дмитра Яворницького.
В 1917—1918 роках він був членом партії есерів та членом української громади Новоросійська.
В 1937—1941 роках працював начальником Опішнянської метеорологічної станції (село Попівка) на Полтавщині. 30 червня 1941 року Лютницького було арештовано. Приводом послугував наклепницький донос співробітника цієї станції. У зв'язку з евакуацією переміщений до Татарської АРСР. Помер у слідчому ізоляторі. Уже після смерті «засуджений» рішенням Особливої наради при НКВС СРСР 2 травня 1942 року.
30 серпня 1963 року рішенням президії Полтавського обласного суду посмертно реабілітований.
Примітки
- Українською мовою по-батькові нерідко зазначалося як Юліанович
- . Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 20 грудня 2018.
- Лютницький А. Русини-українці на Холмщин і Підляшші. — Львів, 1909.
- Кров Українська, Кров Польська… Трагедія Холмщини та Підляшшя в роках 1938—1948 у спогадах [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.] [Об'єднання Українців «Закерзоння» Бібліотека Закерзоння Серія «Спогади» Том 2] / Упоряд. Мирослав Іваник. — Торонто, 2014. — С. 13-15.
- Антін Лютниченко. Лист з над Азовського моря / Рада. — № 137. — 31 червня 1909 р. — С. 3.
- Антін Лютницький. Отвертий лист до редактора газети «Запорожскій Край» / Рада. — № 165. — 5 серпня 1909 р. — С. 3.
- Театр і музика / Рада. — № 189. — 4 вересня 1909 р. — С. 4.
- Новороссийская бора и байкальская сарма [ 2012-05-11 у Wayback Machine.](рос.)
- Лютницкий А. Какова же в действительности максимальная скорость ветра на Мархоте? / А. Лютницкий // Климат и погода. — 1936. — № 2. — С. 40–41.
- Антон Лютницкий: восемь лет посмертно [ 21 грудня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Архів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Рильського НАН України. — Фонд 15. — Одиниця зберігання 536.
- Кримінальна справа Лютницького А. У. (№ 4744). — Управління СБУ в Полтавській області. — Справа № 10367-с. — Арк. 16.
- Лютницький Антон Ульянович. Реабілітовані історією. Полтавська область. Кн.3. — Полтава: Видавництво «АСМІ», 2005. — С.275.
Джерела
- Здоров А. «Переживаємо часи страшні, хоч і величні…»: штрихи до біографії Антона Лютницького / А. Здоров, М. Гриценко [ 26 березня 2022 у Wayback Machine.] // Краєзнавство. — 2019. — № 1. — С. 79-82.
- http://www.stopgulag.org/object/334311630?lc=ru [ 21 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Т. К. [Кладо Т. Н.] 25 лет на боевом посту / Т. К. // Климат и погода. — 1936. — № 1. — С. 33.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyutnickij Anton Ulyanovich 1884 misto Tomashiv Lyublinskoyi guberniyi 8 lyutogo 1942 roku misto Yelabuga Tatarskoyi ARSR ukrayinskij i rosijskij meteorolog ta etnograf zhertva politichnih represij Lyutnickij Anton UlyanovichNarodivsya1884 Tomashiv Tomashivskij povit Lyublinske voyevodstvo Respublika PolshaPomer8 lyutogo 1942 1942 02 08 Yelabuga Tatarska ARSR RRFSR SRSRDiyalnistmeteorolog Narodivsya v mishanskij rodini V 1908 roci buv upershe zaareshtovanij ta zasudzhenij do chotiroh misyaciv tyurmi za agitaciyu proti carizmu Drukuvavsya v gazeti Rada zokrema na shevchenkoznavchu tematiku V 1909 roci u Lvovi pobachila svit jogo pracya pro ukrayinciv Holmshini i Pidlyashshya U danij roboti Lyutnickij yaskravo zmalyuvav pridushennya parostkiv nacionalnogo vidrodzhennya na cih teritoriyah carskim rezhimom Navesni 1909 r Lyutnickij razom iz druzhinoyu ta ditinoyu meshkav nepodalik vid Oleksandrivska suchasne Zaporizhzhya Na pochatku kvitnya vin perebuvayuchi u velmi skrutnomu materialnomu stanovishi zaproponuvav svoyi poslugi redaktorovi molodoyi gazeti Zaporozhskij Kraj vochevid mova pro pershe periodichne vidannya Zaporizhzhya yake z kincya lyutogo vidavalosya pid nazvoyu Spravochnyj listok obyavlenij g Aleksandrovska pislya vihodu kilkoh chisel nazvu zminiv novij redaktor vidavec M P Muravjov gazeta proisnuvala do 15 serpnya 1909 r utochnivshi sho hotiv bi otrimuvati minimalnu platnyu 2 kopijki za ryadok virshiv fejletoniv i dopisiv iz sela Protyagom kvitnya travnya Lyutnickij postachav gazetu materialami zaznachenogo harakteru Redaktor yakij pozicionuvav sebe oboroncem trudyashih klasiv naselennya ne viplativ avtorovi nalezhni gonorari v povnomu obsyazi zayavivshi sho ne vidavatime bilsh nizh 1 5 kopijki za ryadok Termini viplati perenosilisya ne raz Lyutnickij musiv trichi prihoditi do redakciyi za 13 km pishki i jti ni z chim Na pochatku travnya vin spodivayuchis na poryadnist redaktora nadislav do gazeti dva veliki fejletoni Pislya togo yak vimagati platni do redakciyi prijshli predstavniki Lyutnickogo redaktor zayaviv sho prijmav dopisi yaki buli jomu cilkom nepotribni lishe z milosti Cej incident zmusiv druzhinu Lyutnickogo zvernutisya do redaktora z listom u yakomu vona vislovila svoye oburennya znushannyami z majzhe goloduyuchogo publicista i jogo rodini Cogo lista redaktor pereslav Lyutnickomu yakij u vidpovid zapevniv sho z druzhinoyu ye cilkom solidarnim i poprosiv povernuti rukopisi ta vislati nalezhni groshi na podanu adresu Vimoga zalishilasya bez vidpovidi Zgodom Lyutnickij buv zmushenij viyihati do Kerchi de doluchivsya do miscevogo ukrayinskogo zhittya Pro socialni ta kulturni podiyi mista vin dopisuvav do kiyivskogo shodennika Rada Mozhna pripustiti jogo avtorstvo kerchenskih reportazhiv yaki ne buli pidpisani Naprikinci chervnya 1909 r v Radi bulo nadrukovano List z nad Azovskogo morya za pidpisom Antin Lyutnichenko v yakomu avtor viklav svoyi vrazhennya vid kerchenskoyi prirodi ta miscevogo pobutu Na pochatku lipnya Lyutnickij povtorno zvernuvsya do redaktora Zaporozhskogo Kraya z zakonnimi vimogami yaki zalishilisya bez vidguku Vidtak publicist buv zmushenij rozmistiti v Radi vidkritogo lista v yakomu viklav sut spravi ta zaklikav redaktora zaporizkogo vidannya ne dovoditi spravu do ganebnogo kincya i protyagom dvoh tizhniv vid publikaciyi pozhertvuvati cherez kontoru Radi zaborgovani jomu 6 rubliv 20 kopijok na zbuduvannya pam yatnika Shevchenkovi v Kiyevi z zaznachennyam vid kogo i yaki ci groshi ta povernuti rukopisi yaksho zostalasya hoch kraplina chesti Na zhal nevidomo chim zavershilasya cya sprava Na pochatku serpnya 1909 r pid chas zahodu zi vshanuvannya pam yati Shevchenka organizovanogo v Kerchi tovaristvom ukrayinskih artistiv pid kerivnictvom Mikoli Albikovskogo Lyutnickij prochitav referat Taras Shevchenko jogo zhittya i znachennya dlya ukrayinskoyi literaturi Piznishe Lyutnickij pereyihav do Novorosijska de pochav provoditi meteorologichni sposterezhennya stav pracyuvati meteorologom na gori Markoth U 1912 roci vin opisav tak zvanu novorosijsku boru pro nogo v 1930 ih rokah moskovska gazeta Izvestiya navit opublikuvala naris Chelovek i veter Mav opublikovani praci po meteorologiyi Novorosijskogo krayu Sudyachi z epistolyarnoyi spadshini Lyutnickogo vin buv znajomij iz bagatma ukrayinskimi diyachami togo chasu vid Mikoli Mihnovskogo do Dmitra Yavornickogo V 1917 1918 rokah vin buv chlenom partiyi eseriv ta chlenom ukrayinskoyi gromadi Novorosijska V 1937 1941 rokah pracyuvav nachalnikom Opishnyanskoyi meteorologichnoyi stanciyi selo Popivka na Poltavshini 30 chervnya 1941 roku Lyutnickogo bulo areshtovano Privodom posluguvav naklepnickij donos spivrobitnika ciyeyi stanciyi U zv yazku z evakuaciyeyu peremishenij do Tatarskoyi ARSR Pomer u slidchomu izolyatori Uzhe pislya smerti zasudzhenij rishennyam Osoblivoyi naradi pri NKVS SRSR 2 travnya 1942 roku 30 serpnya 1963 roku rishennyam prezidiyi Poltavskogo oblasnogo sudu posmertno reabilitovanij PrimitkiUkrayinskoyu movoyu po batkovi neridko zaznachalosya yak Yulianovich Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Procitovano 20 grudnya 2018 Lyutnickij A Rusini ukrayinci na Holmshin i Pidlyashshi Lviv 1909 Krov Ukrayinska Krov Polska Tragediya Holmshini ta Pidlyashshya v rokah 1938 1948 u spogadah 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Ob yednannya Ukrayinciv Zakerzonnya Biblioteka Zakerzonnya Seriya Spogadi Tom 2 Uporyad Miroslav Ivanik Toronto 2014 S 13 15 Antin Lyutnichenko List z nad Azovskogo morya Rada 137 31 chervnya 1909 r S 3 Antin Lyutnickij Otvertij list do redaktora gazeti Zaporozhskij Kraj Rada 165 5 serpnya 1909 r S 3 Teatr i muzika Rada 189 4 veresnya 1909 r S 4 Novorossijskaya bora i bajkalskaya sarma 2012 05 11 u Wayback Machine ros Lyutnickij A Kakova zhe v dejstvitelnosti maksimalnaya skorost vetra na Marhote A Lyutnickij Klimat i pogoda 1936 2 S 40 41 Anton Lyutnickij vosem let posmertno 21 grudnya 2018 u Wayback Machine ros Arhiv Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M Rilskogo NAN Ukrayini Fond 15 Odinicya zberigannya 536 Kriminalna sprava Lyutnickogo A U 4744 Upravlinnya SBU v Poltavskij oblasti Sprava 10367 s Ark 16 Lyutnickij Anton Ulyanovich Reabilitovani istoriyeyu Poltavska oblast Kn 3 Poltava Vidavnictvo ASMI 2005 S 275 DzherelaZdorov A Perezhivayemo chasi strashni hoch i velichni shtrihi do biografiyi Antona Lyutnickogo A Zdorov M Gricenko 26 bereznya 2022 u Wayback Machine Krayeznavstvo 2019 1 S 79 82 http www stopgulag org object 334311630 lc ru 21 grudnya 2018 u Wayback Machine T K Klado T N 25 let na boevom postu T K Klimat i pogoda 1936 1 S 33