Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Люсі я Са нчес Саорніль ісп Lucía Sánchez Saornil 13 грудня 1895 Мадрид 2 червня 1970 Валенсія Іспанія іспанська поетеса

Люсія Санчес Саорніль

Люсія Санчес Саорніль

Люсі́я Са́нчес Саорніль (ісп. Lucía Sánchez Saornil; 13 грудня 1895, Мадрид — 2 червня 1970, Валенсія, Іспанія) — іспанська поетеса, активна анархістка і феміністка. Відома як одна із засновниць організації Вільні жінки, а також роботою в Національній конфедерації праці (CNT) та [en].

Люсія Санчес Саорніль
image
Ім'я при народженніісп. Lucía Sánchez Saornil
Народилася13 грудня 1895(1895-12-13)[1]
Мадрид, Іспанія
Померла2 червня 1970(1970-06-02)[1] (74 роки)
Валенсія, Іспанія
·злоякісна пухлина
Країнаimage Іспанія
Діяльністьжурналістка, поетеса, анархо-синдикаліст, письменниця, women's emancipation
Знання мовіспанська
ЧленствоCNT
НапрямокУльтраїзм
Жанрпоезія
ПартіяMujeres Libres

Ранні роки життя

Вихована збіднілим і овдовілим батьком, Люсія відвідувала Королівську академію витончених мистецтв Сан-Фернандо. В юності почала писати вірші і приєдналася до нового літературного напрямку — ультраїзму. До 1919 року її роботи опублікували різні видання, серед яких [es], Tableros, Plural, Manantial і [es]. Вона працювала під чоловічим псевдонімом, що дозволило їй зачіпати теми, що стосуються лесбійок, тоді як гомосексуальність була об'єктом цензури і покарання.

Політична активність

1931 року Люсія Санчес Саорніль, яка працювала телефонним оператором від 1916 року, брала участь у страйку, організованому анархо-синдикалістським робочим об'єднанням, Національною конфедерацією праці (CNT), проти компанії Telefónica. Ця подія стала поворотною точкою в її житті, підштовхнувши до політичної діяльності. З цього моменту Люсія вступила в боротьбу за анархічну соціальну революцію.

1933 року Люсію призначено секретарем Мадридського відділення CNT, вона випускала їхні журнали до початку Громадянської війни в Іспанії. У травні 1938 року вона стає генеральним секретарем [en], анархістської організації, подібної за функціями до Червоного Хреста, що надає допомогу і підтримку.

Друкуючись в анархістських виданнях, таких як [es], [es] тощо, Люсія висловлює свою феміністичну точку зору. Хоч вона не висловлюється різко про контроль народжуваності, проте засуджує поділ за статевою ознакою в іспанському суспільстві. Таким чином, Люсія зміцнила свій статус найрадикальнішої анархістки, яка відкидає образ жінки-домробітниці. У серії статей для Solidaridad Obrera, вона з розмахом спростовує визначення материнства як ядра жіночої ідентичності, яке висунув [es].

Організація «Вільні жінки»

image
Люсія Санчес Саорніль (ліворуч) і Емма Гольдман (у центрі)

Незадоволені шовіністичними забобонами соратників з Республіканської партії, Люсія Санчес Саорніль і її дві союзниці, [es] і [es], створили 1936 року організацію «Вільні жінки». Це була автономна анархістська організація, до якої входили прихильниці «подвійної боротьби» за жіночу свободу і соціальну революцію. Люсія та інші «вільні жінки» заперечували домінівну думку, що статева рівність у безкласовому суспільстві має виникнути природним чином. Як тільки спалахнула громадянська війна, число учасників організації зросло до 30 000, і вони почали організовувати жіночі соціальні простори, школи, газети і програми дитячих садків.

1937 року, працюючи у Валенсії редакторкою журналу [es], Люсія познайомилася з Америкою Баррозо, яка стала її партнеркою на все життя.

Вигнання і переховування

З поразкою Другої республіки Люсія і Америка мусили рятуватися втечею в Париж, де Люсія продовжила свою участь у SIA. З капітуляцією Франції перед німецькими військами довелось знову виїхати, і 1941 року вони повернулися в Мадрид.

У Мадриді Люсія працювала фоторедактором, але їй знову довелося поміняти місце проживання після того як у ній упізнали партизанку-анархістку. Вона з Америкою вирушили до Валенсії, де жила сім'я Америки. Через поширення фашизму і католицького моралізму їхній зв'язок став для них небезпечним, тому вони приховували свої стосунки. Протягом цього часу Америка працювала в аргентинському консульстві, а Люсія продовжувала працювати редактором до своєї смерті від раку молочної залози 1970 року. В її поезії того періоду звучать її думки про страх поразки і здатність продовжувати боротьбу. Люсія не залишила автобіографічних записів.

В епітафії на надгробку Люсії сказано: «Чи правда, що надія померла?» («¿Pero es verdad que la esperanza ha muerto?»).

Див. також

Література

  • Ackelsberg, Martha A. Free Women of Spain: Anarchism and the Struggle for the Emancipation of Women. Bloomington, IN: Indiana University Press, 1991.
  • Enders and Radcliff. Constructing Spanish womanhood: female identity in modern Spain. SUNY Press, 1999.
  • Linhard, Tabea Alexa. Fearless women in the Mexican Revolution and the Spanish Civil War. University of Missouri Press, 2005.
  • Nash, Mary. Defying Male Civilization: Women in the Spanish Civil War. Denver, CO.: Arden Press, 1995.
  • Акельсберг М. «Самостійність і рівність»? Організація «вільні жінки» та анархістські стратегії для жіночої емансипації [ 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  • Санчес Саорниль Л. Проблема фемінізму[недоступне посилання з Ноябрь 2018]

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Посилання

  • Lucía Sánchez Saornil: La vanguardista El Mundo (May 10, 1998) [ 15 червня 2021 у Wayback Machine.]
  • Gimeno, Luz Sanfeliu. Lucía Sánchez Saornil; una vida y una obra alternativas a la sociedad de su tiempo [ 15 березня 2022 у Wayback Machine.]
  • «The Question of Feminism» by Lucia Sanchez Saornil [ 17 червня 2012 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lyusi ya Sa nches Saornil isp Lucia Sanchez Saornil 13 grudnya 1895 Madrid 2 chervnya 1970 Valensiya Ispaniya ispanska poetesa aktivna anarhistka i feministka Vidoma yak odna iz zasnovnic organizaciyi Vilni zhinki a takozh robotoyu v Nacionalnij konfederaciyi praci CNT ta en Lyusiya Sanches SaornilIm ya pri narodzhenniisp Lucia Sanchez SaornilNarodilasya13 grudnya 1895 1895 12 13 1 Madrid IspaniyaPomerla2 chervnya 1970 1970 06 02 1 74 roki Valensiya Ispaniya zloyakisna puhlinaKrayina IspaniyaDiyalnistzhurnalistka poetesa anarho sindikalist pismennicya women s emancipationZnannya movispanskaChlenstvoCNTNapryamokUltrayizmZhanrpoeziyaPartiyaMujeres Libres Mediafajli u VikishovishiRanni roki zhittyaVihovana zbidnilim i ovdovilim batkom Lyusiya vidviduvala Korolivsku akademiyu vitonchenih mistectv San Fernando V yunosti pochala pisati virshi i priyednalasya do novogo literaturnogo napryamku ultrayizmu Do 1919 roku yiyi roboti opublikuvali rizni vidannya sered yakih es Tableros Plural Manantial i es Vona pracyuvala pid cholovichim psevdonimom sho dozvolilo yij zachipati temi sho stosuyutsya lesbijok todi yak gomoseksualnist bula ob yektom cenzuri i pokarannya Politichna aktivnist1931 roku Lyusiya Sanches Saornil yaka pracyuvala telefonnim operatorom vid 1916 roku brala uchast u strajku organizovanomu anarho sindikalistskim robochim ob yednannyam Nacionalnoyu konfederaciyeyu praci CNT proti kompaniyi Telefonica Cya podiya stala povorotnoyu tochkoyu v yiyi zhitti pidshtovhnuvshi do politichnoyi diyalnosti Z cogo momentu Lyusiya vstupila v borotbu za anarhichnu socialnu revolyuciyu 1933 roku Lyusiyu priznacheno sekretarem Madridskogo viddilennya CNT vona vipuskala yihni zhurnali do pochatku Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi U travni 1938 roku vona staye generalnim sekretarem en anarhistskoyi organizaciyi podibnoyi za funkciyami do Chervonogo Hresta sho nadaye dopomogu i pidtrimku Drukuyuchis v anarhistskih vidannyah takih yak es es tosho Lyusiya vislovlyuye svoyu feministichnu tochku zoru Hoch vona ne vislovlyuyetsya rizko pro kontrol narodzhuvanosti prote zasudzhuye podil za statevoyu oznakoyu v ispanskomu suspilstvi Takim chinom Lyusiya zmicnila svij status najradikalnishoyi anarhistki yaka vidkidaye obraz zhinki domrobitnici U seriyi statej dlya Solidaridad Obrera vona z rozmahom sprostovuye viznachennya materinstva yak yadra zhinochoyi identichnosti yake visunuv es Organizaciya Vilni zhinki Lyusiya Sanches Saornil livoruch i Emma Goldman u centri Nezadovoleni shovinistichnimi zabobonami soratnikiv z Respublikanskoyi partiyi Lyusiya Sanches Saornil i yiyi dvi soyuznici es i es stvorili 1936 roku organizaciyu Vilni zhinki Ce bula avtonomna anarhistska organizaciya do yakoyi vhodili prihilnici podvijnoyi borotbi za zhinochu svobodu i socialnu revolyuciyu Lyusiya ta inshi vilni zhinki zaperechuvali dominivnu dumku sho stateva rivnist u bezklasovomu suspilstvi maye viniknuti prirodnim chinom Yak tilki spalahnula gromadyanska vijna chislo uchasnikiv organizaciyi zroslo do 30 000 i voni pochali organizovuvati zhinochi socialni prostori shkoli gazeti i programi dityachih sadkiv 1937 roku pracyuyuchi u Valensiyi redaktorkoyu zhurnalu es Lyusiya poznajomilasya z Amerikoyu Barrozo yaka stala yiyi partnerkoyu na vse zhittya Vignannya i perehovuvannyaZ porazkoyu Drugoyi respubliki Lyusiya i Amerika musili ryatuvatisya vtecheyu v Parizh de Lyusiya prodovzhila svoyu uchast u SIA Z kapitulyaciyeyu Franciyi pered nimeckimi vijskami dovelos znovu viyihati i 1941 roku voni povernulisya v Madrid U Madridi Lyusiya pracyuvala fotoredaktorom ale yij znovu dovelosya pominyati misce prozhivannya pislya togo yak u nij upiznali partizanku anarhistku Vona z Amerikoyu virushili do Valensiyi de zhila sim ya Ameriki Cherez poshirennya fashizmu i katolickogo moralizmu yihnij zv yazok stav dlya nih nebezpechnim tomu voni prihovuvali svoyi stosunki Protyagom cogo chasu Amerika pracyuvala v argentinskomu konsulstvi a Lyusiya prodovzhuvala pracyuvati redaktorom do svoyeyi smerti vid raku molochnoyi zalozi 1970 roku V yiyi poeziyi togo periodu zvuchat yiyi dumki pro strah porazki i zdatnist prodovzhuvati borotbu Lyusiya ne zalishila avtobiografichnih zapisiv V epitafiyi na nadgrobku Lyusiyi skazano Chi pravda sho nadiya pomerla Pero es verdad que la esperanza ha muerto Div takozhAnarho feminizmLiteraturaAckelsberg Martha A Free Women of Spain Anarchism and the Struggle for the Emancipation of Women Bloomington IN Indiana University Press 1991 Enders and Radcliff Constructing Spanish womanhood female identity in modern Spain SUNY Press 1999 Linhard Tabea Alexa Fearless women in the Mexican Revolution and the Spanish Civil War University of Missouri Press 2005 Nash Mary Defying Male Civilization Women in the Spanish Civil War Denver CO Arden Press 1995 Akelsberg M Samostijnist i rivnist Organizaciya vilni zhinki ta anarhistski strategiyi dlya zhinochoyi emansipaciyi 3 serpnya 2020 u Wayback Machine Sanches Saornil L Problema feminizmu nedostupne posilannya z Noyabr 2018 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaLucia Sanchez Saornil La vanguardista El Mundo May 10 1998 15 chervnya 2021 u Wayback Machine Gimeno Luz Sanfeliu Lucia Sanchez Saornil una vida y una obra alternativas a la sociedad de su tiempo 15 bereznya 2022 u Wayback Machine The Question of Feminism by Lucia Sanchez Saornil 17 chervnya 2012 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ