Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Людовит Ельшлеґер або Людовіт Ольшлегер Ludwig Lajos Oelschläger пізніше відомий як Lajos Őry 5 березня 1896 Кошиці Слов

Людовіт Ольшлегер

Людовіт Ольшлегер

Людовит Ельшлеґер (або Людовіт Ольшлегер, Ludwig/Lajos Oelschläger, пізніше відомий як Lajos Őry) (* 5 березня 1896, Кошиці, Словаччина – † 1 вересня 1984, Мішкольц, Угорщина) — словацький архітектор угорсько-австрійського походження, у міжвоєнний період жив і творив у Чехословаччині та на Закарпатті.

Людовит Ельшлеґер
Ľudovít Oelschläger
image
Народження25 серпня 1939(1939-08-25)
Смерть1 вересня 1984(1984-09-01) (45 років)
КраїнаАвстро-Угорщина → Чехословаччина → Угорщина
Діяльністьархітектор
Праця в містахКошице, Ужгород, Михайлівці, Мукачево, Торналя, Свалява, Берегово
Найважливіші спорудиБудівля торговельної академії в Мукачеві, кінотеатр Scala у Мукачеві, Дім єврейської громади в Ужгороді, кошицький кінотеатр Slovan, санаторій в Татранській Полянці, Комплекс міського кінотеатру та бібліотеки в Ужгороді, міська ратуша в Михайлівцях, будівля торгової та промислової палати в Кошице, кінотеатр Capitol в Михайлівцях, міська ратуша у Виноградові
Містобудівні проєктиКомплекс єврейської синагоги та школа в Кошице
image Людовіт Ольшлегер у Вікісховищі

Життєпис

Людовит Ельшлеґер-молодший народився в Кошицях 5 березня 1896 року. Був старшим сином у сім`ї Людовита Ельшлеґера, підприємця німецького походження з Налепкова. Закінчив середню школу в Кошицях у 1914 та Технічний університет у Будапешті в 1921. Через війну довелося перервати навчання. Записався на фронт, і як 19-річний солдат угорської армії отримав високу відзнаку — срібну медаль за хоробрість. Після закінчення будапештської Політехніки стажувався і працював у Берліні, Мюнхені та Штутгарті. Відтак працював у бюро відомих архітекторів Ґерлоці та Боґданфі в Будапешті .

Помер у Мішкольці в 1984 році. За заповітом Ельшлеґера, він мав бути похований в рідних Кошицях. Проте через політичні причини цього не сталося. Виконати заповіт та перепоховати Ельшлеґера змогли лише у 2016 році, у 120 рік від дня народження архітектора. Незважаючи на складності з власністю ділянки родини архітектора на міському історичному цвинтарі Розалія. Урни з рештками архітектора та його дружини після 32 років перебування в Мішкольці, де помер Ельшлеґер, нарешті знайшли спокій в рідних Кошицях, де він прожив успішні та щасливі роки .

Творчість

  • image
    Торговельна академія у Мукачеві. Друга половина 1920-их років

Cвій перший самостійний проєкт Людовит Ельшлеґер реалізував на території Підкарпатської Русі (сучасне Закарпаття), котра тоді перебувала у скалді Чеховсловацькогї Республіки. Кар’єра архітектора стартувала з будівлі торговельної академії в Мукачеві у 1923-1925 роках. Проєкт Людовита Ельшлеґера та його колеги Ґейзи Бошка виграв 1-е місце в конкурсі з-поміж 62 учасників. Це був масштабний об’єкт, і Ельшлеґер у 1924 переїхав з Будапешту спочатку на Підкарпатську Русь, а потім до рідних Кошиць, щоб бути ближче до будівництва.

Згодом Ельшлеґер мав не лише бюро в Кошицях, але і філії в Ужгороді та Мукачеві. Після першого успішного об’єкту в Мукачеві було багато замовлень, і чимало з Підкарпатської Русі. Для Закарпання архітектор спроєктував десятки різноманітних будівель, і щонайменше 15 з них були реалізовані в Ужгороді, Мукачеві, Виноградові, Сваляві, Берегові.

Дім єврейської громади в Ужгороді

Дім єврейської громади в Ужгороді (1926) будівля з орієнтальним присмаком об’єднує характерний стиль з використанням елементів переосмисленої ренесансної архітектури. Його окремі деталі інспіровані архітектурою ренесансу словацького історичного регіону Спиш. Ельшлеґер створив цю будівлю на замовлення єврейської громади міста. Це проект поліфункційної споруди, де були передбачені: школа, культурний центр, житлові приміщення, пекарня та їдальня. Тут присутня цікава синергія неоренесансних елементів — трифоріїв, скруглених мерлонів на даху — з пластичними засобами модернізму. Знову ж таки, колони-опори, стрічкові вікна, плаский дах, вільне планування, а також додаткові елементи ери залізобетону і чистих форм — вікна-ілюмінатори та оздоблення в техніці типу «штучний камінь» як на колонах школи.

Єврейська синагога та школа в Кошице

Серед робіт Ельшлеґера виділяється комплекс синагоги та школи в Кошице (1926-1935 рр., Puškinova 3), на якому є репрезентативний орієнтальний розподіл фасадів. Аркада з колонами тут втрачає свій традиційний вигляд і більше нагадує абстрактний ритм вертикальних ліній. Аттик обшитий шарнірними ластівчиними хвостами - мотив, безпомилково взятий зі східнословацького Ренесансу.

image
Синагога
image
Колишня єврейська школа

Кінотеатр Слован, Кошице

  • image
    Кінотеатр Слован в Кошицях

Будівля кінотеатру у 1927 році була побудована на задньому дворі історичної будівлі на головній площі Кошице, що стоїть на місці колишньої ратуші. Незважаючи на скрутну ситуацію, Ельшлеґер взявся за завдання комплексно і використав весь спектр своїх улюблених архітектурних елементів. Вхід до приміщення кінотеатру виділено шістьма конічно розширеними колонами з ліхтарями замість капітелей, на першому поверсі — піднесені аркадні вікна, а фасад закритий високим аттиком з арочним орнаментом. Під час зосередженого огляду мотивів, характерних для Ельшеґера, місцями можна спостерігати схожість із роботами словенського архітектора Йоже Плечника. У 1997-1999 роках у будівлі кінотеатру була проведена комплексна реконструкція. Зараз його приміщення використовуються як кінотеатр прем'єр, кінотеатр для кінофестивалів, а також як театральний зал для малих сценічних форм і театральних фестивалів, або як простір для конференцій і семінарів, показів мод, балів меншого характеру та подобається.

Кінотеатр Scala, Мукачево

Scala перекладається з німецької мови як «скеля». Крім того, слово має італійське та грецьке (skalas) лінгвістичне походження, і це слово з давніх давен позначає скелясту місцевість з виступами, схожими на сходи, як місця в кінотеатрі. Кінотеатр зведено в стилі модернізму .

Комплекс міського кінотеатру та бібліотеки в Ужгороді

Проект міськоеого кінотеатру та бібліотеки в Ужгороді зведений у 1931-1932 року. Фасад комплексу кінотеатру та бібліотеки є найбільш чистим взірцем функціоналізму в Ужгороді. Колони оздоблені травертином, так само як портал і решта цокольного поверху. Особливсітю є вільне планування інтер'єру, що стало можливим завдяки технології залізобетону. Цікавим елементом є плаский дах-тераса, який вже був в той час домінантою прогресивних будівель, проте зовсім не часто такі дахи ризикували проектувати у нас, з огляду на потужні зимові опади. Ельшлеґер використав горвонтальні вікна, які дають більше світла нід вертикальні, візуально підкреслив вставками із опакситу (надміцного загартованого скла з глянцевою поверхнею, яке використовувалося для екстер'єрів та інтер'єрів), які, на жаль, вже втрачено. Крім того, у будівлі є вільний фасад, тобто можливість використати колони, утоплений щодо червоної лінії цоколь і пасаж-прохід — всьому цьому завдячуємо, знову ж таки, можливостям будівництва із залізобетону. Об`єкт розташований на сучасній вулиці Волошина 19. Перебуває у запущеному стані. Громадські активісти об`єднання Uzhgorod Modernism боряться за збереження будівлі . у 2018 році над глядацькою залою кінотеатру розібрали стелю та дах, минулого року було втрачено оздоблення інтер'єру будівлі. На жаль, власники будівлі не шанують ні культурну спадщину, ні думку громадськості . Одним з тих, хто фігурує у реконструкції кінотеатру є Роберт Бровді — бізнесмен, девелопер, політик, військовий.

image
Кінотеатр «Слован».

Санаторій, Татранська полянка

Ельшлеґер спроектував будівлю у співпраці з . Сьогоднішній спеціалізований лікувальний інститут респіраторних захворювань і туберкульозу носить ім'я поета Їржі Волкра, який лікувався тут за часів першої Чехословаччини. Складається з двох сполучених між собою будівель. Перший збудований у дусі фахверкової татранської архітектури, ймовірно, за проектом Маюнке для місцевого лікаря Гура. Незвичайним є плоский дах, частково з бойовою частиною. Частини лоджії на південному фасаді дерев'яні, червоно-охристі, представлені перед цегляною конструкцією. Східну частину забудували в більш сучасній концепції наприкінці двадцятих років. Планування відповідає концепції старої будівлі. Кімнати орієнтовані на дві сторони, з першого поверху є прямий прохід до їдальні між двома корпусами, яка була побудована приблизно під час з’єднання двох корпусів у 1934 році.

Адміністративні та інфраструктурні об’єкти

У портфоліо Ельшлеґера знайшлося чимало і адміністративних будівель — ратуші у закарпатському Виноградові, словацьких Михайлівцях, Торналі та Смольнику, будівля Торговельної палати в Кошицях тощо. Практично всі ратуші архітектора можна впізнати за невеликими вежечками на даху, які символізують міські середньовічні вежі-бефруа. Натомість типологія та архітектоніка інших будівель досить різноманітна. Найменшою за розміром є вхідна будівля водосховища міського водогону в Ужгороді (1931). Важливою вона є не лише як один із важливих ноу-хау в міській інфраструктурі того часу і донині, але й як будівля, на фасаді якої є філігранний герб міста. Герб у техніці «штучний камінь».

Проєкти в Україні

Для нашого краю архітектор спроєктував десятки різноманітних будівель, і щонайменше 15 з них були реалізовані в Ужгороді, Мукачеві, Виноградові, Сваляві, Берегові .

  • Будівля торговельної академії в Мукачеві (1925)
  • Єврейська школа і громадський центр в Ужгороді (1926 рік, вул. Волошина, 32)
  • Мукачівський кінотеатр Scala (колишня «Перемога», 1929)
  • Будівля прокуратури в Виноградові
  • Комплекс міського кінотеатру та бібліотеки в Ужгороді (1932 рік, вул. Волошина, 19)
  • Ратуша у Винорадові
  • Вхідна будівля міського водосховища (функціоналізм, ар-деко) в Ужгороді (1931)

Проєкти за кордоном

  • Пожежні казарми, Кошице, Požiarnická 2-4 (1927 – 1928)
  • Муніципальний будинок - ратуша, Міхаловце, Námestie osloboditeľov 30 (1927 – 1928)
  • Будинок Др. Ернеста Вайса, Кошице, Drevný trh 7 (до 1932)
  • Будинок дружини Людовіта Бюргера, Кошице, Штурова 21 (до 1932 р.)
  • Торгово-промислова палата, Кошице, вул. Бачикова, 2 (1932 - 1933)
  • Євангельська церква, Торналя, Námestie SNP 8 (1933)
  • Міський плавальний басейн, Кошице, Staničné námestie 5 (1935)
  • Сімейний будинок Е. К., Кошице, Ватсонова 25 (1936)
  • Сімейний будинок д-ра Й. Шютце, Кошице, Národná classeda 20 (1936)
  • Універмаг Ігнаца Рота, Кошице, Прібінова 6 (1938)
  • Людовіт Оельшлегер, М. Копржива, Р. Бребта, Е. Фрідманн, Й. Сіпос: Виставкова зона EXPO Košice, Komenského park 19 (1938)
  • Capitol (кінотеатр Mier), Michalovce, Námestie 26. 1 листопада

Джерела

  1. Віртуоз архітектури модернізму: 125 років Людовиту Ельшлеґеру.
  2. «Scala», а не «Перемога»: Кінотеатру в Мукачеві повернуть історичну назву.
  3. ​Архітектурний гід Ужгородом: міжвоєнний модернізм.
  4. Не втомлюємось повторювати та наполягати, що ужгородський кінотеатр потрібно зберегти за всяку ціну.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lyudovit Elshleger abo Lyudovit Olshleger Ludwig Lajos Oelschlager piznishe vidomij yak Lajos Ory 5 bereznya 1896 Koshici Slovachchina 1 veresnya 1984 Mishkolc Ugorshina slovackij arhitektor ugorsko avstrijskogo pohodzhennya u mizhvoyennij period zhiv i tvoriv u Chehoslovachchini ta na Zakarpatti Lyudovit ElshlegerĽudovit OelschlagerNarodzhennya25 serpnya 1939 1939 08 25 m Koshice Avstro Ugorska imperiyaSmert1 veresnya 1984 1984 09 01 45 rokiv m Mishkolc UgorshinaKrayinaAvstro Ugorshina Chehoslovachchina UgorshinaDiyalnistarhitektorPracya v mistahKoshice Uzhgorod Mihajlivci Mukachevo Tornalya Svalyava BeregovoNajvazhlivishi sporudiBudivlya torgovelnoyi akademiyi v Mukachevi kinoteatr Scala u Mukachevi Dim yevrejskoyi gromadi v Uzhgorodi koshickij kinoteatr Slovan sanatorij v Tatranskij Polyanci Kompleks miskogo kinoteatru ta biblioteki v Uzhgorodi miska ratusha v Mihajlivcyah budivlya torgovoyi ta promislovoyi palati v Koshice kinoteatr Capitol v Mihajlivcyah miska ratusha u VinogradoviMistobudivni proyektiKompleks yevrejskoyi sinagogi ta shkola v Koshice Lyudovit Olshleger u VikishovishiZhittyepisLyudovit Elshleger molodshij narodivsya v Koshicyah 5 bereznya 1896 roku Buv starshim sinom u sim yi Lyudovita Elshlegera pidpriyemcya nimeckogo pohodzhennya z Nalepkova Zakinchiv serednyu shkolu v Koshicyah u 1914 ta Tehnichnij universitet u Budapeshti v 1921 Cherez vijnu dovelosya perervati navchannya Zapisavsya na front i yak 19 richnij soldat ugorskoyi armiyi otrimav visoku vidznaku sribnu medal za horobrist Pislya zakinchennya budapeshtskoyi Politehniki stazhuvavsya i pracyuvav u Berlini Myunheni ta Shtutgarti Vidtak pracyuvav u byuro vidomih arhitektoriv Gerloci ta Bogdanfi v Budapeshti Pomer u Mishkolci v 1984 roci Za zapovitom Elshlegera vin mav buti pohovanij v ridnih Koshicyah Prote cherez politichni prichini cogo ne stalosya Vikonati zapovit ta perepohovati Elshlegera zmogli lishe u 2016 roci u 120 rik vid dnya narodzhennya arhitektora Nezvazhayuchi na skladnosti z vlasnistyu dilyanki rodini arhitektora na miskomu istorichnomu cvintari Rozaliya Urni z reshtkami arhitektora ta jogo druzhini pislya 32 rokiv perebuvannya v Mishkolci de pomer Elshleger nareshti znajshli spokij v ridnih Koshicyah de vin prozhiv uspishni ta shaslivi roki TvorchistTorgovelna akademiya u Mukachevi Druga polovina 1920 ih rokiv Cvij pershij samostijnij proyekt Lyudovit Elshleger realizuvav na teritoriyi Pidkarpatskoyi Rusi suchasne Zakarpattya kotra todi perebuvala u skaldi Chehovslovackogyi Respubliki Kar yera arhitektora startuvala z budivli torgovelnoyi akademiyi v Mukachevi u 1923 1925 rokah Proyekt Lyudovita Elshlegera ta jogo kolegi Gejzi Boshka vigrav 1 e misce v konkursi z pomizh 62 uchasnikiv Ce buv masshtabnij ob yekt i Elshleger u 1924 pereyihav z Budapeshtu spochatku na Pidkarpatsku Rus a potim do ridnih Koshic shob buti blizhche do budivnictva Zgodom Elshleger mav ne lishe byuro v Koshicyah ale i filiyi v Uzhgorodi ta Mukachevi Pislya pershogo uspishnogo ob yektu v Mukachevi bulo bagato zamovlen i chimalo z Pidkarpatskoyi Rusi Dlya Zakarpannya arhitektor sproyektuvav desyatki riznomanitnih budivel i shonajmenshe 15 z nih buli realizovani v Uzhgorodi Mukachevi Vinogradovi Svalyavi Beregovi Dim yevrejskoyi gromadi v Uzhgorodi Dim yevrejskoyi gromadi v Uzhgorodi 1926 budivlya z oriyentalnim prismakom ob yednuye harakternij stil z vikoristannyam elementiv pereosmislenoyi renesansnoyi arhitekturi Jogo okremi detali inspirovani arhitekturoyu renesansu slovackogo istorichnogo regionu Spish Elshleger stvoriv cyu budivlyu na zamovlennya yevrejskoyi gromadi mista Ce proekt polifunkcijnoyi sporudi de buli peredbacheni shkola kulturnij centr zhitlovi primishennya pekarnya ta yidalnya Tut prisutnya cikava sinergiya neorenesansnih elementiv triforiyiv skruglenih merloniv na dahu z plastichnimi zasobami modernizmu Znovu zh taki koloni opori strichkovi vikna plaskij dah vilne planuvannya a takozh dodatkovi elementi eri zalizobetonu i chistih form vikna ilyuminatori ta ozdoblennya v tehnici tipu shtuchnij kamin yak na kolonah shkoli Yevrejska sinagoga ta shkola v Koshice Sered robit Elshlegera vidilyayetsya kompleks sinagogi ta shkoli v Koshice 1926 1935 rr Puskinova 3 na yakomu ye reprezentativnij oriyentalnij rozpodil fasadiv Arkada z kolonami tut vtrachaye svij tradicijnij viglyad i bilshe nagaduye abstraktnij ritm vertikalnih linij Attik obshitij sharnirnimi lastivchinimi hvostami motiv bezpomilkovo vzyatij zi shidnoslovackogo Renesansu Sinagoga Kolishnya yevrejska shkola Kinoteatr Slovan Koshice Kinoteatr Slovan v Koshicyah Budivlya kinoteatru u 1927 roci bula pobudovana na zadnomu dvori istorichnoyi budivli na golovnij ploshi Koshice sho stoyit na misci kolishnoyi ratushi Nezvazhayuchi na skrutnu situaciyu Elshleger vzyavsya za zavdannya kompleksno i vikoristav ves spektr svoyih ulyublenih arhitekturnih elementiv Vhid do primishennya kinoteatru vidileno shistma konichno rozshirenimi kolonami z lihtaryami zamist kapitelej na pershomu poversi pidneseni arkadni vikna a fasad zakritij visokim attikom z arochnim ornamentom Pid chas zoseredzhenogo oglyadu motiviv harakternih dlya Elshegera miscyami mozhna sposterigati shozhist iz robotami slovenskogo arhitektora Jozhe Plechnika U 1997 1999 rokah u budivli kinoteatru bula provedena kompleksna rekonstrukciya Zaraz jogo primishennya vikoristovuyutsya yak kinoteatr prem yer kinoteatr dlya kinofestivaliv a takozh yak teatralnij zal dlya malih scenichnih form i teatralnih festivaliv abo yak prostir dlya konferencij i seminariv pokaziv mod baliv menshogo harakteru ta podobayetsya Kinoteatr Scala Mukachevo Scala perekladayetsya z nimeckoyi movi yak skelya Krim togo slovo maye italijske ta grecke skalas lingvistichne pohodzhennya i ce slovo z davnih daven poznachaye skelyastu miscevist z vistupami shozhimi na shodi yak miscya v kinoteatri Kinoteatr zvedeno v stili modernizmu Kompleks miskogo kinoteatru ta biblioteki v Uzhgorodi Proekt miskoeogo kinoteatru ta biblioteki v Uzhgorodi zvedenij u 1931 1932 roku Fasad kompleksu kinoteatru ta biblioteki ye najbilsh chistim vzircem funkcionalizmu v Uzhgorodi Koloni ozdobleni travertinom tak samo yak portal i reshta cokolnogo poverhu Osoblivsityu ye vilne planuvannya inter yeru sho stalo mozhlivim zavdyaki tehnologiyi zalizobetonu Cikavim elementom ye plaskij dah terasa yakij vzhe buv v toj chas dominantoyu progresivnih budivel prote zovsim ne chasto taki dahi rizikuvali proektuvati u nas z oglyadu na potuzhni zimovi opadi Elshleger vikoristav gorvontalni vikna yaki dayut bilshe svitla nid vertikalni vizualno pidkresliv vstavkami iz opaksitu nadmicnogo zagartovanogo skla z glyancevoyu poverhneyu yake vikoristovuvalosya dlya ekster yeriv ta inter yeriv yaki na zhal vzhe vtracheno Krim togo u budivli ye vilnij fasad tobto mozhlivist vikoristati koloni utoplenij shodo chervonoyi liniyi cokol i pasazh prohid vsomu comu zavdyachuyemo znovu zh taki mozhlivostyam budivnictva iz zalizobetonu Ob yekt roztashovanij na suchasnij vulici Voloshina 19 Perebuvaye u zapushenomu stani Gromadski aktivisti ob yednannya Uzhgorod Modernism boryatsya za zberezhennya budivli u 2018 roci nad glyadackoyu zaloyu kinoteatru rozibrali stelyu ta dah minulogo roku bulo vtracheno ozdoblennya inter yeru budivli Na zhal vlasniki budivli ne shanuyut ni kulturnu spadshinu ni dumku gromadskosti Odnim z tih hto figuruye u rekonstrukciyi kinoteatru ye Robert Brovdi biznesmen developer politik vijskovij Kinoteatr Slovan Sanatorij Tatranska polyanka Elshleger sproektuvav budivlyu u spivpraci z Sogodnishnij specializovanij likuvalnij institut respiratornih zahvoryuvan i tuberkulozu nosit im ya poeta Yirzhi Volkra yakij likuvavsya tut za chasiv pershoyi Chehoslovachchini Skladayetsya z dvoh spoluchenih mizh soboyu budivel Pershij zbudovanij u dusi fahverkovoyi tatranskoyi arhitekturi jmovirno za proektom Mayunke dlya miscevogo likarya Gura Nezvichajnim ye ploskij dah chastkovo z bojovoyu chastinoyu Chastini lodzhiyi na pivdennomu fasadi derev yani chervono ohristi predstavleni pered ceglyanoyu konstrukciyeyu Shidnu chastinu zabuduvali v bilsh suchasnij koncepciyi naprikinci dvadcyatih rokiv Planuvannya vidpovidaye koncepciyi staroyi budivli Kimnati oriyentovani na dvi storoni z pershogo poverhu ye pryamij prohid do yidalni mizh dvoma korpusami yaka bula pobudovana priblizno pid chas z yednannya dvoh korpusiv u 1934 roci Administrativni ta infrastrukturni ob yekti Ratusha v Mihajlivcyah 1927 1929 U portfolio Elshlegera znajshlosya chimalo i administrativnih budivel ratushi u zakarpatskomu Vinogradovi slovackih Mihajlivcyah Tornali ta Smolniku budivlya Torgovelnoyi palati v Koshicyah tosho Praktichno vsi ratushi arhitektora mozhna vpiznati za nevelikimi vezhechkami na dahu yaki simvolizuyut miski serednovichni vezhi befrua Natomist tipologiya ta arhitektonika inshih budivel dosit riznomanitna Najmenshoyu za rozmirom ye vhidna budivlya vodoshovisha miskogo vodogonu v Uzhgorodi 1931 Vazhlivoyu vona ye ne lishe yak odin iz vazhlivih nou hau v miskij infrastrukturi togo chasu i donini ale j yak budivlya na fasadi yakoyi ye filigrannij gerb mista Gerb u tehnici shtuchnij kamin Proyekti v UkrayiniDlya nashogo krayu arhitektor sproyektuvav desyatki riznomanitnih budivel i shonajmenshe 15 z nih buli realizovani v Uzhgorodi Mukachevi Vinogradovi Svalyavi Beregovi Budivlya torgovelnoyi akademiyi v Mukachevi 1925 Yevrejska shkola i gromadskij centr v Uzhgorodi 1926 rik vul Voloshina 32 Mukachivskij kinoteatr Scala kolishnya Peremoga 1929 Budivlya prokuraturi v Vinogradovi Kompleks miskogo kinoteatru ta biblioteki v Uzhgorodi 1932 rik vul Voloshina 19 Ratusha u Vinoradovi Vhidna budivlya miskogo vodoshovisha funkcionalizm ar deko v Uzhgorodi 1931 Proyekti za kordonomPozhezhni kazarmi Koshice Poziarnicka 2 4 1927 1928 Municipalnij budinok ratusha Mihalovce Namestie osloboditeľov 30 1927 1928 Budinok Dr Ernesta Vajsa Koshice Drevny trh 7 do 1932 Budinok druzhini Lyudovita Byurgera Koshice Shturova 21 do 1932 r Torgovo promislova palata Koshice vul Bachikova 2 1932 1933 Yevangelska cerkva Tornalya Namestie SNP 8 1933 Miskij plavalnij basejn Koshice Stanicne namestie 5 1935 Simejnij budinok E K Koshice Vatsonova 25 1936 Simejnij budinok d ra J Shyutce Koshice Narodna classeda 20 1936 Univermag Ignaca Rota Koshice Pribinova 6 1938 Lyudovit Oelshleger M Koprzhiva R Brebta E Fridmann J Sipos Vistavkova zona EXPO Kosice Komenskeho park 19 1938 Capitol kinoteatr Mier Michalovce Namestie 26 1 listopadaDzherelaVirtuoz arhitekturi modernizmu 125 rokiv Lyudovitu Elshlegeru Scala a ne Peremoga Kinoteatru v Mukachevi povernut istorichnu nazvu Arhitekturnij gid Uzhgorodom mizhvoyennij modernizm Ne vtomlyuyemos povtoryuvati ta napolyagati sho uzhgorodskij kinoteatr potribno zberegti za vsyaku cinu

Дата публікації:
Топ