Людина та зброя (роман)

«Людина і зброя» — роман на військову тематику українського письменника Олеся Гончара. Вперше надрукований у часописі «Вітчизна» у 1960 році. За цей роман, у 1962 році, письменник отримав Шевченківську премію.

Людина і зброя
Жанр	^d
Форма	роман
Автор	Гончар Олесь Терентійович
Мова	українська
Опубліковано	1960
Нагороди

Олесь Гончар працював над романом протягом 1957-1959 років. Вперше він був надрукований у часописі «Вітчизна» у 1960 році, згодом окремим виданням. Критики називають роман своєрідною передісторією трилогії «Прапороносці». Роман розповідає про студбатівців — членів добровільного студентського батальйону. Герої, студенти Харківського університету, на початку Німецько-Радянської війни полишають навчання і записуються добровольцями до армії, щоб захистити «спадщину людського духу», «життя в усій його цілості». В романі реалістично зображуються перші місяці війни.

Важливу роль у романі відіграють вставні «Листи з ночей оточенських», написані від імені одного з героїв, Богдана Колосовського. На думку літературознавця Миколи Кодака, Колосовський виступає як «швидше за все філософськи пристрасне alter ego автора-лірика».

У 1962 році Олесю Гончару за роман «Людина і зброя» було присуджено Шевченківську премію.

Примітки

1. Іванович, Братан Микола (6 травня 2016). prosvita-ks.co.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 11 лютого 2020.
2. . md-eksperiment.org. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 11 лютого 2020.

Джерела

• Протокол № 3 засідання Урядового республіканського комітету по преміях імені Т. Г. Шевченка. (22 лютого 1962 року) // До 50-річчя заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка. Документи ЦДАВО України [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]