Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Людина яка сміється фр L Homme qui rit історичний роман французького письменника Віктора Гюго написаний в 1860 х роках Г

Людина, яка сміється (роман)

Людина, яка сміється (роман)

«Людина, яка сміється» (фр. L'Homme qui rit) — історичний роман французького письменника Віктора Гюго, написаний в 1860-х роках. Головний герой роману — Гуїнплен, ще хлопчиком навмисне понівечений компрачикосами. Дія відбувається в Англії кінця XVII — початку XVIII століття. По ходу дії головний герой, повторюючи долю Попелюшки, з ярмаркового актора стає пером Англії. Роман побачив світ в 1869 році.

Людина, яка сміється
фр. L'Homme qui rit
image
Жанрісторична белетристика і d
Формароман
АвторВіктор Гюго
Мовафранцузька
Опубліковано1869
Країнаimage Франція
Наступний твірДев'яносто третій рік
image Цей твір у Вікісховищі

Сюжет

Точкою відліку в сюжеті роману є 29 січня 1690 року, коли з острова Портленд утікає на кораблі зграя компрачикосів. Вони — торговці дітьми, здатні перетворювати їх на виродків на втіху публіці. Ще недавно суспільство й уряди заохочували діяльність компрачикосів, але тепер їх оголосили злочинцями й переслідують. На березі залишається кинута компрачикосами дитина.

Долаючи холод, смертельну небезпеку і страх, дитина рятує сліпу дівчинку-немовля. Зіткнувшись з людською байдужістю, знаходить притулок у візку Урсуса, бродячого актора, лікаря та філософа.

У той самий час корабель компрачикосів, захоплений бурею, починає тонути. Як жест покаяння вони кидають у море пляшку з визнанням своїх злочинів.

Дія триває через 15 років, в 1705 році. Урсус став батьком і вчителем для Деї і Гуїнплена. Понівечене компрачикосами обличчя, з «ротом, що відкривається до вух, вухами, загнутими до самих очей, безформним носом, …, і обличчям, на яке не можна було поглянути без сміху», дозволяє Гуїнплену і його названій сім'ї отримувати у публіки достатньо для життя. Незважаючи на своє каліцтво і викликані їм глузування, Гуїнплен був щасливий і був здатний на співчуття до інших людей. Юнак і Дея закохані одне в одного, Гюго підкреслює чистоту і натхненність їх любові, в якій немає нічого плотського.

Гуїнплена зауважує герцогиня Джозіана, пересичена і гордовита красуня, чуттєва жінка, яка не заводить коханця лише тому, що нікого не могла визнати гідним. Її притягує його потворність, і вона вирішує, що «король виродків», найнижча людина в світі, має стати її коханцем. Хоча Гуїнплена вражає тілесна краса герцогині, він не відповідає на її заклик.

З'ясовується, що головний герой — син лорда, за наказом короля Якова II позбавлений титулу і відданий у руки компрачикосів. У нього є ім'я — Фермен Кленчарлі, і йому по праву належить титул, що носиться до цього моменту його єдинокровним братом, пером Девідом Деррі-Мойр Кленчарлі. Разом з титулом і маєтком до нього переходять і заручини з нареченою Девіда, якою стала герцогиня Джозіана. Гуїнплен прагне поділитися новиною і грошима з Урсусом, але заважає інтриган Баркільфедро — він повідомляє Урсусу, що Гуїнплен мертвий, і наказує покинути Англію.

image
Фронтиспіс першого американського видання (1869)

У першу ніч і перший день свого нового життя Гуїнплен стикається з безліччю спокус, він впивається знайденим багатством і владою, на короткий час забуває про своїх близьких і майже поступається тваринній любові до Джозіани.

На церемонії посвяти в пери Англії герой, який вважає себе посланцем від низів англійського суспільства, виступає з промовою, розповідаючи про убогість і безправ'я простого народу в надії достукатися до сердець можновладців. Промова викликає лише глузування, і тільки гульвіса Девід, який нерідко раніше ходив серед простого народу під виглядом матроса Том-Джим-Джека і під цим ім'ям був покровителем Гуїнплену, згоден з його ідеями. Однак у своїй сумбурній промові той ненароком зачепив честь матері Девіда і тепер повинен битися на дуелі з недавно знайденим братом.

Гуїнплен біжить з Лондона, сподіваючись побачити Дею, але дізнається, що Урсус продав свій візок і поїхав. Відчуває, що поки він був захоплений зваленим на нього багатством і владою, він утратив усе найдорожче, юнак хоче заподіяти собі смерть, але в останню мить зустрічає Гомо, ручного вовка Урсуса. Вони знаходять Урсуса і Дею, але хворе серце дівчини не виносить туги за втраченим коханим, а слідом за тим — потрясіння від раптового його повернення. Дея вмирає, і юнак з горя кидається в воду.

Романтизм або реалізм?

Радянські літературознавці часто міркували на предмет того, відносити роман Гюго цілком до романтизму або ж до творів, перехідних від романтизму до критичного реалізму. Так, М. Яхонтова називає роман Гюго реалістичним твором з елементами романтизму. У літературознавстві XIX століття переважала думка про домінування саме романтичного начала. Як аргументи наводили образи головних персонажів роману, які бачилися носіями якостей, властивих романтичному герою (прагнення до свободи, вираженість моральних засад тощо).

Базова ситуація роману — незвичайний герой у незвичайних обставинах — типова для романтизму, однак деякі риси (наприклад, демонстрація соціальної природи конфліктів у романі) зближують його з літературою більш реалістичного напряму, зокрема з Діккенсом. Описуючи жорстокість політичної системи й аристократичної еліти, протиставляючи їм високі моральні якості народу, Гюго розвиває властивий романтизму топос історії людства як вічного протистояння між добрим і злим началом у людських душах і у світі. Поетика роману заснована на романтичному контрасті, Гюго часто вдається до гротеску.

При роботі над романом Гюго хвилювали питання про долю дітей, особливо тих, що втратили батьків, і про місце знаті в суспільстві. Він навіть казав, що книгу треба було б назвати «Аристократія». У кульмінаційній промові Гуїнплена в палаті лордів герой виступає від імені всього народу. «Аристократія корчиться в передсмертних судорогах, народ Англії росте», — писав Гюго. Деякі автори бачать перекличку між ідеологією роману Гюго і міркуваннями Достоєвського про сльозинку дитини.

Екранізація роману

Див. також

  • Наркирьер Ф. С. Творчество Виктора Гюго после 1848 г. // [1] — М. : Наука, 1991. — Т. 7. — С. 281—288. з джерела 8 червня 2021
  • Черневич М. Н. Гюго // [2] — М. : Советская энциклопедия, 1964. — Т. 2. — С. 470—477. з джерела 8 червня 2021

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lyudina yaka smiyetsya fr L Homme qui rit istorichnij roman francuzkogo pismennika Viktora Gyugo napisanij v 1860 h rokah Golovnij geroj romanu Guyinplen she hlopchikom navmisne ponivechenij komprachikosami Diya vidbuvayetsya v Angliyi kincya XVII pochatku XVIII stolittya Po hodu diyi golovnij geroj povtoryuyuchi dolyu Popelyushki z yarmarkovogo aktora staye perom Angliyi Roman pobachiv svit v 1869 roci Lyudina yaka smiyetsyafr L Homme qui ritZhanristorichna beletristika i dFormaromanAvtorViktor GyugoMovafrancuzkaOpublikovano1869Krayina FranciyaNastupnij tvirDev yanosto tretij rik Cej tvir u VikishovishiSyuzhetTochkoyu vidliku v syuzheti romanu ye 29 sichnya 1690 roku koli z ostrova Portlend utikaye na korabli zgraya komprachikosiv Voni torgovci ditmi zdatni peretvoryuvati yih na virodkiv na vtihu publici She nedavno suspilstvo j uryadi zaohochuvali diyalnist komprachikosiv ale teper yih ogolosili zlochincyami j peresliduyut Na berezi zalishayetsya kinuta komprachikosami ditina Dolayuchi holod smertelnu nebezpeku i strah ditina ryatuye slipu divchinku nemovlya Zitknuvshis z lyudskoyu bajduzhistyu znahodit pritulok u vizku Ursusa brodyachogo aktora likarya ta filosofa U toj samij chas korabel komprachikosiv zahoplenij bureyu pochinaye tonuti Yak zhest pokayannya voni kidayut u more plyashku z viznannyam svoyih zlochiniv Diya trivaye cherez 15 rokiv v 1705 roci Ursus stav batkom i vchitelem dlya Deyi i Guyinplena Ponivechene komprachikosami oblichchya z rotom sho vidkrivayetsya do vuh vuhami zagnutimi do samih ochej bezformnim nosom i oblichchyam na yake ne mozhna bulo poglyanuti bez smihu dozvolyaye Guyinplenu i jogo nazvanij sim yi otrimuvati u publiki dostatno dlya zhittya Nezvazhayuchi na svoye kalictvo i viklikani yim gluzuvannya Guyinplen buv shaslivij i buv zdatnij na spivchuttya do inshih lyudej Yunak i Deya zakohani odne v odnogo Gyugo pidkreslyuye chistotu i nathnennist yih lyubovi v yakij nemaye nichogo plotskogo Guyinplena zauvazhuye gercoginya Dzhoziana peresichena i gordovita krasunya chuttyeva zhinka yaka ne zavodit kohancya lishe tomu sho nikogo ne mogla viznati gidnim Yiyi prityaguye jogo potvornist i vona virishuye sho korol virodkiv najnizhcha lyudina v sviti maye stati yiyi kohancem Hocha Guyinplena vrazhaye tilesna krasa gercogini vin ne vidpovidaye na yiyi zaklik Z yasovuyetsya sho golovnij geroj sin lorda za nakazom korolya Yakova II pozbavlenij titulu i viddanij u ruki komprachikosiv U nogo ye im ya Fermen Klencharli i jomu po pravu nalezhit titul sho nositsya do cogo momentu jogo yedinokrovnim bratom perom Devidom Derri Mojr Klencharli Razom z titulom i mayetkom do nogo perehodyat i zaruchini z narechenoyu Devida yakoyu stala gercoginya Dzhoziana Guyinplen pragne podilitisya novinoyu i groshima z Ursusom ale zavazhaye intrigan Barkilfedro vin povidomlyaye Ursusu sho Guyinplen mertvij i nakazuye pokinuti Angliyu Frontispis pershogo amerikanskogo vidannya 1869 U pershu nich i pershij den svogo novogo zhittya Guyinplen stikayetsya z bezlichchyu spokus vin vpivayetsya znajdenim bagatstvom i vladoyu na korotkij chas zabuvaye pro svoyih blizkih i majzhe postupayetsya tvarinnij lyubovi do Dzhoziani Na ceremoniyi posvyati v peri Angliyi geroj yakij vvazhaye sebe poslancem vid niziv anglijskogo suspilstva vistupaye z promovoyu rozpovidayuchi pro ubogist i bezprav ya prostogo narodu v nadiyi dostukatisya do serdec mozhnovladciv Promova viklikaye lishe gluzuvannya i tilki gulvisa Devid yakij neridko ranishe hodiv sered prostogo narodu pid viglyadom matrosa Tom Dzhim Dzheka i pid cim im yam buv pokrovitelem Guyinplenu zgoden z jogo ideyami Odnak u svoyij sumburnij promovi toj nenarokom zachepiv chest materi Devida i teper povinen bitisya na dueli z nedavno znajdenim bratom Guyinplen bizhit z Londona spodivayuchis pobachiti Deyu ale diznayetsya sho Ursus prodav svij vizok i poyihav Vidchuvaye sho poki vin buv zahoplenij zvalenim na nogo bagatstvom i vladoyu vin utrativ use najdorozhche yunak hoche zapodiyati sobi smert ale v ostannyu mit zustrichaye Gomo ruchnogo vovka Ursusa Voni znahodyat Ursusa i Deyu ale hvore serce divchini ne vinosit tugi za vtrachenim kohanim a slidom za tim potryasinnya vid raptovogo jogo povernennya Deya vmiraye i yunak z gorya kidayetsya v vodu Romantizm abo realizm Radyanski literaturoznavci chasto mirkuvali na predmet togo vidnositi roman Gyugo cilkom do romantizmu abo zh do tvoriv perehidnih vid romantizmu do kritichnogo realizmu Tak M Yahontova nazivaye roman Gyugo realistichnim tvorom z elementami romantizmu U literaturoznavstvi XIX stolittya perevazhala dumka pro dominuvannya same romantichnogo nachala Yak argumenti navodili obrazi golovnih personazhiv romanu yaki bachilisya nosiyami yakostej vlastivih romantichnomu geroyu pragnennya do svobodi virazhenist moralnih zasad tosho Bazova situaciya romanu nezvichajnij geroj u nezvichajnih obstavinah tipova dlya romantizmu odnak deyaki risi napriklad demonstraciya socialnoyi prirodi konfliktiv u romani zblizhuyut jogo z literaturoyu bilsh realistichnogo napryamu zokrema z Dikkensom Opisuyuchi zhorstokist politichnoyi sistemi j aristokratichnoyi eliti protistavlyayuchi yim visoki moralni yakosti narodu Gyugo rozvivaye vlastivij romantizmu topos istoriyi lyudstva yak vichnogo protistoyannya mizh dobrim i zlim nachalom u lyudskih dushah i u sviti Poetika romanu zasnovana na romantichnomu kontrasti Gyugo chasto vdayetsya do grotesku Pri roboti nad romanom Gyugo hvilyuvali pitannya pro dolyu ditej osoblivo tih sho vtratili batkiv i pro misce znati v suspilstvi Vin navit kazav sho knigu treba bulo b nazvati Aristokratiya U kulminacijnij promovi Guyinplena v palati lordiv geroj vistupaye vid imeni vsogo narodu Aristokratiya korchitsya v peredsmertnih sudorogah narod Angliyi roste pisav Gyugo Deyaki avtori bachat pereklichku mizh ideologiyeyu romanu Gyugo i mirkuvannyami Dostoyevskogo pro slozinku ditini Ekranizaciya romanuLyudina yaka smiyetsya The Man Who Laughs Krayina SShA 1928 rik Nime kino Rezhiser Pol Loni Trivalist 1 god 51 hv V rolyah Konrad Fejdt Olga Baklanova Meri Filbin Chezare Gravina Klasichna kincivka romanu u filmi zaminena hepi endom Lyudina yaka smiyetsya L Uomo che ride 1966 rik Krayina Italiya Rezhiser Korbuchchi Serdzho Lyudina yaka smiyetsya L homme qui rit 1971 rik Krayina Franciya Rezhiser Zhan Kershbron Jean Kerchbron Trivalist 3 g 53 hv Lyudina yaka smiyetsya L homme qui rit 2012 rik Krayina Franciya Rezhiser Zhan P yer Ameri Prem yera 19 gruden 2012Div takozhNarkirer F S Tvorchestvo Viktora Gyugo posle 1848 g 1 M Nauka 1991 T 7 S 281 288 z dzherela 8 chervnya 2021 Chernevich M N Gyugo 2 M Sovetskaya enciklopediya 1964 T 2 S 470 477 z dzherela 8 chervnya 2021 ol section

Дата публікації:
Топ