Любомир Т. Винник

Любомир Т. Винник (нім. Lubomir T. Winnik; псевдонім CATO (укр. Като); нар. 7 травня 1943, с. Камінне) — швейцарський журналіст, письменник, художник, картуніст, фотограф, член Союзу журналістів Швейцарії та Міжнародної Федерації журналістів, член Спілки письменників Швейцарії.

Любомир Т. Винник
нім. Lubomir T. Winnik
Народився	7 травня 1943(1943-05-07) (81 рік) Камінне, Надвірнянського району Івано-Франківської області
Громадянство	Швейцарія
Діяльність	Журналіст/Письменник
В 1966-1968 рр. літературний працівник районної газети «Радянська Верховина», співпрацює з обласною газетою «Прикарпатська правда». В 1968-1970 рр. журналіст львівської газети «Вільна Україна» та кінокореспондент Львівського обласного телебачення. 16 вересня 1971 року через переслідування та загрозу особистому життю виїздить з України. У Польщі працює на посаді журналіста у варшавському журналі «Stolica». Співпрацює з варшавськими газетами та журналами: «Szpilki», «Za i przeciw», «Persperktywy», «Heinal mariackij», «Nasze zdrowie». Колекція фотографій Варшави з 1971-1973 рр. знаходиться в Fundacja Ośrodka KARTA. Від жовтня 1973 року живе у Швейцарії. Окрім роботи в суді та поліції, де Любомир Винник 14 років виконував обов’язки перекладача під присягою, він починає дописувати до німецькомовних газет та виконувати карикатури на замовлення медій, одночасно здобуває освіту в Інституті імені Гете. Працює журналістом, дизайнером, карикатуристом, фотографом і відеорепортером, а також перекладачем для численних журналів, PR, рекламних агенцій, знімає для швейцарського телебачення DRS. З редакційними завданнями відвідав десятки країн, переважно Близький Схід та Середземноморський басейн. Був заступником головного редактора швейцарської (німецькомовної) газети «Schwiezerziet». Творчість Нині вільний журналіст та письменник. Пише для швейцарсько-німецької та німецької преси, зокрема берлінського тижневика «Junge Frieheit». Автор німецькомовних книг «Quo imus?» «Куди йдемо?» , «Jedem Teufel seine Hölle» «Кожному дідькові своє пекло», «Der Totgesagte der Wolfsschanze» ; книжки афоризмів та дефініцій українською мовою «За крок від Содому», еротичних новел «У затінку Венери» . В жовтні 2019 року вийшла друком книга «Napoleon war mein Lehrmeister». Співпрацював з київською газетою «Слово», «Коломийськими Вістями», багато років писав для івано-франківської «Галичини». Виставки 58 національних та інтернаціональних індивідуальних виставок — живопис, карикатура, колаж, рисунок, фотографія. Зокрема шість виставок відбулись в Україні: по дві у Коломиї та Львові, одна в Івано-Франківську і Чернівцях. 2002 рік — м. Львів, галерея Василя Пилип'юка, фотовиставка «Мій Опфікон»; 2010 рік — м. Коломия, Музей історії міста, фотовиставка «Подорожі з 26 країн світу»; 2011 рік — м. Коломия, Музей історії міста, виставка картуну; 2011 рік — м. Львів, Музей Ідей, виставка картуну в рамках Форуму видавців; 2012 рік — м. Івано-Франківськ, Художня галерея Національної спілки художників України, виставка картуну та фотографії; 2012 рік — м. Чернівці, Німецький дім, виставка картуну та графіки. Чимало художніх творів зберігаються у картинних галереях, в Музеї картуну в м. Базель та в приватних колекціях Європи. Нагороди Золота медаль Європи «За досягнення в мистецтві» (1982 р., Баден-Баден, Німеччина). Нагорода «За заслуги перед Прикарпаттям» (2012 р., Івано-Франківськ). Посилання Про ХХ століття й українську дійсність [ 31 травня 2012 у Wayback Machine.] ЛЮБОМИР Т. ВИННИК: ПРО КАРТУНИ, САЛО ТА ГУЦУЛІВ [ 20 липня 2012 у Wayback Machine.] Любомир Т. Винник: «Нагорода від Прикарпаття для мене — це додатковий стимул допомагати Україні здобувати світове визнання» [ 1 липня 2012 у Wayback Machine.] ЧОТИРИ МОВИ Й ОДНА ШВАЙЦАРІЯ [ 6 березня 2022 у Wayback Machine.] Любомир Т. ВИННИК: "Через те, що з поляками розмовляв польською мовою, мене звинуватили у «зраді радянської батьківщини» [ 23 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Любомир Винник підкорює Львів Філіжанка кави з Любомиром Винником (Lubomir T. Winnik) Любомир Винник знову відвідав Коломию Презентував виставку робіт Любомир Винник Багатогранний Любомир Винник [ 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Зустріч Любомира Винника з учнями ЗОШ № 1 У Коломиї відкрилась виставка картуна і графіки Lubomir T. Winnik (Любомир Т. Винник): «Коломийці у Швайцарії» Любомир ВИННИК: «Для найменшого успіху на чужині треба перескочити тисячі колод, кинутих під ноги» [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] В Україні критикує, а в Європі хвалить^[недоступне посилання з липня 2019] Spaziergang durch die Wolfsschanze [2] [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] Примітки Lubomir Winnik [ 17 січня 2015 у Wayback Machine.] (нім.) . www.zsv-online.ch. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 27 серпня 2021. . esu.com.ua. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021. . knygy.com.ua. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021. . www.foto.karta.org.pl. Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 4 серпня 2021. . knygy.com.ua. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021. Winnik, Lubomir T.; Meier, Werner (1 червня 2010). . Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021. . web.archive.org. 20 січня 2015. Архів оригіналу за 20 січня 2015. Процитовано 4 серпня 2021. Книгарня 'Є'. . book-ye.com.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021. . Verlag der Schweizer Literaturgesellschaft (de-DE) . Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 4 серпня 2021. . Чернівці, Чернівецька область - новини в газеті Версії (укр.). 2 листопада 2012. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.