Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луї Еме Оґюстен Ле Пренс фр Louis Aimé Augustin Le Prince нар 28 серпня 1841 Мец Франція безвісти пропалий з 16 вересня

Луї Ле Пренс

Луї Ле Пренс

Луї Еме Оґюстен Ле Пренс (фр. Louis Aimé Augustin Le Prince; нар. 28 серпня 1841, Мец, Франція — безвісти пропалий з 16 вересня 1890, Франція) — французький винахідник, який створив для запису рухомого зображення одну з перших хронофотографічних камер з одним об'єктивом і гнучким рулонним носієм. Пристрої, створені Ле Пренсом, вважаються першими в історії прототипами кінознімального апарату, найбільш близькими до нього за принципом дії.

Луї Ле Пренсфр. Louis Le Princeimage
Луї Ле Пренс. 1880-ті роки.
Ім'я при народженніЛуї Еме Оґюстен Ле Пренс
фр. Louis Aimé Augustin Le PrinceДата народження28 серпня 1841(1841-08-28)Місце народженняМец, ФранціяДата смертібезвісти пропалий з 16 вересня 1890 рокуМісце смертіневідомеНаціональністьфранцузГромадянствоimage Франція
image СШАПрофесіяінженер
винахідник
кінооператор
режисер
акторДружинаЕлізабет Вітлі
(у шлюбі з 1869 до 1890)ДітиdIMDbID 1284117image Луї Ле Пренс у Вікісховищі

16 вересня 1890 року Ле Пренс зник за загадкових обставин. Через 5 років, 28 грудня 1895 року, на бульварі Капуцинок у Парижі пройшов перший у світі комерційний кінопоказ, організований братами Люм'єр. Ця дата і стала «офіційним» днем народження кінематографу, а пам'ять про справжнього винахідника кіно і першого в історії режисера стерлася.

Життєпис

Луї Ле Пренс народився 28 серпня 1841 році в місті Мец, Франція. Батько винахідника був офіцером артилерії, членом Ордена Почесного легіону. Ле Пренс багато часу проводив у майстерні одного з друзів батька, одного з творців дагеротипії (першого поширеного способу фотографування) Луї Даґера. Його дружба з Луї Даґером дозволила освоїти основи хімії та фотографії.

image
Луї Ле Пренс. Близько 1885 року.

Навчався Ле Пренс спочатку в Паризькій школі живопису, потім переїхав до Німеччини та вивчав фізику та хімію у Лейпцизькому університеті. Отримані знання стали в пригоді Ле Пренс під час його подальшої дослідницької діяльності.

Ле Пренс у 1866 році, на запрошення свого студентського товариша Джона Вітлі, переїхав до Англії. Влаштувався у місті Лідс, графство Західний Йоркшир. Фірма, що належала батькові Вітлі, займалася виготовленням з латуні клапанів і інших механічних деталей. Три роки по тому Ле Пренс одружився з сестрою Джона, художницею Елізабет Вітлі.

Під час французько-прусської війни Ле Пренс був добровольцем, воював під Парижем. Після закінчення війни він повернувся до Англії у 1871 році, та разом з дружиною відкрив «Технічну школу мистецтв», у якій розробляв спосіб нанесення кольорових пігментних фотографій на метал і кераміку.

У 1881 році сім'я переїхала до США, де Ле Пренс працював як агент компанії Вітлі. Там він став менеджером групи французьких художників, що створювали діорами знаменитих військових битв для їх демонстрації в Нью-Йорку, Вашингтоні та Чикаго. Одночасно він продовжив розпочаті раніше досліди зі створення рухомих фотографій та пошуку найбільш зручного носія інформації для цього. Саме тоді він створив перший апарат з 16 об'єктивами.

Після повернення до Лідсу в травні 1887 року Ле Пренс продовжив працювати над вдосконаленням хронофотографічних апаратів у невеликій власній майстерні, за адресою Вудгаус Лейн, 160. У цій майстерні були створені всі наступні конструкції, а потім зняті його фільми.

У 1889 році Ле Пренс отримав подвійне французько-американське громадянство, для просування своїх розробок одночасно, як у Європі, так і Америці. Однак, плани так і не здійснилися через його таємниче зникнення у 1890 році.

Зникнення

Незадовго до запланованої поїздки в США з метою організації публічного показу своїх винаходів в особняку Морріс-Джумель на Мангеттені (Нью-Йорк) Ле Пренс вирушив відвідати друзів і родичів. Покинувши Бурж, він 13 вересня 1890 року попрямував у Діжон до брата, де пробув недовго. 16 вересня 1890 року Ле Пренс (якщо це був він) сів на потяг до Парижа, звідки збирався пересісти на експрес до Лондона, щоб запатентувати свій винахід у Великій Британії.

Але у Париж він так і не приїхав. Друзі, які його прийшли зустрічати не знайшли його на прибулому потязі. Розпочатий незабаром французькою поліцією і Скотланд-Ярдом розшук не приніс результатів — Ле Пренса більше ніхто з родичів та знайомих ніколи не бачив. Відомо, що коли потяг від'їхав від станції, Ле Прінс зареєстрував свій багаж і потім увійшов в своє купе, після чого ніхто не бачив, як він виходив з нього всю ділянку шляху. З'ясувалося, що в останній раз Ле Пренса бачили різні працівники поїзда, які перевіряли його багаж, а потім входили до його купе. Провідники не бачили, щоб Ле Пренс сходив на проміжних станціях. По приїзду він не вийшов, було послано провідника, бо думали, що він заснув. Купе виявилося замкненим і порожнім всередині, вікна купе були також замкнені, а його тіло, багаж та одяг так і не були знайдені. Поліція не змогла знайти факти того, що на Ле Пренса міг хтось напасти в його купе або навіть вбити, там не було ні слідів крові, ні ознак того, що в купе була боротьба. У ті часи кожне купе мало окремий вихід прямо на платформу, тобто, проникнути в купе на ходу можна було тільки зовні (наприклад, по даху), так само як і вибратися з нього. Пасажири потяга його теж не згадали, хоча він мав великий для того часу зріст у 193 см і вирізнявся серед натовпу, як і ніяких підозрілих подій під час поїздки.

Загадка зникнення Ле Пренса не розкрита до цього часу, та існують чотири основні версії, що пояснюють її:

Самогубство

Онук брата Ле Пренса розповідав кіноісторику Жоржу Потоньє (фр. Georges Potonniée) про те, що його двоюрідний дід неодноразово згадував про те, що знає відмінний спосіб самогубства, після якого його тіло ніколи не буде знайдено. Однак сам Потоньє висловлює сумніви у факті суїциду, оскільки фінансові справи Ле Пренса були в порядку, а винахід був вельми перспективним. Немає ніяких підтверджень цього, як немає й очевидного способу, яким він міг це здійснити, принаймні, в поїзді. Інші гіпотези полягали в тому, що Ле Пренс міг накласти на себе руки, тому що начебто з'ясувалося, що він, можливо, був гомосексуалом, чи що він пішов, щоб десь почати нове життя і зникнути з суспільного життя, проте ніяких доказів цього теж немає.

Результат війни патентів

Крістофер Роуленс (англ. Christopher Rawlence) розробляв версію про вбивство в результаті патентної війни, про що у 1990 році написав книгу і зняв документальну кінострічку «Зниклий фільм». Після того, що сталося, дружина Ле Пренса Елізабет звинуватила американських конкурентів у нечесній грі, покликаної зберегти олігополію в США. Незабаром сім'я винахідника почала судову тяжбу з Едісоном з приводу пріоритету в області технологій кіно, відому як «Акт 6928». Незважаючи на це, у 1909 році Едісон був визнаний одноосібним винахідником кінематографа в США. Адольф, старший син Ле Пренса, запрошений як свідок на судові слухання про пріоритет, у 1902 році був знайдений у Нью-Йорку застреленим у своєму готельному номері. Двері виявилися замкненими зсередини, а зброї поруч з трупом поліція не знайшла, як і вбивць Ле Пренса-молодшого.

В архівах Нью-Йоркської бібліотеки виявлено начебто можливі докази того, що саме Томас Едісон замовив вбивство Луї Ле Пренса. В одному із записників Едісона знайдено запис від 20 вересня 1890 року, зроблений власноруч Едісоном, в якій написано таке: «Ерік подзвонив мені сьогодні з Діжона. Це було зроблено. Пренса більше немає. Це хороші новини, але я здригнувся, коли він сказав мені. Вбивство — не моє. Я винахідник, і мої винаходи рухомих зображень тепер можуть розвиватися». Цей запис був визнаний справжнім.

Викрадення в інтересах сім'ї

У 1966 році Жак Деланд (фр. Jacques Deslandes) висунув теорію, яка пояснює зникнення Ле Пренса його власною інтригою через фінансові чи сімейні обставини. Було навіть зроблено припущення про можливе шахрайство винахідника, який побоювався викриття. Після спростування цієї версії, вона знову з'явилася, коли журналіст Лео Соваж (фр. Léo Sauvage) процитував газетну замітку, знайдену бібліотекарем Діжона П'єром Грасом. У статті зазначено, що Ле Пренс помер у Чикаго в 1898 році, куди переїхав на вимогу сім'ї, оскільки був гомосексуалом. Однак інших згадок про нетрадиційну орієнтацію винахідника, не знайдено.

Вбивство братом через гроші

У 1967 році Джин Мітрі припустив, що Ле Пренс ніколи не сідав на потяг, а був убитий власним братом незадовго до цього.

Ле Пренс був офіційно оголошений мертвим у 1897 році.

У 2003 році в поліцейських архівах Парижа виявлена, датована 1890 роком фотографія потопельника, схожого на Ле Пренса. Проте ніколи не було доведено, що цей труп дійсно належав йому.

Історія винаходу

image
Кадр кіноролика «Сцена в саду Равндгей», 1888

Після успіхів Едварда Мейбріджа та Етьєна-Жуля Маре в галузі хронофотографії, які справили величезне враження на Ле Пренса, він вирішив продовжити дослідження в цій царині. На початку 1888 року він зібрав свій перший хронофотографічний апарат з 16 об'єктивами, розміщеними у 4 ряди. Апарат відразу ж був запатентований в Англії, Франції та США. Об'єктиви, з індивідуальними фотозатворами, по черзі знімали на дві котушки рулону негативного фотопаперу, розробленої у 1884 році Джорджем Істменом і Вільямом Вокером. На кожному з рулонів виходили два ряди зображень. До наших днів дійшла лише одна зйомка, зроблена цим апаратом, під назвою «Людина, що виходить з-за рогу». Вважається, що цей хронофотографічний знімок зроблений до середини серпня 1887 року.

Незабаром винахідник обмежився одним об'єктивом, що знімав на єдину котушку, в його наступній конструкції під назвою «LPCCP MkI». Другий об'єктив, розташований над знімальним, використовувався у вбудованому візирі. Вдосконалений апарат «LPCCP MkII» такої ж конструкції знімав на котушку фотопаперу шириною 54-мм (за іншими даними, 60 або 64-мм), що переривчасто переміщався повз кадрове вікно. У момент переміщення паперу світло від об'єктива перекривалося дисковим обтюратором. Отриманим апаратом, на рулоні світлочутливого паперу шириною 54 мм, 14 жовтня 1888 року знято кіноролик «Сцена в саду Равндгей», тривалістю 1,66 секунд, а пізніше Рух транспорту по мосту Лідс та «Акордеоніст». Акторами у стрічці виступили члени сім'ї та друзі Ле Пренса.

Патент на камеру «LPCCP MkII» отримано 16 листопада 1888 року. У вересні 1890 року Ле Пренс, повернувшись у Францію для зустрічі з рідними, готувався запатентувати у Великій Британії свою нову камеру для її реклами у США. Однак здійснити плани не вдалося, так як Ле Пренс таємниче зник. Коли у 1897 році було оголошено про його смерть, апарати були конфісковані, а патенти анульовані. Через це Ле Пренс і його винаход так і не отримали широкої популярності, хоча випередили інші розробки в цій галузі. Фільми Ле Пренса зняті за півтора року до появи першого працездатного «Кінетограф» Едісона і майже за сім років до створення «сінематографа» братами Люм'єр — офіційної дати народження кіно.

image
Хронофотографія «Людина, виходить з-за рогу», 1887

У 1900 році під час «війни патентів» між учасниками зародження кіноринку, один з операторів кінокомпанії «Мутоскоп і Байограф» розшукав конфісковані апарати Ле Пренса та прийшов до висновку, що винахідник міг робити зйомку задовільної якості вже у 1888 році. Однак, відсутність перфорації зумовила низьку точність транспортування стрічки і нерівномірний крок кадру. Зняті кіноролики вимагали подальшого розрізання та наклеювання окремих віддрукованих позитивних кадрів на барабан зоопраксископа або іншого аналогічного пристрою.

За життя Ле Пренса його фільми ніколи не демонструвалися публіці, існуючи тільки у вигляді набору кадрів на фотопапері. У той же час, будова і принцип дії апарату «LPCCP Mk II» були дуже близькі до «сінематографа», перевершуючи першу модель «Кінетограф» за рахунок переривчастого переміщення носія. Емульсія паперових негативів Ле Пренса була перенесена на скляну підкладку Музеєм науки в Лондоні, куди дочка винахідника Мері передала у 1930 році вихідні матеріали, що збереглися. Зображення, що рухається за допомогою двох роликів, було вперше відтворено цифровими методами тільки у 1989 році Британським національним медіамузеєм у Бредфорді.

Фільмографія

Список кінороликів, якій збереглися, знятих Ле Пренсом хронофотографічною камерою «LPCCP Mk II», і пізніше анімованих цифровим способом. До переліку не увійшла «Людина, що виходить з-за рогу», знятий першою моделлю камери з 16 об'єктивами, який не був анімаційним.

24 жовтня 1888 року, на 72 році життя, померла теща Луї Ле Пренса — Сара Робінсон Вітлі. Її було поховано 27 жовтня 1888 року.

image
Пам'ятна дошка на мосту Лідс-Брідж у місті Лідс, де Ле Пренс відзняв кіноролик «Рух транспорту по мосту Лідс»

Сара Робінсон Вітлі померла всього через десять днів після того, як Ле Пренс зняв її у фільмі «Сцена в саду Равндгей». Її можна вважати однією з перших у світі кіноакторок.

Вшанування пам'яті

Незважаючи на те, що Ле Пренс так і не отримав міжнародного визнання як винахідник кінематографа, в місті Лідс, де він жив і працював, пам'ять про нього зберігається до цих пір.

12 грудня 1930 року лорд-мер Лідса відкрив бронзову дошку на колишній майстерні, де були створені останні апарати.

У 2003 році відділення кіно і телебачення Лідського університету було названо на честь Ле Пренса.

У французькому місті Ліоні досі діє Асоціація друзів Ле Пренса (фр. L'Association des Amis de Le Prince).

У 2015 році вийшла незалежна документальна стрічка про Ле Пренса «Перший фільм» (англ. The First Film). Її сценаристом, продюсером і режисером став уродженець Лідса Девід Вілкінсон, який досліджував життя Ле Пренса більше 30 років.

Примітки

  1. . Local Heroes Index (англ.). BBC. Архів оригіналу за 28 листопада 1999. Процитовано 26 квітня 2015.
  2. Turning Points In Film History, 2004.
  3. . Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 22 липня 2017.
  4. Свідоцтва про народження [ 28 листопада 1999 у Wayback Machine.] [1] [ 16 травня 2012 у Wayback Machine.]
  5. Herbert, Stephen. . Who's Who of Victorian Cinema. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 26 серпня 2006.
  6. Adventures in CyberSound: Le Prince, Louis Aimé Augustin, Dr Russell Naughton (using source: Michael Harvey, NMPFT Pioneers of Early Cinema: 1. Louis Aimé Augustin Le Prince)
  7. За іншими джерелами поїзд до Парижа ніде не зупинявся [2] [ 20 липня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Irénée Dembowski (1995). Alliage, numéro 22, 1995 (French) . № 22. Архів оригіналу за 28 листопада 1999. Процитовано 14 жовтня 2008. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= ()
  9. Dembowski (1995): "1928, Georges Potonniée avance une autre hypothèse ... – Augustin Le Prince s'est suicidé. Il était au seuil de la faillite."
  10. Странное исчезновение Отца Кинематографии [3] [ 20 липня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. . Chapter Thirteen (англ.). The History of the Discovery of Cinematography. Архів оригіналу за 29 липня 2015. Процитовано 17 травня 2015.
  12. Burns, Paul. . Архів оригіналу за 29 липня 2015. Процитовано 22 липня 2017.
  13. Dembowski (1995): "Pierre Gras, conservateur en chef de la Bibliothèque publique de Dijon, en 1977, montra à Léo Sauvage une note (il la cite dans son ouvrage), prise lors de la visite d'un historien connu (il a tu son nom) qui avait déclaré : – Le Prince est mort à Chicago en 1898, disparition volontaire exigée par la famille. Homosexualité. Disons clairement qu'il n'y a pas l'ombre d'une preuve à l'appui d'une telle assertion."
  14. Hannavy, John (2008). Encyclopedia of nineteenth century photography. с. P.837. ISBN . {{}}: |сторінки= має зайвий текст ()(англ.)
  15. Stephen Herbert. (англ.). Who's Who of Victorian Cinema. Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 17 травня 2015.
  16. (англ.). The National Museum of Photography, Film & Television. Архів оригіналу за 11 липня 2006. Процитовано 19 травня 2015.
  17. . History of Kodak (англ.). Kodak. Архів оригіналу за 23 серпня 2015. Процитовано 13 грудня 2014.
  18. . Архів оригіналу за 29 липня 2015. Процитовано 22 липня 2017.
  19. (англ.). More than one hundred years of Film Sizes. Архів оригіналу за 26 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  20. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 22 липня 2017.
  21. І. В. Свєчникова. Авторське право. Видавництво: Дашков і Ко. 208 стр., 2009

Література

  • Andrew J. Rausch. Turning Points In Film History місто= Нью-Йорк. — «Citadel Press», 2004. — 261 с. — .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луї Ле Пренс
  • Луї Ле Пренс на сайті IMDb (англ.)
  • (англ.)
  • Леодіс — фотографічний архів Лідса [ 28 лютого 2011 у Wayback Machine.](англ.)
  • Центр кінематографії, фотографії та телебачення Луї Ле Пренса [ 31 грудня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
  • Національний музей науки, Лондон [ 29 жовтня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
  • Національний медіа музей, Бредфорд [ 2 січня 2017 у Wayback Machine.](англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Luyi Eme Ogyusten Le Prens fr Louis Aime Augustin Le Prince nar 28 serpnya 1841 Mec Franciya bezvisti propalij z 16 veresnya 1890 Franciya francuzkij vinahidnik yakij stvoriv dlya zapisu ruhomogo zobrazhennya odnu z pershih hronofotografichnih kamer z odnim ob yektivom i gnuchkim rulonnim nosiyem Pristroyi stvoreni Le Prensom vvazhayutsya pershimi v istoriyi prototipami kinoznimalnogo aparatu najbilsh blizkimi do nogo za principom diyi Luyi Le Prensfr Louis Le PrinceLuyi Le Prens 1880 ti roki Im ya pri narodzhenniLuyi Eme Ogyusten Le Prens fr Louis Aime Augustin Le PrinceData narodzhennya28 serpnya 1841 1841 08 28 Misce narodzhennyaMec FranciyaData smertibezvisti propalij z 16 veresnya 1890 rokuMisce smertinevidomeNacionalnistfrancuzGromadyanstvo Franciya SShAProfesiyainzhener vinahidnik kinooperator rezhiser aktorDruzhinaElizabet Vitli u shlyubi z 1869 do 1890 DitidIMDbID 1284117Luyi Le Prens u Vikishovishi 16 veresnya 1890 roku Le Prens znik za zagadkovih obstavin Cherez 5 rokiv 28 grudnya 1895 roku na bulvari Kapucinok u Parizhi projshov pershij u sviti komercijnij kinopokaz organizovanij bratami Lyum yer Cya data i stala oficijnim dnem narodzhennya kinematografu a pam yat pro spravzhnogo vinahidnika kino i pershogo v istoriyi rezhisera sterlasya ZhittyepisLuyi Le Prens narodivsya 28 serpnya 1841 roci v misti Mec Franciya Batko vinahidnika buv oficerom artileriyi chlenom Ordena Pochesnogo legionu Le Prens bagato chasu provodiv u majsterni odnogo z druziv batka odnogo z tvorciv dagerotipiyi pershogo poshirenogo sposobu fotografuvannya Luyi Dagera Jogo druzhba z Luyi Dagerom dozvolila osvoyiti osnovi himiyi ta fotografiyi Luyi Le Prens Blizko 1885 roku Navchavsya Le Prens spochatku v Parizkij shkoli zhivopisu potim pereyihav do Nimechchini ta vivchav fiziku ta himiyu u Lejpcizkomu universiteti Otrimani znannya stali v prigodi Le Prens pid chas jogo podalshoyi doslidnickoyi diyalnosti Le Prens u 1866 roci na zaproshennya svogo studentskogo tovarisha Dzhona Vitli pereyihav do Angliyi Vlashtuvavsya u misti Lids grafstvo Zahidnij Jorkshir Firma sho nalezhala batkovi Vitli zajmalasya vigotovlennyam z latuni klapaniv i inshih mehanichnih detalej Tri roki po tomu Le Prens odruzhivsya z sestroyu Dzhona hudozhniceyu Elizabet Vitli Pid chas francuzko prusskoyi vijni Le Prens buv dobrovolcem voyuvav pid Parizhem Pislya zakinchennya vijni vin povernuvsya do Angliyi u 1871 roci ta razom z druzhinoyu vidkriv Tehnichnu shkolu mistectv u yakij rozroblyav sposib nanesennya kolorovih pigmentnih fotografij na metal i keramiku U 1881 roci sim ya pereyihala do SShA de Le Prens pracyuvav yak agent kompaniyi Vitli Tam vin stav menedzherom grupi francuzkih hudozhnikiv sho stvoryuvali diorami znamenitih vijskovih bitv dlya yih demonstraciyi v Nyu Jorku Vashingtoni ta Chikago Odnochasno vin prodovzhiv rozpochati ranishe doslidi zi stvorennya ruhomih fotografij ta poshuku najbilsh zruchnogo nosiya informaciyi dlya cogo Same todi vin stvoriv pershij aparat z 16 ob yektivami Pislya povernennya do Lidsu v travni 1887 roku Le Prens prodovzhiv pracyuvati nad vdoskonalennyam hronofotografichnih aparativ u nevelikij vlasnij majsterni za adresoyu Vudgaus Lejn 160 U cij majsterni buli stvoreni vsi nastupni konstrukciyi a potim znyati jogo filmi U 1889 roci Le Prens otrimav podvijne francuzko amerikanske gromadyanstvo dlya prosuvannya svoyih rozrobok odnochasno yak u Yevropi tak i Americi Odnak plani tak i ne zdijsnilisya cherez jogo tayemniche zniknennya u 1890 roci ZniknennyaNezadovgo do zaplanovanoyi poyizdki v SShA z metoyu organizaciyi publichnogo pokazu svoyih vinahodiv v osobnyaku Morris Dzhumel na Mangetteni Nyu Jork Le Prens virushiv vidvidati druziv i rodichiv Pokinuvshi Burzh vin 13 veresnya 1890 roku popryamuvav u Dizhon do brata de probuv nedovgo 16 veresnya 1890 roku Le Prens yaksho ce buv vin siv na potyag do Parizha zvidki zbiravsya peresisti na ekspres do Londona shob zapatentuvati svij vinahid u Velikij Britaniyi Ale u Parizh vin tak i ne priyihav Druzi yaki jogo prijshli zustrichati ne znajshli jogo na pribulomu potyazi Rozpochatij nezabarom francuzkoyu policiyeyu i Skotland Yardom rozshuk ne prinis rezultativ Le Prensa bilshe nihto z rodichiv ta znajomih nikoli ne bachiv Vidomo sho koli potyag vid yihav vid stanciyi Le Prins zareyestruvav svij bagazh i potim uvijshov v svoye kupe pislya chogo nihto ne bachiv yak vin vihodiv z nogo vsyu dilyanku shlyahu Z yasuvalosya sho v ostannij raz Le Prensa bachili rizni pracivniki poyizda yaki pereviryali jogo bagazh a potim vhodili do jogo kupe Providniki ne bachili shob Le Prens shodiv na promizhnih stanciyah Po priyizdu vin ne vijshov bulo poslano providnika bo dumali sho vin zasnuv Kupe viyavilosya zamknenim i porozhnim vseredini vikna kupe buli takozh zamkneni a jogo tilo bagazh ta odyag tak i ne buli znajdeni Policiya ne zmogla znajti fakti togo sho na Le Prensa mig htos napasti v jogo kupe abo navit vbiti tam ne bulo ni slidiv krovi ni oznak togo sho v kupe bula borotba U ti chasi kozhne kupe malo okremij vihid pryamo na platformu tobto proniknuti v kupe na hodu mozhna bulo tilki zovni napriklad po dahu tak samo yak i vibratisya z nogo Pasazhiri potyaga jogo tezh ne zgadali hocha vin mav velikij dlya togo chasu zrist u 193 sm i viriznyavsya sered natovpu yak i niyakih pidozrilih podij pid chas poyizdki Zagadka zniknennya Le Prensa ne rozkrita do cogo chasu ta isnuyut chotiri osnovni versiyi sho poyasnyuyut yiyi Samogubstvo Onuk brata Le Prensa rozpovidav kinoistoriku Zhorzhu Potonye fr Georges Potonniee pro te sho jogo dvoyuridnij did neodnorazovo zgaduvav pro te sho znaye vidminnij sposib samogubstva pislya yakogo jogo tilo nikoli ne bude znajdeno Odnak sam Potonye vislovlyuye sumnivi u fakti suyicidu oskilki finansovi spravi Le Prensa buli v poryadku a vinahid buv velmi perspektivnim Nemaye niyakih pidtverdzhen cogo yak nemaye j ochevidnogo sposobu yakim vin mig ce zdijsniti prinajmni v poyizdi Inshi gipotezi polyagali v tomu sho Le Prens mig naklasti na sebe ruki tomu sho nachebto z yasuvalosya sho vin mozhlivo buv gomoseksualom chi sho vin pishov shob des pochati nove zhittya i zniknuti z suspilnogo zhittya prote niyakih dokaziv cogo tezh nemaye Rezultat vijni patentiv Kristofer Roulens angl Christopher Rawlence rozroblyav versiyu pro vbivstvo v rezultati patentnoyi vijni pro sho u 1990 roci napisav knigu i znyav dokumentalnu kinostrichku Zniklij film Pislya togo sho stalosya druzhina Le Prensa Elizabet zvinuvatila amerikanskih konkurentiv u nechesnij gri poklikanoyi zberegti oligopoliyu v SShA Nezabarom sim ya vinahidnika pochala sudovu tyazhbu z Edisonom z privodu prioritetu v oblasti tehnologij kino vidomu yak Akt 6928 Nezvazhayuchi na ce u 1909 roci Edison buv viznanij odnoosibnim vinahidnikom kinematografa v SShA Adolf starshij sin Le Prensa zaproshenij yak svidok na sudovi sluhannya pro prioritet u 1902 roci buv znajdenij u Nyu Jorku zastrelenim u svoyemu gotelnomu nomeri Dveri viyavilisya zamknenimi zseredini a zbroyi poruch z trupom policiya ne znajshla yak i vbivc Le Prensa molodshogo V arhivah Nyu Jorkskoyi biblioteki viyavleno nachebto mozhlivi dokazi togo sho same Tomas Edison zamoviv vbivstvo Luyi Le Prensa V odnomu iz zapisnikiv Edisona znajdeno zapis vid 20 veresnya 1890 roku zroblenij vlasnoruch Edisonom v yakij napisano take Erik podzvoniv meni sogodni z Dizhona Ce bulo zrobleno Prensa bilshe nemaye Ce horoshi novini ale ya zdrignuvsya koli vin skazav meni Vbivstvo ne moye Ya vinahidnik i moyi vinahodi ruhomih zobrazhen teper mozhut rozvivatisya Cej zapis buv viznanij spravzhnim Vikradennya v interesah sim yi U 1966 roci Zhak Deland fr Jacques Deslandes visunuv teoriyu yaka poyasnyuye zniknennya Le Prensa jogo vlasnoyu intrigoyu cherez finansovi chi simejni obstavini Bulo navit zrobleno pripushennya pro mozhlive shahrajstvo vinahidnika yakij poboyuvavsya vikrittya Pislya sprostuvannya ciyeyi versiyi vona znovu z yavilasya koli zhurnalist Leo Sovazh fr Leo Sauvage procituvav gazetnu zamitku znajdenu bibliotekarem Dizhona P yerom Grasom U statti zaznacheno sho Le Prens pomer u Chikago v 1898 roci kudi pereyihav na vimogu sim yi oskilki buv gomoseksualom Odnak inshih zgadok pro netradicijnu oriyentaciyu vinahidnika ne znajdeno Vbivstvo bratom cherez groshi U 1967 roci Dzhin Mitri pripustiv sho Le Prens nikoli ne sidav na potyag a buv ubitij vlasnim bratom nezadovgo do cogo Le Prens buv oficijno ogoloshenij mertvim u 1897 roci U 2003 roci v policejskih arhivah Parizha viyavlena datovana 1890 rokom fotografiya potopelnika shozhogo na Le Prensa Prote nikoli ne bulo dovedeno sho cej trup dijsno nalezhav jomu Istoriya vinahoduKadr kinorolika Scena v sadu Ravndgej 1888 Pislya uspihiv Edvarda Mejbridzha ta Etyena Zhulya Mare v galuzi hronofotografiyi yaki spravili velichezne vrazhennya na Le Prensa vin virishiv prodovzhiti doslidzhennya v cij carini Na pochatku 1888 roku vin zibrav svij pershij hronofotografichnij aparat z 16 ob yektivami rozmishenimi u 4 ryadi Aparat vidrazu zh buv zapatentovanij v Angliyi Franciyi ta SShA Ob yektivi z individualnimi fotozatvorami po cherzi znimali na dvi kotushki rulonu negativnogo fotopaperu rozroblenoyi u 1884 roci Dzhordzhem Istmenom i Vilyamom Vokerom Na kozhnomu z ruloniv vihodili dva ryadi zobrazhen Do nashih dniv dijshla lishe odna zjomka zroblena cim aparatom pid nazvoyu Lyudina sho vihodit z za rogu Vvazhayetsya sho cej hronofotografichnij znimok zroblenij do seredini serpnya 1887 roku Nezabarom vinahidnik obmezhivsya odnim ob yektivom sho znimav na yedinu kotushku v jogo nastupnij konstrukciyi pid nazvoyu LPCCP MkI Drugij ob yektiv roztashovanij nad znimalnim vikoristovuvavsya u vbudovanomu viziri Vdoskonalenij aparat LPCCP MkII takoyi zh konstrukciyi znimav na kotushku fotopaperu shirinoyu 54 mm za inshimi danimi 60 abo 64 mm sho pererivchasto peremishavsya povz kadrove vikno U moment peremishennya paperu svitlo vid ob yektiva perekrivalosya diskovim obtyuratorom Otrimanim aparatom na ruloni svitlochutlivogo paperu shirinoyu 54 mm 14 zhovtnya 1888 roku znyato kinorolik Scena v sadu Ravndgej trivalistyu 1 66 sekund a piznishe Ruh transportu po mostu Lids ta Akordeonist Aktorami u strichci vistupili chleni sim yi ta druzi Le Prensa Patent na kameru LPCCP MkII otrimano 16 listopada 1888 roku U veresni 1890 roku Le Prens povernuvshis u Franciyu dlya zustrichi z ridnimi gotuvavsya zapatentuvati u Velikij Britaniyi svoyu novu kameru dlya yiyi reklami u SShA Odnak zdijsniti plani ne vdalosya tak yak Le Prens tayemniche znik Koli u 1897 roci bulo ogolosheno pro jogo smert aparati buli konfiskovani a patenti anulovani Cherez ce Le Prens i jogo vinahod tak i ne otrimali shirokoyi populyarnosti hocha viperedili inshi rozrobki v cij galuzi Filmi Le Prensa znyati za pivtora roku do poyavi pershogo pracezdatnogo Kinetograf Edisona i majzhe za sim rokiv do stvorennya sinematografa bratami Lyum yer oficijnoyi dati narodzhennya kino Hronofotografiya Lyudina vihodit z za rogu 1887 U 1900 roci pid chas vijni patentiv mizh uchasnikami zarodzhennya kinorinku odin z operatoriv kinokompaniyi Mutoskop i Bajograf rozshukav konfiskovani aparati Le Prensa ta prijshov do visnovku sho vinahidnik mig robiti zjomku zadovilnoyi yakosti vzhe u 1888 roci Odnak vidsutnist perforaciyi zumovila nizku tochnist transportuvannya strichki i nerivnomirnij krok kadru Znyati kinoroliki vimagali podalshogo rozrizannya ta nakleyuvannya okremih viddrukovanih pozitivnih kadriv na baraban zoopraksiskopa abo inshogo analogichnogo pristroyu Za zhittya Le Prensa jogo filmi nikoli ne demonstruvalisya publici isnuyuchi tilki u viglyadi naboru kadriv na fotopaperi U toj zhe chas budova i princip diyi aparatu LPCCP Mk II buli duzhe blizki do sinematografa perevershuyuchi pershu model Kinetograf za rahunok pererivchastogo peremishennya nosiya Emulsiya paperovih negativiv Le Prensa bula perenesena na sklyanu pidkladku Muzeyem nauki v Londoni kudi dochka vinahidnika Meri peredala u 1930 roci vihidni materiali sho zbereglisya Zobrazhennya sho ruhayetsya za dopomogoyu dvoh rolikiv bulo vpershe vidtvoreno cifrovimi metodami tilki u 1989 roci Britanskim nacionalnim mediamuzeyem u Bredfordi FilmografiyaSpisok kinorolikiv yakij zbereglisya znyatih Le Prensom hronofotografichnoyu kameroyu LPCCP Mk II i piznishe animovanih cifrovim sposobom Do pereliku ne uvijshla Lyudina sho vihodit z za rogu znyatij pershoyu modellyu kameri z 16 ob yektivami yakij ne buv animacijnim 1888 Scena v sadu Ravndgej Roundhay Garden Scene 1888 Ruh transportu po mostu Lids Traffic Crossing Leeds Bridge 1888 Akordeonist Accordion player source source source source Scena v sadu Ravndgej source source source source Ruh transportu po mostu Lids source source source source Akordeonist 24 zhovtnya 1888 roku na 72 roci zhittya pomerla tesha Luyi Le Prensa Sara Robinson Vitli Yiyi bulo pohovano 27 zhovtnya 1888 roku Pam yatna doshka na mostu Lids Bridzh u misti Lids de Le Prens vidznyav kinorolik Ruh transportu po mostu Lids Sara Robinson Vitli pomerla vsogo cherez desyat dniv pislya togo yak Le Prens znyav yiyi u filmi Scena v sadu Ravndgej Yiyi mozhna vvazhati odniyeyu z pershih u sviti kinoaktorok Vshanuvannya pam yatiNezvazhayuchi na te sho Le Prens tak i ne otrimav mizhnarodnogo viznannya yak vinahidnik kinematografa v misti Lids de vin zhiv i pracyuvav pam yat pro nogo zberigayetsya do cih pir 12 grudnya 1930 roku lord mer Lidsa vidkriv bronzovu doshku na kolishnij majsterni de buli stvoreni ostanni aparati U 2003 roci viddilennya kino i telebachennya Lidskogo universitetu bulo nazvano na chest Le Prensa U francuzkomu misti Lioni dosi diye Asociaciya druziv Le Prensa fr L Association des Amis de Le Prince U 2015 roci vijshla nezalezhna dokumentalna strichka pro Le Prensa Pershij film angl The First Film Yiyi scenaristom prodyuserom i rezhiserom stav urodzhenec Lidsa Devid Vilkinson yakij doslidzhuvav zhittya Le Prensa bilshe 30 rokiv Primitki Local Heroes Index angl BBC Arhiv originalu za 28 listopada 1999 Procitovano 26 kvitnya 2015 Turning Points In Film History 2004 Arhiv originalu za 5 listopada 2012 Procitovano 22 lipnya 2017 Svidoctva pro narodzhennya 28 listopada 1999 u Wayback Machine 1 16 travnya 2012 u Wayback Machine Herbert Stephen Who s Who of Victorian Cinema Arhiv originalu za 16 travnya 2012 Procitovano 26 serpnya 2006 Adventures in CyberSound Le Prince Louis Aime Augustin Dr Russell Naughton using source Michael Harvey NMPFT Pioneers of Early Cinema 1 Louis Aime Augustin Le Prince Za inshimi dzherelami poyizd do Parizha nide ne zupinyavsya 2 20 lipnya 2021 u Wayback Machine ros Irenee Dembowski 1995 Alliage numero 22 1995 French 22 Arhiv originalu za 28 listopada 1999 Procitovano 14 zhovtnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr df dovidka Dembowski 1995 1928 Georges Potonniee avance une autre hypothese Augustin Le Prince s est suicide Il etait au seuil de la faillite Strannoe ischeznovenie Otca Kinematografii 3 20 lipnya 2021 u Wayback Machine ros Chapter Thirteen angl The History of the Discovery of Cinematography Arhiv originalu za 29 lipnya 2015 Procitovano 17 travnya 2015 Burns Paul Arhiv originalu za 29 lipnya 2015 Procitovano 22 lipnya 2017 Dembowski 1995 Pierre Gras conservateur en chef de la Bibliotheque publique de Dijon en 1977 montra a Leo Sauvage une note il la cite dans son ouvrage prise lors de la visite d un historien connu il a tu son nom qui avait declare Le Prince est mort a Chicago en 1898 disparition volontaire exigee par la famille Homosexualite Disons clairement qu il n y a pas l ombre d une preuve a l appui d une telle assertion Hannavy John 2008 Encyclopedia of nineteenth century photography s P 837 ISBN 978 0 415 97235 2 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a storinki maye zajvij tekst dovidka angl Stephen Herbert angl Who s Who of Victorian Cinema Arhiv originalu za 14 veresnya 2015 Procitovano 17 travnya 2015 angl The National Museum of Photography Film amp Television Arhiv originalu za 11 lipnya 2006 Procitovano 19 travnya 2015 History of Kodak angl Kodak Arhiv originalu za 23 serpnya 2015 Procitovano 13 grudnya 2014 Arhiv originalu za 29 lipnya 2015 Procitovano 22 lipnya 2017 angl More than one hundred years of Film Sizes Arhiv originalu za 26 kvitnya 2015 Procitovano 11 kvitnya 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 22 lipnya 2017 I V Svyechnikova Avtorske pravo Vidavnictvo Dashkov i Ko 208 str 2009LiteraturaAndrew J Rausch Turning Points In Film History misto Nyu Jork Citadel Press 2004 261 s ISBN 9780806525921 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Luyi Le PrensLuyi Le Prens na sajti IMDb angl angl Leodis fotografichnij arhiv Lidsa 28 lyutogo 2011 u Wayback Machine angl Centr kinematografiyi fotografiyi ta telebachennya Luyi Le Prensa 31 grudnya 2011 u Wayback Machine angl Nacionalnij muzej nauki London 29 zhovtnya 2010 u Wayback Machine angl Nacionalnij media muzej Bredford 2 sichnya 2017 u Wayback Machine angl

Дата публікації:
Топ