Лушаньська конференція (кит. трад. 廬山會議, спр. 庐山会议, піньїнь: lúshān huìyì) — це зустріч лідерів Комуністичної партії Китаю (КПК), яка проходила з липня по серпень 1959 року. З 2 липня по 1 серпня на «розширеній сесії» зібралось Політбюро КПК, після чого 2-16 серпня відбувся 8-й пленум ЦК КПК . Головною темою обговорення були причини провалу кампанії Великого стрибка.
Внаслідок Лушаньської конференції відбулось звільнення міністра оборони маршала Пен Дехуая, чия критика деяких аспектів Великого стрибка була розцінена як напад на політичну лінію голови КПК Мао Цзедуна .
Назва конференції походить від місця зустрічі, гори Лушань в однойменному районі провінції Цзянсі на південному сході Китаю.
Хід конференції
Під час обговорення проявилися серйозні розбіжності: Пен Дехуай говорив про серйозне спотворення статистичних даних з місць і заявив, що кожен керівник несе за це відповідальність, не виключаючи товариша Мао Цзедуна. Пен Дехуай засуджував вищих партійних керівників за їх страх перед Мао та незацікавленість у добробуті китайського народу.
Обговоривши ситуацію з секретарем КПК провінції Хунань Чжоу Сяочжоу, Пен Дехуай мав намір поговорити з Мао Цзедуном. 14 липня він написав на ім'я Мао листа. У листі він обережно сформулював свої слова і не заперечував «великі досягнення» Мао, але тим часом продемонстрував своє несхвалення щодо нераціонального використання робочої сили, особливо відволікання селян від польових робіт на кустарну виплавку металу, що спровокувало загальнонаціональний голод та нестачу бавовни, а також створення комунної міліції, що, на його думку, може підірвати сили Народно-визвольної армії .
Головною проблемою Великого стрибка він назвав «спосіб мислення і стилю роботи» керівництва, яке представляє завищені показники виробництва, некритично сприйняті начальством. Критикувалась і генеральна лінія самого Мао, який підміняв політикою економіку та реальне виробництво.
Мао Цзедун прочитав лист лише 17 числа, і негайно наказав розмножити текст для колективного обговорення на пленумі, через що конференцію було подовжено більш ніж на десять днів. Маршала було звинувачено в «наступі на партію». Лю Шаоці, Чжоу Еньлай та Ден Сяопін, проте, підтримали позіцію Пен Дехуая.
Рішення Мао оприлюднити лист повністю змінило формат пленуму. 21 липня з критикою голови виступив Чжан Веньтянь, і того ж дня більшість делегатів схвалили тези Пен Дехуая, вирішивши покласти їх в основу порядку денного. 23 липня Мао Цзедун обрушився на опозиціонерів, побачивши в їхніх словах особисту загрозу для себе. Пен Дехуай та його прибічники були охарактеризовані як ставленики «імперіалістів», «буржуазії» та «правих», Мао порівняв їх із Лі Лісанем, Ван Міном, Гао Ганом та Жао Шуші. Після цього голова оголосив пленуму ультиматум: якщо більшість членів ЦК КПК приймуть бік Пена, Мао оголосить нову революцію, піде у сільську місцевість і почне війну з владою, що діє. У цих умовах Чжоу Еньлай (глава уряду) та Лю Шаоці (глава КНР) вирішили поставити єдність партії на перше місце.
2 серпня 1959 року було поставлено питання ступеня покарання Пен Дехуаю. 16 серпня було ухвалено дві резолюції. Згідно з першою, його було засуджено як голову «антипартійної кліки» і знято з усіх посад. При цьому Пен Дехуай не був виключений із партії та Політбюро, але не допускався на його засідання. Друга резолюція за повної підтримки голови Мао фактично вела до згортання Великого стрибка. Пізніше Пен Дехуай виступив із самокритикою, під час якої визнав, що зробив «серйозні помилки», протиставив себе партії, звинувативши у своїх помилках товаришів. На цьому фактично завершилася кар'єра Пен-Дехуая як державного діяча.
Лі Жуй, один із приватних секретарів Мао, також був позбавлений членства в партії та відправлений у трудовий табір за відмову засудити Пена.
Наслідки
Лушаньська конференція стала ключовою подією доби правління Мао Цзедуна. Критику партійних дій і політики тепер прирівнювали до критики Мао.
Конференція також стала першим випадком з моменту заснування Китайської Народної Республіки (КНР) у 1949 році, коли розбіжності щодо напрямку політики вилилися у відкритий конфлікт між лідерами партії. Відповідь голови Мао Пену також розглядалась як ознака того, що вперше його особистий авторитет переміг принципи колективного керівництва ЦК КПК і Політбюро КПК.
Особиста перемога Мао над Пен Дехуаєм на Лушаньській конференції додала йому впевненості. Пізніше, понад 3 млн. партійних чиновників було звинувачено з політичних причин. Вперше «класова боротьба» торкнулась вищого партійного апарату.
Див. також
Посилання
- Pantsov, Alexander V.; Levine, Steven (2012). 30. Mao: the Real Story. Simon & Schuster. с. 463–464.
- Mao's personal secretary and biggest critic Li Rui dies at 101. South China Morning Post (англ.). 16 лютого 2019. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 11 серпня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Lushanska konferenciya kit trad 廬山會議 spr 庐山会议 pinyin lushan huiyi ce zustrich lideriv Komunistichnoyi partiyi Kitayu KPK yaka prohodila z lipnya po serpen 1959 roku Z 2 lipnya po 1 serpnya na rozshirenij sesiyi zibralos Politbyuro KPK pislya chogo 2 16 serpnya vidbuvsya 8 j plenum CK KPK Golovnoyu temoyu obgovorennya buli prichini provalu kampaniyi Velikogo stribka Zasidannya plenumu 23 lipnya 1959 roku Vnaslidok Lushanskoyi konferenciyi vidbulos zvilnennya ministra oboroni marshala Pen Dehuaya chiya kritika deyakih aspektiv Velikogo stribka bula rozcinena yak napad na politichnu liniyu golovi KPK Mao Czeduna Nazva konferenciyi pohodit vid miscya zustrichi gori Lushan v odnojmennomu rajoni provinciyi Czyansi na pivdennomu shodi Kitayu Zmist 1 Hid konferenciyi 2 Naslidki 3 Div takozh 4 PosilannyaHid konferenciyired Pid chas obgovorennya proyavilisya serjozni rozbizhnosti Pen Dehuaj govoriv pro serjozne spotvorennya statistichnih danih z misc i zayaviv sho kozhen kerivnik nese za ce vidpovidalnist ne viklyuchayuchi tovarisha Mao Czeduna Pen Dehuaj zasudzhuvav vishih partijnih kerivnikiv za yih strah pered Mao ta nezacikavlenist u dobrobuti kitajskogo narodu Obgovorivshi situaciyu z sekretarem KPK provinciyi Hunan Chzhou Syaochzhou Pen Dehuaj mav namir pogovoriti z Mao Czedunom 14 lipnya vin napisav na im ya Mao lista U listi vin oberezhno sformulyuvav svoyi slova i ne zaperechuvav veliki dosyagnennya Mao ale tim chasom prodemonstruvav svoye neshvalennya shodo neracionalnogo vikoristannya robochoyi sili osoblivo vidvolikannya selyan vid polovih robit na kustarnu viplavku metalu sho sprovokuvalo zagalnonacionalnij golod ta nestachu bavovni a takozh stvorennya komunnoyi miliciyi sho na jogo dumku mozhe pidirvati sili Narodno vizvolnoyi armiyi nbsp Pen Dehuaj i Mao Czedun v 1953 roci Golovnoyu problemoyu Velikogo stribka vin nazvav sposib mislennya i stilyu roboti kerivnictva yake predstavlyaye zavisheni pokazniki virobnictva nekritichno sprijnyati nachalstvom Kritikuvalas i generalna liniya samogo Mao yakij pidminyav politikoyu ekonomiku ta realne virobnictvo 1 Mao Czedun prochitav list lishe 17 chisla i negajno nakazav rozmnozhiti tekst dlya kolektivnogo obgovorennya na plenumi cherez sho konferenciyu bulo podovzheno bilsh nizh na desyat dniv Marshala bulo zvinuvacheno v nastupi na partiyu Lyu Shaoci Chzhou Enlaj ta Den Syaopin prote pidtrimali poziciyu Pen Dehuaya Rishennya Mao oprilyudniti list povnistyu zminilo format plenumu 21 lipnya z kritikoyu golovi vistupiv Chzhan Ventyan i togo zh dnya bilshist delegativ shvalili tezi Pen Dehuaya virishivshi poklasti yih v osnovu poryadku dennogo 23 lipnya Mao Czedun obrushivsya na opozicioneriv pobachivshi v yihnih slovah osobistu zagrozu dlya sebe Pen Dehuaj ta jogo pribichniki buli oharakterizovani yak stavleniki imperialistiv burzhuaziyi ta pravih Mao porivnyav yih iz Li Lisanem Van Minom Gao Ganom ta Zhao Shushi Pislya cogo golova ogolosiv plenumu ultimatum yaksho bilshist chleniv CK KPK prijmut bik Pena Mao ogolosit novu revolyuciyu pide u silsku miscevist i pochne vijnu z vladoyu sho diye U cih umovah Chzhou Enlaj glava uryadu ta Lyu Shaoci glava KNR virishili postaviti yednist partiyi na pershe misce 2 serpnya 1959 roku bulo postavleno pitannya stupenya pokarannya Pen Dehuayu 16 serpnya bulo uhvaleno dvi rezolyuciyi Zgidno z pershoyu jogo bulo zasudzheno yak golovu antipartijnoyi kliki i znyato z usih posad Pri comu Pen Dehuaj ne buv viklyuchenij iz partiyi ta Politbyuro ale ne dopuskavsya na jogo zasidannya Druga rezolyuciya za povnoyi pidtrimki golovi Mao faktichno vela do zgortannya Velikogo stribka Piznishe Pen Dehuaj vistupiv iz samokritikoyu pid chas yakoyi viznav sho zrobiv serjozni pomilki protistaviv sebe partiyi zvinuvativshi u svoyih pomilkah tovarishiv Na comu faktichno zavershilasya kar yera Pen Dehuaya yak derzhavnogo diyacha Li Zhuj odin iz privatnih sekretariv Mao takozh buv pozbavlenij chlenstva v partiyi ta vidpravlenij u trudovij tabir za vidmovu zasuditi Pena 2 Naslidkired Lushanska konferenciya stala klyuchovoyu podiyeyu dobi pravlinnya Mao Czeduna Kritiku partijnih dij i politiki teper pririvnyuvali do kritiki Mao Konferenciya takozh stala pershim vipadkom z momentu zasnuvannya Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki KNR u 1949 roci koli rozbizhnosti shodo napryamku politiki vililisya u vidkritij konflikt mizh liderami partiyi Vidpovid golovi Mao Penu takozh rozglyadalas yak oznaka togo sho vpershe jogo osobistij avtoritet peremig principi kolektivnogo kerivnictva CK KPK i Politbyuro KPK Osobista peremoga Mao nad Pen Dehuayem na Lushanskij konferenciyi dodala jomu vpevnenosti Piznishe ponad 3 mln partijnih chinovnikiv bulo zvinuvacheno z politichnih prichin Vpershe klasova borotba torknulas vishogo partijnogo aparatu Div takozhred Velikij stribok Pen Dehuaj Mao CzedunPosilannyared Pantsov Alexander V Levine Steven 2012 30 Mao the Real Story Simon amp Schuster s 463 464 Mao s personal secretary and biggest critic Li Rui dies at 101 South China Morning Post angl 16 lyutogo 2019 Arhiv originalu za 11 serpnya 2021 Procitovano 11 serpnya 2021 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Lushanska konferenciya