Лу́ченець (словац. Lučenec) — місто у центральній Словаччині, Банськобистрицький край. Центр округу Лученець.
Лученець словац. Lučenec [?]
| ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Вид на місто | ||||||||
Основні дані | ||||||||
H G O | ||||||||
Країна | Словаччина | |||||||
Край | Банськобистрицький | |||||||
Окрес | Лученец → SPARQL ← | |||||||
Столиця для | округ Лученець | |||||||
| ||||||||
Перша згадка | 1262 | |||||||
Засновано | 1247 | |||||||
Статус | з Місто року | |||||||
| ||||||||
| ||||||||
Висота над р.м. | 194 м | |||||||
Площа | 47,79 км² (2023) | |||||||
Населення | 25 018 (2023) | |||||||
· густота | 527,12 осіб/км² (2023) | |||||||
Міста-побратими | Папа, Богородицьк, Лоуни (1995), Мельник | |||||||
Телефонний код | +421-047 | |||||||
Автомоб. ном. | LC | |||||||
Поштовий індекс | 98401 | |||||||
Місцева влада | ||||||||
Вебсторінка | lucenec.sk | |||||||
Ідентифікатори і посилання | ||||||||
код LAU (NUTS) | SK0326511218 | |||||||
OpenStreetMap | r2273295 ·R | |||||||
GeoNames | 3058986 | |||||||
Транспорт, відстані | ||||||||
До крайового центру | ||||||||
До Братислави | ||||||||
— фізична | 191 км | |||||||
Карта | ||||||||
| ||||||||
Лученець (Банськобистрицький край) | ||||||||
Лученець у Вікісховищі |
Географія
Місто розташоване в центральній частині Лученської улоговини, протікають Тугарський потік і Слатінка. Лученець знаходиться за 26 км на захід від міста Рімавська Собота, за 48 км на південний схід від Зволена. У перспективі планується будівництво північної об’їзної міста.
На західній околиці міста знаходиться водосховище Лядово на Тугарському потоці, яке використовується переважно для рибальства.
Історія
Археологічні знахідки вказують на поселення, де сьогодні розташований Лученець, ще в доісторичні часи.
Поселення було уперше згадане 1128 року, але аж до XV століття було невеликим поселенням. Сама назва Лученець вперше згадується в грамоті короля Бели IV від 3 серпня 1247 року.
У 13-му і 14-му століттях Лученець не розвинувся настільки економічно, щоб стати вільним містом. Це пояснювалося його розташуванням поза основними транзитними шляхами. 1451 року вже згадується як місто, тоді біля стін міста відбулась битви при Лученці, де війська Яна Іскри здобули перемогу над армією Яноша Гуньяді.
У XVI столітті місто багато разів брали в облогу турки. 1544 року вони взяли його штурмом і 40 років Лученець належав Османській імперії. А 1575 року місто вже згадується як «безлюдне». У середині XVI століття тут поширюється сильний реформаційний рух. 1608 року римо-католицьку церкву захопили кальвіністи та більшість мешканців Лученець стали кальвіністами.
У 1828 році в Лученці проживало 3000 мешканців, було 216 будинків та 229 ремісничих майстерень. 1846 року місті було засновано перший банк і першу міську газету. У 1847 році була заснована кальвіністська гімназія. Під час революційних подій 1849 року Лученець був спалений російською царською армією. 1867 року місті будуються заводи, приходить індустріалізація. У 1890-х роках збудовано нову ратушу. 1899 року на місто обрушилася повінь.
Після розпаду Австро-Угорщини Лученець став місцем боїв між чехословацькою армією та угорською. Угорська армія була змушена відступити, а трохи пізніше за арбітражем місто потрапило до складу Чехословаччини. 1938 року Угорщина окупувала місто знову. Але 14 січня 1945 року Лученець вже окупували частини радянської та румунської армій, встановлено комуністичний режим.
У 1968 році на територію міста увійшли війська Варшавського договору.
2023 року стався інцидент, коли словацький студент-медик Матуш Геч приїхав на так званий «марш миру» у місто Лученець з українським прапором. Але на свою адресу почув нецензурну лексику, погрози від учасників акції, а потім отримав удар по обличчю.
Населення
Кількість жителів за переписом 2021 року: 25 902 мешканці.
Етнічний склад населення:
- Словаки – 20 648 (79,72%)
- Угорці – 2 171 (8,38%)
- не визначено – 2 788 (10,76%)
Релігійний склад населення:
- Римо-католики – 40,99%
- без релігії – 32,85%
- Євангелісти – 10,22%
- Греко-католики – 0,7%
Визначні пам'ятки
- Костел святої Марії
- Синагога
- Ратуша
- Дворянські садиби
Відомі особистості
У місті народилась:
- Адріана Кучерова (нар. 1976) — словацька оперна співачка.
- Золтан Тілді — угорський політик.
Міста-партнери
Світлини
Примітки
- Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7101rr_obc: AREAS_SK.
- Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK, om7014rr_ukaz: Rozloha (Štvorcový meter).
- Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK.
- Lučenec. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані
- Справжній герой: На "марші миру" у Словаччині агресивні чоловіки напали на юнака за український прапор (ВІДЕО)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lu chenec slovac Lucenec misto u centralnij Slovachchini Banskobistrickij kraj Centr okrugu Luchenec mistechko obec Luchenec slovac Lucenec k np zasnovani 1262 k np zasnovani 1247 gerb Vid na mistoVid na mistoOsnovni dani48 19 43 pn sh 19 40 09 sh d H G O Krayina SlovachchinaKraj BanskobistrickijOkres Luchenec SPARQL Stolicya dlya okrug LuchenecPersha zgadka 1262Zasnovano 1247Status z Misto rokuSusidi za kadastrom Tomashovce okrug Luchenec Visota nad r m 194 mPlosha 47 79 km 2023 Naselennya 25 018 2023 gustota 527 12 osib km 2023 Mista pobratimi Papa Bogorodick Louni 1995 MelnikTelefonnij kod 421 047Avtomob nom LCPoshtovij indeks 98401Misceva vlada Vebstorinka lucenec skIdentifikatori i posilannya kod LAU NUTS SK0326511218OpenStreetMap r2273295 RGeoNames 3058986Transport vidstani Do krajovogo centru Do Bratislavi fizichna 191 km Karta Luchenec Banskobistrickij kraj Luchenec u VikishovishiGeografiyaMisto roztashovane v centralnij chastini Luchenskoyi ulogovini protikayut Tugarskij potik i Slatinka Luchenec znahoditsya za 26 km na zahid vid mista Rimavska Sobota za 48 km na pivdennij shid vid Zvolena U perspektivi planuyetsya budivnictvo pivnichnoyi ob yiznoyi mista Na zahidnij okolici mista znahoditsya vodoshovishe Lyadovo na Tugarskomu potoci yake vikoristovuyetsya perevazhno dlya ribalstva IstoriyaArheologichni znahidki vkazuyut na poselennya de sogodni roztashovanij Luchenec she v doistorichni chasi Poselennya bulo upershe zgadane 1128 roku ale azh do XV stolittya bulo nevelikim poselennyam Sama nazva Luchenec vpershe zgaduyetsya v gramoti korolya Beli IV vid 3 serpnya 1247 roku U 13 mu i 14 mu stolittyah Luchenec ne rozvinuvsya nastilki ekonomichno shob stati vilnim mistom Ce poyasnyuvalosya jogo roztashuvannyam poza osnovnimi tranzitnimi shlyahami 1451 roku vzhe zgaduyetsya yak misto todi bilya stin mista vidbulas bitvi pri Luchenci de vijska Yana Iskri zdobuli peremogu nad armiyeyu Yanosha Gunyadi U XVI stolitti misto bagato raziv brali v oblogu turki 1544 roku voni vzyali jogo shturmom i 40 rokiv Luchenec nalezhav Osmanskij imperiyi A 1575 roku misto vzhe zgaduyetsya yak bezlyudne U seredini XVI stolittya tut poshiryuyetsya silnij reformacijnij ruh 1608 roku rimo katolicku cerkvu zahopili kalvinisti ta bilshist meshkanciv Luchenec stali kalvinistami U 1828 roci v Luchenci prozhivalo 3000 meshkanciv bulo 216 budinkiv ta 229 remisnichih majsteren 1846 roku misti bulo zasnovano pershij bank i pershu misku gazetu U 1847 roci bula zasnovana kalvinistska gimnaziya Pid chas revolyucijnih podij 1849 roku Luchenec buv spalenij rosijskoyu carskoyu armiyeyu 1867 roku misti buduyutsya zavodi prihodit industrializaciya U 1890 h rokah zbudovano novu ratushu 1899 roku na misto obrushilasya povin Kazarmi v Luchenci blizko 1900 roku Pislya rozpadu Avstro Ugorshini Luchenec stav miscem boyiv mizh chehoslovackoyu armiyeyu ta ugorskoyu Ugorska armiya bula zmushena vidstupiti a trohi piznishe za arbitrazhem misto potrapilo do skladu Chehoslovachchini 1938 roku Ugorshina okupuvala misto znovu Ale 14 sichnya 1945 roku Luchenec vzhe okupuvali chastini radyanskoyi ta rumunskoyi armij vstanovleno komunistichnij rezhim U 1968 roci na teritoriyu mista uvijshli vijska Varshavskogo dogovoru 2023 roku stavsya incident koli slovackij student medik Matush Gech priyihav na tak zvanij marsh miru u misto Luchenec z ukrayinskim praporom Ale na svoyu adresu pochuv necenzurnu leksiku pogrozi vid uchasnikiv akciyi a potim otrimav udar po oblichchyu NaselennyaKilkist zhiteliv za perepisom 2021 roku 25 902 meshkanci Etnichnij sklad naselennya Slovaki 20 648 79 72 Ugorci 2 171 8 38 ne viznacheno 2 788 10 76 Religijnij sklad naselennya Rimo katoliki 40 99 bez religiyi 32 85 Yevangelisti 10 22 Greko katoliki 0 7 Viznachni pam yatkiKostel svyatoyi Mariyi Sinagoga Ratusha Dvoryanski sadibiVidomi osobistostiU misti narodilas Adriana Kucherova nar 1976 slovacka operna spivachka Zoltan Tildi ugorskij politik Mista partneriLouni Chehiya Melnik Chehiya Papa Ugorshina Polezella Italiya Shalgotar yan Ugorshina Zolotonosha UkrayinaSvitliniPrimitkiStatistical Office of the Slovak Republic www statistics sk Pocet obyvateľov podľa pohlavia obce rocne www statistics sk Procitovano 28 bereznya 2024 Nalashtuvannya om7101rr obc AREAS SK Statistical Office of the Slovak Republic www statistics sk Hustota obyvateľstva obce www statistics sk Procitovano 28 bereznya 2024 Nalashtuvannya om7014rr obc AREAS SK om7014rr ukaz Rozloha Stvorcovy meter Statistical Office of the Slovak Republic www statistics sk Hustota obyvateľstva obce www statistics sk Procitovano 28 bereznya 2024 Nalashtuvannya om7014rr obc AREAS SK Lucenec SU SR sodbtn sk slovac detalni statistichni dani Spravzhnij geroj Na marshi miru u Slovachchini agresivni choloviki napali na yunaka za ukrayinskij prapor VIDEO