Никифір Харитонович Луценко (12 березня 1904, с. Єлизаветпіль, Михайлівська волость, Криворізький повіт, Херсонська губернія — 1973) — український радянський управлінець і партійний діяч регіонального рівня, голова виконкому міської ради Олександрії в 1948–1953 роках, почесний громадянин Олександрії.
Никифір Харитонович Луценко | |
---|---|
Никифор Луценко | |
Перший секретар Олександрійського міського комітету Комуністичної партії України | |
1953 — квітень 1963 | |
Наступник | Гриценко Пилип Юхимович |
Голови виконкому міської ради депутатів трудящих Олександрії | |
1948 (?) — 1953 | |
Наступник | |
Народився | 12 березня 1904 с. Єлизаветпілля Апостолівського району Дніпропетровської області |
Помер | 1973 |
Громадянство | Російська імперія, СРСР |
Національність | українець |
Політична партія | КПРС |
Нагороди | |
Життєпис
Никифор Луценко народився 12 березня 1904 року в невеликому селі Єлизаветпіль (Велика Таранова) Михайлівської волості Криворізького повіту Херсонської губернії, нині це напевне село Єлизаветпілля Апостолівського району. Никифор народився в селянській родині, і з дитинства почав наймитувати.
В серпні 1924 Луценко вступив до ВЛКСМ, в березні 1927 до ВКП(б). До 1934 року працював на господарській роботі, потім — на радянських і партійних посадах. З 9 січня 1939 по січень 1940 року — заступник голови Оргкомітету Президії Верховної ради УРСР по Кіровоградській області. З січня 1940 року був 1-м заступником голови виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради депутатів трудящих.
Брав участь у німецько-радянській війні війні, був членом оперативної групи військової ради Сталінградського і Воронезького фронтів.
З 1948 (можливо з 1946) по 1953 рік Никифор Луценко був головою виконавчого комітету Олександрійської міської ради депутатів трудящих Кіровоградської області.
У квітні (затв.) 1953–1963 роках — перший секретар Олександрійського міського комітету Комуністичної партії України. Вийшов на пенсію в квітні 1963 року.
Вшанування
13 листопада 1970 року рішенням сесії Олександрійської міської ради Никифору Луценку було присвоєне звання Почесного громадянина міста Олександрії, за активну участь у відбудові народного господарства міста після відвоювання міста радянськими військами у німців, та за ініціативу зі створення в місті краєзнавчого музею.
Нагороди
Нагороджений двома орденами Трудового червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, дев'ятьма медалями.
Примітки
- . Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 13 березня 2012.
- Віхи історії міської влади (дати перебування голів міськвиконкому на своїх посадах складено за спогадами) [ 21 листопада 2011 у Wayback Machine.] на сайті Олександрійської міськради
Посилання
- Олександрії історія жива[недоступне посилання з червня 2019] інформація про очільників міста, та їх світлини на сайті Олександрійської міськради
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nikifir Haritonovich Lucenko 12 bereznya 1904 19040312 s Yelizavetpil Mihajlivska volost Krivorizkij povit Hersonska guberniya 1973 ukrayinskij radyanskij upravlinec i partijnij diyach regionalnogo rivnya golova vikonkomu miskoyi radi Oleksandriyi v 1948 1953 rokah pochesnij gromadyanin Oleksandriyi Nikifir Haritonovich LucenkoNikifir Haritonovich LucenkoNikifor LucenkoPershij sekretar Oleksandrijskogo miskogo komitetu Komunistichnoyi partiyi Ukrayini1953 kviten 1963NastupnikGricenko Pilip YuhimovichGolovi vikonkomu miskoyi radi deputativ trudyashih Oleksandriyi1948 1953NastupnikNarodivsya12 bereznya 1904 1904 03 12 s Yelizavetpillya Apostolivskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblastiPomer1973 1973 GromadyanstvoRosijska imperiya SRSRNacionalnistukrayinecPolitichna partiyaKPRSNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lucenko ZhittyepisBudinok Lucenka v Oleksandriyi Nikifor Lucenko narodivsya 12 bereznya 1904 roku v nevelikomu seli Yelizavetpil Velika Taranova Mihajlivskoyi volosti Krivorizkogo povitu Hersonskoyi guberniyi nini ce napevne selo Yelizavetpillya Apostolivskogo rajonu Nikifor narodivsya v selyanskij rodini i z ditinstva pochav najmituvati V serpni 1924 Lucenko vstupiv do VLKSM v berezni 1927 do VKP b Do 1934 roku pracyuvav na gospodarskij roboti potim na radyanskih i partijnih posadah Z 9 sichnya 1939 po sichen 1940 roku zastupnik golovi Orgkomitetu Prezidiyi Verhovnoyi radi URSR po Kirovogradskij oblasti Z sichnya 1940 roku buv 1 m zastupnikom golovi vikonavchogo komitetu Kirovogradskoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih Brav uchast u nimecko radyanskij vijni vijni buv chlenom operativnoyi grupi vijskovoyi radi Stalingradskogo i Voronezkogo frontiv Z 1948 mozhlivo z 1946 po 1953 rik Nikifor Lucenko buv golovoyu vikonavchogo komitetu Oleksandrijskoyi miskoyi radi deputativ trudyashih Kirovogradskoyi oblasti U kvitni zatv 1953 1963 rokah pershij sekretar Oleksandrijskogo miskogo komitetu Komunistichnoyi partiyi Ukrayini Vijshov na pensiyu v kvitni 1963 roku VshanuvannyaMemorialna doshka na budinku de zhiv Lucenko v Oleksandriyi 13 listopada 1970 roku rishennyam sesiyi Oleksandrijskoyi miskoyi radi Nikiforu Lucenku bulo prisvoyene zvannya Pochesnogo gromadyanina mista Oleksandriyi za aktivnu uchast u vidbudovi narodnogo gospodarstva mista pislya vidvoyuvannya mista radyanskimi vijskami u nimciv ta za iniciativu zi stvorennya v misti krayeznavchogo muzeyu NagorodiNagorodzhenij dvoma ordenami Trudovogo chervonogo Prapora ordenom Chervonoyi Zirki dev yatma medalyami Primitki Arhiv originalu za 31 serpnya 2012 Procitovano 13 bereznya 2012 Vihi istoriyi miskoyi vladi dati perebuvannya goliv miskvikonkomu na svoyih posadah skladeno za spogadami 21 listopada 2011 u Wayback Machine na sajti Oleksandrijskoyi miskradiPosilannyaOleksandriyi istoriya zhiva nedostupne posilannya z chervnya 2019 informaciya pro ochilnikiv mista ta yih svitlini na sajti Oleksandrijskoyi miskradi