Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лунін Михайло Михайлович 1806 за ін даними 1809 14 жовтня 1844 історик Професор 1837 Лунін Михайло МихайловичНародився18

Лунін Михайло Михайлович

Лунін Михайло Михайлович

Лунін Михайло Михайлович (1806, за ін. даними, 1809 — 14 жовтня 1844) — історик. Професор (1837).

Лунін Михайло Михайлович
Народився1809
Помер14 жовтня 1844(1844-10-14)
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьісторик
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна

Біографія

Народиіся в м. Дерпт (нині м. Тарту, Естонія) в купецькій родині. 1828 закінчив Дерптський ун-т із ступенем кандидата і працював чиновником департаменту податків. 1830–33 навч. в Професорському ін-ті при Дерптському ун-ті, під кер-вом проф. К.Моргенштерна підготував там і 1832 захистив магістерську дис. на тему: «Prolegomena ad res Achaeorum», присвячену давній грец. історії та взаємозв'язку к-р Стародавньої Греції і країн Сходу. 1833 направлений на 2 роки до Берлінського університету «для остаточного удосконалення в науках», слухав там курс геґелівської філософії історії, відвідував лекції Л.Ранке, К.Ріттера, Ф.Савін'ї. Після повернення в Російську імперію отримав посаду ад'юнкта на ка-федрі заг. історії Харків. ун-ту (нині Харківський національний університет). У серпні 1836 виголосив в ун-ті промову «О влиянии Вальтер Скотта на новейшие изыскания по части средней истории». Від 1837 — екстраординарний, а з 1838 — ординарний професор Харків. ун-ту. Читав курси лекцій з давньої, середньовічної та нової історії зарубіжних країн. Протягом кількох років вів семінар у Пед. ін-ті при Харків. ун-ті для студентів, які навч. за держ. кошти («казеннокоштні студенти»). Знайомив їх з методами істор. дослідження, критикою джерел, принципами відбору і реконструкції істор. матеріалу, прийомами майстерності його викладу.

П., повертаючись із-за кордону в м. Київ після важкої хвороби.

У різні роки оприлюднив низку статей в «Журнале Министерства народного просвещения» і «Москвитянине». Працював над створенням курсу заг. історії (довів виклад стародавньої історії до часів Пунічних війн 3–2 ст. до н. е., середньовічної — до хрестових походів, а нової — до Вестфальського миру 1648; записи лекцій не збереглися, за деякими оцінками, їх обсяг складав не менше 4-х об'ємних томів).

Сучасники прирівнювали його інтелектуальний вплив на наук. життя в Харкові до аналогічного впливу Т.Грановського в Москві. Зазнав цього впливу, зокрема, М.Костомаров. Фактично Л. створив харків. школу заг. історії, яка за своїм теор. рівнем не поступалася подібним школам у Москві, Санкт-Петербурзі й Києві.

Характерною особливістю його творчості була схильність до узагальнень, він намагався створити цілісне, образне бачення істор. процесу. Власні концепції розвивав на ґрунті геґелівської конструкції всесвітньої історії (див. Г.-В.Геґель). Підкреслював, що історії властиві унікальність та неповторність і вона може бути пізнана, оскільки в її основі лежать реальні події, істор. факти. Вважав, що універсальність історії — це «синтетичне» поєднання загального та індивідуального, яке має конкретні прояви в релігії, у держ. утвореннях, науці, мист-ві, госп-ві. Переконував (зокрема у статті «Декілька слів про Римську історію»), що як істор. процес у цілому, так і локалізовані в просторі й часі індивідуальні істор. утворення розвиваються за «вищими законами діалектики історії». Важливе місце в поступі історії відводив державі. Під впливом К.Ріттера велику увагу в істор. і культ. розвиткові народів приділяв природничо-геогр. фактору. Розробляв сходознавчі проблеми.

Сучасні дослідники вважають, що Л. був талановитим педагогом і оратором, популяризатором геґелівської філософії історії, праць А.Геєрена, Б.Нібура, Ф.Гізо, Е.Гіббона.

Джерела та література

Література

  • Бузескул В. П. Профессор М. М. Лунин, «Харьковский Грановский». «Журнал Министерства народного просвещения», 1905, февраль
  • Його ж. Всеобщая история и ее представители в России в XIX и начале ХХ века, ч. 1. Л., 1929
  • Hecker H. Russische Universalgeschichtsschreibung: Von den «Vierziger Jahren» des 19. Jahrhunderts bis zur sowjetischen «Weltgeschichte» (1955—1965). München–Wien, 1983
  • Стельмах С. Історична думка в Україні XIX — початку ХХ століття. К., 1997
  • Його ж. Універсально-історична концепція М. М. Луніна. В кн.: Вісник Київського університету. Серія. Історія, вип. 36. К., 1997
  • Потульницький В. А. Україна і всесвітня історія: Історіософія світової та української історії XVII–ХХ століть. К., 2002
  • Стельмах С. Історична наука в Україні епохи класичного історизму (XIX — початок ХХ століття). К., 2005.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lunin Mihajlo Mihajlovich 1806 za in danimi 1809 14 zhovtnya 1844 istorik Profesor 1837 Lunin Mihajlo MihajlovichNarodivsya1809Pomer14 zhovtnya 1844 1844 10 14 Krayina Rosijska imperiyaDiyalnististorikZakladHNU im V N KarazinaBiografiyaNarodiisya v m Derpt nini m Tartu Estoniya v kupeckij rodini 1828 zakinchiv Derptskij un t iz stupenem kandidata i pracyuvav chinovnikom departamentu podatkiv 1830 33 navch v Profesorskomu in ti pri Derptskomu un ti pid ker vom prof K Morgenshterna pidgotuvav tam i 1832 zahistiv magistersku dis na temu Prolegomena ad res Achaeorum prisvyachenu davnij grec istoriyi ta vzayemozv yazku k r Starodavnoyi Greciyi i krayin Shodu 1833 napravlenij na 2 roki do Berlinskogo universitetu dlya ostatochnogo udoskonalennya v naukah sluhav tam kurs gegelivskoyi filosofiyi istoriyi vidviduvav lekciyi L Ranke K Rittera F Savin yi Pislya povernennya v Rosijsku imperiyu otrimav posadu ad yunkta na ka fedri zag istoriyi Harkiv un tu nini Harkivskij nacionalnij universitet U serpni 1836 vigolosiv v un ti promovu O vliyanii Valter Skotta na novejshie izyskaniya po chasti srednej istorii Vid 1837 ekstraordinarnij a z 1838 ordinarnij profesor Harkiv un tu Chitav kursi lekcij z davnoyi serednovichnoyi ta novoyi istoriyi zarubizhnih krayin Protyagom kilkoh rokiv viv seminar u Ped in ti pri Harkiv un ti dlya studentiv yaki navch za derzh koshti kazennokoshtni studenti Znajomiv yih z metodami istor doslidzhennya kritikoyu dzherel principami vidboru i rekonstrukciyi istor materialu prijomami majsternosti jogo vikladu P povertayuchis iz za kordonu v m Kiyiv pislya vazhkoyi hvorobi U rizni roki oprilyudniv nizku statej v Zhurnale Ministerstva narodnogo prosvesheniya i Moskvityanine Pracyuvav nad stvorennyam kursu zag istoriyi doviv viklad starodavnoyi istoriyi do chasiv Punichnih vijn 3 2 st do n e serednovichnoyi do hrestovih pohodiv a novoyi do Vestfalskogo miru 1648 zapisi lekcij ne zbereglisya za deyakimi ocinkami yih obsyag skladav ne menshe 4 h ob yemnih tomiv Suchasniki pririvnyuvali jogo intelektualnij vpliv na nauk zhittya v Harkovi do analogichnogo vplivu T Granovskogo v Moskvi Zaznav cogo vplivu zokrema M Kostomarov Faktichno L stvoriv harkiv shkolu zag istoriyi yaka za svoyim teor rivnem ne postupalasya podibnim shkolam u Moskvi Sankt Peterburzi j Kiyevi Harakternoyu osoblivistyu jogo tvorchosti bula shilnist do uzagalnen vin namagavsya stvoriti cilisne obrazne bachennya istor procesu Vlasni koncepciyi rozvivav na grunti gegelivskoyi konstrukciyi vsesvitnoyi istoriyi div G V Gegel Pidkreslyuvav sho istoriyi vlastivi unikalnist ta nepovtornist i vona mozhe buti piznana oskilki v yiyi osnovi lezhat realni podiyi istor fakti Vvazhav sho universalnist istoriyi ce sintetichne poyednannya zagalnogo ta individualnogo yake maye konkretni proyavi v religiyi u derzh utvorennyah nauci mist vi gosp vi Perekonuvav zokrema u statti Dekilka sliv pro Rimsku istoriyu sho yak istor proces u cilomu tak i lokalizovani v prostori j chasi individualni istor utvorennya rozvivayutsya za vishimi zakonami dialektiki istoriyi Vazhlive misce v postupi istoriyi vidvodiv derzhavi Pid vplivom K Rittera veliku uvagu v istor i kult rozvitkovi narodiv pridilyav prirodnicho geogr faktoru Rozroblyav shodoznavchi problemi Suchasni doslidniki vvazhayut sho L buv talanovitim pedagogom i oratorom populyarizatorom gegelivskoyi filosofiyi istoriyi prac A Geyerena B Nibura F Gizo E Gibbona Dzherela ta literaturaStelmah S P Lunin Mihajlo Mihajlovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Literatura Buzeskul V P Professor M M Lunin Harkovskij Granovskij Zhurnal Ministerstva narodnogo prosvesheniya 1905 fevral Jogo zh Vseobshaya istoriya i ee predstaviteli v Rossii v XIX i nachale HH veka ch 1 L 1929 Hecker H Russische Universalgeschichtsschreibung Von den Vierziger Jahren des 19 Jahrhunderts bis zur sowjetischen Weltgeschichte 1955 1965 Munchen Wien 1983 Stelmah S Istorichna dumka v Ukrayini XIX pochatku HH stolittya K 1997 Jogo zh Universalno istorichna koncepciya M M Lunina V kn Visnik Kiyivskogo universitetu Seriya Istoriya vip 36 K 1997 Potulnickij V A Ukrayina i vsesvitnya istoriya Istoriosofiya svitovoyi ta ukrayinskoyi istoriyi XVII HH stolit K 2002 Stelmah S Istorichna nauka v Ukrayini epohi klasichnogo istorizmu XIX pochatok HH stolittya K 2005

Дата публікації:
Топ