Лю́на або Лу́на (лат. Luna — Місяць) — римська богиня Місяця, ототожнювана з грецькою Селеною. Вона також іноді представляється як аспект римської потрійної богині (лат. diva triformis), разом із Діаною та Прозерпіною або Гекатою. Водночас Люна — це не завжди окрема богиня, іноді це радше епіклеса Діани, яка ідентифікуються як богиня Місяця. Марк Туллій Цицерон зазначав: «Діану вважають Люною-Місяцем… Люну-Місяць названо так від lucere (світити), друге ім'я Люцина». На Авентинському пагорбі в Римі Сервій Туллій спорудив храм на честь Люни.
Луна лат. Luna | |
---|---|
Божество в | давньоримська релігія і d |
Покровитель для | Місяць |
Брати/сестри | Аврора і Сол |
Медіафайли у Вікісховищі |
Люна в мистецтві
У римському мистецтві атрибутами Люни є півмісяць, а також двоярусна колісниця (біга). У Кармен Сакуеларе, виконаній у 17 році до н. е., Горацій називає її «королевою дворогих зірок» (siderum regina bicornis), пропонуючи їй слухати дівчат, які співають, так, як Аполлон слухає хлопців. Марк Теренцій Варрон відносив Люну і Сонце до числа видимих богів, що відрізняються від невидимих богів, таких як Нептун, і обожнюваних смертних, таких як Геракл. Вона була одним із божеств, яких Макробій запропонував у якості опікуна Риму. В Імператорському культі Сонце і Люна можуть представляти масштаби панування Риму над світом, з метою гарантувати мир. Грецьким аналогом Люни була Селена. У римському мистецтві та літературі міфи про Селену адаптовані під іменем Люни. Наприклад, міф про Ендіміона був популярним предметом римського настінного живопису.
Юнона як богиня місяця
Календи (Календар римлян) (1-й день кожного місяця), коли згідно з місячним календарем був період молодого місяця, були священними для Юнони, як і всі Іди (Тринадцятий або 15-й день місяця) для Юпітера. На Нони (дні першої чверті місяця (від порядкового числівника nonus — дев'ятий, 9-й день перед ідами) вшановували її як Юнону Ковеллу, Юнону півмісяця.
Культ Люни
Варрон перераховує Люну серед дванадцяти божеств, життєво важливих для сільського господарства, як і Вергілій в іншому списку, у якому він називає Люну і Сонце clarissima mundi, найясніші джерела світла в світі. Варро також зазначає Люну серед двадцяти головних богів Риму.
Римляни культивували Люну. Тит Тацій повинен був запозичити культ Люни до Риму із Сабін, проте створення її храму на пагорбі Авентін, трохи нижче храму Діани, приписують Сервію Тулію. Річниця заснування храму відзначалася щорічно 31 березня. Імовірно, що храм було зруйновано Великим Римським вогнем під час правління Нерона.
Колісниця Люни
У римському мистецтві Люна часто зображена із Сонцем, де вони керують колісницею, у яку запряжені чотири коні. Ця колісниця називається квадрига. Ісидор Севільський пояснює, що квадрига представляє хід сонця протягом чотирьох пір року, тоді як біга представляє Місяць.
Див. також
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луна (міфологія) |
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Луна, в мифологии // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Марк Туллій Цицерон. Про природу богів // Про закони. Про державу. Про природу богів / Переклав з латини В. Литвинов. — Львів : Апріорі, 2019. — 392 с. — .
- C.M.C. Green. Roman Religion and the Cult of Diana at Aricia. — Cambridge University Press. — New York, 2007. — С. 73.
- Horace, Carmen Saeculare, lines 33–36.
- Varro, frg. 23 (Cardauns) = Tertullian, Ad nationes 2.2.14–2-; Attilio Mastrocinque, "Creating One's Own Religion: Intellectual Choices, " in A Companion to Roman Religion, p. 383.
- Jörg Rüpke, Religion of the Romans, p. 133.
- William Van Andringa, "Religion and the Integration of Cities in the Empire in the Second Century AD: The Creation of a Common Religious Language, " in A Companion to Roman Religion (Blackwell, 2007), p. 94.
- Annemarie Kaufmann-Heinimann, «Religion in the House», in A Companion to Roman Religion, p. 188.
- Varro, De re rustica 1.1.4–6.
- Vergil, Georgics 1.5–25.
- Varro, as preserved by Augustine of Hippo, De Civitate Dei 7.2.
- Varro, De lingua latina 5.74; Dionysius of Halicarnassus *Orosius 5.12.3–10; De Vir. Ill. 65; Lawrence Richardson, A New Topographical Dictionary of Ancient Rome (Johns Hopkins University Press, 1992), p. 238.
- Ovid, Fasti 3.883–84; Richardson, A New Topographical Dictionary, p. 238.
- Livy 40.2.2; Richardson, A New Topographical Dictionary, p. 238.
- Appian, Bellum Civile 1.78.
- Tacitus, Annales 15.41; Richardson, A New Topographical Dictionary, p. 238.
- Varro, De lingua latina 5.68; Richardson, A New Topographical Dictionary, p. 238.
- Green, Roman Religion and the Cult of Diana, p. 73.
- Varro, De lingua latina 6.27.
- Green, Roman Religion and the Cult of Diana, p. 73.
- Isidore, Etymologies 18.26, as translated by Stephen A. Barney et al., The Etymologies of Isidore of Seville (Cambridge University Press, 2006), p. 368 online.
- M.J. Vermaseren, Mithraica I: The Mithraeum at S. Maria Capua Vetere (Brill, 1971), pp. 14–15; Plato, Phaedrus 246.
- Prudentius, Contra Symmachum 733 (Migne); Friedrich Solmsen, "The Powers of Darkness in Prudentius' Contra Symmachum: A Study of His Poetic Imagination, " Vigiliae Christianae 19.4 (1965), p. 248.
- Servius, note to Aeneid
- Hesiod, Theogony 413f.
- Марк Туллій Цицерон, 2019, с. 321.
- Roman Religion and the Cult of Diana, 2007, с. 73.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Luna Lyu na abo Lu na lat Luna Misyac rimska boginya Misyacya ototozhnyuvana z greckoyu Selenoyu Vona takozh inodi predstavlyayetsya yak aspekt rimskoyi potrijnoyi bogini lat diva triformis razom iz Dianoyu ta Prozerpinoyu abo Gekatoyu Vodnochas Lyuna ce ne zavzhdi okrema boginya inodi ce radshe epiklesa Diani yaka identifikuyutsya yak boginya Misyacya Mark Tullij Ciceron zaznachav Dianu vvazhayut Lyunoyu Misyacem Lyunu Misyac nazvano tak vid lucere svititi druge im ya Lyucina Na Aventinskomu pagorbi v Rimi Servij Tullij sporudiv hram na chest Lyuni Luna lat LunaBozhestvo v davnorimska religiya i dPokrovitel dlya MisyacBrati sestri Avrora i Sol Mediafajli u VikishovishiLyuna v mistectviU rimskomu mistectvi atributami Lyuni ye pivmisyac a takozh dvoyarusna kolisnicya biga U Karmen Sakuelare vikonanij u 17 roci do n e Goracij nazivaye yiyi korolevoyu dvorogih zirok siderum regina bicornis proponuyuchi yij sluhati divchat yaki spivayut tak yak Apollon sluhaye hlopciv Mark Terencij Varron vidnosiv Lyunu i Sonce do chisla vidimih bogiv sho vidriznyayutsya vid nevidimih bogiv takih yak Neptun i obozhnyuvanih smertnih takih yak Gerakl Vona bula odnim iz bozhestv yakih Makrobij zaproponuvav u yakosti opikuna Rimu V Imperatorskomu kulti Sonce i Lyuna mozhut predstavlyati masshtabi panuvannya Rimu nad svitom z metoyu garantuvati mir Greckim analogom Lyuni bula Selena U rimskomu mistectvi ta literaturi mifi pro Selenu adaptovani pid imenem Lyuni Napriklad mif pro Endimiona buv populyarnim predmetom rimskogo nastinnogo zhivopisu Yunona yak boginya misyacyaKalendi Kalendar rimlyan 1 j den kozhnogo misyacya koli zgidno z misyachnim kalendarem buv period molodogo misyacya buli svyashennimi dlya Yunoni yak i vsi Idi Trinadcyatij abo 15 j den misyacya dlya Yupitera Na Noni dni pershoyi chverti misyacya vid poryadkovogo chislivnika nonus dev yatij 9 j den pered idami vshanovuvali yiyi yak Yunonu Kovellu Yunonu pivmisyacya Kult LyuniZapryazhena volami biga Lyuni na tarilci Parabigo 2 5st n e Varron pererahovuye Lyunu sered dvanadcyati bozhestv zhittyevo vazhlivih dlya silskogo gospodarstva yak i Vergilij v inshomu spisku u yakomu vin nazivaye Lyunu i Sonce clarissima mundi najyasnishi dzherela svitla v sviti Varro takozh zaznachaye Lyunu sered dvadcyati golovnih bogiv Rimu Rimlyani kultivuvali Lyunu Tit Tacij povinen buv zapozichiti kult Lyuni do Rimu iz Sabin prote stvorennya yiyi hramu na pagorbi Aventin trohi nizhche hramu Diani pripisuyut Serviyu Tuliyu Richnicya zasnuvannya hramu vidznachalasya shorichno 31 bereznya Imovirno sho hram bulo zrujnovano Velikim Rimskim vognem pid chas pravlinnya Nerona Kolisnicya LyuniMitra U rimskomu mistectvi Lyuna chasto zobrazhena iz Soncem de voni keruyut kolisniceyu u yaku zapryazheni chotiri koni Cya kolisnicya nazivayetsya kvadriga Isidor Sevilskij poyasnyuye sho kvadriga predstavlyaye hid soncya protyagom chotiroh pir roku todi yak biga predstavlyaye Misyac Div takozhKalendar rimlyan Yunona Isidor SevilskijDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Luna mifologiya Slovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok Luna v mifologii Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Mark Tullij Ciceron Pro prirodu bogiv Pro zakoni Pro derzhavu Pro prirodu bogiv Pereklav z latini V Litvinov Lviv Apriori 2019 392 s ISBN 978 617 629 506 8 C M C Green Roman Religion and the Cult of Diana at Aricia Cambridge University Press New York 2007 S 73 Horace Carmen Saeculare lines 33 36 Varro frg 23 Cardauns Tertullian Ad nationes 2 2 14 2 Attilio Mastrocinque Creating One s Own Religion Intellectual Choices in A Companion to Roman Religion p 383 Jorg Rupke Religion of the Romans p 133 William Van Andringa Religion and the Integration of Cities in the Empire in the Second Century AD The Creation of a Common Religious Language in A Companion to Roman Religion Blackwell 2007 p 94 Annemarie Kaufmann Heinimann Religion in the House in A Companion to Roman Religion p 188 Varro De re rustica 1 1 4 6 Vergil Georgics 1 5 25 Varro as preserved by Augustine of Hippo De Civitate Dei 7 2 Varro De lingua latina 5 74 Dionysius of Halicarnassus Orosius 5 12 3 10 De Vir Ill 65 Lawrence Richardson A New Topographical Dictionary of Ancient Rome Johns Hopkins University Press 1992 p 238 Ovid Fasti 3 883 84 Richardson A New Topographical Dictionary p 238 Livy 40 2 2 Richardson A New Topographical Dictionary p 238 Appian Bellum Civile 1 78 Tacitus Annales 15 41 Richardson A New Topographical Dictionary p 238 Varro De lingua latina 5 68 Richardson A New Topographical Dictionary p 238 Green Roman Religion and the Cult of Diana p 73 Varro De lingua latina 6 27 Green Roman Religion and the Cult of Diana p 73 Isidore Etymologies 18 26 as translated by Stephen A Barney et al The Etymologies of Isidore of Seville Cambridge University Press 2006 p 368 online M J Vermaseren Mithraica I The Mithraeum at S Maria Capua Vetere Brill 1971 pp 14 15 Plato Phaedrus 246 Prudentius Contra Symmachum 733 Migne Friedrich Solmsen The Powers of Darkness in Prudentius Contra Symmachum A Study of His Poetic Imagination Vigiliae Christianae 19 4 1965 p 248 Servius note to Aeneid Hesiod Theogony 413f Mark Tullij Ciceron 2019 s 321 Roman Religion and the Cult of Diana 2007 s 73