У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Лукомор я Лукомор я історичний край України часів Русі пов язаний з

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лукомор'я.

Лукомор'я — історичний край України часів Русі, пов'язаний з Надозів'ям та половцями.

Поморський край половців

Як один край кочування половців Лукомор'я згадується у давньоруських літописах. Так у «Слові о полку Ігоревім», Лукомор'я, ймовірно, розташовувалося біля закрутів Озівського й Чорного морів та у пониззі Дніпра.

Половець Кобяк був лукоморським ханом.

У творі Задонщина, Лукомор'я згадується як місце, де відступає військо Мамая після поразки в Куликовській битві.

Матвій Меховський у своєму «Трактаті про дві Сарматії» впевнено ототожнював половців з готами..

Поморський край у творі Пушкіна

Ілюстрація Крамського до Лукомор'я "Руслана і Людмили"

У російській літературі широку популярність мають перші рядки поеми Пушкіна «Руслан і Людмила» «У лукомор'я дуб зелений ...». Пушкінське Лукомор'я коментатори його текстів локалізують на Озівському й Чорному морі.

Етимологія

Назва південно-українського краю Лукомор'я є застаріле й означає «морська лука», «морська затока», «вигин морського берега».У руському фольклорі, Лукомор'я є заповідним місцем на краю світу.

Слово «лукомор'я» походить від словосполучення «лука моря» й означає «вигин морського берега». Для порівняння: «лук» (для стрільби), лукавити (викручуватися). Слово походить від старослов'янського лѫкъ (пор. польське łęk «дуга, арка, лука», литовське lañkas «дуга, обруч», lankùs «гнучкий», латиське lùoks «вигиб, дуга»).

Згадка Лукомор'я у сучасній Україні

Коса Лукомор'я — коса поблизу селища міського типу Безіменне Новоазовського району Донецької області, що розташована на березі Азовського моря за 30 км на схід від Маріуполя й за 80 км на захід від Таганрога.

«Лукомор'я» — назва кінотеатру у Маріуполі.

На бульварі Пушкіна у Донецьку розташована скульптурна композиція з персонажами Лукомор'я за казкою Олександра Пушкіна.

Примітки

Бобров А. Г. (1995). . СПб. с. 183—185. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 15 січня 2019.
. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.
. feb-web.ru. 1995. с. 183—185. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.
Задонщина. ppf.asf.ru. Архів оригіналу за 15 квітня 2013. Процитовано 15 січня 2019.
Матвій Меховський, лат. Tractatus de duabus Sarmatiis, 1517 рік
. www.anapafuture.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.
. feb-web.ru. 1995. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.
Толковый словарь русского языка Ушакова.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Словарь по естественным наукам. Глоссарий.ру.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
. feb-web.ru. Архів оригіналу за 15 листопада 2014. Процитовано 15 січня 2019.
. rusmore.ucoz.ru. Архів оригіналу за 6 квітня 2008. Процитовано 15 січня 2019.
. lukomorye.com.ua. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.

[1] Бобров А. Г. (1995). . СПб. с. 183—185. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 15 січня 2019.

[2] . Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.

[3] . feb-web.ru. 1995. с. 183—185. Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.

[4] Задонщина. ppf.asf.ru. Архів оригіналу за 15 квітня 2013. Процитовано 15 січня 2019.

[5] Матвій Меховський, лат. Tractatus de duabus Sarmatiis, 1517 рік

[6] . www.anapafuture.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.

[7] . feb-web.ru. 1995. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.

[8] Толковый словарь русского языка Ушакова.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[9] Словарь по естественным наукам. Глоссарий.ру.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[10] . feb-web.ru. Архів оригіналу за 15 листопада 2014. Процитовано 15 січня 2019.

[11] . rusmore.ucoz.ru. Архів оригіналу за 6 квітня 2008. Процитовано 15 січня 2019.

[12] . lukomorye.com.ua. Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.