Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ігор Іванович Лукашук (1 червня 1926, Харків — 27 січня 2007, Москва) — радянський, український та російський науковець-правознавець в галузі міжнародного права, дипломат, доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки РФ (1996), лауреат Державної премії РФ (2001). Учасник німецько-радянської війни, майор військової служби.
| Лукашук Ігор Іванович | |
|---|---|
| Народився | 1 червня 1926 Харків, Українська СРР, СРСР |
| Помер | 27 січня 2007 (80 років) Москва, Росія |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | юридичний навчальний заклад |
| Alma mater | Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого |
| Галузь | юриспруденція |
| Заклад | d |
| Науковий ступінь | доктор юридичних наук[d] |
| Нагороди |    |
Навчання, війна
Народився 1 червня 1926 року у м. Харкові. У 1940 році після закінчення 7 класів І.Лукашук вступає до Харківського авіаційного технікуму. 1942 року він пішов на фронт Другої світової війни. У 1944 році він отримав два важкі поранення (після другого більше не зміг повернутися в діючу армію), після яких лікувався у госпіталі м. Ульяновська, а після повернення у 1945 році — у госпіталі м. Харкова. Завершив війну у званні майора.
Наукова діяльність
Закінчивши Інститут за два роки, вже 1947 року він вступив до аспірантури того ж Інституту на кафедру міжнародного права, де проводив дослідження під керівництвом професора В. М. Корецкого. Паралельно у 1947 році І. І. Лукашук поступив на заочне відділення Харківського педагогічного інституту іноземних мов, де 2 роки вивчав англійську мову.
У 1951 року у віці 25 років він захистив кандидатську дисертацію на тему «Договори про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу між СРСР та країнами народної демократії».
Відразу ж після захисту дисертації І.Лукашук від'їжджає до м. Саратова, де за рік до того за конкурсом обійняв посаду у Саратовському юридичному інституті. Там він відразу починає читати основний курс «Міжнародне право». Цей курс залишався за Ігорем Івановичем упродовж 13 років його викладання у Саратові.
У 1961 році він захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук на тему: «СРСР та міжнародні договори». Це дисертаційне дослідження отримало схвальні відгуки основних на той час центрів дослідження міжнародного права та тогочасних класиків радянської науки міжнародного права.
Після захисту докторської дисертації І. І. Лукашуком Саратовський юридичний інститут ім. Д. І. Курського подає його кандидатуру на отримання звання професора, яке йому присвоюють у 1962 році.
Діяльність у м. Києві
1963 року І. І. Лукашука було обрано на посаду завідувача кафедрою міжнародного права та іноземного законодавства Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
У 1971 році під його редакцією кафедрою міжнародного права Київського університету розробляється підручник з міжнародного права. Київський період у творчій і педагогічній діяльності професора І. І. Лукашука достатньо успішний і результативний. За цей час він опублікував 18 монографій, 12 підручників і навчальних посібників, прочитав свій курс лекцій в Гаазькій академії міжнародного права, видав 82 наукові статті, 11 рецензій на наукові публікації тощо. На його рахунку також незлічена кількість наукових доповідей у міжнародній і радянській асоціаціях міжнародного права і всесоюзних наукових конференціях. Його роботи друкувалися російською, українською, польською, болгарською, чеською, німецькою, арабською, іспанською, французькою, англійською та ін. мовами в різних країнах світу.
У 1985 Лукашук на запрошення керівництва Інституту держави і права АН СРСР (нині — Інститут держави і права Російської академії наук) переїжджає до Москви і очолює в цій відомій̆ академічній установі Центр міжнародно-правових досліджень.
Дипломатична діяльність
І. І. Лукашук був членом Постійної палати третейського суду в Гаазі (Нідерланди) у 1963—1985 рр., де він проявив себе блискучим фахівцем з врегулювання міжнародних спорів на основі арбітражної процедури. І. І. Лукашук був членом Комісії міжнародного права ООН (1995—2002 рр.).
Лукашук був одним з ініціаторів створення Радянської асоціації міжнародного права, обіймав у ній посади члена виконкому та віце-президента. Він особисто готував тексти членів делегацій України на кількох сесіях Генеральної Асамблеї ООН, провів доповідь членом її 6-го (правового) Комітету людини ООН, на Віденській дипломатичній конференції з права міжнародних договорів 1968—1969 рр., у робочій групі ООН з підготовки Конвенції про право трудящих мігрантів та членів їх сімей та ін. Його висновки і пропозиції не тільки увійшли в остаточний текст Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року, а десять років потому були використані при формулюванні положень Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо міжнародних договорів 1978 року, а через 17 років багато з них увійшли в текст Віденської конвенції про право міжнародних договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 року.
Володів українською, російською, німецькою, польською, французькою, білоруською, болгарською, словацькою, чеською, сербохорватською мовами.
І. І. Лукашук пішов з життя 27 січня 2007 року у м. Москва. Його волею було поховати його на Батьківщині. Останній свій спочинок він знайшов у Києві на Байковому кладовищі поряд із батьками та першою дружиною.
Родина
Дружина — Галина Кирилівна Дмитрієва. Дочка Ольга Ігорівна Лукашук (1953) — юрист. Сини: Леонід Ігоревич Лукашук (1957) — математик та Вадим Ігоревич Дмитрієв (1967) — юрист.
Нагороди
1996 року йому присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки РФ. У 2001 Лукашука нагороджено премією ім. Ф. Ф. Мартенса РАН за дослідження «Глобалізація, держава, право, ХХІ століття», а у 2002 — Державною премією РФ за цикл досліджень «Функціонування міжнародного права».
Наукові праці
Розробка проекту міжнародного договору (Саратов, 1957); Сторони в міжнародних договорах (М., 1966); Право на участь в договорах (Гаага, 1972); Функціонування міжнародного права (М., 1992); Міжнародне право у судах держав (СПб., 1993); Глобалізація, держава, право, XXI сторіччя (М., 2000); Засоби масової інформації, держава, право (М., 2001); Право міжнародної відповідальності (М., 2004); Міжнародне право: підручник у 2 томах (М., 2004).
Нагороди
Лауреат Державної премії РФ; Премія імені Ф. Ф. Мартенса; Орден Червоної Зірки; Орден Вітчизняної війни I ступеню; Орден Центрально-Африканської Республіки.
Примітки
- . esu.com.ua. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
Посилання
- . law.edu.ru. Архів оригіналу за 17 березня 2018. Процитовано 14 листопада 2016. (рос.)
- . eurasialaw.ru. Архів оригіналу за 15 листопада 2016. Процитовано 14 листопада 2016. (рос.)
- . az-libr.ru. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 14 листопада 2016. (рос.)
- Лукашук Игорь Иванович. likrus.ru. Процитовано 15 листопада 2016.[недоступне посилання з Июль 2018] (рос.)
- . igpran.ru. Архів оригіналу за 29 липня 2021. Процитовано 14 листопада 2016. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Igor Ivanovich Lukashuk 1 chervnya 1926 Harkiv 27 sichnya 2007 Moskva radyanskij ukrayinskij ta rosijskij naukovec pravoznavec v galuzi mizhnarodnogo prava diplomat doktor yuridichnih nauk profesor zasluzhenij diyach nauki RF 1996 laureat Derzhavnoyi premiyi RF 2001 Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni major vijskovoyi sluzhbi Lukashuk Igor IvanovichNarodivsya1 chervnya 1926 1926 06 01 Harkiv Ukrayinska SRR SRSRPomer27 sichnya 2007 2007 01 27 80 rokiv Moskva RosiyaPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSR RosiyaDiyalnistyuridichnij navchalnij zakladAlma materNacionalnij yuridichnij universitet imeni Yaroslava MudrogoGaluzyurisprudenciyaZakladdNaukovij stupindoktor yuridichnih nauk d Nagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lukashuk Navchannya vijnaNarodivsya 1 chervnya 1926 roku u m Harkovi U 1940 roci pislya zakinchennya 7 klasiv I Lukashuk vstupaye do Harkivskogo aviacijnogo tehnikumu 1942 roku vin pishov na front Drugoyi svitovoyi vijni U 1944 roci vin otrimav dva vazhki poranennya pislya drugogo bilshe ne zmig povernutisya v diyuchu armiyu pislya yakih likuvavsya u gospitali m Ulyanovska a pislya povernennya u 1945 roci u gospitali m Harkova Zavershiv vijnu u zvanni majora Naukova diyalnistZakinchivshi Institut za dva roki vzhe 1947 roku vin vstupiv do aspiranturi togo zh Institutu na kafedru mizhnarodnogo prava de provodiv doslidzhennya pid kerivnictvom profesora V M Koreckogo Paralelno u 1947 roci I I Lukashuk postupiv na zaochne viddilennya Harkivskogo pedagogichnogo institutu inozemnih mov de 2 roki vivchav anglijsku movu U 1951 roku u vici 25 rokiv vin zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Dogovori pro druzhbu spivrobitnictvo ta vzayemnu dopomogu mizh SRSR ta krayinami narodnoyi demokratiyi Vidrazu zh pislya zahistu disertaciyi I Lukashuk vid yizhdzhaye do m Saratova de za rik do togo za konkursom obijnyav posadu u Saratovskomu yuridichnomu instituti Tam vin vidrazu pochinaye chitati osnovnij kurs Mizhnarodne pravo Cej kurs zalishavsya za Igorem Ivanovichem uprodovzh 13 rokiv jogo vikladannya u Saratovi U 1961 roci vin zahishaye disertaciyu na zdobuttya naukovogo stupenya doktora yuridichnih nauk na temu SRSR ta mizhnarodni dogovori Ce disertacijne doslidzhennya otrimalo shvalni vidguki osnovnih na toj chas centriv doslidzhennya mizhnarodnogo prava ta togochasnih klasikiv radyanskoyi nauki mizhnarodnogo prava Pislya zahistu doktorskoyi disertaciyi I I Lukashukom Saratovskij yuridichnij institut im D I Kurskogo podaye jogo kandidaturu na otrimannya zvannya profesora yake jomu prisvoyuyut u 1962 roci Diyalnist u m Kiyevi1963 roku I I Lukashuka bulo obrano na posadu zaviduvacha kafedroyu mizhnarodnogo prava ta inozemnogo zakonodavstva Kiyivskogo derzhavnogo universitetu im T G Shevchenka U 1971 roci pid jogo redakciyeyu kafedroyu mizhnarodnogo prava Kiyivskogo universitetu rozroblyayetsya pidruchnik z mizhnarodnogo prava Kiyivskij period u tvorchij i pedagogichnij diyalnosti profesora I I Lukashuka dostatno uspishnij i rezultativnij Za cej chas vin opublikuvav 18 monografij 12 pidruchnikiv i navchalnih posibnikiv prochitav svij kurs lekcij v Gaazkij akademiyi mizhnarodnogo prava vidav 82 naukovi statti 11 recenzij na naukovi publikaciyi tosho Na jogo rahunku takozh nezlichena kilkist naukovih dopovidej u mizhnarodnij i radyanskij asociaciyah mizhnarodnogo prava i vsesoyuznih naukovih konferenciyah Jogo roboti drukuvalisya rosijskoyu ukrayinskoyu polskoyu bolgarskoyu cheskoyu nimeckoyu arabskoyu ispanskoyu francuzkoyu anglijskoyu ta in movami v riznih krayinah svitu U 1985 Lukashuk na zaproshennya kerivnictva Institutu derzhavi i prava AN SRSR nini Institut derzhavi i prava Rosijskoyi akademiyi nauk pereyizhdzhaye do Moskvi i ocholyuye v cij vidomij akademichnij ustanovi Centr mizhnarodno pravovih doslidzhen Diplomatichna diyalnistI I Lukashuk buv chlenom Postijnoyi palati tretejskogo sudu v Gaazi Niderlandi u 1963 1985 rr de vin proyaviv sebe bliskuchim fahivcem z vregulyuvannya mizhnarodnih sporiv na osnovi arbitrazhnoyi proceduri I I Lukashuk buv chlenom Komisiyi mizhnarodnogo prava OON 1995 2002 rr Lukashuk buv odnim z iniciatoriv stvorennya Radyanskoyi asociaciyi mizhnarodnogo prava obijmav u nij posadi chlena vikonkomu ta vice prezidenta Vin osobisto gotuvav teksti chleniv delegacij Ukrayini na kilkoh sesiyah Generalnoyi Asambleyi OON proviv dopovid chlenom yiyi 6 go pravovogo Komitetu lyudini OON na Videnskij diplomatichnij konferenciyi z prava mizhnarodnih dogovoriv 1968 1969 rr u robochij grupi OON z pidgotovki Konvenciyi pro pravo trudyashih migrantiv ta chleniv yih simej ta in Jogo visnovki i propoziciyi ne tilki uvijshli v ostatochnij tekst Videnskoyi konvenciyi pro pravo mizhnarodnih dogovoriv 1969 roku a desyat rokiv potomu buli vikoristani pri formulyuvanni polozhen Videnskoyi konvenciyi pro pravonastupnictvo derzhav shodo mizhnarodnih dogovoriv 1978 roku a cherez 17 rokiv bagato z nih uvijshli v tekst Videnskoyi konvenciyi pro pravo mizhnarodnih dogovoriv mizh derzhavami i mizhnarodnimi organizaciyami abo mizh mizhnarodnimi organizaciyami 1986 roku Mogila Igorya Lukashuka Bajkove kladovishe Volodiv ukrayinskoyu rosijskoyu nimeckoyu polskoyu francuzkoyu biloruskoyu bolgarskoyu slovackoyu cheskoyu serbohorvatskoyu movami I I Lukashuk pishov z zhittya 27 sichnya 2007 roku u m Moskva Jogo voleyu bulo pohovati jogo na Batkivshini Ostannij svij spochinok vin znajshov u Kiyevi na Bajkovomu kladovishi poryad iz batkami ta pershoyu druzhinoyu RodinaDruzhina Galina Kirilivna Dmitriyeva Dochka Olga Igorivna Lukashuk 1953 yurist Sini Leonid Igorevich Lukashuk 1957 matematik ta Vadim Igorevich Dmitriyev 1967 yurist Nagorodi1996 roku jomu prisvoyeno pochesne zvannya zasluzhenogo diyacha nauki RF U 2001 Lukashuka nagorodzheno premiyeyu im F F Martensa RAN za doslidzhennya Globalizaciya derzhava pravo HHI stolittya a u 2002 Derzhavnoyu premiyeyu RF za cikl doslidzhen Funkcionuvannya mizhnarodnogo prava Naukovi praciRozrobka proektu mizhnarodnogo dogovoru Saratov 1957 Storoni v mizhnarodnih dogovorah M 1966 Pravo na uchast v dogovorah Gaaga 1972 Funkcionuvannya mizhnarodnogo prava M 1992 Mizhnarodne pravo u sudah derzhav SPb 1993 Globalizaciya derzhava pravo XXI storichchya M 2000 Zasobi masovoyi informaciyi derzhava pravo M 2001 Pravo mizhnarodnoyi vidpovidalnosti M 2004 Mizhnarodne pravo pidruchnik u 2 tomah M 2004 NagorodiLaureat Derzhavnoyi premiyi RF Premiya imeni F F Martensa Orden Chervonoyi Zirki Orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenyu Orden Centralno Afrikanskoyi Respubliki Primitki esu com ua Arhiv originalu za 15 lipnya 2021 Procitovano 15 lipnya 2021 Posilannya law edu ru Arhiv originalu za 17 bereznya 2018 Procitovano 14 listopada 2016 ros eurasialaw ru Arhiv originalu za 15 listopada 2016 Procitovano 14 listopada 2016 ros az libr ru Arhiv originalu za 29 lipnya 2021 Procitovano 14 listopada 2016 ros Lukashuk Igor Ivanovich likrus ru Procitovano 15 listopada 2016 nedostupne posilannya z Iyul 2018 ros igpran ru Arhiv originalu za 29 lipnya 2021 Procitovano 14 listopada 2016 ros