Лукас Дема́ре (ісп. Lucas Demare; нар. 14 липня 1910, Буенос-Айрес — пом. 6 вересня 1981, Буенос-Айрес) — аргентинський кінорежисер, кіноактор і сценарист.
Лукас Демаре | |
---|---|
Дата народження | 14 липня 1910[1][2][3] |
Місце народження | Буенос-Айрес, Аргентина |
Дата смерті | 6 вересня 1981[1][2][3] (71 рік) |
Місце смерті | Буенос-Айрес, Аргентина |
Громадянство | Аргентина |
Професія | кінорежисер, кінопродюсер, сценарист, кінокритик |
IMDb | ID 0218119 |
Лукас Демаре у Вікісховищі |
Біографія
На премії Аргентинської асоціації кінокритиків 1943 року Демаре отримав «Срібного кондора» за найкращу режисуру, найкращий фільм та численні інші нагороди за фільм «Війна гаучо» (1942), який критики Аргентини вважають одним із найкращих фільмів в її історії. Він здобув подальші нагороди, зокрема за найкращий фільм і режисуру за фільм «Мій найкращий випускник» (1944) на церемонії нагородження Аргентинської асоціації кінокритиків 1945 року. Він був сценаристом і режисером інших фільмів, таких як El cura gaucho (1941), La calle grita (1948), Mi noche triste (1951), Zafra (1958) і La Boda (1964). Його останнім режисерським фільмом був «Люди моря» 1977 року. У 1964 році був членом журі 14-го Берлінського міжнародного кінофестивалю. Помер від серцевого нападу у віці 71 року в 1981 році.
Його братом був композитор [en], який написав кілька музичних композицій до фільмів Лукаса.
Творчість
Почав зніматися в 1934 в Іспанії («Боліче»). В Аргентині поставив свій перший фільм «Двоє друзів і одна любов» (1938). Потім зняв фільми:
- «Священик гаучо» (1941);
- «Війна гаучо» (за романом Леопольдо Лугонеса, 1942);
- «Його кращий учень» (1944, про життя Д. Ф. Сарм'єнто і його сина);
- «Дика пампа» (1945, з режисером );
- «Вулиця кричить» (1948);
- «Остров'яни» (1951);
- «Остання собака» (1955, за Г. Хаусом);
- «Після тиші» (1956);
- «За довгою стіною» (1958);
- «Сафра» (1959);
- «Пласа Уінкуль» (1960);
- «Син людський» (1961, премія Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні);
- «Весілля» (1964, премія Міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні);
- «Дим марихуани» (1968);
- «Вирок зраднику» (1968).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- todotango.com
- Oliveri, Ricardo García (1994). Lucas Demare (Spanish) . Centro Editor de América Latina. с. 60.
- Berlinale 1964: Juries. berlinale.de. Процитовано 16 лютого 2010.
Література
- Латинська Америка: Енциклопедичний довідник (в 2-х томах). Видавництво «Советская энциклопедия». Москва. 1980. Том 1. сторінка 487. (рос.);
- Кино : энциклопедический словарь / гл. ред. С. Й. Юткевич. — Москва : «Советская энциклопедия», 1986. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lukas Dema re isp Lucas Demare nar 14 lipnya 1910 Buenos Ajres pom 6 veresnya 1981 Buenos Ajres argentinskij kinorezhiser kinoaktor i scenarist Lukas DemareData narodzhennya14 lipnya 1910 1910 07 14 1 2 3 Misce narodzhennyaBuenos Ajres ArgentinaData smerti6 veresnya 1981 1981 09 06 1 2 3 71 rik Misce smertiBuenos Ajres ArgentinaGromadyanstvoArgentinaProfesiyakinorezhiser kinoprodyuser scenarist kinokritikIMDbID 0218119 Lukas Demare u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Demare BiografiyaNa premiyi Argentinskoyi asociaciyi kinokritikiv 1943 roku Demare otrimav Sribnogo kondora za najkrashu rezhisuru najkrashij film ta chislenni inshi nagorodi za film Vijna gaucho 1942 yakij kritiki Argentini vvazhayut odnim iz najkrashih filmiv v yiyi istoriyi Vin zdobuv podalshi nagorodi zokrema za najkrashij film i rezhisuru za film Mij najkrashij vipusknik 1944 na ceremoniyi nagorodzhennya Argentinskoyi asociaciyi kinokritikiv 1945 roku Vin buv scenaristom i rezhiserom inshih filmiv takih yak El cura gaucho 1941 La calle grita 1948 Mi noche triste 1951 Zafra 1958 i La Boda 1964 Jogo ostannim rezhiserskim filmom buv Lyudi morya 1977 roku U 1964 roci buv chlenom zhuri 14 go Berlinskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu Pomer vid sercevogo napadu u vici 71 roku v 1981 roci Jogo bratom buv kompozitor en yakij napisav kilka muzichnih kompozicij do filmiv Lukasa TvorchistPochav znimatisya v 1934 v Ispaniyi Boliche V Argentini postaviv svij pershij film Dvoye druziv i odna lyubov 1938 Potim znyav filmi Svyashenik gaucho 1941 Vijna gaucho za romanom Leopoldo Lugonesa 1942 Jogo krashij uchen 1944 pro zhittya D F Sarm yento i jogo sina Dika pampa 1945 z rezhiserom Vulicya krichit 1948 Ostrov yani 1951 Ostannya sobaka 1955 za G Hausom Pislya tishi 1956 Za dovgoyu stinoyu 1958 Safra 1959 Plasa Uinkul 1960 Sin lyudskij 1961 premiya Mizhnarodnogo kinofestivalyu v San Sebastyani Vesillya 1964 premiya Mizhnarodnogo kinofestivalyu v San Sebastyani Dim marihuani 1968 Virok zradniku 1968 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 todotango com d Track Q11251191 Oliveri Ricardo Garcia 1994 Lucas Demare Spanish Centro Editor de America Latina s 60 Berlinale 1964 Juries berlinale de Procitovano 16 lyutogo 2010 LiteraturaLatinska Amerika Enciklopedichnij dovidnik v 2 h tomah Vidavnictvo Sovetskaya enciklopediya Moskva 1980 Tom 1 storinka 487 ros Kino enciklopedicheskij slovar gl red S J Yutkevich Moskva Sovetskaya enciklopediya 1986 ros