Лук я нівка село в Україні у Таращанській міській громаді Білоцерківського району Київської області Населення становить

49°30′29″ пн. ш. 30°34′10″ сх. д. / 49.50806° пн. ш. 30.56944° сх. д.Координати: 49°30′29″ пн. ш. 30°34′10″ сх. д. / 49.50806° пн. ш. 30.56944° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

215 м

Водойми

річка Глуй

Місцева влада

Адреса ради

09540, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Лук'янівка

Карта

Лук'янівка

Лук'янівка

Мапа

Лук'янівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лук'янівка.

Географія

Селом протікає річка Глуй.

Історія

Роком заснування села вважається 1734 (найдавніша письмова згадка).

Щодо походження назви села, існує легенда про священика Лук'яна. Рятуючись від набігів кримських татар, він привів у цю місцевість втікачів та заснував поселення і монастир.

Український краєзнавець Лаврентій Похилевич в 1864 писав:

"ЛУК’ЯНІВКА, село на поштовій дорозі з Таращі в Кошевату, в 5-ти верстах від того й другого місця, серед лісів, при ледь помітному струмку. Мешканців обох статей 932. На родючих володарських полях вроджується щорічно, крім інших хлібів, більше 1000 копиць пшениці. Для складу її влаштовано ток, з кам’яною обширною клунею, огороджений кам’яною огорожею. Є цегляний завод. Примітні в поселенні два підвищені місця, котрі видно були укріплені насипами і ровами. За переказами на цих місцях було ще до руїни два православні монастирі, котрі спалені якимось гайдамаком Окришем.

Церква дерев’яна, в ім’я св. Миколая, збудована в 1760 році de nova radice, як сказано в візиті за 1793 рік. Нині вже занепала. В 1768 році церква ця, за словами тієї ж візити, під час повстання західної малоросії проти поляків, була обернена своїми прихожанами в православ’я; але після придушення повстання, в 1775 році знову віддана уніатам до 1795 року. По штатам перебуває в 6-му класі, землі має 37 десятин."

У XIX столітті входило до складу Кошеватської волості Таращанського повіту Київської губернії.

За Радянської влади в селі була розташована 3-тя виробнича дільниця колгоспу «Перемога», центральна садиба якого була розміщена в Станишівці, та колгосп "Нове життя" (не одночасно).

День села відзначається щороку 6 листопада.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	774	98.6%
російська	11	1.4%
Усього	785	100%

Економіка

Представлена сільським господарством. Займаються вирощування зернових культур.

Транспорт

Через село проходить шосе Біла Церква — Звенигородка. Найближча залізнична станція Ольшаниця — 32 км.

Соціальна сфера

Заклади освіти

Дошкільна дитяча установа № 11 «Берізка».
Дошкільний навчальний заклад Лук'янівського навчально виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» ім. О. С. Левади (директор — Гаврилюк Ярослав Миколайович).

Історичні пам'ятки

Сакральні споруди

Церква святого Миколая, збудована у 1760 році.
Храм Покрови Божої Матері (освячений 8 червня 2013 року).

Археологічні розвідки

Багато поселень переважно скіфського й ранньослов'янського часів виявлено біля села. В урочищі "Перців Яр, що на північний схід від села, було відкрито декілька поселень різних періодів скіфського часу. На західній околиці села в урочищі «Прогін» знайдено скупчення поселень черняхівської культури (ІІІ-IV ст). На поселенні черняхівської культури знайдено значну кількість глиняних уламків з відбитками лози, кісток тварин, уламків гончарного посуду, побутових речей, зброї та прикрас, виготовлених із заліза.

Меморіали, пам'ятники

На ступінчастому постаменті встановлена скульптура воїна без головного убору, з плащ-накидкою на плечах. Правою рукою він тримає автомат, лівою — лавровий вінок. На постаменті встановлена меморіальна дошка з викарбуваними прізвищами загиблих. Праворуч від пам'ятника вмонтовані меморіальні дошки. Скульптура — з залізобетону, постамент — цегла оцементована, меморіальні дошки на стелі — мармурові. Пам'ятник встановлено 1975 року.

Відомі люди

Народилися

Дробот Іван Іванович — український історик, доктор історичних наук, професор. Декан факультету філософії та суспільствознавства Національного педагогічного університету імені Драгоманова та завідувач кафедри Історії України того ж університету. Академік АН ВШ України з 2009 року.
Ткаченко Тарас Анатолійович — український кінорежисер і сценарист, колишній Голова Національної спілки кінематографістів України, обраний на VII (XIII) З'їзді НСКУ 25 жовтня 2016 року.

Проживали

Левада Олександр Степанович — український драматург, кіносценарист

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 6 серпня 2019.
https://maps.visicom.ua/c/30.57036,49.50855,17/f/POIY64G4AS?lang=uk
. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.

Джерела

Село на порталі Верховної Ради

Це незавершена стаття з географії Київської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 6 серпня 2019.

[2] ttps://maps.visicom.ua/c/30.57036,49.50855,17/f/POIY64G4AS?lang=uk

[3] . Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.

[ukr-socialdata-mova-2001-4] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[5] . Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.

[6] . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.