Лужні гірські породи (рос. щелочные горные породы, англ. alkaline rocks; нім. Alkaligesteine n pl, alkalische Gesteine n pl) — магматичні гірські породи, що містять фельдшпатоїди і (або) лужні темнокольорові силікати — лужні піроксени і (або) лужні амфіболи. За вмістом SiO2 (% мас.) Л.г.п. класифікуються на ультраосновні (<44), основні (44-53), середні (53-64), кислі (64-70).
Виділено 19 сімей Л.г.п., в тому числі ультраосновних:
- сім'я лужних пікритів,
- мелілітитів,
- ультраосновних фоїдитів (клас вулканічних порід),
- мелілітолітів,
- ультраосновних фоїдолітів (клас плутонічних порід);
основних:
- сім'я лужних базальтоїдів,
- основних фоїдитів,
- лужних габроїдів,
- основних фоїдолітів;
середніх:
- сім'я лужних трахітів,
- фонолітів (клас вулканічних порід),
- лужних сієнітів,
- фельдшпатоїдних сієнітів (клас плутонічних порід);
кислих:
- сім'я лужних трахідацитів,
- пантелеритів,
- комендитів (клас вулканічних порід),
- сім'я лужних кварцових сієнітів,
- лужних гранітів,
- лужних лейкогранітів (клас плутонічних порід).
За співвідношенням Na2O: K2O розрізнюють серії:
- натрієву (>4),
- калієво-натрієву (1-4),
- калієву (<1 для ультраосновних і основних, <0,4 — для середніх і кислих Л.г.п.).
Граничний вміст суми лугів (Na2О+K2О, % мас.) становить в ультраосновних Л.г.п. понад 1-2, в основних 4,5-22, в середніх 7,8-22, в кислих 9-13.
Для Л.г.п. характерні підвищені концентрації летких компонентів: F; CI; СО2; СН4 й ін. Типоморфні породотвірні мінерали Л.г.п.: олівін, , меліліт, слюда, натрієві й калієві фельдшпатоїди (для ультраосновних); плагіоклаз, лужний польовий шпат, , олівін, слюда, натрієві й калієві фельдшпатоїди (для основних); лужний польовий шпат, альбіт, лужний клінопіроксен, лужний амфібол, натрієві й калієві фельдшпатоїди (для середніх); лужний польовий шпат, альбіт, кварц, лужний клінопіроксен, лужний амфібол (для кислих).
Акцесорні мінерали: , ловеніт, , ортит, лопарит, і ін. Структура дрібнозерниста до пегматоїдної, текстура масивна, порфіровидна, смугаста й ін. Колір світло-сірий до темно-сірого, іноді зеленуватий або рожево-сірий. Л.г.п. поширені в межах жорстких консолідованих сегментів континентальної земної кори (древні платформи, щити, складчасті області) і на океанічних островах, де складають масиви, вулканічні поля, групи масивів. Л.г.п. використовуються для отримання глинозему (уртити), скла (лейкофойяїти), кераміки (синирити) та ін. З Л.г.п. пов'язані родов. рідкісних корисних копалин (ніобій, цирконій тощо) і рідкісноземельних елементів, слюди, фосфатного залізняку, дорогоцінних і напівдорогоцінних каменів.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luzhni girski porodi ros shelochnye gornye porody angl alkaline rocks nim Alkaligesteine n pl alkalische Gesteine n pl magmatichni girski porodi sho mistyat feldshpatoyidi i abo luzhni temnokolorovi silikati luzhni pirokseni i abo luzhni amfiboli Za vmistom SiO2 mas L g p klasifikuyutsya na ultraosnovni lt 44 osnovni 44 53 seredni 53 64 kisli 64 70 Vidileno 19 simej L g p v tomu chisli ultraosnovnih sim ya luzhnih pikritiv melilititiv ultraosnovnih foyiditiv klas vulkanichnih porid melilitolitiv ultraosnovnih foyidolitiv klas plutonichnih porid osnovnih sim ya luzhnih bazaltoyidiv osnovnih foyiditiv luzhnih gabroyidiv osnovnih foyidolitiv serednih sim ya luzhnih trahitiv fonolitiv klas vulkanichnih porid luzhnih siyenitiv feldshpatoyidnih siyenitiv klas plutonichnih porid kislih sim ya luzhnih trahidacitiv panteleritiv komenditiv klas vulkanichnih porid sim ya luzhnih kvarcovih siyenitiv luzhnih granitiv luzhnih lejkogranitiv klas plutonichnih porid Za spivvidnoshennyam Na2O K2O rozriznyuyut seriyi natriyevu gt 4 kaliyevo natriyevu 1 4 kaliyevu lt 1 dlya ultraosnovnih i osnovnih lt 0 4 dlya serednih i kislih L g p Granichnij vmist sumi lugiv Na2O K2O mas stanovit v ultraosnovnih L g p ponad 1 2 v osnovnih 4 5 22 v serednih 7 8 22 v kislih 9 13 Dlya L g p harakterni pidvisheni koncentraciyi letkih komponentiv F CI SO2 SN4 j in Tipomorfni porodotvirni minerali L g p olivin klinopiroksen melilit slyuda natriyevi j kaliyevi feldshpatoyidi dlya ultraosnovnih plagioklaz luzhnij polovij shpat klinopiroksen olivin slyuda natriyevi j kaliyevi feldshpatoyidi dlya osnovnih luzhnij polovij shpat albit luzhnij klinopiroksen luzhnij amfibol natriyevi j kaliyevi feldshpatoyidi dlya serednih luzhnij polovij shpat albit kvarc luzhnij klinopiroksen luzhnij amfibol dlya kislih Akcesorni minerali ramzayit lovenit fersmit ortit loparit chkalovit i in Struktura dribnozernista do pegmatoyidnoyi tekstura masivna porfirovidna smugasta j in Kolir svitlo sirij do temno sirogo inodi zelenuvatij abo rozhevo sirij L g p poshireni v mezhah zhorstkih konsolidovanih segmentiv kontinentalnoyi zemnoyi kori drevni platformi shiti skladchasti oblasti i na okeanichnih ostrovah de skladayut masivi vulkanichni polya grupi masiviv L g p vikoristovuyutsya dlya otrimannya glinozemu urtiti skla lejkofojyayiti keramiki siniriti ta in Z L g p pov yazani rodov ridkisnih korisnih kopalin niobij cirkonij tosho i ridkisnozemelnih elementiv slyudi fosfatnogo zaliznyaku dorogocinnih i napivdorogocinnih kameniv Literaturared Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Luzhni girski porodi amp oldid 43283968