Василь Петрович Луговий (нар. 28 листопада 1917, Кізлівка — пом. 13 серпня 2000) — учасник боїв на Халхин-Голі та Німецько-радянської війни, капітан, Герой Радянського Союзу (1939).
Василь Петрович Луговий | |
---|---|
Народження | 28 листопада 1917 село Кізлівка |
Смерть | 13 серпня 2000 (82 роки) Чорнухинський район, Полтавська область, Україна |
Країна | СРСР |
Рід військ | танкові війська артилерія |
Роки служби | 1937—1940 1944—1945 |
Звання | капітан |
Війни / битви | Бої на Халхин-Голі Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Із біографії
Народився 28 листопада 1917 року в селі Кізілівка (тепер Чорнухинського району Полтавської області) в селянській родині. В 1929 році закінчив школу, працював у колгоспі. Військову службу розпочав у 134-й механізованій бригаді Київського військового округу. В 1938 р. закінчив школу молодших командирів і був призначений командиром танку «БТ-7». З 5 серпня 1939 року — учасник боїв з японськими військами на річці Халхін-Гол у складі 11 ордена Леніна легкої танкової бригади імені комбрига М. П. Яковлєва 57 окремого механізованого корпусу.
20 серпня 1939 р. радянсько-монгольські війська, після артилерійської й авіаційної підготовки перешли до наступу. Наступного дня, в районі гори Баїн-Циган, танк, яким командував молодший комвзводу Василь Луговий, був підбитий на ворожій позиції. Екіпаж танка протягом трьох днів вів нерівний бій, було знищено декілька ворожих гармат. Загинув механік-водій, знепритомнів від ран стрілець, отримав поранення і командир.
Коли підійшла підмога, мужнього командира, який мав 13 поранень, негайно відправили до шпиталю. Кілька годин тривала операція по вилученню куль і осколків. Сам Луговий так згадував про цей бій:
Осколком снаряду була поранена вся права сторона тіла. Особливо важке поранення було в колінний суглоб правої ноги, в легені, праве око і кульове поранення в правий бік нижньої щелепи. Крім цього в палаючому танку я отримав великі опіки тіла. |
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1939 р. за мужність та героїзм, виявлені під час виконання військового й інтернаціонального обов'язку молодшому командиру взводу В. П. Луговому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за № 180. 5 лютого 1940 року він отримував нагороду з рук Голови Президії Верховної ради СРСР М. І. Калініна. Також нагороджений найвищою нагородою Монголії — орденом Сухе Батора.
На початку Німецько-радянської війни подав заяву з проханням направити на фронт, але військово-медична комісія відмовила через поганий стан здоров'я.
З вересня 1943 р. був секретарем виконкому Чорнухинської районної ради, брав активну участь у відновленні роботи органів влади, народного господарства. У травні 1944 року повернувся на військову службу. Воював у частинах протитанкової артилерії 3-го Білоруського фронту. Брав участь у звільненні міст Полоцьк, Луцьк, Вязьма і Кенігсберг. В роки війни відзначився мужністю і хоробрістю, за що удостоєний урядових нагород: орденів Червоної Зірки, Вітчизняної Війни I ступеня, медалей «За відвагу», «За взяття Кенігсберга», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».
У грудні 1945 року капітан Василь Луговий був демобілізований. Працював водієм, головою колгоспу «Шлях Ілліча». Понад двадцять років очолював колгоспний автогараж. Помер 13 серпня 2000 року.
Див. також
Примітки
- Один з перших героїв Полтавщини [1] [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Джерела
- Один з перших героїв Полтавщини [ 5 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Біографія на сайті «Герои страны» [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Луговий Василь Петрович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lugovij Vasil Petrovich Lugovij nar 28 listopada 1917 Kizlivka pom 13 serpnya 2000 uchasnik boyiv na Halhin Goli ta Nimecko radyanskoyi vijni kapitan Geroj Radyanskogo Soyuzu 1939 Vasil Petrovich LugovijNarodzhennya28 listopada 1917 1917 11 28 selo KizlivkaSmert13 serpnya 2000 2000 08 13 82 roki Chornuhinskij rajon Poltavska oblast UkrayinaKrayina SRSRRid vijsktankovi vijska artileriyaRoki sluzhbi1937 1940 1944 1945ZvannyakapitanVijni bitviBoyi na Halhin Goli Nimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za vzyattya Kenigsberga Iz biografiyiNarodivsya 28 listopada 1917 roku v seli Kizilivka teper Chornuhinskogo rajonu Poltavskoyi oblasti v selyanskij rodini V 1929 roci zakinchiv shkolu pracyuvav u kolgospi Vijskovu sluzhbu rozpochav u 134 j mehanizovanij brigadi Kiyivskogo vijskovogo okrugu V 1938 r zakinchiv shkolu molodshih komandiriv i buv priznachenij komandirom tanku BT 7 Z 5 serpnya 1939 roku uchasnik boyiv z yaponskimi vijskami na richci Halhin Gol u skladi 11 ordena Lenina legkoyi tankovoyi brigadi imeni kombriga M P Yakovlyeva 57 okremogo mehanizovanogo korpusu 20 serpnya 1939 r radyansko mongolski vijska pislya artilerijskoyi j aviacijnoyi pidgotovki pereshli do nastupu Nastupnogo dnya v rajoni gori Bayin Cigan tank yakim komanduvav molodshij komvzvodu Vasil Lugovij buv pidbitij na vorozhij poziciyi Ekipazh tanka protyagom troh dniv viv nerivnij bij bulo znisheno dekilka vorozhih garmat Zaginuv mehanik vodij znepritomniv vid ran strilec otrimav poranennya i komandir Koli pidijshla pidmoga muzhnogo komandira yakij mav 13 poranen negajno vidpravili do shpitalyu Kilka godin trivala operaciya po viluchennyu kul i oskolkiv Sam Lugovij tak zgaduvav pro cej bij Oskolkom snaryadu bula poranena vsya prava storona tila Osoblivo vazhke poranennya bulo v kolinnij suglob pravoyi nogi v legeni prave oko i kulove poranennya v pravij bik nizhnoyi shelepi Krim cogo v palayuchomu tanku ya otrimav veliki opiki tila Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 17 listopada 1939 r za muzhnist ta geroyizm viyavleni pid chas vikonannya vijskovogo j internacionalnogo obov yazku molodshomu komandiru vzvodu V P Lugovomu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka za 180 5 lyutogo 1940 roku vin otrimuvav nagorodu z ruk Golovi Prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR M I Kalinina Takozh nagorodzhenij najvishoyu nagorodoyu Mongoliyi ordenom Suhe Batora Na pochatku Nimecko radyanskoyi vijni podav zayavu z prohannyam napraviti na front ale vijskovo medichna komisiya vidmovila cherez poganij stan zdorov ya Z veresnya 1943 r buv sekretarem vikonkomu Chornuhinskoyi rajonnoyi radi brav aktivnu uchast u vidnovlenni roboti organiv vladi narodnogo gospodarstva U travni 1944 roku povernuvsya na vijskovu sluzhbu Voyuvav u chastinah protitankovoyi artileriyi 3 go Biloruskogo frontu Brav uchast u zvilnenni mist Polock Luck Vyazma i Kenigsberg V roki vijni vidznachivsya muzhnistyu i horobristyu za sho udostoyenij uryadovih nagorod ordeniv Chervonoyi Zirki Vitchiznyanoyi Vijni I stupenya medalej Za vidvagu Za vzyattya Kenigsberga Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr U grudni 1945 roku kapitan Vasil Lugovij buv demobilizovanij Pracyuvav vodiyem golovoyu kolgospu Shlyah Illicha Ponad dvadcyat rokiv ocholyuvav kolgospnij avtogarazh Pomer 13 serpnya 2000 roku Div takozhGeroyi Radyanskogo Soyuzu ta kavaleri ordena Slavi Poltavska oblast PrimitkiOdin z pershih geroyiv Poltavshini 1 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine DzherelaOdin z pershih geroyiv Poltavshini 5 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Biografiya na sajti Geroi strany 4 listopada 2013 u Wayback Machine ros Lugovij Vasil Petrovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros